А як ви одягалися у 90-ті?

Скажите, а почему я должна позитивно относиться к взяткам? Да, при том, что и мне приходилось приплачивать медсестрам в реанимации. Лучше бы я оплачивала налогами, отчислениями на страховку, чем искала левые пути.
Взятки были в совке, в постсовке, есть сейчас.

Я написала общий вывод из прочтения многих тем здесь. Написала не вам. Вы какие-то свои выводы сделали из моих сообщений
, только эти выводы не имеют логической привязки к мною написанному. И серию моих ответов вы истолковали неправильно.

Думайте, что знаете про 15000, ок :))

В тому-то і справа! Одні люди зрозуміли, що так, як раніше, вже не буде ніколі і для того, щоби жити, а не побиратися по смітникам, потрібно робити щось таке, чого не робили раніше, опановувати якісь нові навички.

А інші казали, думали, ми так не зможемо, це не для нас, ми горді, щоби йти на базар продавати, наприклад.
І продовжували ходити на непрацюючі заводи в очікуванні заробітної плати

Странная у вас позиция - мне не нравится, но я все равно так делаю. И страхование жизни и здоровья тоже не вчера появилось, идите и страхуйтесь, вам никто не мешает.

Именно!

Я уже давно застрахована.
Я надеюсь, что когда-нибудь у людей будут зарплаты, при которых у них не будет необходимости брать взятки и будут бояться потерять свое место, взяв взятку.

В тому-то і справа! Одні люди зрозуміли, що так, як раніше, вже не буде ніколі і для того, щоби жити, а не побиратися по смітникам, потрібно робити щось таке, чого не робили раніше, опановувати якісь нові навички.

А інші казали, думали, ми так не зможемо, це не для нас, ми горді, щоби йти на базар продавати, наприклад.
І продовжували ходити на непрацюючі заводи в очікуванні заробітної плати

Голубую плюшевую шубу из секонда,мне было 13 примерно, ненавидела её, ууууххххх

Плюсую , не були ті 90-ті голодними зовсім. Якась нездорова маніпулятивна пропаганда - типу було й гірше.
Люди ще з кінця 80-х їздили до Польщі, Румунії за речами, дефіцит ліквідували. У 90-х вже й валютні магазини були, на базарах не проштовхнутися натовпи покупців- купити можна все від їжі, делікатесів до меблів і техніки.
Безліч нових можливостей з´явилося в 90-х на старті Незалежності- приватна справа, заробітки за кордоном , з´ явилося багато сумісних підприємства, а не тільки закритих заводів. Роботи вистачало, хто хотів той працював. Ще можна було вигідно вкласти ваучери , отримати дивіденди. Дешевий долар , бензин, кредити без великих відсотків.

людям после 40 лет сложно было принять новые реалии.
я помню, как очень хотела, что бы мы стали богаче, что бы мама больше зарабатывала. но она не смогла быстро перестроиться в новую жизнь. отца не было.
теперь я работаю на 2 работах, только что бы мой ребенок не ощутил эту бедность. но я стала умнее и приспособленка.

Ще було таке поняття, як ’соромно бути торгашем’. Чомусь у людей було таке розуміння, що торгівля - обов´язково спекуляція і треба людям чуть не задарма віддавати, щоб бути ’чесним’. Хтось позбавився цього світогляду, а хтось ні.

тобто у всіх дівчаток були нормальні труси, окрім вас?

Дело не в необходимости их брать, а в ответственности за это, т.к. денег много не бывает))) Ну и когда из голов наших людей выветрится мысль, что можно и без взяток получить услугу. Но думаю, пока живо поколение, которое ’без знакомых’ не может ни одного вопроса решить, это нереально.

Я им в трусы не смотрела.

Ну вот недавний пример - мои знакомые из Киева сейчас живут в Болгарии. Пришлось пожилому отцу делать ургентную операцию. Никто никаких благодарностей не взял, везде камеры. Позволены цветы в качестве благодарности.

Ну и отлично, об этом же и речь. В то же время у моей подруги мать умерла от ковида год назад, пока лежала в больнице - каждый день совали лечащему врачу в карман, чтобы вышел, уделил внимание, рассказал что и как, какие прогнозы, в палату же не пускали. И медсестрам тоже. Система еще работает, и как не относись к ней - пока все глухо.

Так само як і зараз, скільки народу сумує за прекрасними радянськими часами, де дружно жили 15 республік-15 сестер, де безкоштовно роздавали квартири, були безкоштовними медицина та освіта і найсмачніше в світі морозиво, смак якого вони ще досі пам´ятають ))

Я 83 року, то 90 припали якраз на школу. Добре пам´ятаю, що вже з 92 року ми перестали носити шкільну форму обов´язково, але я ще ’доношувала’ коричневу сукенку в 5 класі, правда, вже без огидного чорного фартушка. Зимою під сукню одягали рейтузи, тоді всі так ходили, якось було нормально. На фізкультуру у всіх в класі були спортивні костюми з блискучого поліестеру - синьо-зелені, таких темних кольорів, під адідас. Взуття яке кому куплять, ніхто не парився на бренди, а потім взимку були модні ’дуті’ чоботи на липучках. Пам´ятаю ті капори і ангорові светри, як швидко вони втрачали вигляд і шерсть валялася. На літо були модні босоніжки-резинки: підошва і дві перемички гумові яскравих кольорів - кислотні рожеві і салатові. Польські блузки, бо везли їх з Польщі, вони були білі з вибитим малюнком на комірцях і гудзиками під перлинки. Спідниці-ламбади, чорні, і щоб дуже багато мотузочків попереду на поясі, дівчата там ціле макраме виплітали. Потім зимою носили кепки, потім були такі широченні шарфи, ними обертали голову, наче хустками. Чорні напівчоботи з опушкою з фарбованого чорного кролика. А потім була ера чорних джинсів, всі як помішалися на них, у всіх хлопців були, це вже рік 97. Дівчачі плащики з мікрофібри, ну це була класна мода, до сих пір мені подобаються. У мене було коротке волосся, якихось особливих прикрас не згадаю, але запам´ятала заколки з сіткою, щоб туди волосся вкладати і був такий наче пучок. А наймоднішою зачіскою була ’ракушка’, і обов´язково збоку ’локон страсті’ на плойку накручений.

софисту-твисту помните?))

Таааак!!! У мене її не було, бо носила паж і каре, а у подруги було довге волосся. Я вже і забула цю назву. І от на всякі шкільні вечори вона собі крутила зачіски. Ну і лак з блискітками, або ’Прєлєсть’, бо Тафт уже пізніше завезли, десь в 2000.
А ще ’пушки’, оце був шик!

Вы совсем ку-ку?

Мирное время и войну нельзя сравнивать!

Зі сходу України їздили у Румунію?? Ви впевнені??

Лак с блестками в дефиците был, мы очень мелко дождик резали, почти в пыль, посыпали волосы, а сверху ’Прелестью’ закрепляли. А еще челка Карлсон была, - брызгали лаком, а потом плойкой вытягивали, закручивая... Я этот звук шипения лака под плойкой хорошо помню)))

Точно, я той лак з блискітками купила на Новий рік, і він як коштовність передавався однокласницям, ’Але пшикайте небагато!!!’. Через якийсь час ті блискітки почали забивати дірочку, і він тік по пляшечці, по рукам...
А в класі 9 (це вже рік 97) ми з подругами десь прочитали, що лак для волосся - шкідливо, і почали колотити собі воду з цукром для чьолки на щоденне використання. Накалатаєшь, помастиш волосся і давай накручувати на плойку. Дехто ще лимонний сік додавав. Юні хіміки)))

Денег тогда у всех не было. И в городе было намного сложнее. В селе хоть еды юыло вдоволь.