В гости звали?• Изменено 26 сентября 2022
Я что-то не пойму почему многие страны принимают бежавших рос.?
Бежавших от мобилизации российских мужиков. Почему они не должны, по мнению этих стран, остаться у себя в стране и снести свою власть, если не хотят воевать? Таким образом там власть тогда и не сменится, и война продолжится. Что-то странное.. И в Германии их вроде принимают тоже. То есть для наших беженцев от войны у них места уже маловато, а для граждан страны-агрессора найдется?
Они так за границей годами могут пересиживать, денег у многих россиян немало, проблем не будет.
Они так за границей годами могут пересиживать, денег у многих россиян немало, проблем не будет.
показать весь текст
6
Вони (росіяни), зараз тікаючи, нагадують захворювання, яке розповзається на весь організм. Не дивлячись на те, що там є невеликий відсоток адекватних, в своїй більшості вони агресивна біомаса, яка розповзаючись по світу, нестиме свій клятий руський мир.
Європейці просто ще не знають, що це за біда. І впевнена, що пошкодують в подальшому.
Єдині тверезо думаючі країни, на мою думку, це країни Балтії.
Європейці просто ще не знають, що це за біда. І впевнена, що пошкодують в подальшому.
Єдині тверезо думаючі країни, на мою думку, це країни Балтії.
2
МАМА НИКИТКИ-2• 26 сентября 2022
Ответ дляБорисфенка
Та приготували. Поки що їх не видно, але це питання часу, скоро вилізуть.
Бажаю вам гарного полювання
1
Ledi April• 26 сентября 2022
Ответ дляМАМА НИКИТКИ-2
Бажаю вам гарного полювання
Удалено администрацией...
Ответ дляLedi April
Keep writing.
Кстати, 24 сентября была годовщина погрома Киева немецкими фашистами, количество погибших украинцев гуглим самостоятельно
Хотя, нафиг оно вам, то понятно
Кстати, 24 сентября была годовщина погрома Киева немецкими фашистами, количество погибших украинцев гуглим самостоятельно
Хотя, нафиг оно вам, то понятно
кстаті...
---- ’Дмитро Чекалкин
2 д.
·
#НевідривнийКалендар
24 вересня 1941 року в окупованому Києві почалися вибухи замінованих диверсантами будинків на Хрещатику та сусідніх вулицях. Вибухи тривали до 28.09. Свідомо підривали будинки разом із мирними мешканцями. Загинули тисячі киян.
Київ став єдиним європейським містом, яке потерпіло від своїх “захисників”. Було знищено 940 будівель. В той день було зруйновано і Будинок Гінзбурга - перший хмарочос України (на фото). Зараз на його місці знаходиться готель “Україна”.
Опівдні прогримів перший вибух - у повітря злетіла комендатура розі Хрещатика та Прорізної. Вибух був такої сили, що на сусідніх Пушкінській і вулиці Мерінга повилітали шибки, вибуховою хвилею було поранено та вбито випадкових перехожих, знищено кілька десятків припаркованих поруч автомобілів. Згодом прогримів другий вибух, перетворивши комендатуру на гору битої цегли. Третій вибух знищив будинок навпроти, де була чайна та кондитерська. Невдовзі було підірвано ЦУМ, будівлю колишньої Міської думи, що знаходилась на Радянській площі (нині Майдан Незалежності), Будинок зв´язку – поштампт.
За кілька годин Хрещатик охопила пожежа, яка ширилась на вцілілі будівлі центру міста.
Незадовго до відступу радянськими саперами було знищено водонапірну башту, то ж пожежний рукав довелось тягнути аж до Дніпра, де було встановлено мобільну насосну станцію. Однак зусилля виявились марними - невідомими було пошкоджено пожежний рукав, який проходив чагарниками й ніким не охоронявся. Щоб локалізувати пожежу, німецькою владою було прийнято рішення підірвати деякі навколишні будівлі.
Київ назавжди втратив історичну архітектурну забудову центра міста. Кількість людських втрат під час вибухів невідома.
Хто саме вчинив підриви у центрі Києва восени 1941 року, достеменно так і не було з´ясовано: у місті діяло кілька диверсійно-розвідувальних груп, зокрема під командуванням лейтенантів Віктора Карташова (Коваленко) та Івана Кудрі (Максим), який сам дивом врятувався під час підриву будинку Гінзбурга того ж таки 24 вересня.
У 1963 році було опубліковано “Довідку КДБ при Раді Міністрів СРСР про диверсійно-розвідувальну діяльність групи підпільників міста Києва під керівництвом І.Д Кудрі”, у якій йшлось про знищення німецької комендатури і кінотеатру “Спартак”, щоб “дати зрозуміти зарозумілим фашистським ’завойовникам’, що господарем на окупованій землі є не вони”.
Згодом згадки про вибухи в Києві почали з´являтись у мемуарах ряду радянських учасників бойових дій, зокрема полковників Старінова та Харченка, які, за їх словами, мали відношення до підготовки радянських диверсійних груп.
На даний час всі документи, що стосуються руйнування Хрещатика 24 вересня 1941 року засекречені і зберігаються у Центральному архіві Міністерства оборони РФ.
Цікаві факти з історії нашої держави відображені у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”. ’
---- ’Дмитро Чекалкин
2 д.
·
#НевідривнийКалендар
24 вересня 1941 року в окупованому Києві почалися вибухи замінованих диверсантами будинків на Хрещатику та сусідніх вулицях. Вибухи тривали до 28.09. Свідомо підривали будинки разом із мирними мешканцями. Загинули тисячі киян.
Київ став єдиним європейським містом, яке потерпіло від своїх “захисників”. Було знищено 940 будівель. В той день було зруйновано і Будинок Гінзбурга - перший хмарочос України (на фото). Зараз на його місці знаходиться готель “Україна”.
Опівдні прогримів перший вибух - у повітря злетіла комендатура розі Хрещатика та Прорізної. Вибух був такої сили, що на сусідніх Пушкінській і вулиці Мерінга повилітали шибки, вибуховою хвилею було поранено та вбито випадкових перехожих, знищено кілька десятків припаркованих поруч автомобілів. Згодом прогримів другий вибух, перетворивши комендатуру на гору битої цегли. Третій вибух знищив будинок навпроти, де була чайна та кондитерська. Невдовзі було підірвано ЦУМ, будівлю колишньої Міської думи, що знаходилась на Радянській площі (нині Майдан Незалежності), Будинок зв´язку – поштампт.
За кілька годин Хрещатик охопила пожежа, яка ширилась на вцілілі будівлі центру міста.
Незадовго до відступу радянськими саперами було знищено водонапірну башту, то ж пожежний рукав довелось тягнути аж до Дніпра, де було встановлено мобільну насосну станцію. Однак зусилля виявились марними - невідомими було пошкоджено пожежний рукав, який проходив чагарниками й ніким не охоронявся. Щоб локалізувати пожежу, німецькою владою було прийнято рішення підірвати деякі навколишні будівлі.
Київ назавжди втратив історичну архітектурну забудову центра міста. Кількість людських втрат під час вибухів невідома.
Хто саме вчинив підриви у центрі Києва восени 1941 року, достеменно так і не було з´ясовано: у місті діяло кілька диверсійно-розвідувальних груп, зокрема під командуванням лейтенантів Віктора Карташова (Коваленко) та Івана Кудрі (Максим), який сам дивом врятувався під час підриву будинку Гінзбурга того ж таки 24 вересня.
У 1963 році було опубліковано “Довідку КДБ при Раді Міністрів СРСР про диверсійно-розвідувальну діяльність групи підпільників міста Києва під керівництвом І.Д Кудрі”, у якій йшлось про знищення німецької комендатури і кінотеатру “Спартак”, щоб “дати зрозуміти зарозумілим фашистським ’завойовникам’, що господарем на окупованій землі є не вони”.
Згодом згадки про вибухи в Києві почали з´являтись у мемуарах ряду радянських учасників бойових дій, зокрема полковників Старінова та Харченка, які, за їх словами, мали відношення до підготовки радянських диверсійних груп.
На даний час всі документи, що стосуються руйнування Хрещатика 24 вересня 1941 року засекречені і зберігаються у Центральному архіві Міністерства оборони РФ.
Цікаві факти з історії нашої держави відображені у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”. ’
4
Ledi April• 26 сентября 2022
Ответ дляЕленнн
кстаті...
---- ’Дмитро Чекалкин
2 д.
·
#НевідривнийКалендар
24 вересня 1941 року в окупованому Києві почалися вибухи замінованих диверсантами будинків на Хрещатику та сусідніх вулицях. Вибухи тривали до 28.09. Свідомо підривали будинки разом із мирними мешканцями. Загинули тисячі киян.
Київ став єдиним європейським містом, яке потерпіло від своїх “захисників”. Було знищено 940 будівель. В той день було зруйновано і Будинок Гінзбурга - перший хмарочос України (на фото). Зараз на його місці знаходиться готель “Україна”.
Опівдні прогримів перший вибух - у повітря злетіла комендатура розі Хрещатика та Прорізної. Вибух був такої сили, що на сусідніх Пушкінській і вулиці Мерінга повилітали шибки, вибуховою хвилею було поранено та вбито випадкових перехожих, знищено кілька десятків припаркованих поруч автомобілів. Згодом прогримів другий вибух, перетворивши комендатуру на гору битої цегли. Третій вибух знищив будинок навпроти, де була чайна та кондитерська. Невдовзі було підірвано ЦУМ, будівлю колишньої Міської думи, що знаходилась на Радянській площі (нині Майдан Незалежності), Будинок зв´язку – поштампт.
За кілька годин Хрещатик охопила пожежа, яка ширилась на вцілілі будівлі центру міста.
Незадовго до відступу радянськими саперами було знищено водонапірну башту, то ж пожежний рукав довелось тягнути аж до Дніпра, де було встановлено мобільну насосну станцію. Однак зусилля виявились марними - невідомими було пошкоджено пожежний рукав, який проходив чагарниками й ніким не охоронявся. Щоб локалізувати пожежу, німецькою владою було прийнято рішення підірвати деякі навколишні будівлі.
Київ назавжди втратив історичну архітектурну забудову центра міста. Кількість людських втрат під час вибухів невідома.
Хто саме вчинив підриви у центрі Києва восени 1941 року, достеменно так і не було з´ясовано: у місті діяло кілька диверсійно-розвідувальних груп, зокрема під командуванням лейтенантів Віктора Карташова (Коваленко) та Івана Кудрі (Максим), який сам дивом врятувався під час підриву будинку Гінзбурга того ж таки 24 вересня.
У 1963 році було опубліковано “Довідку КДБ при Раді Міністрів СРСР про диверсійно-розвідувальну діяльність групи підпільників міста Києва під керівництвом І.Д Кудрі”, у якій йшлось про знищення німецької комендатури і кінотеатру “Спартак”, щоб “дати зрозуміти зарозумілим фашистським ’завойовникам’, що господарем на окупованій землі є не вони”.
Згодом згадки про вибухи в Києві почали з´являтись у мемуарах ряду радянських учасників бойових дій, зокрема полковників Старінова та Харченка, які, за їх словами, мали відношення до підготовки радянських диверсійних груп.
На даний час всі документи, що стосуються руйнування Хрещатика 24 вересня 1941 року засекречені і зберігаються у Центральному архіві Міністерства оборони РФ.
Цікаві факти з історії нашої держави відображені у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”. ’
---- ’Дмитро Чекалкин
2 д.
·
#НевідривнийКалендар
24 вересня 1941 року в окупованому Києві почалися вибухи замінованих диверсантами будинків на Хрещатику та сусідніх вулицях. Вибухи тривали до 28.09. Свідомо підривали будинки разом із мирними мешканцями. Загинули тисячі киян.
Київ став єдиним європейським містом, яке потерпіло від своїх “захисників”. Було знищено 940 будівель. В той день було зруйновано і Будинок Гінзбурга - перший хмарочос України (на фото). Зараз на його місці знаходиться готель “Україна”.
Опівдні прогримів перший вибух - у повітря злетіла комендатура розі Хрещатика та Прорізної. Вибух був такої сили, що на сусідніх Пушкінській і вулиці Мерінга повилітали шибки, вибуховою хвилею було поранено та вбито випадкових перехожих, знищено кілька десятків припаркованих поруч автомобілів. Згодом прогримів другий вибух, перетворивши комендатуру на гору битої цегли. Третій вибух знищив будинок навпроти, де була чайна та кондитерська. Невдовзі було підірвано ЦУМ, будівлю колишньої Міської думи, що знаходилась на Радянській площі (нині Майдан Незалежності), Будинок зв´язку – поштампт.
За кілька годин Хрещатик охопила пожежа, яка ширилась на вцілілі будівлі центру міста.
Незадовго до відступу радянськими саперами було знищено водонапірну башту, то ж пожежний рукав довелось тягнути аж до Дніпра, де було встановлено мобільну насосну станцію. Однак зусилля виявились марними - невідомими було пошкоджено пожежний рукав, який проходив чагарниками й ніким не охоронявся. Щоб локалізувати пожежу, німецькою владою було прийнято рішення підірвати деякі навколишні будівлі.
Київ назавжди втратив історичну архітектурну забудову центра міста. Кількість людських втрат під час вибухів невідома.
Хто саме вчинив підриви у центрі Києва восени 1941 року, достеменно так і не було з´ясовано: у місті діяло кілька диверсійно-розвідувальних груп, зокрема під командуванням лейтенантів Віктора Карташова (Коваленко) та Івана Кудрі (Максим), який сам дивом врятувався під час підриву будинку Гінзбурга того ж таки 24 вересня.
У 1963 році було опубліковано “Довідку КДБ при Раді Міністрів СРСР про диверсійно-розвідувальну діяльність групи підпільників міста Києва під керівництвом І.Д Кудрі”, у якій йшлось про знищення німецької комендатури і кінотеатру “Спартак”, щоб “дати зрозуміти зарозумілим фашистським ’завойовникам’, що господарем на окупованій землі є не вони”.
Згодом згадки про вибухи в Києві почали з´являтись у мемуарах ряду радянських учасників бойових дій, зокрема полковників Старінова та Харченка, які, за їх словами, мали відношення до підготовки радянських диверсійних груп.
На даний час всі документи, що стосуються руйнування Хрещатика 24 вересня 1941 року засекречені і зберігаються у Центральному архіві Міністерства оборони РФ.
Цікаві факти з історії нашої держави відображені у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”. ’
Немцы почти не при чём ? То сами себя? И что это мне напоминает...
6
Ответ дляLedi April
Удалено администрацией...
с вами все ясно. ’деды на палках’.
-
а подумать, почему в раше все еще засекречено.... (Да и по блокаде- там тоооооже очень много интересного. )
А вообще, начинайте интересоваться с того времени, как СССР вместе с немцами Польщу делили и парад вместе провели. фото имеется.
-
а подумать, почему в раше все еще засекречено.... (Да и по блокаде- там тоооооже очень много интересного. )
А вообще, начинайте интересоваться с того времени, как СССР вместе с немцами Польщу делили и парад вместе провели. фото имеется.
1
Ledi April• 26 сентября 2022
Ответ дляЕленнн
с вами все ясно. ’деды на палках’.
-
а подумать, почему в раше все еще засекречено.... (Да и по блокаде- там тоооооже очень много интересного. )
А вообще, начинайте интересоваться с того времени, как СССР вместе с немцами Польщу делили и парад вместе провели. фото имеется.
-
а подумать, почему в раше все еще засекречено.... (Да и по блокаде- там тоооооже очень много интересного. )
А вообще, начинайте интересоваться с того времени, как СССР вместе с немцами Польщу делили и парад вместе провели. фото имеется.
Удалено администрацией...
Ledi April• 26 сентября 2022
Ответ дляЕленнн
Я такой пиетет ВОВ, повсеместно встречала в общении с рашиками. ( а говорите, что хорошо знаете историю..) Жертвы совецкого руководства вас не интересуют?
Удалено администрацией...
Вэнди Стар• 27 сентября 2022
Ответ дляLedi April
Удалено администрацией...
Спасибо Вам за смелость и за честность!!
5
Ledi April• 27 сентября 2022
Ответ дляВэнди Стар
давайте, прицепитесь к ’ большим буквам’ и начинайте травлю..
Удалено администрацией...
Вэнди Стар• 27 сентября 2022
Ответ дляLedi April
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Вэнди Стар• 27 сентября 2022
Ответ дляLedi April
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Ledi April• 27 сентября 2022
Ответ дляВэнди Стар
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Ledi April• 27 сентября 2022
Ответ дляsymbol
То есть украинцы должны ненавидеть немцев, которые раскаялись и 75 лет выплачивали репарации, больше чем русских, которые уничтожили миллионы украинцев вне войн и продолжают убивать прямо сейчас?
Удалено администрацией...
Вэнди Стар• 27 сентября 2022
Ответ дляLedi April
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Ledi April• 27 сентября 2022
Ответ дляsymbol
По удалённым постам и так все прекрасно видно
Удалено администрацией...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу