УжеВотДа• 24 марта 2023
Підвищена тривожність за здоров´я дітей
Це лікується?
Останнім часом одна подруга , точніше її донька захворіла на рак. І це стало сильним стресом для мене. Але ця тривожність в мене була вже давненько. Я постійно щось шукаю в них, якщо кашель то відразу переживаю щоб не пневмонія, якщо соплі щоб не гайморит. Тобто вже дуже усугубляю. Діти великі 10 років і 12, та що 12 вже на диби стає, в 10 ще поки мовчить.
Дуже переживаю за їх здоров´я, постійно щось в них шукаю.
Хто тут сидить постійно то може зустрічав мої теми зі збільшеним лімфовузликом на шиї в сина. Розумієте він збільшений вже від 2-4 років. Зараз синові 10 . Його видно лише коли від голову вбік нахиляє, в рівному положенні ні. Ніколи лікар нічого не казала за нього
Так нє, мене щось накрило , я його обдивдяюсь кожен день, була на УЗД, але не всіх лімфовузлів а лише того на шиї, лікар сказав що все ок, спостерігати щоб не болів і не збішувався. Розмір 10 мм. А я тепер собі думаю а може від не той заміряв на узд вузлик, може до іншого лікаря сходити на УЗД?
Чоловік сказав що скоро мене приб´є якщо я не візьму себе в руки.
Тут створювала 2 теми, також все написали о все ок якщо не болить, не збільшується, багато дітей таке мають , а я все одно, не перестаю про це думати. Але ж він блін в малого вже 6-8 років, а накрило зараз.
І що саме страшне, коли мене попустить з лімфовузлом, я собі знайду якусь іншу проблему. І так по колу.
У мене два питання:
1. Чи у когось були збільшені лімфовузли на шиї в дитинстві, коли переросли? Він як горошина , може менше, лише при нахилі голови видно. Чи у когось це виявилось чимось поганим?
2. Як подолати цей стан тривожності?
Останнім часом одна подруга , точніше її донька захворіла на рак. І це стало сильним стресом для мене. Але ця тривожність в мене була вже давненько. Я постійно щось шукаю в них, якщо кашель то відразу переживаю щоб не пневмонія, якщо соплі щоб не гайморит. Тобто вже дуже усугубляю. Діти великі 10 років і 12, та що 12 вже на диби стає, в 10 ще поки мовчить.
Дуже переживаю за їх здоров´я, постійно щось в них шукаю.
Хто тут сидить постійно то може зустрічав мої теми зі збільшеним лімфовузликом на шиї в сина. Розумієте він збільшений вже від 2-4 років. Зараз синові 10 . Його видно лише коли від голову вбік нахиляє, в рівному положенні ні. Ніколи лікар нічого не казала за нього
Так нє, мене щось накрило , я його обдивдяюсь кожен день, була на УЗД, але не всіх лімфовузлів а лише того на шиї, лікар сказав що все ок, спостерігати щоб не болів і не збішувався. Розмір 10 мм. А я тепер собі думаю а може від не той заміряв на узд вузлик, може до іншого лікаря сходити на УЗД?
Чоловік сказав що скоро мене приб´є якщо я не візьму себе в руки.
Тут створювала 2 теми, також все написали о все ок якщо не болить, не збільшується, багато дітей таке мають , а я все одно, не перестаю про це думати. Але ж він блін в малого вже 6-8 років, а накрило зараз.
І що саме страшне, коли мене попустить з лімфовузлом, я собі знайду якусь іншу проблему. І так по колу.
У мене два питання:
1. Чи у когось були збільшені лімфовузли на шиї в дитинстві, коли переросли? Він як горошина , може менше, лише при нахилі голови видно. Чи у когось це виявилось чимось поганим?
2. Як подолати цей стан тривожності?
24
0
Вам надо сходить к невропатологу,оставить ребенка а покое,посмотреть фильм Похороните меня за плинтусом.
1
1) у мого чоловіка один вузол збільшений все життя. Коли він хворіє застудою, то вузол ніби навіть трохи збільшується. Потім вертається назад. Все ок.
2) зверніться хоча б до невропатолога, якщо не хочете до психотерапевта. Може вам якісь заспокійливі пропишуть.
У моєї дитини прооперована легеня. Уявляєте яка б могла бути у мене реакція на кожну її застуду, а тим паче епідемію ковіда? Але я тримаю себе в руках, бо розумію, що моїй дитині потрібна здорова мама, а не прикута до ліжка інсультом.
2) зверніться хоча б до невропатолога, якщо не хочете до психотерапевта. Може вам якісь заспокійливі пропишуть.
У моєї дитини прооперована легеня. Уявляєте яка б могла бути у мене реакція на кожну її застуду, а тим паче епідемію ковіда? Але я тримаю себе в руках, бо розумію, що моїй дитині потрібна здорова мама, а не прикута до ліжка інсультом.
Автор, я Вас прекрасно понимаю! Я сама така ,как и Вы. Понимаю, что нужно брать себя в руки! Все будет хорошо. Это мы просто себя накручиваем.
Ні, нічого не робить. При тому, що за здоров’ям він намагається слідкувати. Але от з приводу вузла взагалі не париться )
А у меня ребёнок родился с одной почкой .Узнали на узи в год.Была паника,так перенервничала что конечностей дрожали год .Потом взяла себя в руки .Отпустила ситуацию .
Понимаю вас, я сама такая. У соседки ребенок от рака умер, меня это тоже очень расстроило, а я как раз только родила, гормоны играют, так я год не могла успокоиться, тягала малую по врачам всяким. Мне на этой почве стали сны снится про болезни детей, что ещё больше меня добивало. Я уже хотела идти к психологу, потом как то наладилось
Блін надіюсь в мене також налагодиться, хочу це побороти, і не звертаюсь до лікаря, дура я, певно все ж треба піти і насолоджуватись життям. Діти здорові, чоловік також, я , маю батьків живих також і здорових. Треба брати себе в руки
1
Та нормальна ви
Я от 8 окулістів пробігала, бо в свій час повірила одному лікарю, а він помилився, дитина має тепер проблеми по здоров´ю
Я от 8 окулістів пробігала, бо в свій час повірила одному лікарю, а він помилився, дитина має тепер проблеми по здоров´ю
Вузли на шиї то не є нормою, в моєї хронічний тонзиліт, але я вважаю що я не все зробила.
Були в лікаря, теж сказала, що спостерігайте за ним
Були в лікаря, теж сказала, що спостерігайте за ним
Я знаю що то не норма. От тонзиліт в мого був колись і ангіни часті. Але ніколи не напухали лімфовузли. А от одного разу з´явилась та гулька і не зникла. При тому що тонзиліт то зараз суттєво рідко.
Лікар сказала спостерігати, що пізніше син виросте 12-14 років і того вузла може стати не видно, може пройти, бо дитина вже старша і значно рідше хворі´. Але може і залишитись на все життя і це також ок.
А я дурна все одно переживаю
Лікар сказала спостерігати, що пізніше син виросте 12-14 років і того вузла може стати не видно, може пройти, бо дитина вже старша і значно рідше хворі´. Але може і залишитись на все життя і це також ок.
А я дурна все одно переживаю
Реально вже твердо вирішила що піду, бо тягнути нема куди. Бачу що з кожному разом все гірше.
Боюсь спортити собі стосунки з дітьми, й так вже комо на мене дивлятья, бо одному лімфовузли пульпую 10 разів на добру, інша має сколіоз то спину дивлюсь щотижня.іділтка якась я. Мама колись за мною дивилась певно 10 відсотків від того що роблю я, і виросла нормальною я.
Боюсь спортити собі стосунки з дітьми, й так вже комо на мене дивлятья, бо одному лімфовузли пульпую 10 разів на добру, інша має сколіоз то спину дивлюсь щотижня.іділтка якась я. Мама колись за мною дивилась певно 10 відсотків від того що роблю я, і виросла нормальною я.
Идите к врачу и стабилизируйте свою психику. Все болезни от нервов - это фраза имеет свой смысл. таким отношением вы дестабилизирует психику детей, что скорее приведет к каким-то болезням.
Особенно, если мальчики. Это ж тревожность им будет мешать по жизни. У меня есть такие клиенты, молодые красивые парни, а у них панические атаки. В процессе разговора, у мамы дома корвалол в тумбочке, а каждый чих как катастрофа воспринималась(((
Главная профилактика рака - здоровые нервы
Особенно, если мальчики. Это ж тревожность им будет мешать по жизни. У меня есть такие клиенты, молодые красивые парни, а у них панические атаки. В процессе разговора, у мамы дома корвалол в тумбочке, а каждый чих как катастрофа воспринималась(((
Главная профилактика рака - здоровые нервы
Если вы не возьмете себя сейчас и не отведете к психологу, то через время будете у психиатра лечить себя медикаментозно. Это не шутки, автор. У вас много свободного времени.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу