Вишиванка• 14 февраля 2023
Ми й не знали, що так її любимо...
Ми й не знали, що так її любимо,
Все дивились на Польщу та Чехію,
Емірати, Єгипет з верблюдами...
А про неї все думали зверхньо ми.
Ми й не знали, що так її любимо,
Хоч пишалися нею, красунею:
Запашними садами квітучими,
Гір Карпатських трембітами-сурмами.
З´ясувалось, насправді - ми в захваті
Від ланів з золотавими хвилями,
Матіоли вечірнього запаху-
Ми від цього ставали щасливими.
Ми й не знали, що все в ній - найкраще нам,
Найрідніше для серця і погляду,
Що за місто, село, кожне селище
Ми благатимемо слізно Господа.
Ми й не знали, що так її любимо,
Що так в серці вона нам болітиме,
Коли ворог задихає згубою
Й кров проллється бурхливими ріками.
Калинову красу потоптали їй,
Вишиванку споганили чоботом
Нечестиве нашестя, злі варвари!
Закривавлена ненька, сплюндрована...
Але ворог не знав, з ким він бореться,
Думав, буде не битва- прогулянка.
Та моя Україна - нескорена!
Кров зітерла з лиця, в берці взулася,
Камуфляж зодягла замість вишивки,
До Святого Отця помолилася,
Взяла Біблію- зброю Всевишнього,
Злому ворогу не покорилася!
Ми прозріли- ми дуже цінуємо
Кожним містом , а також людиною;
Зізнаємось- ми так її любимо,
Ми пишаємось Україною!
О, Господь, уквітчай перемогою
Нашу неньку, Тобою даровану!
В кожне місце прийди з відбудовою,
Прийди з миром Твоїм, із добробутом!
Ми за неї Тобі, Боже, дякуєм
Й благодаті для рідної просимо,
Ти для неї стань захистом й якорем,
За країну молитви приносимо!
Вірим серцем, що Ти не забаришся,
Прийдеш з радістю, зі свободою!
Хай Твоє святе Ім´я прославиться
По землі усій, між народами!
Надія Горбатюк
Все дивились на Польщу та Чехію,
Емірати, Єгипет з верблюдами...
А про неї все думали зверхньо ми.
Ми й не знали, що так її любимо,
Хоч пишалися нею, красунею:
Запашними садами квітучими,
Гір Карпатських трембітами-сурмами.
З´ясувалось, насправді - ми в захваті
Від ланів з золотавими хвилями,
Матіоли вечірнього запаху-
Ми від цього ставали щасливими.
Ми й не знали, що все в ній - найкраще нам,
Найрідніше для серця і погляду,
Що за місто, село, кожне селище
Ми благатимемо слізно Господа.
Ми й не знали, що так її любимо,
Що так в серці вона нам болітиме,
Коли ворог задихає згубою
Й кров проллється бурхливими ріками.
Калинову красу потоптали їй,
Вишиванку споганили чоботом
Нечестиве нашестя, злі варвари!
Закривавлена ненька, сплюндрована...
Але ворог не знав, з ким він бореться,
Думав, буде не битва- прогулянка.
Та моя Україна - нескорена!
Кров зітерла з лиця, в берці взулася,
Камуфляж зодягла замість вишивки,
До Святого Отця помолилася,
Взяла Біблію- зброю Всевишнього,
Злому ворогу не покорилася!
Ми прозріли- ми дуже цінуємо
Кожним містом , а також людиною;
Зізнаємось- ми так її любимо,
Ми пишаємось Україною!
О, Господь, уквітчай перемогою
Нашу неньку, Тобою даровану!
В кожне місце прийди з відбудовою,
Прийди з миром Твоїм, із добробутом!
Ми за неї Тобі, Боже, дякуєм
Й благодаті для рідної просимо,
Ти для неї стань захистом й якорем,
За країну молитви приносимо!
Вірим серцем, що Ти не забаришся,
Прийдеш з радістю, зі свободою!
Хай Твоє святе Ім´я прославиться
По землі усій, між народами!
Надія Горбатюк
показать весь текст
49
годовасик• 14 февраля 2023
Ответ дляБез комплексов
Ви дурню ви написали
Просто спостереження за знайомими, нічошо більше
Булку Дай• 14 февраля 2023
Ответ дляОченьценная
Я з двома дітьми зараз за кордоном.Моя старша донька(20)років відмовилася виїжджати.Сказала,що кращої країни немає!
Я вже багато років чую від молоді, що наша країна найкраща, що вони хотіли б тільки подорожувати до інших країн, а жити в Україні
2
ПодругаМужа• 14 февраля 2023
Ответ дляАБВГДейка
Я ж не написала, що мені сумно. Я написала, що не ’чіпляє’. Немає бажання дочитати до кінця.
Незалежно від щільності бою,
Не хвилюйся — все буде, як треба.
Що б не сталося, знаєш, завжди над тобою
Твої діти утримають небо.
Бабіч
А я все крокую, крокую, крокую,
Думки, наче стрій перед боєм шикую,
Зливаю їх тихо напалмом у пляшку,
Мені це не складно, мені це не важко.
Нехай палахне, нумо – гайда за мною,
Бо я свої опіки швидко загою.
Бо знаю дорогу, що точно відкрита -
Із полум’я - прямо до тихого літа.
У камінь життя перетвориться з глини,
Під тихе виття розчарованих в спину.
Я ляжу надійно як цегла у стіну
У домі, де Бог колисає дитину.
Така ось дорога, крізь пекло і квіти,
У літо, де свято, де люба, де діти,
Щоб поруч радіти, любити, прикрити -
Хтось ще мені скаже - як треба робити?
Гліб Бабіч, 2022
Не хвилюйся — все буде, як треба.
Що б не сталося, знаєш, завжди над тобою
Твої діти утримають небо.
Бабіч
А я все крокую, крокую, крокую,
Думки, наче стрій перед боєм шикую,
Зливаю їх тихо напалмом у пляшку,
Мені це не складно, мені це не важко.
Нехай палахне, нумо – гайда за мною,
Бо я свої опіки швидко загою.
Бо знаю дорогу, що точно відкрита -
Із полум’я - прямо до тихого літа.
У камінь життя перетвориться з глини,
Під тихе виття розчарованих в спину.
Я ляжу надійно як цегла у стіну
У домі, де Бог колисає дитину.
Така ось дорога, крізь пекло і квіти,
У літо, де свято, де люба, де діти,
Щоб поруч радіти, любити, прикрити -
Хтось ще мені скаже - як треба робити?
Гліб Бабіч, 2022
3
АБВГДейка• 14 февраля 2023
Ответ дляПодругаМужа
Незалежно від щільності бою,
Не хвилюйся — все буде, як треба.
Що б не сталося, знаєш, завжди над тобою
Твої діти утримають небо.
Бабіч
А я все крокую, крокую, крокую,
Думки, наче стрій перед боєм шикую,
Зливаю їх тихо напалмом у пляшку,
Мені це не складно, мені це не важко.
Нехай палахне, нумо – гайда за мною,
Бо я свої опіки швидко загою.
Бо знаю дорогу, що точно відкрита -
Із полум’я - прямо до тихого літа.
У камінь життя перетвориться з глини,
Під тихе виття розчарованих в спину.
Я ляжу надійно як цегла у стіну
У домі, де Бог колисає дитину.
Така ось дорога, крізь пекло і квіти,
У літо, де свято, де люба, де діти,
Щоб поруч радіти, любити, прикрити -
Хтось ще мені скаже - як треба робити?
Гліб Бабіч, 2022
Не хвилюйся — все буде, як треба.
Що б не сталося, знаєш, завжди над тобою
Твої діти утримають небо.
Бабіч
А я все крокую, крокую, крокую,
Думки, наче стрій перед боєм шикую,
Зливаю їх тихо напалмом у пляшку,
Мені це не складно, мені це не важко.
Нехай палахне, нумо – гайда за мною,
Бо я свої опіки швидко загою.
Бо знаю дорогу, що точно відкрита -
Із полум’я - прямо до тихого літа.
У камінь життя перетвориться з глини,
Під тихе виття розчарованих в спину.
Я ляжу надійно як цегла у стіну
У домі, де Бог колисає дитину.
Така ось дорога, крізь пекло і квіти,
У літо, де свято, де люба, де діти,
Щоб поруч радіти, любити, прикрити -
Хтось ще мені скаже - як треба робити?
Гліб Бабіч, 2022
Дуже гарно. Значно ближче для мене.. Дякую!
Смайлик не знайшла)
Смайлик не знайшла)
1
Булку Дай• 14 февраля 2023
Ответ дляПодругаМужа
чого це вброс?розвага
Такі розваги у вас нецікаві🤪
Исправлялочка• 14 февраля 2023
Ответ дляНу ниче се
Извините, не мне вопрос.
Но можно я отвечу?)
Моя дочь фактически выросла в Европе. С 11 лет она ездила с одним и тем же агентством, на все каникулы. Плюс обязательные обмены и поездки по школе в Германию.
Она Прагу, Вену и Будапешт знала лучше, чем родной Киев. А на лето 22 планировала поездку в Исландию.
Почти доехала... После оккупации уехала в Ирландию. Всё хорошо у неё, но после Украины, по её словам, в северные страны Европы можно историков и археологов отправлять на практику по теме ’Жизнь до технологий’, ’Быт 19-го века’, ’Артефакты 2-го века до н.э. в ежедневном использовании работниками ирландского банка’.
Очень-очень хочет домой.
Но можно я отвечу?)
Моя дочь фактически выросла в Европе. С 11 лет она ездила с одним и тем же агентством, на все каникулы. Плюс обязательные обмены и поездки по школе в Германию.
Она Прагу, Вену и Будапешт знала лучше, чем родной Киев. А на лето 22 планировала поездку в Исландию.
Почти доехала... После оккупации уехала в Ирландию. Всё хорошо у неё, но после Украины, по её словам, в северные страны Европы можно историков и археологов отправлять на практику по теме ’Жизнь до технологий’, ’Быт 19-го века’, ’Артефакты 2-го века до н.э. в ежедневном использовании работниками ирландского банка’.
Очень-очень хочет домой.
А чем она занимается там?
Оченьценная• 14 февраля 2023
Ответ дляАнтонина матушка
А ваша старшая дочь много стран видела в своей жизни?
А вы знаете разницу между видеть страны и жить в них?Я,кстати,с дочерью полностью согласна.
Ну ниче се• 14 февраля 2023
Ответ дляИсправлялочка
А чем она занимается там?
Учится. Практику прошла вот только.
Сейчас неделя каникул, потом опять учеба.
Сейчас неделя каникул, потом опять учеба.
Исправлялочка• 14 февраля 2023
Ответ дляНу ниче се
Учится. Практику прошла вот только.
Сейчас неделя каникул, потом опять учеба.
Сейчас неделя каникул, потом опять учеба.
Она учится там в местном учебном заведении?
Ну ниче се• 14 февраля 2023
Ответ дляИсправлялочка
Она учится там в местном учебном заведении?
Да.
Единая страна!• 14 февраля 2023
Ответ дляПтица Говоруша
не устали?
Но из песни слов не выбросишь, как говорится.
Гордая_птичка• 14 февраля 2023
Ответ длягодовасик
Часто подібні вірші постять люди, які виїхали ще в перші дні, і взагалі не думають про повернення
як ви вже дістали... в кожній теми ненавидіте тих хто виїхав
3
Антонина матушка• 15 февраля 2023
Ответ дляОченьценная
А вы знаете разницу между видеть страны и жить в них?Я,кстати,с дочерью полностью согласна.
Да, знаю разницу. Уехали из Украины несколько лет назад и не пожалели ни разу.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу