черная мамба• 25 февраля 2023
Поговорить о мертвых почему мы их боимся
Почему на подсознательном уровне люди бояться мертвых? Значит страх заложен природой/вселенной. А животным почему пофиг?
98
0
Не знаю, я не боюся. Мені здається, це походить від містичної складової смерті і певною мірою навіяне книгами/фільмами.
6
Страх заложен информацией созданной вокруг этого, как говорят бояться нужно не мёртвых, а живых.
Раньше мёртвые вызывали страх например из-за того, что возможно появилась новая заразная болезнь, или как-то враг пока не известный , оно тоже ещё с тех веков дошло к нам
Раньше мёртвые вызывали страх например из-за того, что возможно появилась новая заразная болезнь, или как-то враг пока не известный , оно тоже ещё с тех веков дошло к нам
11
А в детстве никак не представляли что такой над вами стоит без эмоций человек не такой как все? Мне почему-то тянется все с детства, всегда боялась этого
А чого священники так до похорону славляться? Вони свої обряди проводять, наприклад ту землю ріжуть лопатою, ’запічатують’ як говорять бабусі щоб душа не вийшла.
Мені тоже здавалося що це від фільмів і книг, але ні. Священики тоже бояться
Мені тоже здавалося що це від фільмів і книг, але ні. Священики тоже бояться
1
Я мертвих ніколи не боялась. Біля покійного мене хвилювала одна думка, як так, ще вчора це була особистість, душа, вогонь, чиясь любов
А зараз це предмет який треба скоріш утилізувати (поховати) .
А зараз це предмет який треба скоріш утилізувати (поховати) .
14
Я теж не боюся.
Є страх померти, але розумію, що іноді смерть - то не найгірше, що іноді це полегшення.
Є страх померти, але розумію, що іноді смерть - то не найгірше, що іноді це полегшення.
3
Тю, а при чому тут священники?
Хто як хоче так і дроче
Цигани по своєму ховають, християни по своєму, індуїсти по своєму
Хто як хоче так і дроче
Цигани по своєму ховають, християни по своєму, індуїсти по своєму
6
Наскільки я розумію, що це ритуали прощання, щоб рідним було легше відпустити людину.
Це допомагає людям пережити горе, усвідомити, що більше немає людини.
Це допомагає людям пережити горе, усвідомити, що більше немає людини.
4
Я не боюсь мертвих зовсім. Взагалі, помер вітчим, лежав в труні в кімнаті то я теж в тій кімнаті спала.
Чого саме ви не боїтеся? Якщо сказати що над вами стоїть чужий покійний чоловік такий в костюмі жовтий мені навіть писати важко, дійсно страшно
1
Мій тато як помер, мені тоді було все пофіг, я дійсно не боялась, одна з ним в моргу залишилася, (то він мій тому страху було 0) мені дуже в мозги вдарило що жінка прийшла його різати, +розтин робити) і в неї в телефоні заграло(хтось дзвонив) музика я в такому щоці була, справді не страшно було. А тепер шорохаюсь
Як він може стояти, якщо він помер?
У кожного свої страхи напевно.
Я раніше духів та привидів боялася, зараз тільки людей.
У кожного свої страхи напевно.
Я раніше духів та привидів боялася, зараз тільки людей.
2
До речі, моє запитання про священиків актуальне. Чого вони носяться з тим тілом? Обряди некро чого роблять? Чого для померлих так багато уваги? Навіть зараз. Мені не треба відповідь, подумайте для себе
1
Ніколи не боялася. Коли побачила мертвого батька на похороні, то був не страх, а біль, я не хотіла його бачити мертвим, я хотіла б пам´ятати його живим. І досі болить, хоча пройшло вже двадцять років.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу