ну от живеш ти, маєш сяке таке оточення..але люди як вода крізь сито в ньому..то добре, ти пропускаєш їх і добре. але коли зустрічається той хто як тобі здається якісна людина, кому симпатизуєш - тому підпускаєш ближче ніж інших до себе, то починаєш прив"язуватись і звикати..хочеться аби та людина залишилась в житті подовше бо тобі так хочеться мати її в стоєму оточенні на постійній основі..але то не завжди взаємно. то як же не прив"язуватись...?
Я почала вивчати психологію (лекції про відносини та нашу з чоловіками відмінність) і філософію (Бога, закони Всесвіту). Рідко хто тепер мені дійсно цікавий, щоб на нього витрачати час - я вивчаю себе.
Ну і з рідними намагаюся покращити спілкування.
П.С. було б, можливо, більше відгуків, якби можна було писати під анонімом
Ну і з рідними намагаюся покращити спілкування.
П.С. було б, можливо, більше відгуків, якби можна було писати під анонімом
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу