Прошу поради бо не знаю що робити далі

Тексту буде багато , щоб максимально розкрити суть питання .
Мені 41, чоловіку 38 . У шлюбі 16 років , двоє дітей (16 сину та 10 років дочці ).
Познайомилися ще коли були студентами , зустрічалися 2 роки, знімали житло за мій рахунок , бо тоді тільки я працювала, а він ще вчився . Розпочинали з таких злиднів , що не було грошей навіть на хліб інколи . Потім він почав працювати програмістом , потім вагітність , декрет і т.д . Після декрету хотіла вийти на роботу , але чоловік сказав : " Навіщо тобі та робота касиром? Я гарно заробляю, сиди вдома з дитиною , будь берегинею побуту ". І я повірила коханому, дитина хворіла часто , бабусі не допомагали . Гуртки, розвиток , магазин , базар, готовка їжі , прання вручну ( не було підводу води ) все це було роками моїми обов´язками. Потім з´явилася друга дитина , син пішов у перший клас і школа добавила мені ще клопотів .
Чоловік займався своєю кар´єрою , ходив на курси англ. Мови , їздив у закордонні відрядження , а я як зразкова дружина збирала йому чемодан і чекала з поїздкок.
До купівлі машини ми жили у повній злагоді, а потім він почав затримуватися на роботі дуже допізна . З´явилися питання без відповідей, невдоволення , сварки . Під час сварок він приймав дуже активну участь , ніколи не мовчав , міг і матом укрити. Я ображалася і ми могли 2 -3 тижні мовчати . А потім я йшла миритися . А він вижидав. Як він учора сказав , бо тобі більше треба було .
Тобто жили , посварилися, помирилися , ходили у кафе, погуляти , статеві стосунки ...
А потім війна ((( Ми з Харкова , який нещадно місили з перших днів війни . Ми їхали з міста , він тримав мене за руку і говорив , що ми скоро повернемося .
Ми їхали світ за очі , підтримували , радилися що далі . Ми доїхали до Вінниці . Тут знайшли квартиру , а потім він каже : їдьте за кордон , а в мене ж контракт з німцями то вони зроблять запрошення і я теж до вас приїду . І ми поїхали - це була фатальна помилка !!!
Він провів нас на автобус , плакав і такі рожеві соплі були ще 2 місяці . А потім він об´явив , що він починає нове життя без мене, без дітей і нікуди він не поїде . Я намагаласяз ним поговорити , але пусто. Я покинула все і повернулася з дітьми . (Були за кордоном 4 місяці ). І я не можу впізнати цю людину , зовні між чоловік , а всередині - егоїст , хамло, повне лайно .
Він пожив сам і йому сподобалося, без обов´язків, що хочу те і роблю . Тут знайшлися якісь друзі , розваги , алкоголь . Говорить , що хоче жити без сварок , на розслабоні . Живемо на квартирі , він її оплачує, тому думає , що може мене вигнати і вже виганяв. Я почала збирати речі , а тут вмішався син , що куди ти нас дітей при живій матері робиш напвісиротами .
Учора я запитала куди він їздить кожен день в обід і чому він не їсть дома ? Вереск стояв страшний , погрози про розлучення . А потім була сімейна нарада : як з´ясувалося то він буде зі мною розлучатися , але після війни , щоб не попасти до воєнкомату . Якось спробувати налагодити стосунки він не хоче і взагалі він уже сказав мамі про розлучення . Почав казати синові , що він став нещасний відразу після одруження. А тут син запитав : а що ти зробив щоб покращити своє становище , чому не поговорив з мамою і як ти тоді такий нещасний став батьком двох дітей ??!! Його фізіономію треба було бачити )) відповіді нема (( Я запропонувала у червні їхати додому , будинок почав сипатися , бо він розпочав ремонт три роки тому , прибрав внутрішні стіни і несучі стіни по периметру, Тобто якщо нічого не робити , то дім впаде . Він сказав : їдьте , а тут буду . Не буду весь отой бруд тут виливати, але це якась скотиняка з життєвим кредо : живу для себе і все .
От питання : намагатися достукатися до нього , бо діти батька люблять ів глибині душі також його люблю і можливо достукаюсь? АБО:
Поставити умову : ремонтуєш в будинку те що зламав , виховуєш дочку до 16 років і провалюєш на всі 4 сторони .
Я не працюю і не працювала 15 років , доходу немає , діти залишаються тільки мені , будинок розвалений.
Що робити ? Можливо є ще якийсь варіант , але я його не бачу.
Найбільше жаль дітей , які просять батька не кидати їх . Просто крається серце ((