Викасикрет• 21 марта 2023
какие ситуации из детства вас сильно травмировали?
Если есть о чем высказаться - пишите. Сейчас с ужасом понимаю, НАСКОЛЬКО я травмированный ребенок((
Напишу о себе.
1. родители принесли мне на 5 лет в подарок куклу( жили мы очень бедно и голодно). До этого у меня кукол не было, только один пупс, которого мне кто-то отдал. Я, вне себя от радости, начала ею играть и решила переодеть. Как то неудачно дернула платье и у куклы отлетела голова. (если что - ее потом прикрутили назад). Маленькая девочка, которая первый раз в жизни увидела красивую куклу....Папа от этого взбесился. Стал возле дивана, достал ремень и начал орать "сюда иди". Мне приказали стать на колени, снять всю одежду и трусики тоже( господи, зачеееем) , лечь лицом в диван и начали пороть ремнем по попе и спине.
5летнюю девочку в день рождения, хрупкую и беззащитную....Я тогда рыдала часа 4 без остановки, помню что мама на меня орала, что у меня опухли губы и судорги шли по лицу от испуга((
2. мы пошли в гости к одной "богатой" семье на день рождения. Там был шикарный стол, я дома такого не видела, колбасы, мясо, разные конфеты, тортики. Мама того семейства сидела возле меня, и время от времени подкладывала мне в тарелку кусочки мяса, рыбу, говорила "кушай, не стесняйся"( мне было где то 6-7 лет). Когда мы пришли домой - моя мама начала на меня орать "что ты жрала все как голодающая, не могла отказываться, тетя Света подумает что мы голодаем, ты три куска мяса сожрала". Чтоб вы понимали - мясо дома я видела в виде каких то обрезков типо куриных шей раз-два в месяц.
3. у меня врожденная серьезная деформация носовой перегородки (травма в родовых путях при рождении) и я фактически до 25 лет *пока не сделала себе операцию , могла дышать только одной ноздрей, и то, она была перекрыта на 30%. Мать конечно же знала об этом, в детстве у меня был хронический и постоянный насморк и - постоянно надо мной издевалась. Ставила в угол, если я не могла высморкаться, и перекривляла мой постоянно открытый рот из за невозможности дишать носом. Всегда при чужих людях говорила "рот закрой! ну вы гляньте, опять мух ловит, жаба".
И таких историй штук 500.
Ненавижу свое детство, наихудшие воспоминания о нем. И отпечаток на всю жизнь, больно, сколько бы не пыталась это прорабатывать....
Напишу о себе.
1. родители принесли мне на 5 лет в подарок куклу( жили мы очень бедно и голодно). До этого у меня кукол не было, только один пупс, которого мне кто-то отдал. Я, вне себя от радости, начала ею играть и решила переодеть. Как то неудачно дернула платье и у куклы отлетела голова. (если что - ее потом прикрутили назад). Маленькая девочка, которая первый раз в жизни увидела красивую куклу....Папа от этого взбесился. Стал возле дивана, достал ремень и начал орать "сюда иди". Мне приказали стать на колени, снять всю одежду и трусики тоже( господи, зачеееем) , лечь лицом в диван и начали пороть ремнем по попе и спине.
5летнюю девочку в день рождения, хрупкую и беззащитную....Я тогда рыдала часа 4 без остановки, помню что мама на меня орала, что у меня опухли губы и судорги шли по лицу от испуга((
2. мы пошли в гости к одной "богатой" семье на день рождения. Там был шикарный стол, я дома такого не видела, колбасы, мясо, разные конфеты, тортики. Мама того семейства сидела возле меня, и время от времени подкладывала мне в тарелку кусочки мяса, рыбу, говорила "кушай, не стесняйся"( мне было где то 6-7 лет). Когда мы пришли домой - моя мама начала на меня орать "что ты жрала все как голодающая, не могла отказываться, тетя Света подумает что мы голодаем, ты три куска мяса сожрала". Чтоб вы понимали - мясо дома я видела в виде каких то обрезков типо куриных шей раз-два в месяц.
3. у меня врожденная серьезная деформация носовой перегородки (травма в родовых путях при рождении) и я фактически до 25 лет *пока не сделала себе операцию , могла дышать только одной ноздрей, и то, она была перекрыта на 30%. Мать конечно же знала об этом, в детстве у меня был хронический и постоянный насморк и - постоянно надо мной издевалась. Ставила в угол, если я не могла высморкаться, и перекривляла мой постоянно открытый рот из за невозможности дишать носом. Всегда при чужих людях говорила "рот закрой! ну вы гляньте, опять мух ловит, жаба".
