Я не права? Мають бути діти теж в траурі? Чоловік

Я бы оставила шарики, и чтобы ребенок проснулся хоть немного, но в чуде
Хотя бы просто как напоминание, что жизнь - это прекрасно, и ее надо жить. Не оставлять на потом, не смотреть, у кого что сейчас, а жить
Я очень много в жизни времени потеряла потому что этого не понимала. Более того, у нас в обществе, как я вижу, так принято, что ли. Что есть крест, и его надо ценой своей жизни, счастья, радости нести. Всегда. При любых условиях. И если кто-то пытается из этой схемы для себя уйти, то чуть ли не убить готовы. Выискалась тут, счастья хочет. Все в г...не, у всех глаза в пол, и ты сиди и не смей что-то другое увидеть.
И вы если сейчас решите, что не надо, вот урок вот этого и преподадите. Что нельзя быть счастливой, что надо сначала оглянуться много раз, и потом только, если вдруг разрешат, чтобы было хорошо.
Поэтому я бы сделала ребенку такое светлое и счастливое утро. Даже если в воскресенье вечером свекрови не станет, ребенок встанет, улыбнется, и день рождения будет счастливым. Да, потом будут и слезы по бабушке, и все остальное, связанное с похоронами. И празднования, понятно, не будет, не до того. Но первое светлое впечатление всё равно останется, а в жизни, как мой уже достаточно взрослый опыт показал, именно такие моменты, мгновения, и запоминаются действительно. Остальное затирается, а это помнится долго. И будет урок, что счастливым, хотя бы на какие-то минуты, можно быть всегда, даже в самые черные моменты. Бесценный, как по мне, урок

Якщо бабуся помре в той день чи наступний, то ті кульки серпом по одному місцю будуть всім. Перш за все чоловіку автора. У горі люди так, можуть бути не завжди логічні, але якщо ми говоримо про те, що сім‘я- це взаєморозуміння, взаємоповага, взаємопідтримка та турбота один про одного, в тому числі про почуття один одного, то правда ці кілька кульок варті ладу в родині? Чи почуття автора та її бажання треба обов‘язково брати до уваги, а чоловік обійдеться? А якщо б цю ситуацію, наприклад, повернути в протилежний бік, і уявити, що це мама автора помирає, а чоловік пре додому кульки повітряні з девізом «ачотакова?», нормально було б?

Якщо бабуся помре в той день чи наступний, то ті кульки серпом по одному місцю будуть всім. Перш за все чоловіку автора. У горі люди так, можуть бути не завжди логічні, але якщо ми говоримо про те, що сім‘я- це взаєморозуміння, взаємоповага, взаємопідтримка та турбота один про одного, в тому числі про почуття один одного, то правда ці кілька кульок варті ладу в родині? Чи почуття автора та її бажання треба обов‘язково брати до уваги, а чоловік обійдеться? А якщо б цю ситуацію, наприклад, повернути в протилежний бік, і уявити, що це мама автора помирає, а чоловік пре додому кульки повітряні з девізом «ачотакова?», нормально було б?

Мій тато помер за тиждень до др донечки. Їй тоді було 5 років. Звісно ми його не відмітили як хотіли. Але дід її дуже любив і я впевнена, що хотів щоб у неї було свято. У дитини був стрес що дідуся не стало. Чоловік купив їй гелеві кульки, квіти, торт і приготувала просту вечерю аби посидіти. Але мої куми, свекри і моя мама приїхали з квітами вітати хрещеницю і онуку. Взяли з собою смаколики і сіли всі за стіл. Привітали малу , випили чаю і всі розійшлися Звичайно настрою не було але щасливі очі дитини- це важливо. Бо смерть і життя-поруч. Життя продовжується але без гулянок, співів і аніматорів у той день
Навіть моя ьабуся яка поховала сина тоді сказала- день народження дитини- святе і йому там добре від того що мала хоч сьогодні трохи щаслива


Привітайте дитину, приготуйте вечерю.

Та вгомоніться вже!
В кульках немає нічого страшного. Що ви вже хочете 10 раз довести? Ваша думка не означає що вона правильна! Це свято дитяче, не дорослого, ніхто прикрашати кімнату не буде, пару кульок і все.
Де тут серпом по яйцях? От якісь баби базарні!

Ви також зовсім не враховуєте дитину та її почуття і бажання. Автор, чоловік автора, чоловік автора, автор... Дитина де? Вона ж також член сім´ї. Ще раз спитаю - чому батько не поговорив із дитиною?

Скажіть, відмітити день народження без явних атрибутів можна? Чи хоча б таких, щоб не маячили на очах? Сходити мамі і дитині до парку, кафе, злопати тістечко, подивитися кіно чи ще щось? У якості компромісного варіанту. Чи обов‘язково має бути «або пан або пропав»? Якщо ваш партнер вас просить не робити щось, бо йому неприємно, ви це будете робити, просто тому що маєте право? Ну ок.
Але я, чесно кажучи, таких стосунків не розумію.

Можна. Для дорослого, ну для підлітка. А для дитини, якій виповнюється 6 і якій ніхто досі нічого нормально не пояснив -ні.

Скажіть, відмітити день народження без явних атрибутів можна? Чи хоча б таких, щоб не маячили на очах? Сходити мамі і дитині до парку, кафе, злопати тістечко, подивитися кіно чи ще щось? У якості компромісного варіанту. Чи обов‘язково має бути «або пан або пропав»? Якщо ваш партнер вас просить не робити щось, бо йому неприємно, ви це будете робити, просто тому що маєте право? Ну ок.
Але я, чесно кажучи, таких стосунків не розумію.

Скажіть, відмітити день народження без явних атрибутів можна? Чи хоча б таких, щоб не маячили на очах? Сходити мамі і дитині до парку, кафе, злопати тістечко, подивитися кіно чи ще щось? У якості компромісного варіанту. Чи обов‘язково має бути «або пан або пропав»? Якщо ваш партнер вас просить не робити щось, бо йому неприємно, ви це будете робити, просто тому що маєте право? Ну ок.
Але я, чесно кажучи, таких стосунків не розумію.

Бабуся ще жива, а дитині всього шість років. В такій логіці і всі іграшки яскраві дитячі сховати.
Ця атрибутика скорботи зрозуміла дорослим, а дитині воно нащо?
Я дуже добре ставилася до свекрухи, в грудні її поховали. Не купувала і не вдягала чорну хустку. І ховали її у всьому світлому, і труна була якась симпатична, і вінки. Вона була світлою людиною і все якось навколо неї світлим було навіть в останній день. Навіть погода сонячна немов весняна.

І я точно знаю, що вона би мені за ту хустку не дорікнула би і не хотіла вона отої всеохоплюючої жалоби і чорного навколо.

Питання: чому дитині шести років ніхто нічого не пояснив?

Це ви пишете на той випадок, якщо свекруха автора, не дай Боже, помре в цей день? Буде нормально, якщо автор з дитиною кинуть усе і підуть в парк лопати тістечка? А чоловік хай там сам гребеться, зате без кульок?

вы правы. смысл и продолжение жизни ведь как раз в детях и внуках. далеко не каждому дано дожить до того, чтобы увидеть внуков, а если увидел - это уже радость.

Скажіть, відмітити день народження без явних атрибутів можна? Чи хоча б таких, щоб не маячили на очах? Сходити мамі і дитині до парку, кафе, злопати тістечко, подивитися кіно чи ще щось? У якості компромісного варіанту. Чи обов‘язково має бути «або пан або пропав»? Якщо ваш партнер вас просить не робити щось, бо йому неприємно, ви це будете робити, просто тому що маєте право? Ну ок.
Але я, чесно кажучи, таких стосунків не розумію.

Та нє, хай краще терміново кульки в шафу ховають.

Так це питання до його татка, в якого важливі почуття

Я вашу позицію зрозуміла. В принципі, обговорювати нічого, бо в нас різні погляди на те, що є сім‘єю і для чого потрібен емоційний інтелект. Гарного вечора!

А ми не відмічаєм, я хочу вдома шаріки щоб дитина зранку прокинулась і побачила красу

Я вашу позицію зрозуміла. В принципі, обговорювати нічого, бо в нас різні погляди на те, що є сім‘єю і для чого потрібен емоційний інтелект. Гарного вечора!

Мені одній видається, що бабуся б сказала привітати дитину і подарувати свято? Нехай вдома, але… не спасе її відсутність кульок, а мала дитина друге дн до ряду без святкового настрою.

муж вас просит перенести на несколько дней ДР.не отменить,а перенести.
вы ему рядом нужны в его трудное время.
он опасается,что если вдруг похорон, а вас рядом нет, то ему рыться в старушечьих трусах ,чтобы принести в морг бельё и одежду?
или может вы поможете купить и передать вещи, чтобы одели покойницу, закажете кафе или справки где и какие взять, хоть узнаете .
если возможные похороны вас не касаются и вы собираетесь быть ’приглашенной гостьей’, то да - самое время сходить отметить ДР, а в морге подождут.

и шарик вам советовали принести.не забудьте.

Про який емоційний інтелект ви говорите якщо ви пропонуєте кинути людину в горі, один на один з похоронними справами, і піти їсти тістечка в парк, аби лиш кульок в дитячій кімнаті не було?

муж вас просит перенести на несколько дней ДР.не отменить,а перенести.
вы ему рядом нужны в его трудное время.
он опасается,что если вдруг похорон, а вас рядом нет, то ему рыться в старушечьих трусах ,чтобы принести в морг бельё и одежду?
или может вы поможете купить и передать вещи, чтобы одели покойницу, закажете кафе или справки где и какие взять, хоть узнаете .
если возможные похороны вас не касаются и вы собираетесь быть ’приглашенной гостьей’, то да - самое время сходить отметить ДР, а в морге подождут.

и шарик вам советовали принести.не забудьте.

муж вас просит перенести на несколько дней ДР.не отменить,а перенести.
вы ему рядом нужны в его трудное время.
он опасается,что если вдруг похорон, а вас рядом нет, то ему рыться в старушечьих трусах ,чтобы принести в морг бельё и одежду?
или может вы поможете купить и передать вещи, чтобы одели покойницу, закажете кафе или справки где и какие взять, хоть узнаете .
если возможные похороны вас не касаются и вы собираетесь быть ’приглашенной гостьей’, то да - самое время сходить отметить ДР, а в морге подождут.

и шарик вам советовали принести.не забудьте.

Ой господи, відсутність авторки з дитиною на 1 годину зупинить всі процеси? Чи це нині свіжа мода поховати, поки перша доба не закінчилася? Бо нетерплячка поре?