Как там было на самом деле? Правда был во всем "рай, как в Северной Корее сейчас" или все же больше тюрьма народов? Что было хорошего и плохого?
показать весь текст
2
1892
0
пугает, написала почему,мне нравится политика Швейцарии-маленькое по размерам,сильное,крепкое государство
1
Так происходит не везде и это внушает таки надежду на светлое будущее. Но как можно забыть и осквернить историю ,зная ,что для всего советского фундаментом были горы трупов? Как так то? Все ,что строилось тогда ,это адские усилия миллионов людей ,все разрушили ,забросили ,растоптали и гордятся этим. Мне никогда не понять этих людей.
4
Ми не Швейцарія, у нас й’бнуті під боком, поки не вступимо до НАТО, будуть сунути, щоб знищити нас.
10
Я пару разів на рік з трьох років лежала сама теж, через астму, спершу страшно, потім звикаєш, але загалом була жесть, гиркали на нас, штурхали.
3
А вас не пугает в случае поражения отпустить своего мужчину в рашка армию захватывать коллективный запад?
4
Як вже прекрасно воювал у Аігані прекрасний ’нетакий’ український народ. Теж чудово перлися під дебільними гаслами захисту якогось інтернаціонального боргу у чужу країну вбивати чужих дітей.
Усі народи, усі люди (пересічні у більшості своїй) однакові. Усі вони нікуди не підуть на вулиці проти свого безправ´я, поки це хтось грамотно не організує. А пропаганда урівнює усіх. Навіть тих, хто завзято бреше самим собі, вважаючи себе особисто ’нетаким’.
Усі народи, усі люди (пересічні у більшості своїй) однакові. Усі вони нікуди не підуть на вулиці проти свого безправ´я, поки це хтось грамотно не організує. А пропаганда урівнює усіх. Навіть тих, хто завзято бреше самим собі, вважаючи себе особисто ’нетаким’.
4
Я у 83 народилася. Пам´ятаю дефіцитні товари. В магазині було всього мало і якесь воно все було одноманітне Харчувалися дуже просто. Молоко, яйця, крупи і те що на городі виросло Пам´ятаю повидло у здорових жнстяних банках чи 2 чи 3 літри. Оселедець був теж у таких металевих шайбах здорових. Ще автомати з газировкою були. В гастрономах стояли графіни з соком, і 2 стакана. Можна було купити стакан соку, і підчепити якусь болячку.
Пам´ятаю жахливі кабінети стоматології. Оті страшні крісла, оті ванночки куди всі плювали. Там завжди валялися кроваві слюняві ватки після попереднього пацієнта. З пломбою щоб засохла, треба було сидіти з відкритим ротом хвилин 20))))
Я жила у приватному секторі, вода в будинку, то була розкіш. Мешканці самі збирали гроші і підключалися до центрального водопостачання. Ті хто жили в квартирах з водою, вважали тих хто живе у будинках селюками нимитими))))
Моя мама працювала в Києві в універмазі, тому іноді виходило урвати щось додому хороше з одягу. Ще їм присилали одяг типу з закордонних комісійних магазинів, лише ’для своїх’. Тому я завжди була одітя як лялька. Чобітки, гарні курточки, плаття яскраві, модні брючки. А ще мама любила в’чхати і в неї гарно виходило. В´язала мені все що тільки можна придумати і ганялася за дефіцитними іноземними пряжами.
З плюсів. Ніяких гаджетів, діти днями гуляли на вулиці. Телевізор... Там нічорта цікавого не було. Морозиво смачне було дійсно. Єскімо в шоколаді на паличці. Суцільні вершки, ніякої хімози як зараз.
Пам´ятаю жахливі кабінети стоматології. Оті страшні крісла, оті ванночки куди всі плювали. Там завжди валялися кроваві слюняві ватки після попереднього пацієнта. З пломбою щоб засохла, треба було сидіти з відкритим ротом хвилин 20))))
Я жила у приватному секторі, вода в будинку, то була розкіш. Мешканці самі збирали гроші і підключалися до центрального водопостачання. Ті хто жили в квартирах з водою, вважали тих хто живе у будинках селюками нимитими))))
Моя мама працювала в Києві в універмазі, тому іноді виходило урвати щось додому хороше з одягу. Ще їм присилали одяг типу з закордонних комісійних магазинів, лише ’для своїх’. Тому я завжди була одітя як лялька. Чобітки, гарні курточки, плаття яскраві, модні брючки. А ще мама любила в’чхати і в неї гарно виходило. В´язала мені все що тільки можна придумати і ганялася за дефіцитними іноземними пряжами.
З плюсів. Ніяких гаджетів, діти днями гуляли на вулиці. Телевізор... Там нічорта цікавого не було. Морозиво смачне було дійсно. Єскімо в шоколаді на паличці. Суцільні вершки, ніякої хімози як зараз.
1
Ми вчора тільки з тіткою обговорювали це, вона у совку їздила медсестрою школами і садочками зі стоматологом, оця бормашина була ж мобільна, каже, уявляєш, скільки там обертів було? Чисто інквізиція.
пс. Води у нас в хаті не було, був мойдодир і корито, щоб купатися.
пс. Води у нас в хаті не було, був мойдодир і корито, щоб купатися.
1
Це ви про русню написали, яка все зруйнувала куди дістала?
фанатики мп на днях в іншій темі втирали, що росіяни нам все будували за свої кошти і мають право сьогодні нищити
фанатики мп на днях в іншій темі втирали, що росіяни нам все будували за свої кошти і мають право сьогодні нищити
1
У нашого уже були, але ж як завжди балбєси, читали одиниці. Потім ще в універі заново усе. Я тоді жила з хлопцем і його бабусею, бабуся читала все підряд, сама була з Магадану, брала мої книжки, ковтнула і Стефаника, і Коцюбинського, а от після Багряного ходила ні в тих, ні в сих.
1
Не только на Донбасс. Как пример, небольшой пгт в Харьк области, построенный вокруг градообразующего предприятия Химпром. Завезли русских всех специалистов, предприятие огромное было, городок заселён русскими, а соседние села украинские. И понятно, что весь этот городок всю новую историю Украины был за рашку и путьку.
Мины замедленного действия.
Мины замедленного действия.
1
я 80 року народження.
якщо бути обєктивною, то важко порівнювати. Бо частина історії це не про срср, а про часи. коли не було гаджетів. тому діти і бігали на вулиці весь час. погана стоматологія (в мене досі фобія лікування зубів) - це теж, можливо, причина в часі, а не в срср. не було машини-квартири (чи, навпаки, була і добре жили) - це особливості кожної сімї. І зараз одні живуть без машин, а інші з катерами
Про панібратство можна провести паралель з сучасним взяточнічеством.
Але загалом картина в срср - це важке забите життя все в сірих фарбах. Де основне - нічого собі, все державі. ніякої любові ні до кого і ні до чого - лише обовязки. і життя було не в стилі ’як навколо добре, яке прекрасне життя’ а в варіанті ’як погано на заході і в Америці’. незнайка на місяці зараз просто не можу читати =))
якщо бути обєктивною, то важко порівнювати. Бо частина історії це не про срср, а про часи. коли не було гаджетів. тому діти і бігали на вулиці весь час. погана стоматологія (в мене досі фобія лікування зубів) - це теж, можливо, причина в часі, а не в срср. не було машини-квартири (чи, навпаки, була і добре жили) - це особливості кожної сімї. І зараз одні живуть без машин, а інші з катерами
Про панібратство можна провести паралель з сучасним взяточнічеством.
Але загалом картина в срср - це важке забите життя все в сірих фарбах. Де основне - нічого собі, все державі. ніякої любові ні до кого і ні до чого - лише обовязки. і життя було не в стилі ’як навколо добре, яке прекрасне життя’ а в варіанті ’як погано на заході і в Америці’. незнайка на місяці зараз просто не можу читати =))
+++
Взагалі моя свідомість формувалась на оцих піснях.
Корисно було б усім совкодрочерам послухати.
Пишу слова, знайдіть послухайте.
Живе ветеран пристарілий у стольному граді Москві
Чуприна його посивіла а очі у нього ясні
До нього ідуть піонери
Нащадки Тимура ідуть
Він кожному розповідає
про світлий життєвий свій путь
Каґанович - державна голова,
Каґанович - історія жива,
Каґаеович - Єжова рідний брат,
Каґанович - професійний кат.
Як музика розповідь лине
Виблискують сльози в очах
Розказує про Україну у славних 30-их роках,
Про Скрипника і Хвильового,
Про подвиги НКВД,
Про світлу широку дорогу,
яка до Сибіру веде.
Каґанович - державна голова,
Каґанович - історія жива,
Каґаеович - Єжова рідний брат,
Каґанович - професійний кат.
Захоплено слухають діти,
Хвилюється серце старе,
Він може ще місяць прожити,
А може до ранку помре,
Давно вже в останню дорогу,
Особа зібралася ця
Та житиме пам´ять про нього
У чистих дитячих серцях.
Каґанович - державна голова,
Каґанович - історія жива,
Каґаеович - Єжова рідний брат,
Каґанович - професійний кат.
Взагалі моя свідомість формувалась на оцих піснях.
Корисно було б усім совкодрочерам послухати.
Пишу слова, знайдіть послухайте.
Живе ветеран пристарілий у стольному граді Москві
Чуприна його посивіла а очі у нього ясні
До нього ідуть піонери
Нащадки Тимура ідуть
Він кожному розповідає
про світлий життєвий свій путь
Каґанович - державна голова,
Каґанович - історія жива,
Каґаеович - Єжова рідний брат,
Каґанович - професійний кат.
Як музика розповідь лине
Виблискують сльози в очах
Розказує про Україну у славних 30-их роках,
Про Скрипника і Хвильового,
Про подвиги НКВД,
Про світлу широку дорогу,
яка до Сибіру веде.
Каґанович - державна голова,
Каґанович - історія жива,
Каґаеович - Єжова рідний брат,
Каґанович - професійний кат.
Захоплено слухають діти,
Хвилюється серце старе,
Він може ще місяць прожити,
А може до ранку помре,
Давно вже в останню дорогу,
Особа зібралася ця
Та житиме пам´ять про нього
У чистих дитячих серцях.
Каґанович - державна голова,
Каґанович - історія жива,
Каґаеович - Єжова рідний брат,
Каґанович - професійний кат.
1
Не тільки кацапів завозили, у нас було багато молоді з заходу, приїздили на зарплатні, бабуся по батькові так приїхала зі Львівської області працювати на шахті.
2
А чому в НАС йде війна?
Чому не в країнах Балтії?
Чи не тому, що ми мали ще в 90-х усіх совкодрочерів нахрін депортувати? А ми бляха з толерантністю носились!
Чому не в країнах Балтії?
Чи не тому, що ми мали ще в 90-х усіх совкодрочерів нахрін депортувати? А ми бляха з толерантністю носились!
10
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу