Настенные трусы.• 23 января 2023
война. жизнь продолжается... или?
показать весь текст
69
0
кстати это миф что нарощенные ресницы только у наших. очень много других с ресницами, наши как раз весьма натуральны даже. а вот в супермаркетах много с ресницами девчат. вроде на немецком говорят и наш не понимают язык
3
звичайно що свій, робота така, тому можу зробити висновки відповідні. Ті, хто дійсно працюють і допомагають, не тичуть це кожному під ніс напоказ, на відміну від тих, кого описала
Ага ага. Вбросный коммент сделали, и теперь меня пытаетесь спровоцировать. Мимо) я на тупые вбросы не ведусь
Мне просто кажется кощунством называть себя наближающими перемогу в то время, как военные в окопах сидят, а кто-то завалы домов разгребает и т.д
4
та кому ви потрібні?
але реакція ваша говорить промовисто)))) тому другий раз так промовисто і тупо не паліться
але реакція ваша говорить промовисто)))) тому другий раз так промовисто і тупо не паліться
Бінго, Ви праві на 1000000000000000000000, саме це і я мала на увазі, коли писала про крикунів-наближальщиків. Але вже навіть тут себе дехто з них себе впізнав і кинувся в ’бій’
1
Чоловік на війні.
Знаєте, тут живеш від плюсіка до плюсіка в месенджері, між ними нагадуєш собі дихати. До цього додайте дитину, будинок, роботу, допомогу армії, чоловіку і друзям, догляд за всім...
Ні, це звісно, не порівняти із життям в окупації чи з біженством, коли твого міста вже немає чи із втратою близьких.
Це все ж таки життя.
Ну таке, воєнне.
У всьому цьому є місце і зустрічами із друзями (я не пам´ятаю жодної - про що говорили, що робили разом, тільки сам факт), вибираємося із донькою в місто на прогулянки (але я не пам´ятаю, чи було нам весело тільки факт, що гуляли).
Але на відпочинок типу поїздки в Карпати, чи ще якісь нові прикольні враження навіть думка не навертається.
Знаєте, тут живеш від плюсіка до плюсіка в месенджері, між ними нагадуєш собі дихати. До цього додайте дитину, будинок, роботу, допомогу армії, чоловіку і друзям, догляд за всім...
Ні, це звісно, не порівняти із життям в окупації чи з біженством, коли твого міста вже немає чи із втратою близьких.
Це все ж таки життя.
Ну таке, воєнне.
У всьому цьому є місце і зустрічами із друзями (я не пам´ятаю жодної - про що говорили, що робили разом, тільки сам факт), вибираємося із донькою в місто на прогулянки (але я не пам´ятаю, чи було нам весело тільки факт, що гуляли).
Але на відпочинок типу поїздки в Карпати, чи ще якісь нові прикольні враження навіть думка не навертається.
4
Я не стараюсь, я просто живу как раньше. Ну, летает иногда, рядом. Не циклюсь на этом. Живём и живём. Ходим на работы, в кино, в кафе, в театр иногда выбираемся, родителям помогаем. Просто жизнь. С тревогами и обстрелами , но - жизнь. Такое время на нашу долю пришлось - военное.что ж теперь не жить?
3
Ответ дляНеугомонная
Сириек много с нарощеными. И красятся они так, как у нас в 90х красились
о, точно.. арабские какието девчата. вот очень ресницы у них ненатурально смотрятся. наши так умеют наростить, что хрен догадаешься что то нарощенные
1
живу. Іноді, навіть щасливо
Багато справ і планів
Війна накриває регулярно, потужила/поплакала буває, день просто полежати знаходжу і подумати.
і живу далі
Вже навчилась ставити психологічний щит, трохи виходить
Багато справ і планів
Війна накриває регулярно, потужила/поплакала буває, день просто полежати знаходжу і подумати.
і живу далі
Вже навчилась ставити психологічний щит, трохи виходить
1
Все так само, крім зустрічей з подругами. Їх чоловіки відкупилися або білобілетчики, тому їх родини війни не відчувають в глибокому тилу. Спілкування плавно зникло.
2
Ні, не можу, як раніше, біль, страх, не вкладається в голові, ось знайомий с передової тільки присилав смішне відео, наступного дня звістка - загинув, я не розумію, просто не розумію..
1
У мене тільки одна подруга)
Її чоловік - мій соратник по волонтерці, бо сам непридатний.
А друзі - то майже всі придатні воюють. Заїжджають, коли є можливість. Хто на реабілітації, хто на ротації.
Всі інші відсіялися ще в 2014 по таким самим причинам,як у вас. Бо швидко стало ясно, хто є хто, тому розчарувань за останній рік по колу спілкування взагалі немає. У мене все оточення або воює по щонайменш другому разу, чи волонтерить на першу половину.
Її чоловік - мій соратник по волонтерці, бо сам непридатний.
А друзі - то майже всі придатні воюють. Заїжджають, коли є можливість. Хто на реабілітації, хто на ротації.
Всі інші відсіялися ще в 2014 по таким самим причинам,як у вас. Бо швидко стало ясно, хто є хто, тому розчарувань за останній рік по колу спілкування взагалі немає. У мене все оточення або воює по щонайменш другому разу, чи волонтерить на першу половину.
1
Стараюсь жити активніше, але не через війну, просто багато чого пропустила в житті. Тепер наздоганяю.
1
Про це й мова була. Що всі ми робимо зараз важливе і все від нас залежне. Але посміятися, принизити - все у стилі цього форуму. Гидко ((
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу