Дівчатка, на скільки ваша самооцінка залежить від чоловіка?

Моя самооценка ни от кого не зависит

К сожалению зависит и не только от мужиков

Гарно заробляти.
І бути фінансово незалежною.

Я теж не працюю.

Вам потрібно виходити в соціум. Людина - це соціальна тварина, як не крути. Для нас фізіологічно нормально взаємодіяти з 20 особинами свого виду. Це розмір мавпячої зграї або первісного племені, або кутка на селі, або відділу в компанії. Якщо людей мало, ви надаєте багато значення кожному слову і жесту тим людям, що біля вас. Якщо людей забагато, ви занадто розпорошуєте увагу. Шукайте якусь взаємодію окрім сім`ї. Хобі, волонтерство, однодумці.

Если муж ухудшится, я подумаю, что проблема в нём, а не во мне.

Можливо Ви знаєте від чого вона залежить?

Від чого ще?

Можливо, це один із важливих варіантів...

Дякую за Вашу думку

Гиии)) Це звісно крутий варіант, але в мене чітке розуміння того, що саме в мені загвоздка))) а саме в моїй низькій самооцінці.

Потому что семья это лишь часть потребностей человека,а остальных составляющих у вас нету,вот и просите у мужа не чувств даже,а того недостающего.я так поняла до мужа ничего интересного не было у вас,в плане своих увлечений,интересной работы,круга друзей?

моя самооценка зависит от количества денег и карьеры

У вас образа на чоловіка або ж ви його не любите і він вам не прийємний

Мій мужчина не впливає погано на мою самооцінку. А от в минулих відносинах, був такий, що критикував мій одяг і стиль ( спочатку не критикував, поки хтось із його знайомих не підказав). Настільки затокав мене тоді, що пам’ятаю поїхала разом з ним по магазинам і за власні кошти купувала одяг. А він дивився і говорив: ок йому чи ні. Я тоді була ще доволі юна і не зорієнтувалася спочатку, як треба було відреагувати. Все ж таки я його потім кинула. А з часом, у мене з’явились проблеми по відношенню до свого одягу. Мені здавалось, що я купую гівно. Не вмію підбирати одяг і тд. Якось швидко все це вилізло і я не розуміла звідки такі думки. Проаналізувавши минуле, згадала ті слова колишнього. Думаю, він сильно тоді вплинув на мене. Такий токсік… загалом, я пропрацювала це з психологом і самостійно теж. Зараз таких проблем нема і загалом ніхто не плюється на мій стиль. Знайомі часто роблять компліменти.
А от стосовно вашої ситуації…знаю багато жінок з дітьми (більше ніж 1 дитина), які мають роботу, власну справу, або хоббі. Вони просто не викидають це діло зі свого життя. Це просто як не від’ємна частина, що йде з жінкою в придачу. І таким чином вони себе не втрачають. Адже окрім сім’ї є ще куди переключити свій фокус і розвиватися.
У мене нема дітей, але є чоловік. Моя робота і хоббі йдуть зі мною в придачу також. Я не все встигаю по дому…але чоловік ніколи не злиться на мене. Він бачив, що брав. А я не давала приводу думати, що кину все заради сім’ї. І все в мене ок. Є час для розвитку себе і немає таких думок, як у вас

У меня тоже самооценка зависит именно от мужчины, который рядом. Если он делает комплименты, восхищается мною, заинтересован как женщиной у меня поднимается самооценка, я становлюсь активной, все отлично ладится в работе, домашние дела выполняются с лёгкостью, куча идей, планов. Если такого отношения со стороны мужчины нет я морально погибаю и разлад идёт во всех сферах жизни. Вот такое заметила.

Була цікава робота і колектив, друзі, спілкування, багатенно чоловічої уваги та комплементів!
А коли зустріла свого чоловіка -вся віддалася йому(((ніби розстворилась в ньому- все відійшло на другий план.

А почему была?чего дома сидите?ребенка в садик и идите в социум

В мене була гарна должность( хоч і не в кайф мені) і зарплата, можливо самооцінка була трохи краща, а ніж зараз, але в сім´ї творилось казна що ((

Ви праві, є образи. От буквально вчора зрозуміла, за що саме ображаюсь на нього((( Проговорила йому.

Во-во! 100%, сестричко!)))
Його увага- це якийсь чарівний бальзам для душі! В цьому стані можна гори перевертати, весь вміт набуває неймовірних барв!

Не так просто і швидко. Недавно пішли в садочок на адаптацію- вже тиждень дома -лікуємось... сижу і думаю, кому потрібен такий співробітник як я?

Від чоловіка точно ні,бо в мене його нема.Від знань(розуму і мудрості)проф розвитку і заробітку.Ну здоров‘я-це перше для мене.Але це з віком вже.Щось вас не влаштовує в нинішній ситуаціі,можливо домогосподарка,не всі можуть довго,думаю декому важко.

Можливо, Ви праві, я навіть постійно думаю, чим би зайнятись таким із задоволенням- і людям польза , і мені заробіток, але не вистачає сміливості і впевненості в собі.