Мешкаю за кордоном в одному помешканні з іншою дівчиною. Як у неї, так і в мене двоє доньок. За весь період, що ми живемо разом (а це більше року) я спостерігаю як вона матюкається (при дітях і на дітей) , та б´є їх. Особливо старшу ( це не побої, а лупить по сраці). Взагалі відношення до них, ніби вони заважають їй, проте така поведінка в неї не щодня, але все ж таки часто. Спершу, як я побачила це, то подумала що це в неї через стресс по переїзду. Потім я говорила з нею на цю тему, щоб вона тримала себе в руках, але даремно. Її вистачало на пару неділь і знову те само. Ми балакали і про її дитинство, і про відношення з її батьками... В неї все було чудово, вона наймолодша дитина і єдина донька. Її "носили на руках", а от до своїх дітей так ставиться ( чому - сама не знає, але ніби розуміє що так не можна.) Та й не одна я з нею про це розмовляла, її подруга теж, ми навіть пропонували їй піти до психолога, але вона не хоче.
За весь час що я з нею мешкаю, загалом нічого не змінилося, діти ростуть в сварках. Мені так шкода тих дітей( останній місяць старша щодня плаче по декілька разів, вона в своєму віці ще до сих пір може сходити під себе вночі (їй 6 років). У молодшої почались істерики без причини, просто ор... Який може продовжуватись хвилин 20.
Я її просила навіть доньку відвести до психолога, вона не хоче( бо та може розповісти що її мама б´є, а в цій країні з цим сурово) . Коротше кажучи, я не знаю що робити, вмішуватись в їх життя, повідомивши до органів опіки про таку ситуацію чи ні ( дітей можуть в неї забрати, або ж пільнувати її (в цьому випадку вона буде гарною мамою тільки при них). За пару днів я виїжджаю з цього дому, і як вона буде себе вести наодинці з ними, навіть не уявляю. Тому й пишу тут, бо моїх сил не вистачає вже.
А що батько дітей? Як вони розмовляють по відеозвязку, то все добре, і якщо що, то вона каже що діти все вигадали, або перебільшують.
Вибачаюсь що так багато тексту, але за рік дуже багато накопилося, що робити не знаю( відпустити цю ситуацію, чи все ж таки хоч щось зробити?
За весь час що я з нею мешкаю, загалом нічого не змінилося, діти ростуть в сварках. Мені так шкода тих дітей( останній місяць старша щодня плаче по декілька разів, вона в своєму віці ще до сих пір може сходити під себе вночі (їй 6 років). У молодшої почались істерики без причини, просто ор... Який може продовжуватись хвилин 20.
Я її просила навіть доньку відвести до психолога, вона не хоче( бо та може розповісти що її мама б´є, а в цій країні з цим сурово) . Коротше кажучи, я не знаю що робити, вмішуватись в їх життя, повідомивши до органів опіки про таку ситуацію чи ні ( дітей можуть в неї забрати, або ж пільнувати її (в цьому випадку вона буде гарною мамою тільки при них). За пару днів я виїжджаю з цього дому, і як вона буде себе вести наодинці з ними, навіть не уявляю. Тому й пишу тут, бо моїх сил не вистачає вже.
А що батько дітей? Як вони розмовляють по відеозвязку, то все добре, і якщо що, то вона каже що діти все вигадали, або перебільшують.
Вибачаюсь що так багато тексту, але за рік дуже багато накопилося, що робити не знаю( відпустити цю ситуацію, чи все ж таки хоч щось зробити?
показать весь текст
3
4
48
0
чоловік в курсі. навіть якщо зробить здивовані очі. він все знає. але нічого більшого для сім´ї аніж відеодзвінки робити не готовий.
я так зрозуміла з Ваших постів, що та мама хоче, але нездатна тримати себе в руках, вона сама не може упоратися з власними емоціями, їй потрібна допомога. або постійний прийом, як мінімум, протитривожних препаратів.
я так зрозуміла з Ваших постів, що та мама хоче, але нездатна тримати себе в руках, вона сама не може упоратися з власними емоціями, їй потрібна допомога. або постійний прийом, як мінімум, протитривожних препаратів.
Дивіться краще за своїми дітьми, ідеальна мамо. Бо ще на вас хтось випадково стукане в соцслужбу і набігаєтесь потім, я таке вже бачила
Дякую вам за небайдужість
Можна поговорити з мамою,шо з часом битих дітей видно і заляканих,щоб не казали шо б´ють також видно. І рано чи пізно побиття і крики всплинуть в садочку. Вихователям розколоти розговорити дитину елементарно. Або при черговій бесіді з психологом. І тоді дітей заберуть,і з нею будуть розбиратися. Чи хоче вона утратити дітей? Отак і поговоріть з нею. Шо вона має контролювати себе,не дивлячись на нерви і втому. Ця Мамаша буває лагідною,книжки читає,увага,чи лише кричить і лупцює?
Так, зрідка буває. Вчора коли розмовляли, вона сказала що бачила голосове повідомлення, що дочка надіслала до бабусі. Вона казала що любить бабусю, а в кінці додала що мама її б´є ( зі мною чи без мене це рано чи пізно стане відомо всім (
Дякую за пораду
Дякую за пораду
Ідеальних мам не буває. Але є діти залякані. Поведінка мами впливає на поведінку дітей, і вони в спілкуванні з іншими застосовують ті самі методи, що й до них.
І до речі, ця ситуація пішла мені на користь. Дивлячись на все це, я стала менш дратівливою, і уважнішою до дітей. Про все домовляюсь через компроміси.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу