Дикая Роза• 06 января 2023
Суперечка з чоловіком
Наразі немає з ким поділитись. Поділюся з вами.
Декілька днів тому чоловік підняв руку на дитину. Вийшла неприємна ситуація і він потаскав та вдарив доньку. Її вини в тій ситуації я вважаю що немає. Та хоча б і була це не привід підіймати руку. Через це в нас з ним вийшов скандал. Ми були в батьків. Я сказала, що з ним розлучуся через це. На наступний день ми поїхали додому (ввечері вже було пізно). Я попросила його відвезти нас додому, а потім може вертатися.
Він привіз та вже не поїхав до батьків. Попросив вибачення. Я наче б йому і вибачила, але ці декілька днів він робить з себе жертву. Коли приходила до нього полежати, то починав єхидничать. Колко про мене доньці говорив, піддівав. Сьогодні Різдво. Я приготувалася. Знову робить вигляд, що ображений. Виводить на суперечки. Що, мовляв, я стаю лише на бік доньки, а він сам. Хоча це не так. У нього дуже складний характер, людина принципова. Думає, що лише його правильне рішення. Я по своїй натурі по характеру дуже м´яка. Це знає і він і донька.
До цієї ситуації з підняттям рук за декілька днів була інша. Ми випадково розбудили його з донькою, дивлячись відео про космос про чорні діри. Він взбісився і забрав дитячий телефон (хоча дивились на моєму). Донька підліток, почала просити віддати телефон, плакала. Але він сказав раз так, то і не віддам його. Плакала просила. Він збісився і також потаскав її. Ми його простили. Мене попросила донька. Наближався Новий рік і я не хотіла псувати свято...
Десь з середини листопада чи з початку грудня він почав проявляти свою агресію. Наче пелена застилає очі і наче бєлочка хватає. Нічого в ті моменти неможна зробити.
Чи якась психічна хвороба.
Зараз мені просто противно на нього. Повечеряли в тишині. Випили соку в бокалах за Різдво.
Цілими вихідними він лише лежить в телефоні, а зараз як спілкується то тільки колкими фразами та єхидством.
Прошу поради. Не знаю навіть як в душі його простити. Мене батьки ніколи не били. Для мене це дико і приймати я це не збираюся.
Я ще й працюю на нього. В останній місяць він і на роботі може кричати на мене, доводити до сліз.
З понеділка буду шукати роботу. Та дико, що мені відповідати - чому хочете змінити роботу? Бо чоловік псих, я ж не скажу такого.
Поділитись немає з ким. Для всіх ми гарна сім´я. Виносити бруд з сім´ї напоказ не хочу. Тому під анонімом. Чоловік і я люди неп´ющі взагалі. Бо наче ситуація в треш алкоголіків розборки.
Мені дуже погано. В душі все перевертається. Він зараз робить вид наче я винувата у всьому.
Батьки його били в дитинстві, тому їх реакція сварка "з дурної голови"(тобто моєї дурної голови). Я не можу себе пересилити і робити вид наче все добре і веселитись, він почне нудні розмови що типу ти неправа, чому стала на сторону дитини,я такий бідний нещасний, мене образили...
Що можете порадити?
Декілька днів тому чоловік підняв руку на дитину. Вийшла неприємна ситуація і він потаскав та вдарив доньку. Її вини в тій ситуації я вважаю що немає. Та хоча б і була це не привід підіймати руку. Через це в нас з ним вийшов скандал. Ми були в батьків. Я сказала, що з ним розлучуся через це. На наступний день ми поїхали додому (ввечері вже було пізно). Я попросила його відвезти нас додому, а потім може вертатися.
Він привіз та вже не поїхав до батьків. Попросив вибачення. Я наче б йому і вибачила, але ці декілька днів він робить з себе жертву. Коли приходила до нього полежати, то починав єхидничать. Колко про мене доньці говорив, піддівав. Сьогодні Різдво. Я приготувалася. Знову робить вигляд, що ображений. Виводить на суперечки. Що, мовляв, я стаю лише на бік доньки, а він сам. Хоча це не так. У нього дуже складний характер, людина принципова. Думає, що лише його правильне рішення. Я по своїй натурі по характеру дуже м´яка. Це знає і він і донька.
До цієї ситуації з підняттям рук за декілька днів була інша. Ми випадково розбудили його з донькою, дивлячись відео про космос про чорні діри. Він взбісився і забрав дитячий телефон (хоча дивились на моєму). Донька підліток, почала просити віддати телефон, плакала. Але він сказав раз так, то і не віддам його. Плакала просила. Він збісився і також потаскав її. Ми його простили. Мене попросила донька. Наближався Новий рік і я не хотіла псувати свято...
Десь з середини листопада чи з початку грудня він почав проявляти свою агресію. Наче пелена застилає очі і наче бєлочка хватає. Нічого в ті моменти неможна зробити.
Чи якась психічна хвороба.
Зараз мені просто противно на нього. Повечеряли в тишині. Випили соку в бокалах за Різдво.
Цілими вихідними він лише лежить в телефоні, а зараз як спілкується то тільки колкими фразами та єхидством.
Прошу поради. Не знаю навіть як в душі його простити. Мене батьки ніколи не били. Для мене це дико і приймати я це не збираюся.
Я ще й працюю на нього. В останній місяць він і на роботі може кричати на мене, доводити до сліз.
З понеділка буду шукати роботу. Та дико, що мені відповідати - чому хочете змінити роботу? Бо чоловік псих, я ж не скажу такого.
Поділитись немає з ким. Для всіх ми гарна сім´я. Виносити бруд з сім´ї напоказ не хочу. Тому під анонімом. Чоловік і я люди неп´ющі взагалі. Бо наче ситуація в треш алкоголіків розборки.
Мені дуже погано. В душі все перевертається. Він зараз робить вид наче я винувата у всьому.
Батьки його били в дитинстві, тому їх реакція сварка "з дурної голови"(тобто моєї дурної голови). Я не можу себе пересилити і робити вид наче все добре і веселитись, він почне нудні розмови що типу ти неправа, чому стала на сторону дитини,я такий бідний нещасний, мене образили...
Що можете порадити?
показать весь текст
графиняВишенка• 07 января 2023
Ответ дляМарина-58d4
Ідіть від нього якомога швидше. Шукайте роботу / знімайте кімнату дешеву/ їдьте за кордон. Одне діло коли Вам таке подобається, але у Вас же дівчинка. Ваша ж донька сприймає це як нормальні, правильні відносини. Вона ж собі шукатиме такого ж самого чоловіка, який би її ’таскав’. Ви цього хочете ? І її майбутній чоловік так само ’таскатиме’ її дітей і вона нічого не робитиме, адже Ви зараз нічого не робите
Что за бред. У меня папа тоже был временами агресивный, мама сто раз уходила и возвращалась. Никогда бы себе не выбрала такого мужа. Замужем почти 10 лет и намека нет на вашу теорию.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу