Куратор дебошей• 17 января 2023
Посваріть мене
Маю двох дітей 12 років і 10. Коли вони були малі, я не парилась їх хворобами, кашель соплі, сприймала дуже легко і так вони і проходили. Отримувала задоволення від материнства так сказати.
Зараз вони виросли і я постійно дуже переживаю за їх здоров´я , коли чекаю результату аналізу то прям з розуму сходжу, перед записом до лікаря так само.
От зараз в доньки був малий синяк на коліні десь вдарилась, синяк зійшов, але коли вона присідає каже що болить трохи коліно.
Я вже б її вела на рентген чи на УЗД. А чоловік накричав, щоб я трохи успокоїлась. Пройде, каже то дитина десь вдарилась не пам´ятає , згадай своє дитинство. А я переживаю. Може там щось серйозне.
Я сіла і зрозуміла що реально іноді ( та практично завжди, кого я обманюю) я перегинаю палку . Як взяти себе в руки, бо ще прости Господи, так надумаю що не дай Боже справдиться якась болячка.
Зараз вони виросли і я постійно дуже переживаю за їх здоров´я , коли чекаю результату аналізу то прям з розуму сходжу, перед записом до лікаря так само.
От зараз в доньки був малий синяк на коліні десь вдарилась, синяк зійшов, але коли вона присідає каже що болить трохи коліно.
Я вже б її вела на рентген чи на УЗД. А чоловік накричав, щоб я трохи успокоїлась. Пройде, каже то дитина десь вдарилась не пам´ятає , згадай своє дитинство. А я переживаю. Може там щось серйозне.
Я сіла і зрозуміла що реально іноді ( та практично завжди, кого я обманюю) я перегинаю палку . Як взяти себе в руки, бо ще прости Господи, так надумаю що не дай Боже справдиться якась болячка.
9
0
Ответ дляАпочемучка
Я така сама 
Важко таким жити, моя подруга не париться. Болить не болить , звертається вже коли припече. Не знаю чи добре це чи ні, але хоч емоційний стан у неї краще ніж в мене. Я постійно щось в них шукаю, колись як діти малі були, вони б сказали що коліно болить, я б сказала що пройде і не парилась. А тут придумала вже і кісту і гірше, і ще щось. То просто капець якийсь. Не можу так жити. Бо за все переживаю.
Я такая же. Это капец как сложно. Постоянно негативные мысли. И сразу в сторону худшего варианта. Я нетолько себя извожу, но ещё и семью((((. После начала войны, мне кажется, кукухой вообще поехала. Я понимаю откуда ноги растут, но ничего не могу с собой поделать.
Це точно, чоловік уже злий на мене, каже лиши в спокої дітей, і себе і мене. І всіх. А я реально дура, і як подумаю як виглядаю то просто аж самій страшно.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу