Что для вас лично будет знаком, что можно возвращаться в Украину?

Не все такие, как ваши знакомые. Я написала о реальных людях и реальных ситуациях. Почему вы судите о всех по одним вашим знакомым?

Значит, оставят всех)

Всіх, хто буде працювати. Наприклад на курячій фермі - пекельна робота. Місцеві не йдуть.

Ні, до чого тут? Це зріз суспільства. Донатять і працюють - 10%
І, доречі, багато моїх знайомих повідомлялись від всіх «плюшок» Німеччини і повернулись в Киів. От реально, одиниці позалишалися за кордоном. При тому, що пів Вінниці, львів’яни, ужгородки, Кропивницкий, Хмельницький, Житомир Кам’янець-подільський - сидять. Але ті хто з Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Маріуполя - то інша справа
Кілька сімей розпались вже..

Ну ребенок не понимает весь ужас происходящего (и слава богу!). Максимально оградить от всего этого, насколько возможно, нужно. И разминировать будут сначала главные пути, а потом уже потихоньку и остальное. Понадобится много групп саперов. Это время, много времени. Сейчас уже предрекают исход войны к осени. В москве умер главный двойник путина, плюс нам дают вооружение для контрнаступления...но сколько уже говорили, что весной все закончится, а оно не заканчивается. И люди гибнут.( Еще неизвестно, как они из Запорожской области выходить будут. Хотелось бы, чтобы взяли и сдохли все оккупанты в один момент и закончился этот кошмар. Чтобы люди, которых они вывезли, вернулись целыми и невредимыми, чтобы выжили те, кто в подвалах... Это очень тяжело. И после победы у нас будет много проблем, о которых сейчас не задумываемся. Отстроить страну, разминировать территории, это одно, а отдавать кредиты, которые нам давали в качестве помощи, а это миллиарды, а экология уничтоженная...какие моря в ближайшие годы, когда там мины и разлиты от затопленных катеров и корабля гсм. Мы очнемся в совершенно другом мире.

Киів

До Київа і я б повернулась

До Київа і я б повернулась

Ну от я і повернулась. А багато хто - ні. Сидять

А можна спитати, хто веде статистику, яка кількість населення донатить? Бо я такої статистики не бачила. Більш того, її просто неможливо відстежити. Ви знаєте, яка кількість грошей була витрачена українцями на донати? В мене не було роботи, я кредит використовувала, щоб задонатити. Зараз ми мільйони гривень збираємо за 15-20 хвилин. завдяки тим, хто за кордоном, якнайшвидше переправляються в Україну мавіки, спорядження для наших військових, автівки. І не всі, хто вимушено покинув домівки чи залишився без них, нічого не роблять. В Португалії українці нічого не отримують, вони працюють, в Канаді українці єдині, хто шукає роботу, інші сидять на ’пособія’ - такі умови створили саме для українців. Індуси, китайці, сирійці, афганці - всі мають щомісячні виплати і ніхто не прагне працювати. А українці з перших днів працюють на найтяжчих роботах, бо виплату зробили одноразову і в аеропорту видали посвідку на роботу. Думаєте, просто так? В Чехії урізають виплати, щоб українці йшли на роботу. Тому я і кажу, що не всі такі, як ваші знайомі, не думайте, що до нас відношення як до інших.

як ви написали - у вас в Україні чоловік і батьки. Питання теми було дещо інше.

За тих в кого нічого не тримає - не знаю.
Всі різні. Але не думаю, що багато зто повернеться