Кукусикиииииии• 12 июля 2023
Так не хотіла жити за кордоном,а тепер не хочу повертатися додому
Поїхали на відпочинок з дітьми,а потім до друзів,діти 1 і 8 років,меншу народжувала в Україні,на початку війни,було важко вдома,але навіть думки не було,лишити чоловіка,ми з центральної України,вдома почала приймати антидепресанти,бо важко переносила вибухи і всю ситуацію в країні,через два тижні за кордоном я почала нормально спати у ночі,не боятися нічого вдень і почала розуміти,що мені тут добре і я не хочу повертатися додому,є можливість влаштуватися на роботу,але не зможу потім назовсім повернутися в Украіну(лише на певний час,якщо на завжди,то потім буде заборона на вʼїзд в цю країну,розумію,що і без сімʼї лишитися не хочу,бо це не життя,але і повертатися знову в ті жахіття страшно,раніше і думки не було,щоб жити за кордоном,відпочивати так,але не жити,але зараз зовсім інакше
показать весь текст
3
37
19
9
65
244
0
а в цілому таке, як на фото: гребе мільйонами, сидить тепер, щоб чернь е бухтіла, для в в СІЗО, зарплата в майже 100 тис.грн. справно щомісяця платиться...ляпота
1
Меня интересует только разрешение на проживание и свободный вьезд и выезд, а не пособия и джоб центр. Но автор вот сказала что она не сможет ездить в Украину если устроится в той стране на работу. то есть будет жить за свой счет а не пособия. Так что за запрет на обратный вьезд? где так? Ну впрочем знаю одну страну где такой геморой сделали. Я в Молдове сейчас и тут ограничили выезд на 45 дней в год. При том что я полностью живу за свой счет. Я ищу куда отсюда переезжать и спрашиваю что б не вляпаться в такое же. Но из того что узнавала страны Европы вроде выезд не ограничивают, живущим не на социал. А если ограничивают хотелось бы знать какие именно.
Ой ну прям! « тварини…дитинанеіграшка…» Це все демагогія! Будуть любити і цю дитину, як і попередніх, тількі діти будуть рости з обома батьками, повним складом , у вільній країні, без війни, тривог, ще і норм професія є.
Ответ дляіронічна антитеза
Действительно! Что такого ждать может муж не будет, оно ему не надо будет
ждать может муж не будет, оно ему не надо будет
Дык, я про мужа и говорю.
Задача матері зробити все можливе, щоб життя дитини було комфортним. Мені прикро, що вашу дитину булять в школі. Доречі, булити можуть в будь якій країні, в Україні теж. Моїй доньці дуже подобається в нім.школі. Пішла в свій 3й клас в минулому році завдяки доброму знанню англ і математики, отримала рекомендацію для гімназії. Чекає коли вже перейде в нову школу, бо цікавиться астрономією і математикою, там гімназія при Манхаймському університету, має бути цікаво. дитина має нім подружок, українські однокласниці відпали більше року тому.
Тому так, 100% задоволений не буде ні чоловік, ні я, в будь якому випадку. Але організувати мирне і спокійне життя доньки в моїх силах
Тому так, 100% задоволений не буде ні чоловік, ні я, в будь якому випадку. Але організувати мирне і спокійне життя доньки в моїх силах
1
Це відповідь на дурний коментар. Я вважаю, що більшість хоч для виїзду, хоч ні, народжують свідомо і потім дбають про дітей, всіх. А цей тупий стьоб з ржачними сиайлмками говорить лише про недалекімть коментатора.
Ну незнаю где кто живет..... Но в Харькове было жить ооочень комфортно. Все есть. Все удобно. Очень чистый и красивый город. Харьковчанам Европейские города вообще не нравятся.... По сравнению с Ха Варшава отдыхает))
6
Взрослые многие вернутся. Молодежь по большей части подвиснет за границей надолго, особенно пацаны.
Что может сделать государство в таком положени? Не много.
Да и когда тот конец уже..😐
Что может сделать государство в таком положени? Не много.
Да и когда тот конец уже..😐
2
1
якщо дитині там подобається, то питань немає, звичайно їй там буде краще, тим паче вона вмотивована. але не у всіх так
Дочь подрабатьівала прошлое лето в частной школе в Чикаго, так в соседней гос школе ученики запаковали учительницу в коробку и вьібросили из окна((. И только на советчице под анонимом американськие препадьі оказались в шоколаде
Автор, поддерживаю вас. Живу в Днепре, и нервы на пределе. 99% ночей полностью тревога, с 12 ночи и до утра. Постоянно в нашу сторону летят дроны, если не дроны, то ракеты. Убежищ рядом нет и близко. Я уже ненавижу наступление вечера, этот вой сирен, сообщения о летящих беспилотниках. Как же хочется оказаться далеко от этого безумия, это не жизнь, это существование от тревоги до тревоги. И если раньше была какая-то надежда, что это когда-то закончится, то сейчас мною овладел абсолютный пессимизм. Мне кажется, что это все на долгие годы. Живите заграницей и не думайте сюда возвращаться.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу