Як осмілитись піти від чоловіка?

В такому випадку буде вже все кінець, але будете до цього більш готова

Так він і кайфує від життя) кожному своє

Малося наувазі, кайфувати РАЗОМ. Те що він кайфує від гри - це зрозуміло.

Не готова. В 30 років жити з батьками…. Ні

Автор, вам выше правильно советовали - найдите себе какое-нибудь хобби, чтоб ваш досуг тоже был чем-то занят. Он же не весь день играет раз успевает и работать и по дому помочь. Плюс я так понимаю он в целом хороший. Поэтому тут я думаю больше задуматься надо вам. А когда найдете себе увлечение, с головой в него уйдете , возможно, на мужа посмотрите иначе. То время что он в игре, вы на занятии по танцам или иностр языку, к примеру.

Зніміть хату і живіть без батьків!

Вдома

Так ми всі десь, та й залипаємо. Хтось читає, хтось пише, хтось малює, хтось вишиває. Не розумію, як доросла жінка може нудити про гру. А якби він Побєду купив і крутив її в гаражі? А якби на риболовлю їздив? А якби ірландські танці танцював? Теж не можна, бо вдома дружина?
Якийсь дурдом. Оце б мені чоловік забороняв серіали дивитися, бо я могла б в цей час йому спинку чесати и огірки квасити

Я знаю проблема в мені також…

Вам треба кота завести чи собачку. Щоб ви картоплю чистили, а він лежав поруч на килимку і вам в очі дивився. А коли ви в іншу кімнату підете, за вами хвостиком ходив. І в двері шкрібся, коли ви ноги голите.
Але чоловік не для того!

Раніше ми більш активні були. А тоді війна. І понеслась…

Війна - не привід тупитись постійно в компі, і не привід не звертати увагу на дружину та не мати інші інтереси. Можливо я чогось не розумію, але цей час можна витратити корисно, наприклад сім’єю робити свічки для ЗСУ, збирати білу тканину та віддавати дівчатам на плетіння маскувальних сіток, вкінці кінців знайти хоча б якусь роботу та платити налоги в нашу країну, багато благодійних фондів потребують водіїв для перевезення гум допомоги та амуніції - це все можна робити разом із дружиною… Цей час можна використати корисно. Не без того, щоб пограти кілька годин, але ж не зранку до вечора.

Я не готова терпіти, я хочу зробити все що б відводити його від гри.

О, Господи, готова зробити все… це про співзалежність

Почитайте книгу « жінки котрі кохають до нестями» - це про вас і про співзалежність

А де шукати допомогу що б робити. Він би з радістю. Він ходив і окопи рив раніше. Зараз в нас трошки вже затихло. То і ніде вже в місті немає об’яв про допомогу.

Так при чому дуже важко зараз, бо у війну втратив свою роботу. І каже зо він гру уходить від цьої жахливої реальності. Там весело класно. Навіть казав що я єдине щастя і його підтримка яка в нього є в житті.

А за чий кошт він живе?

Зачем ? Чтобы в семье было 2 игромана ?

Я спробую)))

Та вам в прошлый раз дали советы. А вы снова с тем же вопросом пришли:) ничего вы не сделаете.

Може порадите в що пограти? В мене тільки телефон для іграшок…

У меня бывший муж играл. Тоже не бил, не пил и работал. Только семьей это нельзя было назвать, он приходил с работы, ел, и до ночи садился за комп. Что это за семья когда ты везде одна: на праздники одна, спать одна, в магазин одна, гулять одна. Редкие вылазки вместе преподносились мне как манна небесная, за что я должна была в колени падать.
Когда появился ребенок так ему стало некомфортно дома играть, и он переключился на наркотики и баб)
Сейчас уже второй жене сделал ребенка, сидит с ним в декрете и по прежнему играет.
У него вся компания таких была, ни у одного из друзей нет хорошей крепкой семьи. Кто-то уже по 2 раза в разводе, кто-то дундуком дома дрочит, с работой у всех тяжело.

Такие упыри не меняются, нормальный человек не станет по 6-10 часов тупить в играх при живой жене. И не лечится это, может на время, а как приспичит опять уйдет туда с головой, он что маленький мальчик бегать от проблем? А когда ребенок будет тоже будет сбегать, ибо у него сил нет тянуть на себе семью?
30 лет еще не повод на себя так забивать. Больше работайте, снимите отдельную хату и увидите как это жить полной жизнью, а не ходить тенью измученной.

У меня бывший муж играл. Тоже не бил, не пил и работал. Только семьей это нельзя было назвать, он приходил с работы, ел, и до ночи садился за комп. Что это за семья когда ты везде одна: на праздники одна, спать одна, в магазин одна, гулять одна. Редкие вылазки вместе преподносились мне как манна небесная, за что я должна была в колени падать.
Когда появился ребенок так ему стало некомфортно дома играть, и он переключился на наркотики и баб)
Сейчас уже второй жене сделал ребенка, сидит с ним в декрете и по прежнему играет.
У него вся компания таких была, ни у одного из друзей нет хорошей крепкой семьи. Кто-то уже по 2 раза в разводе, кто-то дундуком дома дрочит, с работой у всех тяжело.

Такие упыри не меняются, нормальный человек не станет по 6-10 часов тупить в играх при живой жене. И не лечится это, может на время, а как приспичит опять уйдет туда с головой, он что маленький мальчик бегать от проблем? А когда ребенок будет тоже будет сбегать, ибо у него сил нет тянуть на себе семью?
30 лет еще не повод на себя так забивать. Больше работайте, снимите отдельную хату и увидите как это жить полной жизнью, а не ходить тенью измученной.

є одна цікава гра на двох, якщо ви десь не далеко і гарно виглядаєте :)