Маю натхнення• 03 апреля 2023
Я заздрю сучасним дітям із благополучних і забезпечених сімей
Я виговоритися і поділитись. Вони одягаються в гарний одяг. Їх люблять. У них так багато є можливостей...багато варіантів вибору свого майбутнього. Сучасні прогресивні матусі дозволяють їм ледь не все на світі, а татусі виконують всі забаганки. А ми...ходили в якомусь старому лахмітті брудні немиті недоглянуті в селі. І дивились по телевізору те що йшло, а не те що хотілось би...не було жодного вибору. Тільки мінімальний мінімум. Це жах (( Дорослі виростають із таких дітей зовсім різними. Я досі боюсь знову зануритись в ту атмосферу села без удобств в хаті, і відсутність фінансової подушки лякає страх. І ще багато багато наслідків такого дитинства вигулькують то тут, то там. Аби лише був вибір..де народжуватись, у яких батьків, зовнішність обрати, таланти....Ехххх....
показать весь текст
13
262
0
А вот так.
Такое поколение родителей.
С детьми не заморачивались.
Откладывали тысячи на сберкнижку, а дети ходили в обносках на 2 размера больше.
Ни моря не видели, ни хорошей еды.
Мне запомнились 2 истории тут на советчице:
1.бабушка и мама жили в селе, имели корову, делали творог, масло итд-продавали и деньги на книжку.
Сами при этом почти голодали, молока того не пили, от нехватки кальция были без зубов.
2. Детей отправляли на лето в село, даже без сменных трусов.
И дети в чем приехали, так и ходили.
Родители не заморачивались, бабушки тоже.
Про аборты пачками в ссср вообще молчу.
Такое поколение родителей.
С детьми не заморачивались.
Откладывали тысячи на сберкнижку, а дети ходили в обносках на 2 размера больше.
Ни моря не видели, ни хорошей еды.
Мне запомнились 2 истории тут на советчице:
1.бабушка и мама жили в селе, имели корову, делали творог, масло итд-продавали и деньги на книжку.
Сами при этом почти голодали, молока того не пили, от нехватки кальция были без зубов.
2. Детей отправляли на лето в село, даже без сменных трусов.
И дети в чем приехали, так и ходили.
Родители не заморачивались, бабушки тоже.
Про аборты пачками в ссср вообще молчу.
5
Не знаю хто там шо дивиться, Я останні два роки тільки мультики дивлюсь, і теж не по своїй волі. А перед тим ще 5 років мультики дивилась. Коли вже ті діти виростуть
1
И правильно кричат. В стране война. Прилететь может куда угодно. Так же , не дай Бог, не забывайте про возможность терактов.
2
Та я вже ношу половину зп на спортзал, бо з суглобами біда. А іншу половину стоматологам. І ще на оренду квартири. Так що ще на психотерапію...не вивезу.
Народилася в 1975. Все що ви розповідаєте все у мене було. І булінг у школі з приводи одежі, і неможливість подивитися по телевізору все що хочу. І все літо у бабусі з сортиром на вулиці. Чи хочу я народитися в іншій сім´ї? Ні. Батьки любили, як могли. Пам´ять про тепло і любов бабусі буде зі мною все життя. Друзі, можливість тусити на вулиці все дитинство, танці та виступи, підтримуючи друзі в універі, універскі тусовки все це компенсувало авторитарність батьків. Я знаю що батьки любили. Мені цього достатньо. Ще на мене дуже вразили книги Халеда Хоссейні. Жінки та діти Афганістану пережили стільки лиха та безправності, що нам таки пощастило народитися на закаті союзу, та побачити вільний світ
5
Може прилетіти. Але це викликає страх і ’страждання’ у батьків, а не у підлітків, вони ледь не радіють, коли тривога, бо це означає - ’спускаємось у підвал, повноцінного уроку не буде’.
А скільки Вам років було? Мені буде 40, не наважуюсь... Чи вистачить мені сил та часу все почати з нуля
Все детство носилась чумазая) Тоже в основном жили на гарнизонах без удобств. И школы были разные, от крутой городской до малюсенькой в забитом селе. И по телевизору раз в неделю «В гостях у сказки». И самое вкусное лакомство - горбушка хлеба с маслом и сахаром. А иногда и без масла.
Но родители нас любили. Самое счастливое детство))
Но родители нас любили. Самое счастливое детство))
6
А я сейчас вообще не завидую нашим детям, у которых то ковид, то война, с образованием и социализацией из-за этого тоже проблемы. У меня было простое счастливое детство.
2
Попробуйте сами почитать в инете или лекции посмотреть про детские психотравмы и как самостоятельно с ними бороться.
Может хоть немного легче станет ибо это страшные вещи
Может хоть немного легче станет ибо это страшные вещи
1
Парад дивних тем... Сучасне дитинство у війні. Ви і цьому заздрите?
Кожному свій час, в тому числі й народитись
Кожному свій час, в тому числі й народитись
2
Боже, я не вірю, що таке можна написати. Просто фу
По-перше, таки може прилетіти.
По-друге, війна і повоєнний час - це стагнація економіки і бідність. Ви ще може не відчули, але обов´язково відчують всі так чи інакше.
В класі моєї дитини виїхало більше половини учнів, втрата друзів, прив´язаностей. Виїхали нормальні вчителі...
Спробуйте влаштуватись на роботу!
Багато чого, хоч замисліться!
По-перше, таки може прилетіти.
По-друге, війна і повоєнний час - це стагнація економіки і бідність. Ви ще може не відчули, але обов´язково відчують всі так чи інакше.
В класі моєї дитини виїхало більше половини учнів, втрата друзів, прив´язаностей. Виїхали нормальні вчителі...
Спробуйте влаштуватись на роботу!
Багато чого, хоч замисліться!
1
Я тоже 75 года. С ужасом вспоминаю школьные каникулы , потому что родители постоянно отправляли меня к бабушке в маленький городишко , делать там было абсолютно нечего , друзей у меня там не было , потому что рядом по улице не было детей , а ходить куда то бабушка не разрешала . Да , меня любили , но как я не просила родителей оставить меня в городе, они не соглашались ни в какую . Бабушка была очень тревожным человеком , я , глядя на нее тоже переживала - а вдруг с родителями что то случится , попадут в катастрофу , и все в таком духе . Лето я особенно ненавидела - ведь каникулы были целых три месяца , три месяца в ненавистном городишке .
В стране где я цены выросли на некоторые продукты проценты на 20. А в Украине на сколько?
Уже молчу что многие люди работу потеряли.
Уже молчу что многие люди работу потеряли.
1
Ок, если мы сравним довоенные 10 лет, то в практически в любой из стран ЕС было намного стабильнее
1
Вы можете себе рисовать любое будущее в ес - но это не значит, что оно таким и будет.
То, что сейчас происходит с украинскими детьми - это не шанс на лучшее будущее, а стресс, который в большинстве случаев вызван необходимостью выжить. Все.
То, что сейчас происходит с украинскими детьми - это не шанс на лучшее будущее, а стресс, который в большинстве случаев вызван необходимостью выжить. Все.
1
Насколько все люди разные. Ведь у многих было такое детство, и удобства на улице, и стирка вручную, и мама с копеечной зп, а папа умер, и огороды, и очереди за продуктами, и на море не были в детстве, и одежды немного, и хлеб сахаром посыпали. Ну и что? Тот этап жизни закончился, начался другой, все зависит от нас, выводы сделали и улучшаем свою жизнь как можем. Зачем завидовать кому-то, это вашу жизнь не изменит. Делайте сами что-то , чтобы изменить жизнь.
1
Я 79-го, дітей народжували бо давали квартири сім´ям з дітьми, а якщо різнополі то взагалі бінго+1 кімната. Батьки не особливо заморочувалися що ми їли, в чому ходили. Типові совєцкіє сім´ї садочок, школа, дача, село, домашня повинність: прибирання, готовка, консервація, море то розкіш, але як пощастить. Сказати що були щасливі - ні, але і нещасними назвати складно. Порівнювати було ні з чим. Наші діти більш вимогливі до умов, тому що світогляд ширше. А ми виправляєм через них свої комплекси. Мені он дитина закидала, що я її не заставляла налягати в школі на фізику, а їй треба в універі, це не враховуючи, що по усім предметам з зно були репетитори. Або чому так складно жити, не вміючи організовувати побутові моменти. Тому у кожного покоління свої претензії.
2
Багато таких дітей не цінують те, що мають, на жаль. У мене було бідне дитинство, але поруч були діти, які жили ще гірше. Зараз те саме і в сучасних дітей. Мій син хоче айфон. Я не хочу йому його купувати. Мені на це треба витратити останні гроші та сидіти декілька мясяців голодними усією родиною. Я оплатила сину курси веб-дизайнера. Відучився чудово, найкращий у групі за кількістю балів. Кажу, малюй далі сам, наберись досвіду за півроку-рік, потім візьмеш замовлення та купиш собі той телефон з першої зп. Так влаштував істерику, що то надто довго.
Що до мене, я дуже щаслива просто від того, що можу собі дозволити їсти майже все, що хочу, та купити новий одяг та косметику.
Що до мене, я дуже щаслива просто від того, що можу собі дозволити їсти майже все, що хочу, та купити новий одяг та косметику.
3
Ну вот, потом они свой выбор сделают, но уже будет преимущество перед теми, кто был все время в Украине
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу