Дитині 10 років. Не вміє спілкуватись з однолітками

Сам дуже рідко виходить гуляти саме через це.
Я знаходжусь вдома з меншою дитиною. Але мені потрібно виходити на роботу.
У віці старшого сина діти гуляють самі, товаришують, знаходять спільні інтереси.
Мій як не вийде на двір - конфлікт. Він не замкнутий, з легкістю заводить знайомство, але до дружби діло рідко доходить.
Позавчора ми гуляли у дворі у родичів. Вже через годину я почула, як хлопці випроводжають його з двору.
Вчора син вперше за тривалий час вийшов на двір без мене. Пройшло буквально пів години. Я телефоную перевірити, як справи, а він вже кричить, що його ображають, що він не винен, що його просять піти з майданчика.
Стільки розмов, стільки прикладів, що потрібно знаходити спільну мову, що йому жити в колективі, що я не буду до його пенсії водити на прогулянки і слідкувати - не розуміє. Тобто, він ніби погоджується, але не розуміє наслідків своїх дій, не розуміє, що так вести себе не можна.
У школі дистанційне навчання з минулого року. Буквально за день до початку війни син почубився з декількома однокласниками і мене на 24 число викликали до школи…
Мені дійсно страшно лишати його одного вдома та виходити на роботу. На вулицю я його не зможу відпускати самого, але й сидіти весь день у квартирі не вихід.
Можливо у Ваших дітей була подібна проблема з налагоджуванням відносин з однолітками. Що робити?