И таких историй штук 500.
Ненавижу свое детство, наихудшие воспоминания о нем. И отпечаток на всю жизнь, больно, сколько бы не пыталась это прорабатывать....
показать весь текст
35
Болтушка Му• 21 марта 2023
Ответ дляГарнюнька
Я коли народила свого сина, сказала що ніколи пальцем не трону.
Завжди все пояснювала і підтримувала, жодного святкування чи дня народження не пропустила, все для нього.
А він мені вже віддячує 2 рік, вже 4 школу змінили, всі в шоці від нього.
На 8 березня був психоз,бо забрала комп і вдарив ногою в живіт, так мене привітав, ну і батько по традиції з ним поговорив що: ая яй яй, так не можна....
Тому я думаю, що за кожну навіть маленьку провину треба дітей наказувати, якщо б повернути час назад, я б його била постійно, а я все зглажувала, а тепер на заспокійливих щодня, а він рже як кінь...
Недавно йому і сказала, що краще б аборт зробила, а не таке падло народила.
Зате знайомі які били дітей, проблем з ними не мають. І пофіг на травми, зате спокій вдома.
Завжди все пояснювала і підтримувала, жодного святкування чи дня народження не пропустила, все для нього.
А він мені вже віддячує 2 рік, вже 4 школу змінили, всі в шоці від нього.
На 8 березня був психоз,бо забрала комп і вдарив ногою в живіт, так мене привітав, ну і батько по традиції з ним поговорив що: ая яй яй, так не можна....
Тому я думаю, що за кожну навіть маленьку провину треба дітей наказувати, якщо б повернути час назад, я б його била постійно, а я все зглажувала, а тепер на заспокійливих щодня, а він рже як кінь...
Недавно йому і сказала, що краще б аборт зробила, а не таке падло народила.
Зате знайомі які били дітей, проблем з ними не мають. І пофіг на травми, зате спокій вдома.
Діти, вирощені ’без фрустрації’ - штучні психопати. Читала таке, не сама вигадала. Сил вам!!!
12
Болтушка Му• 21 марта 2023
Ответ дляНезнакомлюся
Можливо, у Вашого сина психіатричні проблеми, а не проблеми виховання?
Одне наслідок іншого
3
Гола з конопель• 21 марта 2023
Ответ дляВикасикрет
я бы хотела чтоб это был тролинг но нет, это часть моего детства....
Отношения - лет до 20 мне казалось что все нормально. Я считала себя полным ничтожеством, уродиной, позором семьи и чесно, часто задумывалась о суициде...
Сейчас 30 - я очень тяжело это все прорабатываю, становлюсь другим человеком, сбежала от них за 1000 км. Мать также звонит и старается уколоть, давить на жалость, вспоминает что я ей должна быть благодарна ....
тяжелые отношения. Я бы их с удовольствием прекратила навсегда, но есть еще какие то нотки совести, пока не позволяет...
Отношения - лет до 20 мне казалось что все нормально. Я считала себя полным ничтожеством, уродиной, позором семьи и чесно, часто задумывалась о суициде...
Сейчас 30 - я очень тяжело это все прорабатываю, становлюсь другим человеком, сбежала от них за 1000 км. Мать также звонит и старается уколоть, давить на жалость, вспоминает что я ей должна быть благодарна ....
тяжелые отношения. Я бы их с удовольствием прекратила навсегда, но есть еще какие то нотки совести, пока не позволяет...
Прекратите общение. Просто оборвите, или выжидайте немощности родителей, чтобы из бить как вас
3
Українська зірочка• 21 марта 2023
Багато чого було. Але от за що я вдячна батькам: вони заохочували мене читати. Не змушували, бо читати я обожнювала, а саме ще більше заохочували. Вдома була шикарна бібліотека, а батьки ще мені книжки купували, які я просила.
Книжки навчили мене саморефлексії. Там я шукала і, в більшості випадків, знаходила відповіді на свої питання: ’чому?’ і ’як?’.
’Чому мама погрожує здати мене в дитячий будинок?’ Тому що не вміє, інакше ніж через насильство, виховувати дитину.
А ще в книжковому світі в мене була моя ’схованка’. Я днями і ночами могла читати. Батьки не заперечували, бо: ’яка чемна дівчинка, читає’. А дівчинка в цей момент проживає інше життя. Гарніше, справедливіше і цікавіше.
Книжки навчили мене саморефлексії. Там я шукала і, в більшості випадків, знаходила відповіді на свої питання: ’чому?’ і ’як?’.
’Чому мама погрожує здати мене в дитячий будинок?’ Тому що не вміє, інакше ніж через насильство, виховувати дитину.
А ще в книжковому світі в мене була моя ’схованка’. Я днями і ночами могла читати. Батьки не заперечували, бо: ’яка чемна дівчинка, читає’. А дівчинка в цей момент проживає інше життя. Гарніше, справедливіше і цікавіше.
22
Я шалунья• 21 марта 2023
Ответ дляРепетиторша
Блин, стыдно но напишу
Мой первый день рождения отмечали в 17!!!!! лет
Помню за столом сидели друзья родителей наши соседи и мои родители хвастались что это первый раз мне за столом отмечают др! Так мне тогда стыдно было(
Прокладки, да, это тема. Мама марлю вату выдавала
Протекала я часто. В гости меня отправили как то к родственникам в др город. Там протекло на кресло где я сидела. Я испугалась жутко. Мама Никогда ни о чем не спрашивала, не обьясняла. Лифчики вообще не помню чтобы покупала. Я как то в школу одела еостюм спортивный папа ремнем бил, говорил- в подоле принесёшь
Вообще часто бил. Синяки жуткие на попе помню еще в классе 7-8. Медсестра в школе увидела. Но никто ничего конечно...
А еще мы переехали в квартиру, в мои 12 лет, до этого жили в доме с туалетом на улице. Там и ванна и вода горячая. Но мыться в ванной можна было только по субботам как и стирка. Помню ужасно воняла в школе и ноги воняли в коглготках. А мытьсяили снять белье боялась мамы. Да и не было наверное у меня много одежды. Только жуткую школьную форму помню. И куртку на 3размера больше в 7 классе...
Жесть. Зачем я это вспомнила...
Мой первый день рождения отмечали в 17!!!!! лет
Помню за столом сидели друзья родителей наши соседи и мои родители хвастались что это первый раз мне за столом отмечают др! Так мне тогда стыдно было(
Прокладки, да, это тема. Мама марлю вату выдавала
Протекала я часто. В гости меня отправили как то к родственникам в др город. Там протекло на кресло где я сидела. Я испугалась жутко. Мама Никогда ни о чем не спрашивала, не обьясняла. Лифчики вообще не помню чтобы покупала. Я как то в школу одела еостюм спортивный папа ремнем бил, говорил- в подоле принесёшь
Вообще часто бил. Синяки жуткие на попе помню еще в классе 7-8. Медсестра в школе увидела. Но никто ничего конечно...
А еще мы переехали в квартиру, в мои 12 лет, до этого жили в доме с туалетом на улице. Там и ванна и вода горячая. Но мыться в ванной можна было только по субботам как и стирка. Помню ужасно воняла в школе и ноги воняли в коглготках. А мытьсяили снять белье боялась мамы. Да и не было наверное у меня много одежды. Только жуткую школьную форму помню. И куртку на 3размера больше в 7 классе...
Жесть. Зачем я это вспомнила...
О да. Куртки на вырост это было нечто. Вот почти всех прочитала и у всех одна проблема плюс минус - эти месячные. В чем проблема была объяснить дочкам? Зачем эти нервы это смущение зачем? Чтобы унизить своего ребёнка или что? Прям все это вспомнилось и как-то неприятно на душе.
18
Українська зірочка• 21 марта 2023
Ответ дляЯ шалунья
О да. Куртки на вырост это было нечто. Вот почти всех прочитала и у всех одна проблема плюс минус - эти месячные. В чем проблема была объяснить дочкам? Зачем эти нервы это смущение зачем? Чтобы унизить своего ребёнка или что? Прям все это вспомнилось и как-то неприятно на душе.
О! І про місячні я з книжок дізналася. Мама не пояснювала. Але в мої 6 років купили мені книжку: ’Енциклопедія статевого життя’. Чудова дитяча книжка (реально дитяча - без сарказму). То я, ще до періоду статевого дозрівання, все знала і спокійно сприймала. Настільки спокійно, що коли почалися і, так співпало, мами вдома не було, пійшла до тата і запитала де в нас вдома прокладки. Папа офігів, а запитати у мами немає можливості, бо мобільних телефонів тоді у широкому вжитку не було. То тато САМ пішов в магазин і купив. Це був його перший і останній раз, як він прокладки купував.
Потім маму вичитав, що я не знала де ті прокладки лежать. А я не розуміла в чому така проблема - купити прокладки. Є природній процес у жінки, є засоби, які використовуються при цьому процесі. В чому проблема?
В книжці ж все описувалося саме як воно і є: як норма.
Потім маму вичитав, що я не знала де ті прокладки лежать. А я не розуміла в чому така проблема - купити прокладки. Є природній процес у жінки, є засоби, які використовуються при цьому процесі. В чому проблема?
В книжці ж все описувалося саме як воно і є: як норма.
29
Экспертиза• 21 марта 2023
Ответ дляВоленс-неволенс
20років назад ціна прокладок 10-20 грн, серйозно? Ви на пів року робили запас? обманюєте Ви нас автор, вся Ваша істопія вигадана...немповажаєте Ви читачів.
Я добре пам´ятаю вартість пачки 14 гривень.
7
Королева спама• 21 марта 2023
Ответ дляГарнюнька
Я рада, що я ще одного не народила, чоловік дуже хотів, я постійно відкладала на потім.
Зараз не народжувала б навіть за мільярд.
Взагалі думаю, радість материнства дуже нав´язана і щасливою я рідко була після народження дитини. Я просто дуже відповідальна і викладаюся завжди по повній....тепер розумію, краще б жила для себе, в світі багато цікавого, а так не знаю скільки ще проживу з такими нервами....
Зараз не народжувала б навіть за мільярд.
Взагалі думаю, радість материнства дуже нав´язана і щасливою я рідко була після народження дитини. Я просто дуже відповідальна і викладаюся завжди по повній....тепер розумію, краще б жила для себе, в світі багато цікавого, а так не знаю скільки ще проживу з такими нервами....
А у вас були раніше гарні стосунки з дитиною? Близькі?
2
Хочу барабульки• 21 марта 2023
Ответ дляАноним с кешбеком
Вы знаете. Для маня это ответ про то, как хорошо жилось при совке! Как мы все жили дружно, какая была медицина, птонерлагеря и тд. А прада, вот она, в рассказах автора, как ребенка, вырощенного гражданами «великой страны».
Простите за политику(
Простите за политику(
а вы думаете сейчас таких тварей-родителей нет? Я не защищаю совок, слава Богу я там не жила, но уверенна, что таких историй сейчас не меньше и у нас и в других странах(
8
Кусачая Я• 21 марта 2023
Когда-то и мой сын так будет жаловаться что я говно.
Обижала бубочку.
Но наверняка он не вспомнит, что делал сам для этого!
Обижала бубочку.
Но наверняка он не вспомнит, что делал сам для этого!
9
Кусачая Я• 21 марта 2023
Ответ дляГарнюнька
Я коли народила свого сина, сказала що ніколи пальцем не трону.
Завжди все пояснювала і підтримувала, жодного святкування чи дня народження не пропустила, все для нього.
А він мені вже віддячує 2 рік, вже 4 школу змінили, всі в шоці від нього.
На 8 березня був психоз,бо забрала комп і вдарив ногою в живіт, так мене привітав, ну і батько по традиції з ним поговорив що: ая яй яй, так не можна....
Тому я думаю, що за кожну навіть маленьку провину треба дітей наказувати, якщо б повернути час назад, я б його била постійно, а я все зглажувала, а тепер на заспокійливих щодня, а він рже як кінь...
Недавно йому і сказала, що краще б аборт зробила, а не таке падло народила.
Зате знайомі які били дітей, проблем з ними не мають. І пофіг на травми, зате спокій вдома.
Завжди все пояснювала і підтримувала, жодного святкування чи дня народження не пропустила, все для нього.
А він мені вже віддячує 2 рік, вже 4 школу змінили, всі в шоці від нього.
На 8 березня був психоз,бо забрала комп і вдарив ногою в живіт, так мене привітав, ну і батько по традиції з ним поговорив що: ая яй яй, так не можна....
Тому я думаю, що за кожну навіть маленьку провину треба дітей наказувати, якщо б повернути час назад, я б його била постійно, а я все зглажувала, а тепер на заспокійливих щодня, а він рже як кінь...
Недавно йому і сказала, що краще б аборт зробила, а не таке падло народила.
Зате знайомі які били дітей, проблем з ними не мають. І пофіг на травми, зате спокій вдома.
Обнимаю вас. Это ад, иметь такого ребёнка.
Самое страшное, ты не виноват что такое получилось но ты постоянно виноват. До конца своих дней
Самое страшное, ты не виноват что такое получилось но ты постоянно виноват. До конца своих дней
12
Кусачая Я• 21 марта 2023
Ответ дляГарнюнька
Я рада, що я ще одного не народила, чоловік дуже хотів, я постійно відкладала на потім.
Зараз не народжувала б навіть за мільярд.
Взагалі думаю, радість материнства дуже нав´язана і щасливою я рідко була після народження дитини. Я просто дуже відповідальна і викладаюся завжди по повній....тепер розумію, краще б жила для себе, в світі багато цікавого, а так не знаю скільки ще проживу з такими нервами....
Зараз не народжувала б навіть за мільярд.
Взагалі думаю, радість материнства дуже нав´язана і щасливою я рідко була після народження дитини. Я просто дуже відповідальна і викладаюся завжди по повній....тепер розумію, краще б жила для себе, в світі багато цікавого, а так не знаю скільки ще проживу з такими нервами....
Мой сын тоже украл у меня мечту иметь дочку.
Всегда хотела мальчика и девочку
Всегда хотела мальчика и девочку
2
Нагайна• 21 марта 2023
Моё детство мне изрядно психику подпортило, мама пьет, а если пьет, то бьет всех, кто попадается под руку, страшно оскорбляла, однажды в порыве меня избить в очередной раз она сильно толкнула бабушку, которая вступилась за меня, бабуля упала и ударилась головой об угол стены, большая лужа крови, я бежала скорую вызывать к соседям, а она кричала, что так нам и надо. Подобных историй много( Хотя в трезвом виде это довольно хороший человек с самоотдачей. Но я выросла с частыми депрессиями и неуверенностью в себе, очень хочу это побороть.
9
Кусачая Я• 21 марта 2023
Ответ дляГарнюнька
О ні, якщо хтось хоче дитину, можу запросити в гості, бажання відбиває відразу...
Всі хто його знають кажуть одне: ’ О Боже, я тобі співчуваю’...
Всі хто його знають кажуть одне: ’ О Боже, я тобі співчуваю’...
А мне два человека за неделю сказали что мой меня ненавидит. Это видно
2
язззззь!!!• 21 марта 2023
мне тоже не рассказали про месячные, денег карманных не давали и прокладки мне неоткуда было взять. Пользовалась тряпками, которые стирала и сушила на нычке, чтоб никто не видел. Из-за того, что мне не было к кому обратиться из-за проблем с месячными, у меня развилось много гормональных болезней. (их, думаю, можно было решить, если бы к врачу в самом начале обратиться, как только месячные началис.
Еще у нас было три комнаты, одну отдали старшей сестре, а я жила в комнате с родителями, лет до 20, и они трахались при мне. Ну как трахались - папочка просто залазил на нее, а она ноги раздвигала, так как не могла ему отказать. Мамочку, вероятно, больше волновало, что нельзя ему отказать, когда ему хочется слить, а не то, что я лежу рядом и не могу пошевелиться, так как мне почему-то было стыдно. УЖе лет в моих 20, отец додумался, что можно мне отдатб эту комнату,а самим перейти в третью, которая была проходная и сделать там стенку из гипсокартона.
Еще у нас было три комнаты, одну отдали старшей сестре, а я жила в комнате с родителями, лет до 20, и они трахались при мне. Ну как трахались - папочка просто залазил на нее, а она ноги раздвигала, так как не могла ему отказать. Мамочку, вероятно, больше волновало, что нельзя ему отказать, когда ему хочется слить, а не то, что я лежу рядом и не могу пошевелиться, так как мне почему-то было стыдно. УЖе лет в моих 20, отец додумался, что можно мне отдатб эту комнату,а самим перейти в третью, которая была проходная и сделать там стенку из гипсокартона.
13
Айпишница• 21 марта 2023
У меня детство, сплошная травма. Ваши истории автор, детский лепет.
Рассказывать долго, но скажем так, все физические проблемы со здоровьем, и психологические проблемы что есть, из детства.
Рассказывать долго, но скажем так, все физические проблемы со здоровьем, и психологические проблемы что есть, из детства.
4
ФрекенБок• 21 марта 2023
Мама постійно кричала. У неї якийсь стиль спілкування був криком. При чому я не памятаю, щоб ми були надто вредними чи щось таке творили.
Тато часто в запоях, грошей весь час нема, я можу зрозуміть, що мама була весь час засмучена і зла. Вона постійно була незадоволена. Щось та й було не так.
Привід накричать завжди знайде.
І найбільше запам´яталось, як сусідський собака накинувся на мене в 7-8 років, напригнув зверху, поки прохожий чоловік не відігнав його гілкою, я прийшла додому і дуже плакала, не могла слова сказать. Мама прибирала і почала кричать, що зі мною постійго щось трапляється, що я за дитина така. Я заховалася в високій малині і довго ще плакала від переляку і образи. Мене звали, а я не виходила. Потім ще получила, що заховалася.
Але мої історії ніщо ррріаняно з автором.
Взагалі, тему читать не буду. Я дуже близько сприймаю, коли ображають дітей. На весь день засмучусь
Тато часто в запоях, грошей весь час нема, я можу зрозуміть, що мама була весь час засмучена і зла. Вона постійно була незадоволена. Щось та й було не так.
Привід накричать завжди знайде.
І найбільше запам´яталось, як сусідський собака накинувся на мене в 7-8 років, напригнув зверху, поки прохожий чоловік не відігнав його гілкою, я прийшла додому і дуже плакала, не могла слова сказать. Мама прибирала і почала кричать, що зі мною постійго щось трапляється, що я за дитина така. Я заховалася в високій малині і довго ще плакала від переляку і образи. Мене звали, а я не виходила. Потім ще получила, що заховалася.
Але мої історії ніщо ррріаняно з автором.
Взагалі, тему читать не буду. Я дуже близько сприймаю, коли ображають дітей. На весь день засмучусь
20
Країна мрій• 21 марта 2023
У меня много травмирующих ситуаций, но я их проработала и почти отпустила. Почти, потому что при попытках поговорить с мамой, постоянный укор: и сама виновата. Причем, я без обвинений-то, спокойно обсудить некоторые ситуации, но с маминой стороны куча возмущений, ну ок, закрыли тему. Прошло несколько лет, но если я что-то говорю по поводу своих детей, то сразу: да-да, вот и ты недовольна, вечно на меня жалуешься, вечно я у тебя плохая мать, вот теперь и тебе достанется. И злит невероятно, потому что уже и тему закрыли, но мама к ней возвращается снова и снова, с девизом ’неблагодарная дочь прекрасной матери’.
7
ФрекенБок• 21 марта 2023
Ответ дляКвітка Миру
Аналогично, мне было пять и после похорон у меня появилась первая душевная тревога и страх смерти. Нафига было тащить ребенка?! Зато, через много лет, когда умерла моя бабушка по отцу, то мама сама предложила, что б мои дети остались дома. Я аж удивилась :)
Тоді якось не парились взагалі над дитячою психікою. Коли помер сусідський дід,а кладовище було далеко. Ми всі йшли на дладовище, а мене взагалі посадили на кузов, де лежав покійний, щоб мені ноги не боліли йти мені було 5- 6 років.
Але я не боялася
Але я не боялася
4
Маю натхнення• 21 марта 2023
Як мені вас шкодаааааа
Але в мене самої така мама. Народила, скинула на мене на своїх батьків, вдруге одружилася. На мене взагалі забила. І ось вона вагітна, мені 11. Забрала жити до себе. Я щаслива, бо нарешті у мене буде мама! Але мамою вона не була... Знущалася, била, в школу не пускала, щоб я з малою сиділа, їсти не давала СПЕЦІАЛЬНО, я в хаті робила всеееее. Про моральні знущання типу як у вас, я вже мовчу. І через півтора роки я втікла, втікла з дому до бабусі з дідусем.
Зараз мені 40, я успішна, кандидат наук. У мене 2 дітей, меншому 2. З мамою не спілкуюся - навіщо мені цей токсик? Їй теж похер. По-моєму, відмінно
Але в мене самої така мама. Народила, скинула на мене на своїх батьків, вдруге одружилася. На мене взагалі забила. І ось вона вагітна, мені 11. Забрала жити до себе. Я щаслива, бо нарешті у мене буде мама! Але мамою вона не була... Знущалася, била, в школу не пускала, щоб я з малою сиділа, їсти не давала СПЕЦІАЛЬНО, я в хаті робила всеееее. Про моральні знущання типу як у вас, я вже мовчу. І через півтора роки я втікла, втікла з дому до бабусі з дідусем. Зараз мені 40, я успішна, кандидат наук. У мене 2 дітей, меншому 2. З мамою не спілкуюся - навіщо мені цей токсик? Їй теж похер. По-моєму, відмінно
23
тянитолкайка• 21 марта 2023
Ответ дляГарнюнька
Я рада, що я ще одного не народила, чоловік дуже хотів, я постійно відкладала на потім.
Зараз не народжувала б навіть за мільярд.
Взагалі думаю, радість материнства дуже нав´язана і щасливою я рідко була після народження дитини. Я просто дуже відповідальна і викладаюся завжди по повній....тепер розумію, краще б жила для себе, в світі багато цікавого, а так не знаю скільки ще проживу з такими нервами....
Зараз не народжувала б навіть за мільярд.
Взагалі думаю, радість материнства дуже нав´язана і щасливою я рідко була після народження дитини. Я просто дуже відповідальна і викладаюся завжди по повній....тепер розумію, краще б жила для себе, в світі багато цікавого, а так не знаю скільки ще проживу з такими нервами....
Ще не пізно пожити для себе. Ви у себе одна, краще поберегти свою психіку. Моя тітка страждає досі від свого вже дорослого сина( у того вже свій син 15 років, тобто це тіткин онук). Синок 40 років і обзиває і гроші вимагає і досі вона зобов´язана їх сім´ї допомагати матеріально , коротше треш якийсь.
3
тянитолкайка• 21 марта 2023
Ответ дляБолтушка Му
Діти, вирощені ’без фрустрації’ - штучні психопати. Читала таке, не сама вигадала. Сил вам!!!
Що це означає?
2
Напланетянка• 21 марта 2023
Дуже рідко дарували подарунки, не святкували ДН, хоча молодшому брату святкували кожного року.
Кожного дня батько скандалив. Мама тиха та спокійна. Може, аби вона йому зразу відпір давала, він би хоч трохи спокійніше поводився.
Батько мене бив. Останній раз ляпаса по обличчю років в 15 отримувала.
Трохи комплексів було. Але якимсь чином все ж таки виросла впевненою, з’явилася ціль— вирватися з того аду. Сама вступила на бюджет. Завжди гарно виглядала.
Зараз за 40.
Їздимо в село до батьків раз на рік на пару днів, дратує мене там все.
Не дай Боже, мама піде раніше в інший світ, ноги моєї там не буде, хай падло здихає, мені все одно. Через нього в мене не було дитинства.
Кожного дня батько скандалив. Мама тиха та спокійна. Може, аби вона йому зразу відпір давала, він би хоч трохи спокійніше поводився.
Батько мене бив. Останній раз ляпаса по обличчю років в 15 отримувала.
Трохи комплексів було. Але якимсь чином все ж таки виросла впевненою, з’явилася ціль— вирватися з того аду. Сама вступила на бюджет. Завжди гарно виглядала.
Зараз за 40.
Їздимо в село до батьків раз на рік на пару днів, дратує мене там все.
Не дай Боже, мама піде раніше в інший світ, ноги моєї там не буде, хай падло здихає, мені все одно. Через нього в мене не було дитинства.
11
Деловитая• 21 марта 2023
Ответ дляЧучало яблуні
1.Років у 5 назвала маму дурою. Наче жартома, хотіла перевірити рекцію, бо не знала значення слова. Вона розповіла батьку. Той також перехилив через коліно, зняв білизну і лупив армійским ремнем з пряжкою зіркою. Вона пішла до сусідки. Після ’виховання’, коли я не могла вдихнути, сказав читати в голос ’ Вогняний Бог Маранів’. Боже, ця назва перед очима. Відчуття, мов читала через позиви на рвоту, бо так орала ДО.
2. Після розлучення мама в санаторії запросила ночувати сусіда, і чогось поклала мене між ними. Типу, щоб я не ревнувала і вони не поряд. А він почав натиратися об мене і лизнув губи. Я заорала, увімкнули світло і сказали, що то мені наснилося.
3. Мені 11.Інший залицяльник мами вже вдома і я спала біля стіни, мама і він. І оце він рукою її пестив і ахав, а я відчувала все спиною. Тобто він тильною стороною все-одно мене торкався. Бридота рідка.
4. Бачила 2 самогубства сусідей ( вийшли з вікна)
5. Батько викинув з лодки, вчив плавати. А мене занесло під неї. Досі пам´ятаю ту зелену, резинову бляшанку і смак ряски
2. Після розлучення мама в санаторії запросила ночувати сусіда, і чогось поклала мене між ними. Типу, щоб я не ревнувала і вони не поряд. А він почав натиратися об мене і лизнув губи. Я заорала, увімкнули світло і сказали, що то мені наснилося.
3. Мені 11.Інший залицяльник мами вже вдома і я спала біля стіни, мама і він. І оце він рукою її пестив і ахав, а я відчувала все спиною. Тобто він тильною стороною все-одно мене торкався. Бридота рідка.
4. Бачила 2 самогубства сусідей ( вийшли з вікна)
5. Батько викинув з лодки, вчив плавати. А мене занесло під неї. Досі пам´ятаю ту зелену, резинову бляшанку і смак ряски
Капєц…. Ви часом не з Волинської обл родом?
1
Деловитая• 21 марта 2023
Ответ дляЖдун с Нибиру
А че у мам такое странное отношение к прокладкам?
Это из области я помучалась и ты тоже давай
7
миссАрфография• 21 марта 2023
Меня ударил отчим по лицу когда я уже была в старших классах,не могла ходить в школу был синяк, а я же строила из себя отличницу, девочку из хорошей семьи, надо мной издевались из-за веса, ничего не покупали и т.п. Но я выросла и стала таким же родители, вот в чем проблема и никого теперь не осуждаю..Да я покупаю все, что могу, но критикую, злюсь из-за оценок и эти приступы агрессии, я действительно не могу их остановить. Я вам очень сочувствую, но вероятнее всего ваши родители тяжело больные люди, и если в вашей сегодняшней жизни, вы сами или кто-то другой от этого страдает, может есть смысл что-то с этим прошлым сделать?
1
Деловитая• 21 марта 2023
Ответ дляГарнюнька
Я коли народила свого сина, сказала що ніколи пальцем не трону.
Завжди все пояснювала і підтримувала, жодного святкування чи дня народження не пропустила, все для нього.
А він мені вже віддячує 2 рік, вже 4 школу змінили, всі в шоці від нього.
На 8 березня був психоз,бо забрала комп і вдарив ногою в живіт, так мене привітав, ну і батько по традиції з ним поговорив що: ая яй яй, так не можна....
Тому я думаю, що за кожну навіть маленьку провину треба дітей наказувати, якщо б повернути час назад, я б його била постійно, а я все зглажувала, а тепер на заспокійливих щодня, а він рже як кінь...
Недавно йому і сказала, що краще б аборт зробила, а не таке падло народила.
Зате знайомі які били дітей, проблем з ними не мають. І пофіг на травми, зате спокій вдома.
Завжди все пояснювала і підтримувала, жодного святкування чи дня народження не пропустила, все для нього.
А він мені вже віддячує 2 рік, вже 4 школу змінили, всі в шоці від нього.
На 8 березня був психоз,бо забрала комп і вдарив ногою в живіт, так мене привітав, ну і батько по традиції з ним поговорив що: ая яй яй, так не можна....
Тому я думаю, що за кожну навіть маленьку провину треба дітей наказувати, якщо б повернути час назад, я б його била постійно, а я все зглажувала, а тепер на заспокійливих щодня, а він рже як кінь...
Недавно йому і сказала, що краще б аборт зробила, а не таке падло народила.
Зате знайомі які били дітей, проблем з ними не мають. І пофіг на травми, зате спокій вдома.
Є в цьому щось. Чим більше дозволяєш, тим більше вони нагліють.
4
Паратруперсупер• 21 марта 2023
у меня было куча ситуаций: ставили в угол,ругали за оценки и др ,но я наверное сильная- все эти ситуации не стоят выеденного яйца- простила за эту ерунду родителей,тем более папа готов был за меня на что угодно. Главное правильно расставить приоритеты.Даже сейчас мама поддерживает всю чушь с телека(живет в раше) -простила и это,но не сразу,считаю они зомбированы,заболели. А разве на больного чел обижаются?
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
