Маргарита и Мастер• 23 апреля 2023
Як перебороти страх щодо водіння, панічно цього боюсь, це мій найбільший страх
Чи можна таке пропрацювати? Страх з дитинства, збила машина мене , я жива і здорова і жодної царапини, тоді в незрілому віці нервовий тато мене вчив їздити на авто, примушуючи мене до цього . Після цього дуже довго взагалі не дуло бажання їздити, та і зараз це бажання зумовлене лише тим, що відчуваю себе не сучасною і не мобільною. Плюс все ж хотілось побороти цей страх. Я навіть , коли на місці пасажира сиджу, то дуже боюсь трафіку, коли машини швидко ідуть, нервують, завжди в напруженому стані і слідкую ща дорогою
Набридли ці страхи
Набридли ці страхи
35
0
Автор.я так и не поборола
Водила только по трассе машину.по городу ездила.но сходило сто потов и панические атаки могли накрыть прямо во время интенсивного движения вокруг. Один раз доехала до тц и звонила другу.он приезжал отгонял машину на стоянку
Сейчас машины уже нет и больше не хочу.
Вы таки пробуйте
Водила только по трассе машину.по городу ездила.но сходило сто потов и панические атаки могли накрыть прямо во время интенсивного движения вокруг. Один раз доехала до тц и звонила другу.он приезжал отгонял машину на стоянку
Сейчас машины уже нет и больше не хочу.
Вы таки пробуйте
3
Те саме було місяць назад. Потім настала безвихідна ситуація, і хоч не хоч, сіла і поїхала. Через тиждень попустило зовсім.
У вас причина так собі, я б не напрягалася б у вашому випадку.
У вас причина так собі, я б не напрягалася б у вашому випадку.
Было тоже самое. Только перебарывайте себя, и ездите, сначала знакомыми улицами в часы когда машин мало. Я переборола. Езжу с удовольствием.
серед моїх знайомих, всі хто мав страх так і не стали водіями.. нажаль. Але треба докласти максимум зусильЮ щоб бути впевненим в тому що ви зробили максимум.
Що відчуваєте себе не сучасною. Це не така серйозна причина, щоб так нервувати і намагатися наздогнати інших.
2
Все это решается практикой. По выходным, когда движение меньше, садитесь и ездите по необходимым маршрутам. Круг за кругом.
Через 2-3 месяца освоитесь. Потом сами поедете спокойно
Через 2-3 месяца освоитесь. Потом сами поедете спокойно
2
Знаете.хорошая подсказка ездить по пустому городу. Выбирайте время праздников когда все из города уезжают.едьте по хорошо знакомому маршруту . Можно заранее изучать путь по карте в гугле. И накатывайте опыт в более спокойной обстановке.потом вливайтесь в более интенсивное движение.
1
Я просто изначально и не хотела ездить и на курсах инструктору заявила ’я не буду ехать!’))) Потом села и поехала. Но для меня городской цикл это ад. По трассам ездила легко
Я когда вышла из автошколы ,то у меня истерика была - не буду ездить,не смогу . Но жизнь диктует свои условия - работа такая,что надо . Или не работы.
Нашла в своем городе инструктора частного и тут я поняла,что та автошкола ничего не дает (ну или мне так пофартило с инструктором....) , потому и не было уверенности
Меня по сути с нуля человек научил понимать , работал со мной пару месяцев и страхи прошли. Добавил уверенности в себе,помогал много,даже научил пользоваться заправкой и мойкой
Так что ищите нормального ’учителя’ и все у вас будет норм, главное,чтоб вам помогли поверить в себя. Это очень важно
Нашла в своем городе инструктора частного и тут я поняла,что та автошкола ничего не дает (ну или мне так пофартило с инструктором....) , потому и не было уверенности
Меня по сути с нуля человек научил понимать , работал со мной пару месяцев и страхи прошли. Добавил уверенности в себе,помогал много,даже научил пользоваться заправкой и мойкой
Так что ищите нормального ’учителя’ и все у вас будет норм, главное,чтоб вам помогли поверить в себя. Это очень важно
Спочатку пропрацюйте з психологом.
Потім - адекватний інструктор, шукайте по відгукам спокійного та професіонального. Можливо жінку.
Потім - адекватний інструктор, шукайте по відгукам спокійного та професіонального. Можливо жінку.
1
Я такая же и не слбираюсь ничего перебарывать. Чувствую себя современной и вообще плевать кто там что думает. У меня бизнес, 5 квартир, но нет машины. Вернее есть у нас, ездит муж. Возит меня, у нас общий бизнес. Или такси. Могу на общественнлм транспорте пару лстановок проехать, не проблема. Не всем дано водить. Тем, кто водит не дано многое, что дано мне. Всё ок.
1
Я сіла за кермо в 40 років, чоловік ’на слабо’ взяв. Все свідоме життя мені снилися жахіття про водіння і в аварії потрапляла. Страх був неймовірний! Але вивчилась, сіла за кермо, через місяць сама потрапила в ДТП, сіла і поїхала далі. Вже 4-ий рік - слава Богу! Тільки багато практики виправлять Ваше відношення до цього. Через силу, звісно, як що це Вам дійсно потрібно.
«У вас причина так собі» - це і є знецінення і вигул білого пальто. Не треба так.
Є задача - керували авто комфортно і без страху.
Є попередній дослід - збило авто в дитинстві, нервовий «вчитель» і тд.
І ви така - та то все фігня, нащо вам боротися зі страхами.
Сподіваюсь розжувала достатньо і ви мене почуєте.
Є задача - керували авто комфортно і без страху.
Є попередній дослід - збило авто в дитинстві, нервовий «вчитель» і тд.
І ви така - та то все фігня, нащо вам боротися зі страхами.
Сподіваюсь розжувала достатньо і ви мене почуєте.
2
Так поясніть, навіщо реально боротися зі страхами? Щоб зовсім нервова система накрилася? Я розумію якщо це жттєво необхідно, то да. А якщо просто причина ’що скажуть люди’ і заради цього знущатися над собою, то в чому сенс?
Автор, мене на початку водіння заспокоювало, що не тільки я бачу інші машини, а й вони мене. Я розділяла з ними відповідальність. І ставало легше.
Як водії з досвідом 20+ років скажу, що новачка завжди добре видно на дорозі і всі адекватні водії поводяться себе з ними відповідно. Дають більше дистанції, пропускають і тд.
Як водії з досвідом 20+ років скажу, що новачка завжди добре видно на дорозі і всі адекватні водії поводяться себе з ними відповідно. Дають більше дистанції, пропускають і тд.
Це ви побачили щось своє (оте «що скажуть люди»).
А я бачу бажання подолати страхи та комфортніше пересуватися. Автор про це прямо пише.
Постійно бути у страху, навіть на пасажирському місці, явно не на користь нервовій системі, якщо вас це турбує.
Це звичайна навичка. Така сама як плавати, наприклад. Може і не знадобитися. А може і врятувати життя.
А я бачу бажання подолати страхи та комфортніше пересуватися. Автор про це прямо пише.
Постійно бути у страху, навіть на пасажирському місці, явно не на користь нервовій системі, якщо вас це турбує.
Це звичайна навичка. Така сама як плавати, наприклад. Може і не знадобитися. А може і врятувати життя.
1
Я поборола страх, колись потрапила пасажиром в ДТП, коли п´яне бидло в´їхало в нас. Але війна внесла свої корективи, треба було вчитися їздити, їздити в Польщу забирати девайси на хлопців, з водіями які не хочуть грошей напряги, чоловіки невиїздні.
Ніколи не думала, що буду вчитися водити у Львові, але прийшлося) зараз їжджу і вже не дуже страшно (приходилося їхати і в 5 ранку, і 800 км за день, і в дощ/сніг/ожеледицю)
Ніколи не думала, що буду вчитися водити у Львові, але прийшлося) зараз їжджу і вже не дуже страшно (приходилося їхати і в 5 ранку, і 800 км за день, і в дощ/сніг/ожеледицю)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу