Лепетун• 10 июня 2023
Ви знали що так "Великий луг"?
«Вели́кий Луг — історична назва місцевості, велетенських річкових плавнів, які колись існували на лівому березі Дніпра між Дніпром і Конкою, а також тягнулись широкою смугою вздовж Правого берегу від гирла річки Середня Хортиця. Плавні, зарослі листяним лісом, очеретом і рогозом мали площу понад 400 км².
Вся ця місцевість належала Запорозькій Січі
На території Великого Лугу, або в його безпосередньому сусідстві, містилася Запорозька Січ. У Великому Лузі козаки випасали худобу і знаходили в тутешніх плавнях та заростях добрий захисток. Тому Великий Луг був символом безпеки й волі. У піснях його називали «Батьком».
Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955–1957.»
Вам колись на історії про це розповідали?
Мені ні. Не знала, чесно, досі.
Але цей символізм зараз в мені аж зашкалює, до мурах.
Полетіла думками у якусь знаковості, символізм - до майже містичного відчуття сили землі, історичного відновлення та ще чогось, що не передається словами.
Ми ж дійсно бачимо та переживаємо трагедію сьогодення: горе людей, нинішні втрати житла, полів, тварин і рослин, екологічні проблеми, забруднення. Але коли при Союзі будували Казовську ГЕС, відбулася така сама катастрофа з точки зору екології. Ми втратили величезну заповідну територію, з неповторним рослинним та тваринним світом, про яку згадував навіть древньогрецький історик Геродот.
Зараз нам своє болить, насущне.
Але зараз у душі щось таке відбувається: земля козаків, земля безпеки та волі, земля, в якій наша сила, ніби виринає і повстає з-під затоплення. Як потужний історичний знак. Темна кривава імперія нас постійно хотіла знищити, відібрати землі, свободу, історію, придушити і притопити памʼять. Але я вже писала, що зараз, щоб вони не робили - це буде на загибель їм самим, та даватиме новий рівень та шанс нам.
Все подолаємо, відновимо, поборемо і переможемо. Нам і Небо, і Земля наша допомагають. Ми наче заново народжуємося, крізь муки і біль.
Вибачте за пафос, так якось нахлинули відчуття. ДокНаташа
Вся ця місцевість належала Запорозькій Січі
На території Великого Лугу, або в його безпосередньому сусідстві, містилася Запорозька Січ. У Великому Лузі козаки випасали худобу і знаходили в тутешніх плавнях та заростях добрий захисток. Тому Великий Луг був символом безпеки й волі. У піснях його називали «Батьком».
Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955–1957.»
Вам колись на історії про це розповідали?
Мені ні. Не знала, чесно, досі.
Але цей символізм зараз в мені аж зашкалює, до мурах.
Полетіла думками у якусь знаковості, символізм - до майже містичного відчуття сили землі, історичного відновлення та ще чогось, що не передається словами.
Ми ж дійсно бачимо та переживаємо трагедію сьогодення: горе людей, нинішні втрати житла, полів, тварин і рослин, екологічні проблеми, забруднення. Але коли при Союзі будували Казовську ГЕС, відбулася така сама катастрофа з точки зору екології. Ми втратили величезну заповідну територію, з неповторним рослинним та тваринним світом, про яку згадував навіть древньогрецький історик Геродот.
Зараз нам своє болить, насущне.
Але зараз у душі щось таке відбувається: земля козаків, земля безпеки та волі, земля, в якій наша сила, ніби виринає і повстає з-під затоплення. Як потужний історичний знак. Темна кривава імперія нас постійно хотіла знищити, відібрати землі, свободу, історію, придушити і притопити памʼять. Але я вже писала, що зараз, щоб вони не робили - це буде на загибель їм самим, та даватиме новий рівень та шанс нам.
Все подолаємо, відновимо, поборемо і переможемо. Нам і Небо, і Земля наша допомагають. Ми наче заново народжуємося, крізь муки і біль.
Вибачте за пафос, так якось нахлинули відчуття. ДокНаташа
2
3
9
32
104
0
Крім того, з Великим Лугом було пов’язано чимало всіляких легенд, вірувань та містичних уявлень, що дає підставу дослідникам стверджувати, що він відіграв важливу роль у духовному житті Січі. Якщо Січ називали «матір’ю козацтва», то Великий Луг — «батьком», справедливо вважаючи, що саме ці два чинники: Запорізька Січ та Великий Луг — і породили козацтво як таке.
13
На Хортице когда то был классный санаторий Великий луг . Для беременных и сердечников. Конечно совдепия, но места там обалдеть.
1
8
Десь там, на дні водоймища, лишилися понад 90 сіл з церквами і цвинтарями — Грушівка, Кут, Дудчани, Чернишівка, Покровське… Знамениті дніпровські плавні — водяні лабіринти, що охороняли Запорозьку Січ, зокрема, плавневі затоки — Сірківка, Паліївщина, Васюрине, Степовик, Наливач, Велика Пуща… Балки — Чортувата, Чабанка, Вертелів, Тиха, Вороняче царство, Волова… Річки, озера та острови — Ревун, Лапинка, Підпільна, Похила, Шершава, Темна, Скарбна, Сисина, Лиса, Савка, Головате, Оріхове, Лопухове, Гредчине, Домаха, Бакланове, Хомине, Кривеньке, Прищепа, Піскувате, Лебедина, Скажена, Бистрик, Нажора, Перебій, Бугай, Тарас, Цимбал, Кругляк, Щуче, Чирва, Чабанка, Шарай, Яма Кота, Біле, Хрещате, Солдатське, Матроське, Дармоліївка… Скіфські кургани — Сидориха, Лисі Могили, Журавлиха… Штучне море фактично знищило найродючіші землі, луги, ліси, річки, озера, де все кишіло рибою і звіром — справжній Едем за Дніпровськими порогами.
Великий Луг, який віками був врівноваженою екосистемою, «українською Амазонкою», куди прилітали птахи з півдня, перетворився у 1950-х роках на екопустелю з подачі москви. Упродовж кількох років після створення водойми з настанням весни перелітні птахи кружляли над водою в пошуку вікових гніздувань і, не знайшовши, часто просто гинули.
«Батько» козацтва — джунглі посеред степу, могли ховати в собі мільйонну армію. Чого варті були одні лише столітні дуби, під кожним з яких «ледь не цілий козацький курінь міг сховатися». Саме тут розташовувалися сім з дев’яти Запорозьких Січей. Але пам’ять про козацтво радянській владі була непотрібна.
«Нове наше море — нове наше горе». Так народ говоре про море«, — записав у своєму Щоденнику восени 1954 року Олександр Довженко, коли завітав на розгортання будівництва Каховського водосховища на Дніпрі.
«Як же колгоспники поставилися до ідеї моря і переселення? — запитує в щоденнику Довженко і відповідає: — Проклинають усі, кого переселяють, всі, хто цей захід здійснює! — не витримав голова сільради і бабахнув правду. — Усі проклинають!»
«Цей страшний сон переходив у дійсність майже непомітно, — читаємо вже в кіноповісті Олександра Петровича „Поема про море“. — Весь Дніпровський Низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду Великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Все, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років — все щезло»…
«Буде, як там, на Каховському, де пів України пустили на дно. Великий луг вирубали весь, думали, море збудують, а збудували болото! Гниллю цвіте, на всю Україну смердить! Пілоти носи затикають, коли пролітають над ним!..» — це вже уривок про Каховське водосховище з твору Олеся Гончара «Собор».
У 1950-х для України це була велика трагедія. Людей виселяли з хат і просто у них на очах все їхнє життя з діда-прадіда зникало під водою. Зараз усе повторюється. Шкода, звичайно, наших громадян-південців, які постраждали від затоплення. Але історія циклічна. Символічно, що саме росія зараз пожирає в Україні все те радянське, що колись сама і принесла — гадюка не просто кусає, а пожирає власне тіло… Ці недолугі загарбники, знищивши власними ж «дєдамі» спроєктоване водосховище, «відкопали» нам історію.
Великий Луг, який віками був врівноваженою екосистемою, «українською Амазонкою», куди прилітали птахи з півдня, перетворився у 1950-х роках на екопустелю з подачі москви. Упродовж кількох років після створення водойми з настанням весни перелітні птахи кружляли над водою в пошуку вікових гніздувань і, не знайшовши, часто просто гинули.
«Батько» козацтва — джунглі посеред степу, могли ховати в собі мільйонну армію. Чого варті були одні лише столітні дуби, під кожним з яких «ледь не цілий козацький курінь міг сховатися». Саме тут розташовувалися сім з дев’яти Запорозьких Січей. Але пам’ять про козацтво радянській владі була непотрібна.
«Нове наше море — нове наше горе». Так народ говоре про море«, — записав у своєму Щоденнику восени 1954 року Олександр Довженко, коли завітав на розгортання будівництва Каховського водосховища на Дніпрі.
«Як же колгоспники поставилися до ідеї моря і переселення? — запитує в щоденнику Довженко і відповідає: — Проклинають усі, кого переселяють, всі, хто цей захід здійснює! — не витримав голова сільради і бабахнув правду. — Усі проклинають!»
«Цей страшний сон переходив у дійсність майже непомітно, — читаємо вже в кіноповісті Олександра Петровича „Поема про море“. — Весь Дніпровський Низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду Великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Все, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років — все щезло»…
«Буде, як там, на Каховському, де пів України пустили на дно. Великий луг вирубали весь, думали, море збудують, а збудували болото! Гниллю цвіте, на всю Україну смердить! Пілоти носи затикають, коли пролітають над ним!..» — це вже уривок про Каховське водосховище з твору Олеся Гончара «Собор».
У 1950-х для України це була велика трагедія. Людей виселяли з хат і просто у них на очах все їхнє життя з діда-прадіда зникало під водою. Зараз усе повторюється. Шкода, звичайно, наших громадян-південців, які постраждали від затоплення. Але історія циклічна. Символічно, що саме росія зараз пожирає в Україні все те радянське, що колись сама і принесла — гадюка не просто кусає, а пожирає власне тіло… Ці недолугі загарбники, знищивши власними ж «дєдамі» спроєктоване водосховище, «відкопали» нам історію.
28
Пророк
Нове наше море — нове наше горе». Так народ говоре про море«, — записав у своєму Щоденнику восени 1954 року Олександр Довженко, коли завітав на розгортання будівництва Каховського водосховища на Дніпрі.
Нове наше море — нове наше горе». Так народ говоре про море«, — записав у своєму Щоденнику восени 1954 року Олександр Довженко, коли завітав на розгортання будівництва Каховського водосховища на Дніпрі.
3
Але історія циклічна. Символічно, що саме росія зараз пожирає в Україні все те радянське, що колись сама і принесла — гадюка не просто кусає, а пожирає власне тіло… Ці недолугі загарбники, знищивши власними ж «дєдамі» спроєктоване водосховище, «відкопали» нам історію.
Уявіть, що вже зовсім скоро можна буде подивитися на острови Томаківка, Базавлук і Чортомлик, де перебували наші Січі за Порогами. Можна буде відвідати острів Кучугури — колишню столицю Держави дніпровських тюрків-Джучидів Шехр-аль-Джедід, засновану славним козаком Мамаєм-Киятом. Варто було жити, щоб дожити до цього! Будемо очікувати наступного року прильоту птахів до Великого Лугу. Вони прилетять, скеровані генетичною пам’яттю, «на тихі води, на ясні зорі». Адже природа має властивість відновлюватися! І зашумлять дніпровські пороги і луки, як колись… І це стане символом відродження України.
Уявіть, що вже зовсім скоро можна буде подивитися на острови Томаківка, Базавлук і Чортомлик, де перебували наші Січі за Порогами. Можна буде відвідати острів Кучугури — колишню столицю Держави дніпровських тюрків-Джучидів Шехр-аль-Джедід, засновану славним козаком Мамаєм-Киятом. Варто було жити, щоб дожити до цього! Будемо очікувати наступного року прильоту птахів до Великого Лугу. Вони прилетять, скеровані генетичною пам’яттю, «на тихі води, на ясні зорі». Адже природа має властивість відновлюватися! І зашумлять дніпровські пороги і луки, як колись… І це стане символом відродження України.
15
Звісно, знаю. Я родом з Дніпропетровщини. Каховське водосховище, точніше його утворення - це біль моїх рідних, яких вигнали з рідних домівок. Скільки історій я чула від свого дідуся, про прекрасні плавні Дніпра, природу, тварин і риб, які були нещадно знищині совєтами.
24
Воно не було орошено тоді
В майбутньому, дай боже Перемоги, як треба буде є новітні технології, навіщо топити знову ту територію
В майбутньому, дай боже Перемоги, як треба буде є новітні технології, навіщо топити знову ту територію
9
автор, вспоминая историю 15-17-20 века, вы сейчас находитесь в одном из городов, которые остались без воды этого водохранилища? или вы осознанно всегда только из колодца и родника пили?
любая урбанизация влечет за собой нарушение экосистемы. под вашим микрорайоном так или иначе были луга, кладбища, виноградники или сады.
любая урбанизация влечет за собой нарушение экосистемы. под вашим микрорайоном так или иначе были луга, кладбища, виноградники или сады.
8
Санатоий Великий Луг был (и есть, хоть и неработающий) на Великом Лугу). От него до Хортицы далеко, пешком не дойдешь. Я живу тут рядом и в санатории этом беременная лежала.
3
Я зараз у Покрові, якого б просто не існувало б, якби совьєтскій союз, не висиляв людей що жили на Дніпрі для затоплення їх домівок. Питання будуть? Що ви знаєте про гниле каховське водосховище, заболочені сотні кілометрів земель навколо?
6
Ага гігантоманії советов
Ніякого добра не несуть
Топили, щоб поля були, щоб іду совети забирали
Ті 90 сіл там вдавнину жили, риби будо вдосталь
Ніякого добра не несуть
Топили, щоб поля були, щоб іду совети забирали
Ті 90 сіл там вдавнину жили, риби будо вдосталь
6
а вы поняли, что именно автор предлагает возродить? экосистему или гэс? я - нет.
там, где восстанавливают природный ландшафт, делают это не для ущерба для людей и не так нагло и раптово.
например, хороший проект запустили в наше время - когда разрушили дамбы на островах Татару и Ермаков. теперь там живут дикие лошади, буйволы, масса птиц, шакалы и пр. но делается это под руководством гидробиологов, экологов.
там, где восстанавливают природный ландшафт, делают это не для ущерба для людей и не так нагло и раптово.
например, хороший проект запустили в наше время - когда разрушили дамбы на островах Татару и Ермаков. теперь там живут дикие лошади, буйволы, масса птиц, шакалы и пр. но делается это под руководством гидробиологов, экологов.
5
Олесь Гончар писав, пів України топили заради полів для совка, воняло, болото було, люди лишилися могил предків, домівок
4
Гм, я пішла до школи ще при совєтах, на нтж припали молодші класи, потім уроки історії не прокурила. Думала, всі в курсі десь років 41-42 і молодші мали би бути
Ще
Майже 200 українських сіл 55 років тому пішли під воду рукотворного Кременчуцького моря, інформує Урядовий кур´єр.
Про це люди згадують і досі як про величезну втрату через виселення з місць, де жили їхні діди-прадіди. Пішли під воду будинки, садки, могили на кладовищах. Що могли — зберегли. Вивезли домашнє начиння. Деякі навіть предків перепоховали на новому місці. Довго будувалися, облаштовувалися, садили садки і городи.
Навіщо потрібно було руйнувати села? Потреби великої енергетики — зрозуміло. Згодом виплила навіть версія про можливе створення природних перешкод на випадок можливої агресії військ НАТО. А ось людська душа й досі тримає в пам’яті затоплені вишні та груші, церкви. Зарубка на долі залишилася. «Урядовий кур’єр» сьогодні розповідає про велике затоплення українських сіл.
Майже 200 українських сіл 55 років тому пішли під воду рукотворного Кременчуцького моря, інформує Урядовий кур´єр.
Про це люди згадують і досі як про величезну втрату через виселення з місць, де жили їхні діди-прадіди. Пішли під воду будинки, садки, могили на кладовищах. Що могли — зберегли. Вивезли домашнє начиння. Деякі навіть предків перепоховали на новому місці. Довго будувалися, облаштовувалися, садили садки і городи.
Навіщо потрібно було руйнувати села? Потреби великої енергетики — зрозуміло. Згодом виплила навіть версія про можливе створення природних перешкод на випадок можливої агресії військ НАТО. А ось людська душа й досі тримає в пам’яті затоплені вишні та груші, церкви. Зарубка на долі залишилася. «Урядовий кур’єр» сьогодні розповідає про велике затоплення українських сіл.
Вже біля Покровського, це Нікопольский район Руїна старовинної церкви з звинтарем вийшли з води. Це найперше, а так там стільки всього. Такий біль, коли думаєшь, скільки життів скалічив клятий совок і продовжує тягнути у свою могилу і досі.
11
тогда и сейчас - демографическую статистику, миграцию населения из сел в города и экономический смысл вы не учитываете, конечно.
5
3
Позбувалися жител та звичного способу життя 80 281 сільський житель Черкащини, 35 352 — Полтавщини, 15 439 — Кіровоградщини. Інші, а це ще майже 70 тисяч людей, входили до категорії «підтоплених»: води Дніпра до них повинні дійти впродовж наступних кількох років після заповнення чаші водосховища та руйнування прибережної смуги.
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу