Я не права? Мають бути діти теж в траурі? Чоловік

значит все радуются,поют и танцуют,празднуют ДР.
конец фильма.

КАК поступала? вот так поступок, ужас кошмар шарики мать купила на день рожденья ребенку их общему. ЖЕСТЬ как она могла

Просто п...ц

та шо метеорит. мы ж и так все - от мала до велика - сидим под угрозой ракет. ну блин, такое, откладывать-переоткладывать.

Как так ? Не поздравили ребёнка шариками ? Что в этом такого страшного можете объяснить ? Автор не дом снаружи украшает и не аниматоров позвала , просто подарить ребёнку шарики , который итак в войну ничего не видит

Знаете, автор, мне все больше хочется, чтоб у вашего ребенка обязательно были шарики в день рождения.
А ещё знаете что? Купите самый красивый шарик и отвезите свекрови в больницу. В каком бы она не было состоянии, я думаю, она обрадуется за внука.

Дитина ще не розуміє, що таке смерть.
Вже розповідала про свою куму - у її сина був день народження, а чоловік, з яким вона була розлучена, напередодні помер. Зранку вона зводила сина в обіцяний Макдональдс з друзями іменинника, а після обіду пішла на похорон бувшого чоловіка, сама, без дитини.
І я вважаю, що вона зробила правильно.

Кульки. Повітряні кульки

Зробити дитині свято, лише якщо похорон не попаде на цей день. Нічого страшного в цьому не бачу. Якщо ж попаде то перенести.

а ребенка решила не брать с собой? все же отец

Дитині шість років, це абсолютно адекватний вік. Дитина вже децентрована та має розуміти поняття моралі та етики. Цілком можна обговорити і сказати: «Сонечко, цього року святкування великого не буде, бо бабуся хворіє і татові буде неприємно», просто купити подарунок та зробити якийсь святковий обід, наприклад. Чи це останні кульки на планеті в цьому році і більше ніколи їх не можна буде купити та надути?

І робіть! Боже мій, в країні війна...хоч на день народження зробити дитині красу, щоб вона трохи відволіклась, пораділа. Невідомо що завтра буде з тою війною. І ви ж не будете робити гучних святкувань, не розумію що такого.

І чого це чоловік вже завчасно ховає свою матір?

А треба було показати дитині весь жах, як бабуся ридає над тілом єдиного сина, якого пережила? Щоби що?

Так прочитайте вже уважно - декілька кульок в кімнаті дитини і є єдиним атрибутом свята. Все, більше нічого.

Где Вы прочитали про большой праздник ? Просто шарики с цифрой -это что , автор фейерверк заказала или аниматоров под подъезд или дом заказала ?
Девочки , ну вот правда , перебор уже

Ну я не розумію, поясніть мені, будь ласка, як нормальному адекватному батьку може бути неприємно від того, що його дитині буде добре і радісно? Та заради чого ж тоді взагалі жити?

Я б привітала дитину і подарунком і кульками, навіть якби в той день були похорони. Гостей не завала би звичайно, але маленьку радість моя дитина б мала. Життя продовжується, якби тяжко не було

Бо шо люди скажуть , була сама без дитини
Ой, піпец просто

Кульки

я просто поинтересовалась, потому что меня всегда водили хоронить родственников.

вы ж не уточняли, сколько ребенку лет и прочие обстоятельства. например, насколько близок был ребенок с папой.
это жене он бывший муж, а детям же не бывший папа. но все семьи живут по-разному и имеют разный уровень близости общения.

Если б я была при смерти, сама бы сказала надуть внукам шарики и порадовать их!!

Так отож. А зараз дитині кульки не куплять, бо бабуся при смерті, а потім не куплять, бо бабуся померла і треба чекати 9 днів, 40 днів, рік, а там дивись дідусь також кволим став і так до повноліття.
Чоловіку наплювати на дитину, що тут ще сказати.

Якщо бабуся помре в той день чи наступний, то ті кульки серпом по одному місцю будуть всім. Перш за все чоловіку автора. У горі люди так, можуть бути не завжди логічні, але якщо ми говоримо про те, що сім‘я- це взаєморозуміння, взаємоповага, взаємопідтримка та турбота один про одного, в тому числі про почуття один одного, то правда ці кілька кульок варті ладу в родині? Чи почуття автора та її бажання треба обов‘язково брати до уваги, а чоловік обійдеться? А якщо б цю ситуацію, наприклад, повернути в протилежний бік, і уявити, що це мама автора помирає, а чоловік пре додому кульки повітряні з девізом «ачотакова?», нормально було б?

Дитині було 8 років. Так, це рідний тато, але кума вирішила не травмувати дитину.

Мій тато помер за тиждень до др донечки. Їй тоді було 5 років. Звісно ми його не відмітили як хотіли. Але дід її дуже любив і я впевнена, що хотів щоб у неї було свято. У дитини був стрес що дідуся не стало. Чоловік купив їй гелеві кульки, квіти, торт і приготувала просту вечерю аби посидіти. Але мої куми, свекри і моя мама приїхали з квітами вітати хрещеницю і онуку. Взяли з собою смаколики і сіли всі за стіл. Привітали малу , випили чаю і всі розійшлися Звичайно настрою не було але щасливі очі дитини- це важливо. Бо смерть і життя-поруч. Життя продовжується але без гулянок, співів і аніматорів у той день
Навіть моя ьабуся яка поховала сина тоді сказала- день народження дитини- святе і йому там добре від того що мала хоч сьогодні трохи щаслива


Привітайте дитину, приготуйте вечерю.

ШарІки це круто , але я би не купляла якщо чоловіку не приємно

Какие вообще шарики если человек болен ( как вы говорите при смерти )?
Ну ей богу , взрослая женщина , а объяснить детям и себе не можете , что не то время
ШарІки Блін

Я бы оставила шарики, и чтобы ребенок проснулся хоть немного, но в чуде
Хотя бы просто как напоминание, что жизнь - это прекрасно, и ее надо жить. Не оставлять на потом, не смотреть, у кого что сейчас, а жить
Я очень много в жизни времени потеряла потому что этого не понимала. Более того, у нас в обществе, как я вижу, так принято, что ли. Что есть крест, и его надо ценой своей жизни, счастья, радости нести. Всегда. При любых условиях. И если кто-то пытается из этой схемы для себя уйти, то чуть ли не убить готовы. Выискалась тут, счастья хочет. Все в г...не, у всех глаза в пол, и ты сиди и не смей что-то другое увидеть.
И вы если сейчас решите, что не надо, вот урок вот этого и преподадите. Что нельзя быть счастливой, что надо сначала оглянуться много раз, и потом только, если вдруг разрешат, чтобы было хорошо.
Поэтому я бы сделала ребенку такое светлое и счастливое утро. Даже если в воскресенье вечером свекрови не станет, ребенок встанет, улыбнется, и день рождения будет счастливым. Да, потом будут и слезы по бабушке, и все остальное, связанное с похоронами. И празднования, понятно, не будет, не до того. Но первое светлое впечатление всё равно останется, а в жизни, как мой уже достаточно взрослый опыт показал, именно такие моменты, мгновения, и запоминаются действительно. Остальное затирается, а это помнится долго. И будет урок, что счастливым, хотя бы на какие-то минуты, можно быть всегда, даже в самые черные моменты. Бесценный, как по мне, урок

Ви також зовсім не враховуєте дитину та її почуття і бажання. Автор, чоловік автора, чоловік автора, автор... Дитина де? Вона ж також член сім´ї. Ще раз спитаю - чому батько не поговорив із дитиною?

Кульки дитині! Не комусь, а дитині! А тому якби припер , був би молодець!

Кульки з числом років власної дитини? Чому?
А що ще буде серпом? Коли 6річна дитина сяде в цей день дивитися мультики? Коли засміється ненароком?