Живу минулим коханням підлітковим а може й дитячим

Є одна така пані, яка, певно, мріє про мого чоловіка.
Шкода, що людина живе не справжнім, а чимось примарним. Життя ж проходить

Було. Майже перестала думати про нього, коли помер. Але багато років снилося, що шукаю його десь у горах. Пізніже заміж вийшла за хлопця, що був поруч зі мною.

Не живіть минулим- воно знищує. Нащо вам та ніч? Щоб відчути себе непотрібною ганчіркою?

человек в отношениях
а вы с**а которая пытается их разрушить
ждите бумеранг
у меня все

Така цікава тема.
Розповім свою історію..
В 16 років у мене було перше кохання. Хлопець був дуже романтичний, любив мене до нестями, кружляв, а я була мале стерво.
Мене бісили такі добрі хлопці, мені хотілося «козла» і емоційних качель, типу «подзвоню завтра» , а дзвонить через тиждень і тд
Від першого кохання я пішла до «козла», одним словом. (Мені було вже 18)
Він дуже страждав, плакав, мучився і тд
Через роки два знайшов собі дівчину. Дуже гарну, високу блондинку, стильно одягнуту (жила певний час закордоном) я таких речей у нас і не бачила купити, лише в журналах. Посмішка голівудська, і сама схожа на Віку Боню.
Я побачила їх разом і зрозуміла, що він моє справжнє кохання, що я дурна, що я (перезустрічавшись з купою за ці два роки) вживуся лише з ним.
Коротше опустимо як, щоб знайомі не вичислили хто я, ми «увійшли в цю річку» другий раз, і він знов почав мене дратувати..
Я знов закохалася в іншого, якому на мене пофіг. При чому це моя психіка сама робила, я чувака і не знала толком, щоб закохатися по справжньому, але моя уява зробила з нього «містера Біга».
Розійшлися..
Він вже не так страждав…
Потім він одружився на хорошій дівчині. Я пораділа за них, бо бажаю йому щастя!
Я вийшла заміж за найкращого хлопця, вперше я хотіла заміж, а не лякалася від цієї думки.
Але через 4-5 років чоловік (ідеальний, добрий, классний) перестав мене помічати. Зранку п‘є каву і в телефон, увечері в телефон. Ні, не коханка. А то бізнес, то тік ток, то гра.
Мені сиало бракувати уваги.
Перше кохання я не згадувала зовсім.
Як одного разу, навіть два рази, з малим проміжком, я побачила його.
Перший раз я була ляля, з червоною помадою і тд
Він став як вкопаний і дивився на мене як під гіпнозом.
Але..
Другий раз я була в домашніх треніках, виюігла за чимось і його реакція така сама. Він губляється у просторі.
І тут я починаю рефлексувати, що мені не вистачає уваги, я вже не відчуваю себе гарною з чоловіком, він не каже цього.
А той так дивиться наяе я Джолі чи Белуччі.
Нічого я не хочу, ні робити а ні писати. Він мені не потрібен.
Просто моє его хоче щоб на мене дивилися ось так, хоча б іноді. І кілька ращів у місяць я рефлексую.. занурююся в ті відносити. Думаю як би ми зустрілися (випадково) щоб я сказала, як була б одягнута..
Але в тих фантазіях я себе почуваю гарною!
Я чоловік цього не дає..
От і вся історія
Наврядчи хтось це осилить. Але я виговорилася))

Напишите ему прямо ,что хотите встретиться , соврите ,что вам тяжело и не с кем поговорить ,поделиться , а там действуйте по обстоятельствам .

Автор, сочувствую, ищите другого.
У меня был случай, что я не могла добиться парня, который очень нравился в юности. Тогда окончательно поняла, что на вкус и цвет...
И было несколько парней из прошлого, которые вот так писали спустя 10-12 лет, на второй- третий раз начинали раздражать

Я погоджуюся.
У мене теж ж хлопець з минулого, але він розлучився та хоче зустрічі. А я досі нічого не забула...хоча у нас все було, але повторити дуже хочеться

Сколько ему лет?

это точно))

Це 100% Тарас Тополя))

А не на номер, а в чат в інстаграмі не можна написати?

Пригласите его на ностальгический ужин.

Но главная ловушка таких ситуаций - это разочарование.
Сейчас вы помните только хорошее, плюс рисуете идеальный его образ.
А встретитесь реально - парень может оказаться совсем другим.

Но лучше сделать и пожалеть, чем жалеть, что не сделал

В 25??

+1...сейчас и вспоминать смешно)

мне 38 лет. Часто вспоминаю одноклассника. Есть чувство вины, что не стала с ним встречаться, поэтому он пошел по наклонной и связался с плохой компанией, два раза сидел за кражу и грабеж. Его друг, тоже наш одноклассник, так и сказала. если б ты с ним встречалась, все было бы с ним хорошо. А он меня со второго класса любит, но его любовь проявлялась издевательством словесным надо мной. В 16 лет мы только по пьянке целовались, я особо не пила, а он мог часто, поэтому мне это не понравилось и я отказала.
И вот думаю, а что, если он изменился бы рядом со мной? Мы вместе готовились поступать в академию физкультуры, но в 10-м классе его сбила машина, он повредил ногу.. После этого скотился к выпивке и плохой компании.
К слову, он во втором классе лишился родителей, они попали в дтп и погибли на месте((.
Кроче, незакрытый гештальт и чувство вины((

Насправді - ні. Поки неодружені глупо не спробувати. Він сьогодні иве з тією дівчиною , а через місяць -два піде та й іншу знайде і одружиться.... Ось тоді так - не можна. А поки не одружені, не заміжні - вільні, знаходяться у стані вибору. Як би комусь не хотілося мріяти про ’цивільних чоловіків’ та ’штамп нічого не означає’.

Ну він вже з нею років 4-5
Та я і не відбити його в неї хочу)) а просто поговорити. Це не дуже гарно з моєї сторони я це усвідомлюю навіть до поваги їхніх стосунків
Вона в нього дівчина красива) я думаю скоро одружаться + спільний бізнес
Але я себе стримую… ще терплю

Мала таку дурість, знов поринути в стосунки з ’першим коханням’ через 25 років. Ідеалізовувала цього чоловіка, приписувала йому якості, які сама собі в ньому намалювала. Навіть його зайва вага не відштовхувала.
А потім він проявив себе так, що я здивувалася, і перехворів емоціями закоханості в ілюзорного чоловіка побачила його справжнього. Як же добре, що не спустила в унітаз своє життя повірив в цю людину.

Автор, якби б цей хлопець подай був зацікавлений в Вас в плані сексу, не кажучі про зацікавленисть в Вас, як в дівчині взагалі, він би вже себе проявив.
А більше схоже, що він з вічливості поспілкувався, ще й згадав, що Ви чудна така, навряд ’чудну’ дівчину хоче зараз для стосунків.

Йому немає де мене знайти)))
Але я ж писала вище я не збираюсь його відбивати в дівчини чи будувати стосунків
В нас нічого з ним ніколи не буде це само собою)))

Так може не витратчати енергію на ці почуття?

Типа того- печальная картина

Я з вами категорично не згодна. І так, якщо що, я заміжня, то не мої глибинні комплекси.)

А яка тоді різниця? За цією логікою і ’жена - нє стєна’ - сьогодні живуть разом, а завтра подали на розлучення.)

Просто. - Маю вільних дві години. Якщо хочеш давай зустрінемось на каву по старій дружбі))) . все . а далі як він вас ХОЧЕ то ви домовитеся. як не хоче вас( в сексі в плані) то відмовить.
мужик еіколи не зустрінеться з жінкою яку він не хоче. а далі справа ваша , тільки не вішайтесь на нього. випийте ,погуляйте дрпізна і може десь переночувати бо я ключі посіяла десь від дому. )))

про дитину не казати яКомога довше якзо він не знає. облаштуйте так щоб не торкались дитячих тем, а потім якщо все буде добре випадково згадвйте в розмові..- ось маша моя мплює такі ж картини. яка маша? донька. Донька??? ну да, а чого раніше не сказала, та якось не було як))

Він вже знає про дитину. Коли я сказала він казав я завждм мріяв про дівчинку…
)))
Я ще досі 50-50 писати чи ні.
Скоро хочу змінювати номер телефону.
І думаю може зараз написати якщо засміє якраз вчасно зміню номер телефону))

Автор, відпишіться потім нам тут.
Я вже за вас переживаю.)

Ні, якраз за цією логікою - неодружений отже не визначився ще, якщо одружений то вже людина , яка обрала партнера для життя та засвідчила перед законом та людьми , то вже родина в яку не можна пхатися.