Крем для арбуза• 1 час назад
Миколу Куліченка з Чернігівщини, який у 2022-му вибрався з могили після розстріл
Миколу Куліченка з Чернігівщини, який у 2022-му вибрався з могили після розстрілу росіян, мобілізували
37-річного Миколу Куліченка з Довжика, що на Чернігівщині, одного з трьох братів, якому вдалося вижити після розстрілу росіянами в березні 2022 року, мобілізували. Про це Суспільному розповіла його сестра Ірина Кулевець. Це сталося 26 червня 2026 року. За словами жінки, після свого поранення Микола лікувався та отримував психологічну допомогу, а ще приймав антидепресанти. Через це мав відстрочку протягом двох років, проте 2024-го змінились правила мобілізації. Згідно з ними, Микола Куліченко вже не мав права на відстрочку. А в оформленні статусу цивільного полоненого йому відмовили. Деталі історії — далі у матеріалі.
«Скрутили і повезли»
Ірина Кулевець наразі живе у Чехії. 26 червня їй подзвонила знайома і повідомила, що її брата, Миколу Куліченка, мобілізували. Після такої звістки вона приїхала додому. Ірина розповідає:
«Він їхав на велосипеді, а вони їхали — наш участковий із села і Ріпкинський ТЦК. Вони їхали в машині і зупинили його. Вона вискочила, почала кричати, що не забирайте хлопця. Він таке пережив, що ви робите, схаменіться. Але її ніхто не став слухати. Сказали тільки, заберіть у двір велосипед, щоб його ніхто не вкрав. І скрутили, каже, його і повезли».
Історія Миколи Куліченки, як йому вдалося вибратись із могили
Історію Миколи Куліченка Суспільне розповідало раніше. 18 березня 2022 року до хати в селі Довжик до Миколи та його двох братів зайшли росіяни з обшуком. Вони знайшли форму ЗСУ молодшого брата Євгена та медалі діда.
Чоловіків вивели на вулицю, зав´язали очі та вивезли з села. Тоді на допити людей звозили до села Вишневе на територію пилорами. В цьому приміщенні братів тримали три дні. Потім повезли на розстріл.
«Я тут, поруч старший брат, а трохи далі, менший. І його першого застрелили. Вкинули в яму, а потім Діму застрелили, але не вкидали в яму. А потім, як в мене вистрелили, мене ще і ногою штовхнули. Я впав, наверх старшого», — розповідав тоді Суспільному Микола Куліченко.
У Миколи були зв´язані руки та ноги. Та йому вдалося вибратися з могили. Росіяни поцілили Миколі в щоку, куля пройшла навиліт і не зачепила життєво важливих органів. Щоб дістатися до свого села пораненому Миколі довелося пройти 40 кілометрів.
37-річного Миколу Куліченка з Довжика, що на Чернігівщині, одного з трьох братів, якому вдалося вижити після розстрілу росіянами в березні 2022 року, мобілізували. Про це Суспільному розповіла його сестра Ірина Кулевець. Це сталося 26 червня 2026 року. За словами жінки, після свого поранення Микола лікувався та отримував психологічну допомогу, а ще приймав антидепресанти. Через це мав відстрочку протягом двох років, проте 2024-го змінились правила мобілізації. Згідно з ними, Микола Куліченко вже не мав права на відстрочку. А в оформленні статусу цивільного полоненого йому відмовили. Деталі історії — далі у матеріалі.
«Скрутили і повезли»
Ірина Кулевець наразі живе у Чехії. 26 червня їй подзвонила знайома і повідомила, що її брата, Миколу Куліченка, мобілізували. Після такої звістки вона приїхала додому. Ірина розповідає:
«Він їхав на велосипеді, а вони їхали — наш участковий із села і Ріпкинський ТЦК. Вони їхали в машині і зупинили його. Вона вискочила, почала кричати, що не забирайте хлопця. Він таке пережив, що ви робите, схаменіться. Але її ніхто не став слухати. Сказали тільки, заберіть у двір велосипед, щоб його ніхто не вкрав. І скрутили, каже, його і повезли».
Історія Миколи Куліченки, як йому вдалося вибратись із могили
Історію Миколи Куліченка Суспільне розповідало раніше. 18 березня 2022 року до хати в селі Довжик до Миколи та його двох братів зайшли росіяни з обшуком. Вони знайшли форму ЗСУ молодшого брата Євгена та медалі діда.
Чоловіків вивели на вулицю, зав´язали очі та вивезли з села. Тоді на допити людей звозили до села Вишневе на територію пилорами. В цьому приміщенні братів тримали три дні. Потім повезли на розстріл.
«Я тут, поруч старший брат, а трохи далі, менший. І його першого застрелили. Вкинули в яму, а потім Діму застрелили, але не вкидали в яму. А потім, як в мене вистрелили, мене ще і ногою штовхнули. Я впав, наверх старшого», — розповідав тоді Суспільному Микола Куліченко.
У Миколи були зв´язані руки та ноги. Та йому вдалося вибратися з могили. Росіяни поцілили Миколі в щоку, куля пройшла навиліт і не зачепила життєво важливих органів. Щоб дістатися до свого села пораненому Миколі довелося пройти 40 кілометрів.
16
139
40
«Через два роки Миколі почали йти повістки»
Ірина розповідає, що після розстрілу братів та після свого поранення Микола мав відстрочку протягом двох років. А потім почали приходити повістки.
«Батько поїхав до військомату з питанням, що чому так? У нього бронь, а чому йдуть повістки? І йому відповіли, що так, в грубій формі так і сказали: ’Батя, закони помінялися’», — каже Ірина.
Тоді вони вирішили оформити для Миколи статус «цивільний полонений». Рішення про це ухвалює спеціальна комісія з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що діє при Міністерстві розвитку громад та територій.
«Ми зібрали всі довідки, які потребувалися. Подали заяву, пройшла відмова. Недостатньо паперів. Додали папір, який треба було — знову відмова, ще додайте. Третій раз ми вже додали і Женіне УБД, покійного молодшого мого брата. Дали свідоцтва про смерті братів. Довідки про смерті, що в них дійсно причина смерті —вогнепальні поранення. І все одно — відмова», — говорить Ірина.
Ірина каже, Микола ніколи не служив в армії, бо був непридатний:
«Він за станом здоров´я взагалі не може служити. У нього з серцем проблеми, заїкається дуже. Він заїкався до цього, а після пережитого ще більше почав заїкатися. І, взагалі, коли нервується, то навіть слова не може виговорити. Я за його психічний стан також не ручаюся. Дадуть йому зброю в руки, і що це буде?»
Ірина розповідає, що після розстрілу братів та після свого поранення Микола мав відстрочку протягом двох років. А потім почали приходити повістки.
«Батько поїхав до військомату з питанням, що чому так? У нього бронь, а чому йдуть повістки? І йому відповіли, що так, в грубій формі так і сказали: ’Батя, закони помінялися’», — каже Ірина.
Тоді вони вирішили оформити для Миколи статус «цивільний полонений». Рішення про це ухвалює спеціальна комісія з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що діє при Міністерстві розвитку громад та територій.
«Ми зібрали всі довідки, які потребувалися. Подали заяву, пройшла відмова. Недостатньо паперів. Додали папір, який треба було — знову відмова, ще додайте. Третій раз ми вже додали і Женіне УБД, покійного молодшого мого брата. Дали свідоцтва про смерті братів. Довідки про смерті, що в них дійсно причина смерті —вогнепальні поранення. І все одно — відмова», — говорить Ірина.
Ірина каже, Микола ніколи не служив в армії, бо був непридатний:
«Він за станом здоров´я взагалі не може служити. У нього з серцем проблеми, заїкається дуже. Він заїкався до цього, а після пережитого ще більше почав заїкатися. І, взагалі, коли нервується, то навіть слова не може виговорити. Я за його психічний стан також не ручаюся. Дадуть йому зброю в руки, і що це буде?»
2
Зі слів Ірини, влітку 2025 року Миколу вже затримували військовослужбовці ТЦК та СП. Тоді він пройшов військово-лікарську комісію і отримав висновок — «придатний до військової служби».
«Раз його були спіймали. Але то були наші, чернігівські, і його відпустили в зв´язку з тим, що вони знали про цю ситуацію. Вони його пожаліли просто. Відпустили».
Цього разу Микола ВЛК не проходив.
Кого не добили росіяни,добьють ’свої’.
Вони точно ’свої’.
Бо важко представити, що людину скалічену, яка пережила російський розстріл, ще послали Україні послужити.
Годовані бики на зарплаті визбирають всіх калік і відправлять замість себе на 0.
Тварі !!!
«Раз його були спіймали. Але то були наші, чернігівські, і його відпустили в зв´язку з тим, що вони знали про цю ситуацію. Вони його пожаліли просто. Відпустили».
Цього разу Микола ВЛК не проходив.
Кого не добили росіяни,добьють ’свої’.
Вони точно ’свої’.
Бо важко представити, що людину скалічену, яка пережила російський розстріл, ще послали Україні послужити.
Годовані бики на зарплаті визбирають всіх калік і відправлять замість себе на 0.
Тварі !!!
5
1
Тут часто пишуть ’какая разніца чей флаг’ і запевняють, що для ’звичайних людей окупація нічого не змінює ’.
А виявляється, братів вбили лише за те, що їх брат служив в ЗСУ.
Тому вибір невеликий - або обороняєш Україну і отримаєш шанс на життя, або тебе просто вб´ють орки. На Київщині вони вбивали по-звірячому.
А виявляється, братів вбили лише за те, що їх брат служив в ЗСУ.
Тому вибір невеликий - або обороняєш Україну і отримаєш шанс на життя, або тебе просто вб´ють орки. На Київщині вони вбивали по-звірячому.
18
10
Так, це реалії теперішні. Народ за Федорова вийшов, накуя їм Микола? Кого турбує бусифікація? Немає кінця і краю..
11
А свої не вбивають? Щоденно тисячі пенсіонерів голодують, а влада біля корита надертись не може.
Ваші страшилки про бурятів у Києві вже не діють, змініть методичну.
Ваші страшилки про бурятів у Києві вже не діють, змініть методичну.
10
3
Ви намагаєтесь змінити напрямок розмови маніпулюючи. Достатньо Миколі дати спокій, він за станом здоров´я не може служити. Але система не відправляє вгодованих, здорових бугаїв з тцк воювати. Вони тягнуть хлопця, хворого і скаліченого ментально
10
4
Я смотрю сейчас пасут всех подряд, у нас пгт небольшой, пригород киева, менты и тцкашник сидит наяривают на машине и не на одной, 2 машины по селу, раньше мужики вечером в ганделыку тусили, сейчас никого, аж непривычно..Капец, всех положат (
4
2
1
Маніпуляція - мій хай сидить під спідницею, я вашого не посилала. Буде сидіти під спідницею - будете трупом ви і ваші діти.
5
1
Що не так? Братів Миколи вбили лише за те, що їх брат в ЗСУ. Ви ж самі це написали) І Миколу намагалися вбити за те саме. Не дурні розуміють, або ти обороняєшся, або тебе вб´ють. Іншого не вийде.
4
3
Ну не жалко, а чем он лучше тех, кто его защищает? Наоборот моимвированный, знает на себе что будет когда русня приходит
4
3
Одразу потрібно писати заяви в поліцію на викрадення, потім в суді оскаржувати рішення влк, одразу подавати, не чекаючи. Так радить адвокат. Я розумію що шансів один на мільйон. Але треба хоч намагатись. Шкода хлопця. Якщо люди підуть захищати як одинокого тата, з дівчинкою, яка залишилась в садочку, журналісти роздають, може є якийсь шанс.
1
ну да, кому-то повезло. Так что выбор у него по сути невелик - быть трупом или быть трупом.
4
3
2
Микола не повернеться.
Він інвалід.
І Миколу на смерть зараз відправили вже наші.
Замість себе.
Він інвалід.
І Миколу на смерть зараз відправили вже наші.
Замість себе.
5
2
Серйозно іншого не вийде? Дурні не розуміють що завжди є по іншому, хтось проживає, саме зараз своє найкраще життя. Чиновники всіх мастей, тцкуни мільйонери і паліцаї, величезний список. Ви кому цю дурню намагаєтесь впарити?
8
Так ця історія про те, що якраз немає ніякої різниці під яким прапором тебе як скотину будуть гнати на убой. Примусова мобілізація нівілює для нормальної людини будь яку різницю. Навпаки розуміння того, що як загребуит то ще й родичів твоїх росіяни пристрелять, якщо переможуть - ще один стимул не попадатися лбдоловам і втікати з цієї ’батьківщини’
4
Ви продовжуєте маніпуляції, намагаючись перейти на особистість. Ви пишете хєрь, яку самі вигадуєте і намагаєтесь всіх залякати. Це не працює. Як все що ви написали про спідниці, про не посилала стосується конкретної теми? Який зв´язок?
3
1
Не звездите. Выбор есть 90% моих кто воюет живы. С 22. Так что пусть мыкола тренируется, осваивает навыки и защищает стану и мстит за братьев и себя, у него на подготовку было 4 года. Прикиньте, у некоторых военных дети под обстрелами погибли и они вас дальше защищают, почему мыкола, которого уже раз русня чуть не убила не должен себя защищать? Кто должен?
9
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу