Люблю порядок• 29 апреля 2023
Ностальгія за домом у підлітків
Живемо за кордоном, в хороших умовах,дочці подобається , але періодично вона все одно будує якісь плани про повернення в Україну і починає всім виносити мозок ,при цьому її спогади дуже ідеалізовані, не такі, як було насправді. Як з цим боротися чи з часом саме пройде? Як ваші діти адаптувалися?
19
0
Так, в мене денька навить захворала та збився гормональний фон на іоні стресу. Лікувалась стаціонарно, відкапували(((
Тонка грань психіки, нажаль
Тонка грань психіки, нажаль
В мене одна дитина марить домом, щодня питає, коли поїдемо в Україну, а інша - прекрасно почуває себе закордоном і повертатись не хоче категорично.
Додам, що діти майже дорослі.
Додам, що діти майже дорослі.
Наберіться терпіння, дочекайтесь 18 років. Потім донька буде вільна від вашої опіки, а ви від бажання вимагати від неї жити вашим, а не її власним життям.
Я від неї нічого незвичайного не вимагаю, лише вчитися , а перспектив в неї таки тут більше , і місце проживання вибирають батьки, а потім, звичайно, може жити в будь-якій країні на свій бюджет.
1
Моя тоже хотела вернуться. Но и я хотела. Вернулись) но я не считаю что заграницей перспективы/жизнь лучше. Да и сейчас по образованию у нас выбор мне больше нравится. По крайней мере до универа. Там дочь уже будет сама решать как хочет
Дочка еще до войны хотела уехать на учёбу в ес, была к этому готова морально, поэтому адаптация 100 процентная
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу