Я вже не пам’ятаю як воно самій, але якщо мене все повністю влаштовує, то значить точно самій було гірше)))
1
Да. Вместе за много лет достигли много. Если б осталась одна, наверное, до сих пор с родителями бы жила на их условиях. Зарплату почти всю им отдавала, и на те перестроечные времена туго было.
Щаслива, будемо святкувати 17 річчя разом. Але справедливості заради треба сказати, що з усього мого оточення такі ми і ще одна пара. Інші розлучилися, або на межі, живуть погано. Мабуть шлюб - це дійсно лотерея.
Нещаслива.
Перший шлюб десь 10 років і зараз проживаю з чоловіком 2,5 роки
Щастя немає ... Може причина в мені? Бо я постійно сама, мною майже не цікавляться. Красиво добиваються,а потім... Друзі, ігри, мами,брати і тд
Аби не я
Перший шлюб десь 10 років і зараз проживаю з чоловіком 2,5 роки
Щастя немає ... Може причина в мені? Бо я постійно сама, мною майже не цікавляться. Красиво добиваються,а потім... Друзі, ігри, мами,брати і тд
Аби не я
Я - так. Але я третій раз заміжня і нарешті тепер добре. З першим чоловіком теж була щаслива, але через N років, він закохався у іншу і покинув мене. З нормальним чоловіком завжди краще, ніж самій
Не розумію для чого я виходила заміж, як в тумані. Тепер не знаю як розлучитись, в принципі приводів якихось серйозних немає, але в мене така думка, що витрачаю молодість на щось, того не варте. Не кидайте тапками, написала щиро.
3
Добре перші пару років поки не живемо разом, але самій жити однозначно краще. І починаємо стосунки, я попереджаю жити разом не будемо, ніяких заміж і побуту. Вони радіють, кажуть звісно, я хочу того самого, а через кілька місяців ниють хочу жити з тобою, прокидатися, засинати, разом снідати. Ось і кінець. По доброму заздрю дівчатам, які роками зустрічаються і насолоджуються свободою і ніхто їх до себе жити не тягне.
Не памʼятаю як бути самій, сьогодні якраз в нас 18-а річниця, але думаю, що не пропала б і без чоловіка)
Слово в слово.
Заздрю жінкам, якими захоплюються, обожнюють, кохають, але на відстані)) Побачення, подарунки, сюрпризи, подорожі так, побут ні!
Заздрю жінкам, якими захоплюються, обожнюють, кохають, але на відстані)) Побачення, подарунки, сюрпризи, подорожі так, побут ні!
Жили довго в громадянському шлюбі. Зробив пропозицію, я довго відтягувала (півтора року з моменту пропозиції). Почав трохи тиснути і мама його теж, я подумала ну ладно, це ж ні до чого більшого аніж є зараз не зобовʼязує. А тепер розумію що не так все, просто піти без шлюбу мабуть було б легше. Ну і статус це «розлучена» в моєму віці трохи смішно. Мені 25
Зрозуміло. В мене так знайомі жили, порозходились і наче в шлюбі не були.
Зараз на вік не дивляться, якщо не уомфортно, розбігаються, і відношення людей змінилось.
Зараз на вік не дивляться, якщо не уомфортно, розбігаються, і відношення людей змінилось.
Написала что счастлива, хотя иногда думаю о разводе) ну ведь ещё многое зависит и от самого человека. Я вот очень независимая, муж смирился что сама все решаю и еду, и иду куда хочу, плюс мне сложно жить без страсти и новых впечатлений, потому наверное в браке полностью быть счастливой не смогу.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу