Недоношена дитина і реанімація

Все буде добре. Моя народила в 32 тижні, 2350 та 46 см. В першу добу була зупинка дихання, за перший тиждень поки була у дитячій реанімації пологового будинку втратила 400 г ваги. Я весь цей тиждень кожні 3 години підіймалась у реанімацію, потім ридала, бо ще й з ніжкою було щось незрозуміле. Потім нас перевели до дитячої лікарні у відділення патології новонароджених і за 2 тижні все налагодилось, бо там якась інша атмосфера, доброзичлива та все на позитиві було. Плюс сумісне перебування дуже заспокоює. Виписали додому з вагою 2040 гр та навичками грудного вигодовування . Вже 9 років, вчиться в 3 класі, а з 3,5 років танцює на великій сцені.
Вірте в свою дитинку, займайтеся з нею гімнастикою та масажами, читайте, розмовляйте, багато гуляйте і все буде добре. Все пройде як страшний сон.
П. С. Перший тиждень поки дитина була в реанімації, щоб не втратити глузд я читала, постійно читала. В моєму випадку це був Гаррі Поттер. Не знаю чи це пов‘язано, але це улюблений фільм доньки та вона наізусть знає всі серії

ваши эмоции - это нормально
молитесь за сыночка, не плачьте, в окружении была пара ситуаций у знакомых - уже вполне здоровые подростки, крепкие и сильные

Я поки була в пологовому будинку, то мене пускали до дитини в реанімацію. І не тільки мене, інші мами теж приходили до своїх діточок. Навіть можна було обробити руки антисептиком та потримати за ручку чи ніжку дитинку через отвір у кювезі

Малий народився 2740г, 47см на 34 неділі.
Зараз 12 років, 167см, нога 43 р--ру 😂

Так, мене і батька дитини теж пускали, але не надовго, в певний час і не надовго, але це було в пологовому, іноді я ввечері приходила, тоді коли не можна вже, і мене пускали...А потім коли перевели в іншу лікарню на виходжування, коли годувала через зонд у дитини була зупинка дихання і аспірація, потрапив в реанімацію вже там, завідувач відділення дозволяв зранку приходити, годувати, просто сидіти поруч

Автор, сосредоточьтесь сейчас на сцеживании регулярном и налаживании лактации. Вашему малышу будет очень полезно именно грудное молоко, поэтому делайте всё, чтобы сохранить и наладить лактацию. Сцеживайте минимум каждый час, если молока мало. Как только ребенок будет с вами, прикладывайте к груди. Изучите правильное прикладывание, захват. Спросите, можно ли передать в реанимацию бутылочки с вашим молоком, может и сейчас можно. Сил вам и здоровья малышу.

Чи можна у Вас запитати причину передчасних пологів?

Почитайте групу в фб, вище вам силку кидали, там є інформація про закон, відкриті двері реанімації, що мають дозволяти батькам бути весь час... Обіймаю вас, здоров´я вашій дитині, так спочатку дуже важко, у мене різні думки були, іноді дуже погані, але потрібно себе тримати в руках, і вірити, що все буде добре, і робити все для цього

Не зрозуміло, на 27 тижні почався тонус матки і положили на збереження. Аналізи, тиск були ідеальні, 28 років, молода здорова жінка. Долежала до 34х

От і як розуміти лікарів одні кажуть немає такого тонусу. Що це нормально. А інші кладуть на госпіталізацію. Вам щось капали напевно? Чи просто лежали?

Обіймаю вас автор. Хочеться плакати, обов´язково поплачте. В копілку щасливих випадків додам і наш. Моя молодша народилася з вагою 2000,00 на 37 тижні. За три дні втратила 200,00. Була таким собі головастиком. Також важко дихала, була гіпоксія, багато кіст у головному мозку. Коли перевели в перинатальний центр, також поставили діагноз пневмонії. Потім після ренгену він не підтвердився, але антібіотики докололи про всяк випадок. Рефлекси всі виконувала, але дуже повільно. Лікарі мені нічого доброго не прогнозували. Були проблеми з фізичним розвитком до року. Пізно перевернулася, пізно поповзла, пізно пішла, не хотіла кидати мою руки і ходити сама. Нам порекомендували звернутися до реабілітаційного центру, де зі мною і донькою займалися психолог і фізичний терапевт. За цей супровід я їм дуже вдячна. З ньго було більше користі ніж від неврапотологів. Зараз доньці
10 років, фізично розвивається на рівні однолітків, емоційно дуже емпатична і легко заводить друзів, інтелектуально дуже розумна.
Тому все у вас буде добре. Не слухайте тих хто каже вам не плакати. Краще виплачте весь ваш біль, а потім починайте збирати в копілку знання про доказових педіатрів і невропатологів, що будуть супроводжувати вашу дитину. Полохливі неврапотологи починають назначати ноотропи малюкам. Вони не доречні для грудничків.

Моя доня народилася на 28 тижні, 1900 г вагою.
Місяць в кювезі. Зараз їй 8 місяців, важить 9 кг. Здорова, щаслива дитина!
Заспокойтеся і прийміть ситуацію такою яка вона є. Ваші істерики нічого не змінять і дитині тільки нашкодять!

Вам надо взять себя в руки.
Дайте себе срок выплакаться, например, до завтрашнего утра (мне, как правило, достаточно) дайте себе волю, плачьте, причитайте, рыдайте, жалейте себя. Утром встаете и начинаете действовать. Выпейте успокоительное. Вам надо сохранить лактацию, значит надо регулярно сцеживать молоко, восстановиться после родов, отдохнуть, хоршо питаться. Малышу нужна здоровая мама.
Малыш получает лечение, все будет хорошо.

Дай Бог Вам і вашому немовлятку здоров’я. Важко, але налаштовуйтесь на краще. Моліться! Це все, що вам залишається.

Так, постійно капали Геніпрал здається, але я не пам´ятаю вже. Малому 12 років, все вже як у ві сні )))

Автор, ви сильна жінка. І ви зможете все перечекати, адже чекати треба тільки заради покращення самопочуття малятка! Все буде лобре із вашим сином!!! Можливо, молитва чи медитація зарадять також. Говоріть із близькими, підтримка допоможе також. Сил вам!