Царевна в уггах• 24 апреля 2023
Чоловік служить... Не знаю, як впоратися з своїми думками
Доброго дня! Чоловік вже більше року в ЗСУ. Була відпустка 5 днів, тільки вчора поїхав назад. Я його чекала щохвилини, дуже хотілося побачити, обійняти, притулитися... Приїхав, побачилися, секс, але ейфорії нуль. От чужий він мені зовсім став. І погляд у нього дуже далекий. Каже, що війна все в його голові змінила. Хоча він на третій лінії/в тилу, так, є виїзди зрідка на другу лінію. Зараз є можливість ротації на багато ближче до дому, пару разів на тиждень міг би бути вдома - не хоче категорично. Не знаю, але я ледве дочекалася, поки поїхав. От прошу поради, чи просто поговорити з ким, чому все так? Це у всіх чоловіків так змінюється відношення, чи тільки у мого?
58
0
Чоловік з початку війни, і в більш небезпечному місці ніж ви описуєте
Стосунки були гарні і до війни і зараз, такий же рідний
Навпаки як була відпустка я прям за кілька днів ридала ще більше що поїде
Стосунки були гарні і до війни і зараз, такий же рідний
Навпаки як була відпустка я прям за кілька днів ридала ще більше що поїде
1
Все встанет на свои места только после войны , но она его изменит увы . Станет более жестким .
Дай Бог , чтоб не было агрессии .
Дай Бог , чтоб не было агрессии .
1
Та агресії не має, але всі розмови тільки про те, як там, про війну вцілому. На телефоні з хлопцями 24/7, грубо кажучи, та якби ж по ділу. Просто як справи, шуткують...
Пока они , его поддержка , не вы . Ничего страшного . Главное нет агрессии. У меня много знакомых стали тиранами , некоторых уже и нет в живых .
кохання випробовується відстанню. Можливо у вас його і не було вже, просто привʼязаність, поступово і та зникла.
І товариші з війни - це його друга сімʼя вже.
І товариші з війни - це його друга сімʼя вже.
Мій теж більше року в ЗСУ, був в гарячих точках, зараз поки на другій лінії також.
Бачилися лише п´ять днів, коли відпустили офіційно одружитися. Тоді все було добре як зустрілися, навпаки був надміру уважний, всюди зі мною. Але дзвінки побратимам, постійні розмови - це тепер частина його життя. І реально велика різниця між життям там і дома.
Зараз теж чекаю можливості зустрітися, чоловік ще не використав відпустку і потребує медичну реабілітацію. Але я теж хвилююся, як все буде. Діти за рік подорослішала, все змінюється.. Мені самій складно, а з іншого боку вже важко уявити як воно буде знову разом.
Бачилися лише п´ять днів, коли відпустили офіційно одружитися. Тоді все було добре як зустрілися, навпаки був надміру уважний, всюди зі мною. Але дзвінки побратимам, постійні розмови - це тепер частина його життя. І реально велика різниця між життям там і дома.
Зараз теж чекаю можливості зустрітися, чоловік ще не використав відпустку і потребує медичну реабілітацію. Але я теж хвилююся, як все буде. Діти за рік подорослішала, все змінюється.. Мені самій складно, а з іншого боку вже важко уявити як воно буде знову разом.
1
Вони там стають як рідні,хвилюються один про одного.Знаю один хлопець приїздив додому,то постійно казав як там мої хлопці.Йому навіть не по собі було,що він удома,а вони там,на війні.То і Ваш ,мабуть,теж переживав за побратимів.
2
Нам чомусь стало морально важко вдвох. Наче і тем для розмов спільних немає. Я почну щось про життя, плани на майбутнє, а він тут же переводить на своє
Автор у меня бывший на нулевках часто больше года, был не подарок стал вообще, то что переосмыслил что то не знаю, но по человечески как был г... так и остался. Что он там переосмыслил не знаю, ребенка как не видел так и видеть не хочет , деньги не хочет платить на ребенка, как и до войны, так и сейчас. Я уже плюнула на это все. Поэтому может кто то что то и переосмылил как ваш муж, но видите становятся странными, насмотрелись ужасов(
Але і йому, мабуть, не комфортно було. Бо сьогодні вранці написав лише одне слово ’Доїхали’. Тобто немає як раніше ’Доброго ранку, усі-пусі...’ Раніше писав 200разів на день
Або все стане як і було, або терапія. Що ж там на третій лінії прям так його змінило? Не знаю. Мій вже після нуля і контузій з пораненнями, звичайно, змінився, але проходить пару днів вдома і знов стає як і був. Тільки за родину ще більше став триматися, дітей постійно навчає маму берегти))) Але, буває, по пів дня проводить на цвинтарі, к побратимам їздить. І із тих двох днів, що відпустили додому, один день ми його не бачимо. Але то таке.
1
Автор, зараз є групи підтримки для жінок, чиї чоловіки служать. Вам потрібно зрозуміти, що його побратими зараз ближчі йому, ніж ви. Це нормально. І що до цивільного життя також потрібно адаптуватися,це нелегко
2
ну хочете прям все знати, то приїдьте до нього на ту третю лінію
або сидіть і не відсвічуйте шоб не накалять
дивіться по собі
або сидіть і не відсвічуйте шоб не накалять
дивіться по собі
2
ну ото ж
тому думайте
ПС хочете втягніться в якийсь волонтерський рух, шоб бути більш, як зараз модно казати ’дотичною’ до цієї всієї теми.
Може тоді ваш чоловік заворушиться.
тому думайте
ПС хочете втягніться в якийсь волонтерський рух, шоб бути більш, як зараз модно казати ’дотичною’ до цієї всієї теми.
Може тоді ваш чоловік заворушиться.
1
Автор, ви кажете, що немає спільних тем навіть, щоб поговорити. А про що ви намагаєтесь говорити з ним? Його цікавить зараз лише війна. Нажаль.
Ми говоримо про війну найбільше. Обговорюємо усе, що відбувається. Бо усі інші теми йому не цікаві по суті. Але мій був на нулі. Тому говорити про наряди, косметолога та мій ботекс якось смішно.
Ми говоримо про війну найбільше. Обговорюємо усе, що відбувається. Бо усі інші теми йому не цікаві по суті. Але мій був на нулі. Тому говорити про наряди, косметолога та мій ботекс якось смішно.
4
Нет, не у всех. Мой родственник на первой линии был, то наоборот переосмыслил как важна для него жена и мчался домой с радостью. И уезжать не хотел, хотя его перевели в глубокий тыл после ранения.
2
На перший погляд все нормально, відстань…війна навкруги… рідніше побратими, вони як сім’я! 5 діб це дуже мало для того щоб звикнути до мирного життя. Але мені дивно, що не хоче ротацію ближче до Вас… скільки Вам обом років ? Є діти?
У мене як раз і перевівся, щоб ближче до дому бути. Нам по 30, донечка 1 рік
У мене як раз і перевівся, щоб ближче до дому бути. Нам по 30, донечка 1 рік
2
Автор, думайте, чтоб живой остался. А не о ерунде, война еще идет, сегодня треться линия, завтра на нуле. После войны, будете притираться снова. Все равно они любят свои семьи, спокойны, что у вас все хорошо.
6
Ну, людина - вона не шматок пластмаси. І ясна річ, що ви обоє змінилися. П´ять днів - дуже мало. І іноді просто страшно розслабитися, бо розумієш, що потім буде дуже важко повертатися. Ваш чоловік просто боїться дати слабину, щоб потім не було так тяжко їхати.
2
Бо хоче бути зі своїми. Мого, коли перевели в іншу бригаду, ближче до тилу поки, за станом здоров´я. То депресняк мав і не хотів,хоча там безпечніше і спокійніше.
Та все він бачив, чого це нічого не бачив, сподіваюсь ви не обезцінюєте його почуття, їм там важко, 0 то взагалі капець, але не треба казати що інші там як на курорті
1
Даже не думайте. Это чушь. Вам тут понапишут те, кто и в мирное время всё на « фей» списывал. Не возможно человеку за 5 дней переключиться. Понять- простить.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу