18 мнеУЖЕ• 22 октября 2022
Хто вимушено живе закордоном, а коханий чоловік в Україні як ви психологічно?
В мене качелі від ми з дітьми майже повноцінна сім´я треба думати про дітей і себе до сліз-сополів люблю не можу завтра їду додому бо нема сенсу життя в неповній сім´ ї.
Що вам допомагає триматися психологічно?
Що вам допомагає триматися психологічно?
46
0
Донька допомагає. Вона не з тих дітей, що спокійно сплять під вибухи. А після окупації то взагалі вона як голий нерв.
Тому чоловік чоловіком, в дітей запасних у нас нема.
Тому чоловік чоловіком, в дітей запасних у нас нема.
2
Просто живу звичайним життям і чекаю, коли чоловік зможе приїхати . Ми дорослі люди і реально оцінюємо ризики і перспективи
1
В мене теж донька дуже боїться, після двох тижнів на початку війни почала бігати в туалет безперерво, впісюватися, шкіру обсипало, мерзла без причины (10р).
Нормально держусь.
Ну иногда накрывает, конечно, но не критично.
Здесь безопасно, дети спят спокойно, я не ловлю панические атаки - это того стоит.
Несколько раз в день видео-связь обязательно.
Дети сильно тосковали, но уже втянулись.
Я работаю по 10-12 часов, 5-6 дней в неделю, скучать и сопли на кулак мотать некогда, да и сил не остаётся на лирику ’люблю не могу’
Понимаю, что ТАК НАДО и это все ВРЕМЕННО.
Ну иногда накрывает, конечно, но не критично.
Здесь безопасно, дети спят спокойно, я не ловлю панические атаки - это того стоит.
Несколько раз в день видео-связь обязательно.
Дети сильно тосковали, но уже втянулись.
Я работаю по 10-12 часов, 5-6 дней в неделю, скучать и сопли на кулак мотать некогда, да и сил не остаётся на лирику ’люблю не могу’
Понимаю, что ТАК НАДО и это все ВРЕМЕННО.
1
Уже 7 місяців. З сином 3 роки. В Польщі. Важко, це словами не переказати. Раніше завжди разом були, навіть працювали разом. Дуже тяжко.... але ми на зв’язку постійно, відео зв’язок. І вирішили, що поки можемо , то основне завдання психічний та фізичний стан та безпека дитини. Поки так...
Ми з чоловіком так живемо вже 7 років.
Самі з Закарпаття і у нас є звичним ,що члени сім‘ї ,переважно чоловіки закордоном ,бо роботи нема.
Таке собі життя.Звикаєш, але почуваєш себе неповноцінним.Постійно заздрю тим хто з чоловіками,діти ростуть коло тата , а мої і ходити вчились і говорити без тата.
Одного разу було ,що він познайомився з якоюсь дамою на заробітках ,дама м‘яко відшила,хоча він писав їй а влна не відписувала.В той період от ці стосунки прямо задовбали обидвох…
Але відразу приїхав,була робота вдома ,зміцнили стосунки.
ненавижду оце на відстані.якшо в чоловіка є в Україні робота,живете у відносно спокійному місці то їдьте додому…разом є разом
Самі з Закарпаття і у нас є звичним ,що члени сім‘ї ,переважно чоловіки закордоном ,бо роботи нема.
Таке собі життя.Звикаєш, але почуваєш себе неповноцінним.Постійно заздрю тим хто з чоловіками,діти ростуть коло тата , а мої і ходити вчились і говорити без тата.
Одного разу було ,що він познайомився з якоюсь дамою на заробітках ,дама м‘яко відшила,хоча він писав їй а влна не відписувала.В той період от ці стосунки прямо задовбали обидвох…
Але відразу приїхав,була робота вдома ,зміцнили стосунки.
ненавижду оце на відстані.якшо в чоловіка є в Україні робота,живете у відносно спокійному місці то їдьте додому…разом є разом
1
В мене були квитки на вчора. Здала( В нас над будинком дрона збивали, я по телефону була на зв´язку(
’я спасаю детей, не время думать про штаны’ ’дети не должны слушать сирены’ ’если муж отдалился, значит и не было семьи, нечего держаться за штаны’ ’детям надо дать шанс, здесь у них есть перспективы!’
4
Теж чекаю що зможе виїхати... але надія вже гасне. Тримають людей як скот. Скільки ще люди не зможуть виїхати?
4
Тоді не вихід…будьте в безпеці з дітьми…такий час ,треба пережити
У людей такі біди ставались що як подумаєш то і проблема стосунків на відстані стає дріб‘язковою…
У людей такі біди ставались що як подумаєш то і проблема стосунків на відстані стає дріб‘язковою…
1
Не знаю, мене теж ця ситуація бісить, хотілося якось більш-менш легально, але вже готуємося до різних варіантів
3
Один раз я приїздила в Україну
Два рази приїздив чоловік ( з батьком , він інвалід ) чоловік виїзний як його супроводжуючий
Зараз розглядаю можливість лікування батька за кордоном, тоді чоловік тут зможе бути довго
Два рази приїздив чоловік ( з батьком , він інвалід ) чоловік виїзний як його супроводжуючий
Зараз розглядаю можливість лікування батька за кордоном, тоді чоловік тут зможе бути довго
Мої найкращі подруги усі тут з чоловіками, тому мене зрозуміти не можуть( Нема з ким поговорити..
Якшо муж такий коханий, его не бросают как не нужную собачку. И не нужно прикрываться детьми.
Я в браке 25 лет, в жизни б не поехала взаграницы без него. Но это я, плюс меня взаграницами не удивишь ну и нет нужды в халяве
Я в браке 25 лет, в жизни б не поехала взаграницы без него. Но это я, плюс меня взаграницами не удивишь ну и нет нужды в халяве
8
Тогда зачем ваш плач ? Еще и наверное откуда то с западной , временно переехавшей в польши отсирен
5
Ні, вже не один
Змінили закон
Ось був вже другий - подали документи на внж за той час, чекаємо розгляд
Зараз вони повернулися, злити воду з систем батарей/хатні справи тощо ..
В нас два будинки (бучанський район)
Змінили закон
Ось був вже другий - подали документи на внж за той час, чекаємо розгляд
Зараз вони повернулися, злити воду з систем батарей/хатні справи тощо ..
В нас два будинки (бучанський район)
А як призовуть,то на фронт підете з ним ? З дітьми?
Не можна ж кидати ?
А що, діти запасні у всіх є ..таке
Не можна ж кидати ?
А що, діти запасні у всіх є ..таке
4
Если муж не только любимый, но и любящий, то он САМ отправляет жену и ребёнка, особенно если ребёнок маленький, за границу. Чтобы хотя бы жена с ребёнком были в безопасности и не слушали круглосуточные сирены и не попали под взырвы и не сидели зимой в холоде и без электричества. Но это конечно если муж любит и заботится. А если ему пофиг, то ещё и не пустит жену с ребёнком за границу. Пусть сидят рядом в таких же условиях.
6
Комментарии к ответу