Сама вумна тутички• 05 июля 2023
Сучані бабусі більш егоїстичні по відношенню до онуків?
Мати 3 роки насідала, вимагала онуків. "Хочу онуків!" "Коли вже онуки?!" "Помру так і онуків не дочекаюсь!". А коли пояснували, що ще зараз не готові, не так стабільно в житті. То у відповідь куча аргументів, що буде максимальна підтримка і допомога по всім параметрам. Дайте тіки онуків!!!
І от що зараз..
Приходить мати, дарує малому якусь дитячу побрикушку. Я думаю - поки є можливість, збігаю швиденьку куплю продуктів необхідних. А мати вже підривається: "- Ой, ти куди? Почекай, разом через 20 хвилин і підемо." І це так завжди, приходить, за годину втомлюється від малого і різко щось вигадує, щоб швиденько здриснути додому. То голова, то давлєніє, то магнитні бурі, то Меркурій в Урані.
Або коли ми до неї привеземо, бо вона наполягає сама, що онук росте, а вона цього не бачить! І через 2 дні дзвоне, оре, яка вона втомлена і в неї ще куча справ. І шо їй треба і в совбез, і в пенсійне, і куди завгодно. Усіляке таке накидує, аби забрали онука.
Авжеж, я не вимагаю від неї стільки уваги, але нашо було отак насідати і вередувати "помру і онуків не побачу!!!". А потім тікає через годину, не хватає терпіння навіть посидіти з малим розмалювку зафарбувати.
По лінії чоловіка та сама історія з бабусею. Приїде, якусь погрємушку подарить, чай поп´є, в кімнаті з онуком поактивнічає хвилин 30. А потім тихенько і коварно підсуне йому планшета, і сама поряд сидить, щось там в ТікТоці приколи гортає. І я, користуючись цим часом, хочу збігати продуктів купити. Відчиняю двері, а свекруха вже переді мною як мильна прослизає: "Ой, разом підемо! Чого ж я сидітиму?! Мені теж треба на базар ще встигнути."
От шо це таке?
Оце покоління 60-70 року , якісь такі безвідповідальні та егоістичні бабусі, які не можуть себе трохи пересилити заради онуків! Багато такого і в знайомих помічаю, не всі, але ж є така якась тенденція.
От моя бабуся була зовсім інша, вона 37-го року народження, у якої дитинства взагалі не було, часи такі. Так вона мене не відпускала від себе, хоча я була тим ще подарунком А вона мене всюди брала з собою. І в совбез, і в пенсійний, і будь де, всюди я тяглась за нею. Жодної гойдалки та дитячого майданчика не пропустимо по дорозі. І її це ніяк не обтяжувалоі, а навпаки, вона зі мною забувала про свій вік! Їй по щирому було цікаво зі мною, а не вимушено.
Хоча купу аргументів мала, щоб не возитися зі мною, бо здоров´я значно гірше було ніж у цих бєзмятєжних 60-70тниць!!! Які безвідповідальні та егоістичні, тікают від онуків або коварно підсовують їм планшети переключаючи з себе фокус уваги!!! І самі в телефоні ховаються, грають в оці свої кольорові кульки-шаріки-алмазіки і при тому вередують і вимагають онуків, бо не уявляють себе на цьому світі без них і часу проведеного з ними!!!
Чому такі бабусі пішли?
І от що зараз..
Приходить мати, дарує малому якусь дитячу побрикушку. Я думаю - поки є можливість, збігаю швиденьку куплю продуктів необхідних. А мати вже підривається: "- Ой, ти куди? Почекай, разом через 20 хвилин і підемо." І це так завжди, приходить, за годину втомлюється від малого і різко щось вигадує, щоб швиденько здриснути додому. То голова, то давлєніє, то магнитні бурі, то Меркурій в Урані.
Або коли ми до неї привеземо, бо вона наполягає сама, що онук росте, а вона цього не бачить! І через 2 дні дзвоне, оре, яка вона втомлена і в неї ще куча справ. І шо їй треба і в совбез, і в пенсійне, і куди завгодно. Усіляке таке накидує, аби забрали онука.
Авжеж, я не вимагаю від неї стільки уваги, але нашо було отак насідати і вередувати "помру і онуків не побачу!!!". А потім тікає через годину, не хватає терпіння навіть посидіти з малим розмалювку зафарбувати.
По лінії чоловіка та сама історія з бабусею. Приїде, якусь погрємушку подарить, чай поп´є, в кімнаті з онуком поактивнічає хвилин 30. А потім тихенько і коварно підсуне йому планшета, і сама поряд сидить, щось там в ТікТоці приколи гортає. І я, користуючись цим часом, хочу збігати продуктів купити. Відчиняю двері, а свекруха вже переді мною як мильна прослизає: "Ой, разом підемо! Чого ж я сидітиму?! Мені теж треба на базар ще встигнути."
От шо це таке?
Оце покоління 60-70 року , якісь такі безвідповідальні та егоістичні бабусі, які не можуть себе трохи пересилити заради онуків! Багато такого і в знайомих помічаю, не всі, але ж є така якась тенденція.
От моя бабуся була зовсім інша, вона 37-го року народження, у якої дитинства взагалі не було, часи такі. Так вона мене не відпускала від себе, хоча я була тим ще подарунком А вона мене всюди брала з собою. І в совбез, і в пенсійний, і будь де, всюди я тяглась за нею. Жодної гойдалки та дитячого майданчика не пропустимо по дорозі. І її це ніяк не обтяжувалоі, а навпаки, вона зі мною забувала про свій вік! Їй по щирому було цікаво зі мною, а не вимушено.
Хоча купу аргументів мала, щоб не возитися зі мною, бо здоров´я значно гірше було ніж у цих бєзмятєжних 60-70тниць!!! Які безвідповідальні та егоістичні, тікают від онуків або коварно підсовують їм планшети переключаючи з себе фокус уваги!!! І самі в телефоні ховаються, грають в оці свої кольорові кульки-шаріки-алмазіки і при тому вередують і вимагають онуків, бо не уявляють себе на цьому світі без них і часу проведеного з ними!!!
Чому такі бабусі пішли?
показать весь текст
Результат:
вже голосів:
398
294 (73.87%)
Так, є така тенденція
43 (10.8%)
Ні, у нас така бабуся
38 (9.55%)
А я самотня-безтурбтня
23 (5.78%)
Внуки в планшеті, я в алмазіки
12
14
17
Рожева юбка• 05 июля 2023
Ответ дляnataangel
Ну серйозно? Як можна зважати на волання людей похилого віку або народжуйте або розлучайтеся?
Я і не зважала на їх волання. Я зважила на прохання мого чоловіка, на його дії і його пристрасне бажання мати дитину. Я не помилилася і він таки прекрасний папа . Його час проведення з дитиною більше чим я проводила з самого народження.
В шоколаде• 05 июля 2023
Ответ дляСама вумна тутички
Повірила, бо запевняли, клялися, хрестилися, що буде усе! І гроші і час виділений, ти ж тіки там дай онученьку і не одну! А тепер ховаються і морозяться!
Автор, а Вы бы не рожали если бы они не просили?
5
Ноунэйм• 05 июля 2023
Ответ дляЯ не тону
Отпахать дома за компом это как?) Я вот пахала на заводе, на транспортировке инертных материалов, а дома за компом работаю с ребенком без напряга, сразу после роддома. Хотя работа требует внимательности (юрист) и быт на мне, но с реальной пахотой на заводе это и рядом не сравнится.
Ну про любовь... А как по вашему любовь проявляться по отношению к вам и вашим детям должна?
Ну про любовь... А как по вашему любовь проявляться по отношению к вам и вашим детям должна?
Ой всё)))) так пахала на заводе, но вообще я успешный юрист. Начались басни ))))
3
Фрикаделька• 05 июля 2023
Ответ дляразмахер
а мне интересно почему так происходит?
такое ощущение что таким бабушкам просто нужно поставить галочку что продолжение рода произошло и будет кому присмотреть в старости, на этом интерес заканчивается
ну и что бы перед подругами такими же бабушками было что обсуждать, потому что все наберебой рассказывают о своих внуках
такое ощущение что таким бабушкам просто нужно поставить галочку что продолжение рода произошло и будет кому присмотреть в старости, на этом интерес заканчивается
ну и что бы перед подругами такими же бабушками было что обсуждать, потому что все наберебой рассказывают о своих внуках
Что ’так происходит ’ ? Дочке 25 , я к ней не пристаю с замужеством и внуками . Это ее личное дело . Галочки мне по цимбалам , присматривать за мной в старости тоже не нужно - я не собачка и не попугайчик , чтобы за мной присматривать .
Ну , с подругами - бабушками 50+ имеем много разнообразных тем для общения помимо внуков .
Ну , с подругами - бабушками 50+ имеем много разнообразных тем для общения помимо внуков .
3
ЧупакабраЗеБест• 05 июля 2023
Ответ дляДело было давно
Егоїстичні переважно ті (звісно не всі) кому допомагали з дітьми. От вони звикли, що завжди вільні і не хочуть паритись і напрягатися. Мені стали допомагать, коли я пристидила, що я постійно по бабусям , сусідам була все дитинство :)) сестра повністю на мені була щ дитинства. Час віддавать борги
слушайте, я из такой семьи, меня постоянно отвозили к бабулке, которая меня не переносила, точнее ее муж не любил чужих у себя дома и она постоянно перед ним выслуживалась, потом я жила по соседям и семьям подружек и классной руководительницы...а теперь моя мама даже имена своих внуков наизусть не знает, для не это такая ненужная информация, она же всегда жила для себя любимой.
Юпитерная• 05 июля 2023
Ответ дляразмахер
цікава думка. а ще цікаво як психологія пояснює те що вони від своїх детей дуже просять онуків, а коли вони зявляються то інтересу одразу нуль
Та тут же теж все просто. Це як дитина, яка просить собачку. От їй хочеться, вона тупцяє ногами, обіцяє, що буде доглядати завжди-завжди. А коли собачка зʼявляється, то виявляється, що вона не лише мила, а ще пісяє і какає, і взагалі треба вранці встати, щоб вигуляти. Тоді дитина що робить? Правильно, спихає собачку на дорослих. А в цій тріаді (бабця-мама- дитина) доросла лише мама (тобто ми з вами). Справедливості заради, ми теж не до кінця усвідомлюєм, що то таке «мати собачку»)) але з нами хоч ясно, ми такого досвіду не мали. А вони б наче мали розуміти, що таке діти, що це не лише цяцька і фотки подружкам у фейсбук. При цьому, я впевнена, вони люблять нас і наших дітей. Просто себе вони люблять більше)
5
Люблю кетчуп• 05 июля 2023
Все-таки просить внуков и помогать с внуками это две отдельные истории. Это хорошо, что бабушки просят внуков, это их социальная функция. В этом даже есть какая-то житейская мудрость, если хотите. Всему свое время.
Другое дело, что обещал не значит женился - это про бабушек и их помощь. Тискать пупсов и делать красивые фото, ходить на утренники и гордиться успехами бабушки обычно любят. А вот не спать ночами и учить уроки - это не про них. Степень эгоизма у каждой бабушки своя. Наверное это даже естественно, хоть и жестоко.
Другое дело, что обещал не значит женился - это про бабушек и их помощь. Тискать пупсов и делать красивые фото, ходить на утренники и гордиться успехами бабушки обычно любят. А вот не спать ночами и учить уроки - это не про них. Степень эгоизма у каждой бабушки своя. Наверное это даже естественно, хоть и жестоко.
Я не тону• 05 июля 2023
Ответ дляНоунэйм
Ой всё)))) так пахала на заводе, но вообще я успешный юрист. Начались басни ))))
Сразу видно человека привыкшего ’работать’)
Представьте себе, что студенты могут работать, на заводе в то время очень хорошо платили, потому да, я там работала почти 3 года. Для работы транспортировщиком спец образование не не требуется.
Я ребенка второго родила почти в 40, построив карьеру и имея возможность работать не напрягаясь.
Представьте себе, что студенты могут работать, на заводе в то время очень хорошо платили, потому да, я там работала почти 3 года. Для работы транспортировщиком спец образование не не требуется.
Я ребенка второго родила почти в 40, построив карьеру и имея возможность работать не напрягаясь.
1
Страхованная• 05 июля 2023
Ответ дляСолоденька цукОрка
Ребенка вы для себя рожаете
У нас тоже были для себя, в 10 минутах всегда заняты
Сейчас свекрам по 73 , привезите к нам детей, муж сказал ,они вас не знают и развлекать вас не обязаны
Сейчас свекрам по 73 , привезите к нам детей, муж сказал ,они вас не знают и развлекать вас не обязаны
2
Ответ дляМамин тріль
Да, есть такая тенденция. По сути - действительно, ребенок отвественность родителей, бабушки-дедушки никому ничего не должны. У меня все такие - имеют право. Но в таком случае, не имеют права требовать от нас, молодых, соблюдения тех семейных укладов, которые были приняты многие поколения - потому как сами и нарушили этот договор
Вот моя мама хочет, чтоб семейное устройство было таким же, как в ее детстве, с той же иерерхией, теми же традициями, воспоминаниями о предках, копанием в огороде с внуками, некими едиными семейными ценностями и т.д., а это именно та часть воспитания, котрую брали на себя бабушки-дедушки (мои, мамины и т.д.) Родители в нашей семье зарабатывали, а духовным развитием внуков все-таки занимались именно старшие. Вот сейчас планируем отъезд в другую страну - так столько стенаний о традициях, могилах предков и прочем. Как же так, внукам на все это плевать - а спрашивается, что ты сама сделала для сохранения этих традиций. Мы как родители стараемся привививать эти самые ценности, но все же, практически во всех мировых культурах эта задача страшего поколения
Вот моя мама хочет, чтоб семейное устройство было таким же, как в ее детстве, с той же иерерхией, теми же традициями, воспоминаниями о предках, копанием в огороде с внуками, некими едиными семейными ценностями и т.д., а это именно та часть воспитания, котрую брали на себя бабушки-дедушки (мои, мамины и т.д.) Родители в нашей семье зарабатывали, а духовным развитием внуков все-таки занимались именно старшие. Вот сейчас планируем отъезд в другую страну - так столько стенаний о традициях, могилах предков и прочем. Как же так, внукам на все это плевать - а спрашивается, что ты сама сделала для сохранения этих традиций. Мы как родители стараемся привививать эти самые ценности, но все же, практически во всех мировых культурах эта задача страшего поколения
Цікава думка. В нас так і є. Вперше традиції були порушені, коли я одружилась і замість роботи на городі мій чоловік забрав мене в Туреччину а тьоті запропонував взамін вантажівку картоплі. Мама не погодилась, каже що сусіди скажуть що, що ми город не саджаєм. Всі садили, і ми маємо садить. Добре, то ваш вибір, але без нас
3
Плету корзинки• 05 июля 2023
Ответ дляПацан к успеху шел
Ну и чья тут вина? Мы тоже живем за 600 км от родителей,но навещаем их минимум раз в 3 месяца,сын прекрасно знает своих бабушек и дедушек, лет с семи гостит у них без нас
Так сложились обстоятельства
Криниця щастя• 05 июля 2023
Ответ дляЮпитерная
Та тут же теж все просто. Це як дитина, яка просить собачку. От їй хочеться, вона тупцяє ногами, обіцяє, що буде доглядати завжди-завжди. А коли собачка зʼявляється, то виявляється, що вона не лише мила, а ще пісяє і какає, і взагалі треба вранці встати, щоб вигуляти. Тоді дитина що робить? Правильно, спихає собачку на дорослих. А в цій тріаді (бабця-мама- дитина) доросла лише мама (тобто ми з вами). Справедливості заради, ми теж не до кінця усвідомлюєм, що то таке «мати собачку»)) але з нами хоч ясно, ми такого досвіду не мали. А вони б наче мали розуміти, що таке діти, що це не лише цяцька і фотки подружкам у фейсбук. При цьому, я впевнена, вони люблять нас і наших дітей. Просто себе вони люблять більше)
Розуміючи, що стандарти доглядання та вимоги сучасних батьків зараз набагато вищі, аніж в моєї мами та якби тут не заперечували любов до онуків, краще я буду рідкою бабусею-святом із повним залученням до онуки в ці дні. Бо наврядчи, якщо онука зламає дві руки одразу, бо з даху в гору піска стрибане, а я їі одвезу у лікарню лише через день, або наїсться якоїсь холери з колгоспного поля та підхопить дезентерію, діти будуть мені вдячні. І це тільки два епізоди ’догляду’ моєї бабусі, а в селі вважалось це нормою, головне, щоб поїли.
1
Ответ дляМамин тріль
Да, есть такая тенденция. По сути - действительно, ребенок отвественность родителей, бабушки-дедушки никому ничего не должны. У меня все такие - имеют право. Но в таком случае, не имеют права требовать от нас, молодых, соблюдения тех семейных укладов, которые были приняты многие поколения - потому как сами и нарушили этот договор
Вот моя мама хочет, чтоб семейное устройство было таким же, как в ее детстве, с той же иерерхией, теми же традициями, воспоминаниями о предках, копанием в огороде с внуками, некими едиными семейными ценностями и т.д., а это именно та часть воспитания, котрую брали на себя бабушки-дедушки (мои, мамины и т.д.) Родители в нашей семье зарабатывали, а духовным развитием внуков все-таки занимались именно старшие. Вот сейчас планируем отъезд в другую страну - так столько стенаний о традициях, могилах предков и прочем. Как же так, внукам на все это плевать - а спрашивается, что ты сама сделала для сохранения этих традиций. Мы как родители стараемся привививать эти самые ценности, но все же, практически во всех мировых культурах эта задача страшего поколения
Вот моя мама хочет, чтоб семейное устройство было таким же, как в ее детстве, с той же иерерхией, теми же традициями, воспоминаниями о предках, копанием в огороде с внуками, некими едиными семейными ценностями и т.д., а это именно та часть воспитания, котрую брали на себя бабушки-дедушки (мои, мамины и т.д.) Родители в нашей семье зарабатывали, а духовным развитием внуков все-таки занимались именно старшие. Вот сейчас планируем отъезд в другую страну - так столько стенаний о традициях, могилах предков и прочем. Как же так, внукам на все это плевать - а спрашивается, что ты сама сделала для сохранения этих традиций. Мы как родители стараемся привививать эти самые ценности, но все же, практически во всех мировых культурах эта задача страшего поколения
*тьощі
Люблю кетчуп• 05 июля 2023
Ответ дляВишнёвая Леди
Это да. Я как раз недавно говорила с моей мамой на эту тему. Все своё детство, с тех пор, когда я себя помню, я гуляла сама во дворе с другими детьми до ночи, а летом была на даче то с одной, то с другой бабушкой. Чем занималась моя мама? Она приходила с работы в час дня, готовила обед и ужин, а потом болтала по телефону или смотрела сериалы. Ее задача была все мое постирать в стиралке, накормить, помыть посуду. Уборкой она тоже особо не парилась. Я росла сама. Школа, потом двор. Со школы и в школу, кстати, я с 1 класса ходила сама. И мама всегда жаловалась, как ей было тяжело растить 2 детей.
Теперь я. У меня двое. Свекры и моя мама в другом городе. К себе внуков на лето никто не берет даже на 1 день. Мой день: утром отвожу одного в садик, второго в школу. Потом бегу на работу. В 15:30 заканчиваю работу и бегу в садик, потом в школу за старшей. Потом мы бежим домой ( ну как бежим: один шаг вперёд - два назад, с капризами, драками, воплями и нервотрепанием), прибегаем домой, кормлю их. Мою, убираю, стирка, глажка где-то 1,5 часа. Потом бежим на кружки или в парк. Возвращаемся домой, готовлю ужин. Приходит муж. Ужинаем. Потом купаю одного, второго, переодеваю и спать. Если в 10 вечера засыпают - значит у меня есть время помыть голову, уложить, намазаться кремом и уделить внимание себе. Если засыпают в 11, то я уже не хочу ни крема, ни укладки, только спать. И так 24/7. Я весь день на ногах и все время с ними. Моя мама приехала спустя 8 лет помочь с внуками, в итоге у меня появился 3-й ребёнок. К врачу отвези, кушать приготовь, то подай, туда отвези и т.д. Мама, если что, у меня не инвалид. Просто вот такое отношение. Она приехала к дочке отдыхать. Больше никаких помощников в дом не пущу.
Пока мне нужна была реальная помощь, когда один был грудничок, а другой садиковский, когда я вообще не могла в туалет нормально сходить и волосы некогда было расчесать - у всех были свои заботы, никто не захотел приехать и помочь хоть на месяц. А теперь, когда дети уже взрослые, нормально ходят в школу и садик, пол дня никого нет дома, то свекры и моя мама вдруг решили, что самое время помогать. Приехать, жить с нами, под дня смотреть сериалы, а в 5 вечера спрашивать, а что мы будем ужинать. Я в шоке вообще. То ли я чего-то не понимаю, то ли мне просто не повезло с родственниками. И если честно, после их « помощи» и совместного проживания я поняла, что 2 детей 24/7 это цветочки)) в сравнении родительской « помощью».
Теперь я. У меня двое. Свекры и моя мама в другом городе. К себе внуков на лето никто не берет даже на 1 день. Мой день: утром отвожу одного в садик, второго в школу. Потом бегу на работу. В 15:30 заканчиваю работу и бегу в садик, потом в школу за старшей. Потом мы бежим домой ( ну как бежим: один шаг вперёд - два назад, с капризами, драками, воплями и нервотрепанием), прибегаем домой, кормлю их. Мою, убираю, стирка, глажка где-то 1,5 часа. Потом бежим на кружки или в парк. Возвращаемся домой, готовлю ужин. Приходит муж. Ужинаем. Потом купаю одного, второго, переодеваю и спать. Если в 10 вечера засыпают - значит у меня есть время помыть голову, уложить, намазаться кремом и уделить внимание себе. Если засыпают в 11, то я уже не хочу ни крема, ни укладки, только спать. И так 24/7. Я весь день на ногах и все время с ними. Моя мама приехала спустя 8 лет помочь с внуками, в итоге у меня появился 3-й ребёнок. К врачу отвези, кушать приготовь, то подай, туда отвези и т.д. Мама, если что, у меня не инвалид. Просто вот такое отношение. Она приехала к дочке отдыхать. Больше никаких помощников в дом не пущу.
Пока мне нужна была реальная помощь, когда один был грудничок, а другой садиковский, когда я вообще не могла в туалет нормально сходить и волосы некогда было расчесать - у всех были свои заботы, никто не захотел приехать и помочь хоть на месяц. А теперь, когда дети уже взрослые, нормально ходят в школу и садик, пол дня никого нет дома, то свекры и моя мама вдруг решили, что самое время помогать. Приехать, жить с нами, под дня смотреть сериалы, а в 5 вечера спрашивать, а что мы будем ужинать. Я в шоке вообще. То ли я чего-то не понимаю, то ли мне просто не повезло с родственниками. И если честно, после их « помощи» и совместного проживания я поняла, что 2 детей 24/7 это цветочки)) в сравнении родительской « помощью».
Повезло тем, у кого остались прабабушки. Знаю несколько семей, где бабушки морозились, а прабабушки помогали внучкам. Они чувствовали, что вырастили внучкам некудышних помощниц в виде их матерей. )
2
Chaterbox• 05 июля 2023
Ответ дляHanna-Hanna
А батько де дитинки? Чи бабуся дитинку робила? А дорослі людоньки на лужайку сподівалися, що нема можливості няню на кілька годин взяти?
Вже і жонилка, і плодилка відросли, а всрались в будь-якій ситуації баба з дідом, що недодали, недоробили і все так погано.
Не сперечаюся, круто, коли в сім’ї є взаємопідтримка та гарні стосунки і бабуся з дідусем хочуть спілкуватися та допомагати з онуками. Але це справа добровільна, а з позиції «а ну, егоїстка стара, бігом обслуговуй та бери на себе» не дивно, що особливо ніхто підтримувати і не рветься.
Вже і жонилка, і плодилка відросли, а всрались в будь-якій ситуації баба з дідом, що недодали, недоробили і все так погано.
Не сперечаюся, круто, коли в сім’ї є взаємопідтримка та гарні стосунки і бабуся з дідусем хочуть спілкуватися та допомагати з онуками. Але це справа добровільна, а з позиції «а ну, егоїстка стара, бігом обслуговуй та бери на себе» не дивно, що особливо ніхто підтримувати і не рветься.
Ну слухайте, я тут манікюрницю пів року не можу нормальну знайти, а ви кажете про няню для грудної дитини отак по інтернету замовити) якшошо - мої діти вже дорослі, я іх виховала сама, і своїм дітям я допомагатиму, бо знаю як то важливо мамі хоч дві ггодини посидіти в тиші.
PANTERA_KET• 05 июля 2023
Ответ дляДело было давно
Егоїстичні переважно ті (звісно не всі) кому допомагали з дітьми. От вони звикли, що завжди вільні і не хочуть паритись і напрягатися. Мені стали допомагать, коли я пристидила, що я постійно по бабусям , сусідам була все дитинство :)) сестра повністю на мені була щ дитинства. Час віддавать борги
Ну не правильно. Какие долги??? Я тоже на бабушке была
Не будь КакСвета• 05 июля 2023
Да, я тоже так думаю, как и автор. Поколение наших родителей совсем не такое, как бабушек-дедушек, они более эгоистичные. И я подумала, это наверное ещё потому, что бабушки и дедушки были из больших семей. Например, у моей прабабушки было 11 братьев и сестер и у них так было принято смотреть друг за другом. А сейчас уже такого нет
2
Юпитерная• 05 июля 2023
Ответ дляКриниця щастя
Розуміючи, що стандарти доглядання та вимоги сучасних батьків зараз набагато вищі, аніж в моєї мами та якби тут не заперечували любов до онуків, краще я буду рідкою бабусею-святом із повним залученням до онуки в ці дні. Бо наврядчи, якщо онука зламає дві руки одразу, бо з даху в гору піска стрибане, а я їі одвезу у лікарню лише через день, або наїсться якоїсь холери з колгоспного поля та підхопить дезентерію, діти будуть мені вдячні. І це тільки два епізоди ’догляду’ моєї бабусі, а в селі вважалось це нормою, головне, щоб поїли.
В принципі згодна. Зараз над дітьми дуже трясуться і стопятсот цу бабусі видадуть, а вона розуміє, що не вивезе такої відповідальності. Але бабуся- свято, теж не ок, бо вона в певній мірі дискредитує батьків, їх виховання. Дуже легко завалити дитину подарунками, впихнути планшет, який батьки обмежують чи цукерки. А от стати з батьками в одну упряжку в плані виховання (тобто цікавитись, як краще, грати в одній команді)- це важко, це труд. Хоча в перспективі, така коаліція дала б значно більше дитині. Бо, як показує практика, спокійніші, з визначеними цінностями і психічно здоровіші ті діти, які мають чіткі рамки (ні в якому разі не жорстокі, але з розумінням, що чорне- це чорне, а біле- біле.. а не все трошки сіреньке і місцями невсетакоднозначно)
Шаманю второпях• 05 июля 2023
Ответ дляВоздух в банке
Современные бабушки поняли, что можно наслаждаться жизнью. А современным мамкам желаю осознать, что они рожают детей исключительно для себя и это их зона ответственности.
Воно то так. Але хай тоді бабусі не скаржаться, що ніхто їм не допомагає і не приділяє уваги.
Наприклад, коли моя бабуся захворіла, то я зразу поїхала до неї з ліками та продуктами, бо бабуся піклувалася про мене на канікулах, любила.
У житті мого сина бабусі не присутні, він їх бачить пару разів на рік. Він до них не звик, не скучає за ними, не хоче туди їхати. І я тепер також не змушую дитину. А бабусі сина ( особливо свекруха) вже хочуть допомоги та уваги.
Для годиться щось робимо, але без ентузіазму.
Щоб бути у житті дорослих дітей, треба бути присутніми у їх дитинстві.
Наприклад, коли моя бабуся захворіла, то я зразу поїхала до неї з ліками та продуктами, бо бабуся піклувалася про мене на канікулах, любила.
У житті мого сина бабусі не присутні, він їх бачить пару разів на рік. Він до них не звик, не скучає за ними, не хоче туди їхати. І я тепер також не змушую дитину. А бабусі сина ( особливо свекруха) вже хочуть допомоги та уваги.
Для годиться щось робимо, але без ентузіазму.
Щоб бути у житті дорослих дітей, треба бути присутніми у їх дитинстві.
5
Криниця щастя• 05 июля 2023
Ответ дляЮпитерная
В принципі згодна. Зараз над дітьми дуже трясуться і стопятсот цу бабусі видадуть, а вона розуміє, що не вивезе такої відповідальності. Але бабуся- свято, теж не ок, бо вона в певній мірі дискредитує батьків, їх виховання. Дуже легко завалити дитину подарунками, впихнути планшет, який батьки обмежують чи цукерки. А от стати з батьками в одну упряжку в плані виховання (тобто цікавитись, як краще, грати в одній команді)- це важко, це труд. Хоча в перспективі, така коаліція дала б значно більше дитині. Бо, як показує практика, спокійніші, з визначеними цінностями і психічно здоровіші ті діти, які мають чіткі рамки (ні в якому разі не жорстокі, але з розумінням, що чорне- це чорне, а біле- біле.. а не все трошки сіреньке і місцями невсетакоднозначно)
У мене навпаки, я проти планшету, прошу мені привозити без нього, з приводу харчування, я веган, тобто, нічого зайвого дитині не дам. В принципи виховання батьків, я не лізу, то їхнє, мені цікаво активно відпочивати з онукою, ми з нею в команді. Я невістці сказала, цу працюють в них в дома, в мене вони свої.
1
Фрикаделька• 05 июля 2023
Ответ дляНоунэйм
Чего вы вдруг решили что сейчас никто не пашет. Отпахать дома за компом с ребёнком на руках вы не пробовали? Такое впечатление что вы в принципе никогда не работали и считаете что все остальные тоже. НО дело даже не в этом и не в ’тяжело’ они НЕ ХОТЯТ, нет ни любви, не интереса, ничего ни к детям ни к внукам. Должны только им по умолчанию.
Почему же не пробовали . Пробовали . Даже проверки налоговой проходили - комплексные . В доисторические времена , когда 1с еще не было , а учет велся на оборотках и отчеты носились в налоговую ножками . И никто не умер .
Юпитерная• 05 июля 2023
Ответ дляКриниця щастя
У мене навпаки, я проти планшету, прошу мені привозити без нього, з приводу харчування, я веган, тобто, нічого зайвого дитині не дам. В принципи виховання батьків, я не лізу, то їхнє, мені цікаво активно відпочивати з онукою, ми з нею в команді. Я невістці сказала, цу працюють в них в дома, в мене вони свої.
Це теж ок, якщо вони не протирічать батьківським і не несуть відвертої шкоди дитині. Просто вона перейматиме частину ваших цінностей в такому випадку. І це теж добре, але, знов-таки, головне, щоб це не йшло в розріз з основною лінією виховання.
1
Перекус беру завжди• 05 июля 2023
Ответ дляНе рахую, а вважаю
Если что, мне 45, есть внуки 2, сын 10 лет и жених. И я бы ’подофигела ’ если бы ко мне такие вопросы выкатили
А вы тоже детям выкатывали, рожайрожайрожай? Вряд ли, правда?
Копуша• 05 июля 2023
Понравилось про безмятежных 60 - 70тидесятниц.Пережить развал страны, потерю сбережений, лихие девяностые, майданы и войну. Зарабатывать самому себе на жильё, в отличие от прабабушек, которым квартиры давало государство, это полная безмятежность,конечно.
5
Перекус беру завжди• 05 июля 2023
Ответ дляИдеальная оптимистка
Не можно наслаждаться, а нужно наслаждаться)))
Дело в том, что у большей части бабушек, рождённых в 40х+- годах, просто не было никаких интересов, кроме внуков, огорода и телевизора. У современных бабушек есть и спорт, и интернет, и какие-то встречи по интересам. Они понимают, что могут жить своей жизнью, а не жизнью детей и внуков.
Дело в том, что у большей части бабушек, рождённых в 40х+- годах, просто не было никаких интересов, кроме внуков, огорода и телевизора. У современных бабушек есть и спорт, и интернет, и какие-то встречи по интересам. Они понимают, что могут жить своей жизнью, а не жизнью детей и внуков.
Только некоторые честно об этом говорят и правы на 100%, а некоторые лицемерки, как у автора.
1
Ловлю капці• 05 июля 2023
Я с 70-х, старшей больше 20. Внуков не хочу, так как дочка есть 11 лет, которая требует внимания. Сразу сказала, что помогать не смогу, мы сами двоих воспитываем. Свекрови вообще не нужна была ни одна внучка. Только звоню и переживаю. (Свекровь). А мне хочется немножко пожить для себя. Если старшая родит, конечно помогать буду, но понимаю, что возраст сказывается и тяжело уже помогать будет.
2
Дело было давно• 05 июля 2023
Ответ дляPANTERA_KET
Ну не правильно. Какие долги??? Я тоже на бабушке была
На мне сестра была с рождения, маме операцию делали на ноге и она несколько мес не ходила и с роддома перевели ее в хирургию. Отец с мамой, а я смесь и вперед.
автор
Сама вумна тутички
• 05 июля 2023
Ответ дляДюагональ
Автор, раньше детей рожали в 18- 25, а бабушками становились в 40-50, еще были силы и энергия. У Вас же Вы пишите бабушки на пенсии, значит им уже 60+, это уже солидный возраст, откуда же у них возьмутся силы. И Вам наверное уже под 40, странно в таком возрасте не повзрослеть и рассчитывать на помощь.
Да и на пенсию раньше шли в 55, а сейчас большинство женщин вынуждены до 65-70 работать.
Да и на пенсию раньше шли в 55, а сейчас большинство женщин вынуждены до 65-70 работать.
Матері 53, і зі здоров´ям в неї, слава Богу, проблем немає. На велосипеді їздить, в огороді копошиться може, на святах витанцьовує о-го-го як! Але коли щось з внукамі зв´язано, то одразу щось виникає, то давлєніє, то ’якийсь сьогодні день дурний’ голова болить, то треба терміново якійсь там Валі, Ніні, кудись щось відвезти терміново.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу