Соромно за деяких молодих людей

Сьогодні відбулась вкотре розмова по телеграму з одним молодим чоловіком, що точно був моїм учнем (але не як класного керівника, а як вчителя математики).
І я дивуюсь, що такі люди є у нас. Він сто відсотків з Києва, Оболонського району. Така похабщина в розмові, побажання мені і моїй сім´ї орешніка, зневага до українського всього і до мови в тому числі.
При тому, з його слів і його батько такої самої думки про Україну...
Так от. Бачу, що "мова має значення" вкотре. Знаю, що тут почнуть писати, що я захотіла в топ, що навіщо про це вкотре,
А вважаю, що потрібно писати про це вкотре!
Бо є люди, що розмовляють не українською мовою, але при цьому мають нормальне відношення і до України і до всього українського.
А є ненормальні люди, як цей мій співрозмовник, що зневажають Україну і все що з нею пов´язано і не переходять на українську мову ніколи і ні при яких обставинах. І при цьому проживають в Україні....в Києві....
Соромно за них. Соромно за їх батьків....

Стосовно того, навіщо я з ним розмовляла: я розуміла, що ця людина в Києві, що це випускник (а може і ще учень) нашого Ліцею, і хотілось до нього достукатись, хотілось пояснити, що похабщина і матюки в розмові, а також така зневага - це неприпустимо. Нажаль не вдалось.

Будь ласка, зверніть увагу на своїх дітей і на себе стосовно цих моментів...