я наблюдаю такую картину.
моему сыну 13, тяжелая форма инвалидности. Родители умерли, дочь 22 года полностью прекратила общение под странным предлогом - -живет в другом городе и на просьбы помочь пару дней, пока я поеду в команжироку, заблокировала меня полностью. И если я полное говно, то своего брата не поздравила даже с ДР, Я понимаю, что никто не хочет и боится вешать на себя такую обузу...
Я не жалуюсь. У меня хорошая работа, зп хватает на няню и хорошую жизнь.
Сейчас в качестве няни наняла такую же маму с ребенком с еще большими проблемами чем мой. Пока она с моим ребенком работает, ее мама присматривала за ним.
Сейчас ее мама нашла хахаля, и сказала дочке - это твои проблемы, твой ребенок. Забираю их обоих к себе в квартиру...
я знаю, что таким как я, рассчитывать на помощь семьи не стоит. я одна со своим ребенком и его бедами. рано или поздно все отвернутся.
кто такой же - пишите. давайте что-то сделаем вместе.
вы не одни. не сдавайтесь. можно найти хорошую работу и быть финансово стабильными.
может пока это сумбурно, но как есть.
моему сыну 13, тяжелая форма инвалидности. Родители умерли, дочь 22 года полностью прекратила общение под странным предлогом - -живет в другом городе и на просьбы помочь пару дней, пока я поеду в команжироку, заблокировала меня полностью. И если я полное говно, то своего брата не поздравила даже с ДР, Я понимаю, что никто не хочет и боится вешать на себя такую обузу...
Я не жалуюсь. У меня хорошая работа, зп хватает на няню и хорошую жизнь.
Сейчас в качестве няни наняла такую же маму с ребенком с еще большими проблемами чем мой. Пока она с моим ребенком работает, ее мама присматривала за ним.
Сейчас ее мама нашла хахаля, и сказала дочке - это твои проблемы, твой ребенок. Забираю их обоих к себе в квартиру...
я знаю, что таким как я, рассчитывать на помощь семьи не стоит. я одна со своим ребенком и его бедами. рано или поздно все отвернутся.
кто такой же - пишите. давайте что-то сделаем вместе.
вы не одни. не сдавайтесь. можно найти хорошую работу и быть финансово стабильными.
может пока это сумбурно, но как есть.
показать весь текст
3
5
52
165
901
1
Пробувала. Не взяли. Немає для таких дітей нічого. Як витримала? Просто вижити намагалась. Наростила грубу шкіру та гострі зуби. Почала підробляти нянєю для таких же інвалідів (син зі мною був). Мила дупи, прибирала під´ізди та квартири. Мене дуже злило що я, освічена здорова жінка з досвідом роботи, що могла б приносити користь собі та суспільству, маю сидіти в вічному декреті як в тюрязі. Потім мама однієї підопічної познайомила мене з другом свого чоловіка і ми згодом одружились. Я почала працювати на нормальних роботах, сама найняла нянь. Потім, коли мені треба було дозвіл бувшого на виїзд, а він морозився, подала на позбавлення прав бо чоловік хотів сам усиновити. Його рідня почала докоряти мені що в суд подала і що люди скажуть. Коли всі перезлились один на одного і охололи, я запропонувала їм за оплату доглядати і вони погодились. Так і жили. Я, навіть, народила дитину, моє світло у віконечку. Якось так якщо коротко.
12
То як знущання було взагалі. Буде приходити вчитель математики і ще якійсь, їм доплата за такі уроки. Я кажу яка математика?! Ви бачите що він не розмовляє і вже штору вашу жує, мені треба працювати щоб вижити, а не ваша математика раз на тиждень. Але така система в нас.
5
Забрали машину увагу, любов, справжнє дитинство...
Тут у сім´ях де все ок такі таргани буває вилазять.
Навіть не знаю, що вам відповісти, авторе...
Це - важкий хрест для матері. Однозначно що за кордоном це все інакше сприймається суспільством. Наше ще не доросло до достатнього рівня емпатії.
Я завжди намагаюсь посильно допомогти - візочок по пандусу підвести, двері притримати. Взагалі дивує байдужість людей, здорових чоловіків насамперед.
Тут у сім´ях де все ок такі таргани буває вилазять.
Навіть не знаю, що вам відповісти, авторе...
Це - важкий хрест для матері. Однозначно що за кордоном це все інакше сприймається суспільством. Наше ще не доросло до достатнього рівня емпатії.
Я завжди намагаюсь посильно допомогти - візочок по пандусу підвести, двері притримати. Взагалі дивує байдужість людей, здорових чоловіків насамперед.
3
Ви мені це розповідаєте?
Я 23 роки у цьому ’’варюся’’.
Є і державні , є і приватні. Були державні програми і у приватних, дівчата шукали спонсорів, відкривали збори на реабілітацію.
І правда, у кожного різні можливості. Від цих можливостей і відштовхуємося.
Я 23 роки у цьому ’’варюся’’.
Є і державні , є і приватні. Були державні програми і у приватних, дівчата шукали спонсорів, відкривали збори на реабілітацію.
І правда, у кожного різні можливості. Від цих можливостей і відштовхуємося.
1
Я вам нічого не розповідаю, а хочу знайти інформацію, як помогти рідній людині. Можете порадити державний заклад, який реально існує після усіх тих недо-реформ, то порадьте, будь ласка. Якщо ні, то всього вам найкращого.
3
А вона просила? Моїй 18, дарую лише те, що вона дійсно хоче. Інше не має цінності. Можливо, то для вас велика цінність зробити доньці такий подарунок. Але не для неї. Якщо вона просила, а взамін нічого не дає, то не бачу необхідності давати їй фінансові подарунки
Да да))) тут одна мама написала уже про счастье заграничное виде общаги для семей с детьми с аутизмом. Вы про это счастье? Представляете как там жить?
4
было дело, было, я про киев. но с другой стороны, выехавшие отвечали тоже резонно: или сидеть со стариками и предатьдетей, или спасти детей и предать стариков..
фиг его знает как правилно
фиг его знает как правилно
3
Темы про детей инвалидов одни из самых тяжёлых здесь. Удивительно, как люди могут пинать автора, вместо поддержки. Всем легко поставить себя на место недолюбленной дочери. А мать все осуждают. Кто её долюбит? Поможет нести этот крест? Кто даст ей отдохнуть и почувствовать свободу? Вы матерям грудных детей сочувствуете, их несвободу и усталость вы воспринимаете как свою. А автор такая же женщина, с такими же мечтами и потребностями. Но вам она два в одном железный человек и бессмертный пони. А ведь она уже 13 лет несвобрдна. И это навсегда. Матери больных детей это просто ангелы на земле. Не побоюсь таких пафосных слов. Их материнская любовь с нечеловеческой силой и жертвенностью.
3
7
да и я о Киеве. живём же как-то...и я не знаю как правильно.
в начале неизвестно как было бы дальше.
это сейчас можно порассуждать и то ещё неизвестно чем это всё закончится.
в Перемогу верю и жду.
в начале неизвестно как было бы дальше.
это сейчас можно порассуждать и то ещё неизвестно чем это всё закончится.
в Перемогу верю и жду.
Те, о ком я говорю давно уже живут в Европе и не только в Европе. Германия, Ирландия, Канада, США, Бермуды, Израиль.
2
Якби як в Польші : як дитину визнають за ту що не може опікуватися собою і вимагає нагляду і допомоги то її опікун батьки чи інша особа отримує мінімальну зп приблизно 500 євро. Трохи менше
Також дитина отримує 100 євро як кожна дитина в Польші і 50 євро як дитина інвалід
Плюс спеціальні заклади з 8 до 16 школи садочки де 5 дітей на 2 вихователь і няня. Тож за 8 годин опікун може і відпочити і необхідні справи вирішувати. Потім до ранку з 16 він наглядає за дитиною. І в принципі як є де жити - грошей вистачає і на життя і на одяг і на платні заняття як не вистача... 2-3 години на тиждень
Також дитина отримує 100 євро як кожна дитина в Польші і 50 євро як дитина інвалід
Плюс спеціальні заклади з 8 до 16 школи садочки де 5 дітей на 2 вихователь і няня. Тож за 8 годин опікун може і відпочити і необхідні справи вирішувати. Потім до ранку з 16 він наглядає за дитиною. І в принципі як є де жити - грошей вистачає і на життя і на одяг і на платні заняття як не вистача... 2-3 години на тиждень
5
Я знаю за такий інтернат на житомирщині. Персонал в курсі. Дорослі психи гвалтують та знущаються над малими.
5
Нет такого места нигде нет. По той простой причине что уход и содержание такого места это миллионы. А реабилитация таких людей это десятки миллионов.
1
І що далі? Як жити мамі з цим? Краще б вже мовчали люди чим писати такі поради,віддати в інтернат((((
3
Ось бачите, нема такого закладу. А тут багато хто писав про якісь міфічні інтернати, куди можна віддати важку паралізовану дитину. Це ж неправда. Нема в нас таких закладів. Навіщо вони пишуть про те, чого не знають, не розумію.
3
да вы правы.
но здесь у автора есть большое преимущество - деньги.
она может их заработать.
следовательно, если не жлобиться, то можно найти себе замену по уходу за ребенком.
но автору нужна именно дочь и её помощь.
это такое насильственное сближение и привыкание к роли сиделки.
дочь уже натерпелась пока была мала и не могла противостоять.
теперь - блок.
но здесь у автора есть большое преимущество - деньги.
она может их заработать.
следовательно, если не жлобиться, то можно найти себе замену по уходу за ребенком.
но автору нужна именно дочь и её помощь.
это такое насильственное сближение и привыкание к роли сиделки.
дочь уже натерпелась пока была мала и не могла противостоять.
теперь - блок.
5
Чет завираетесь, то денег дофига, Италия на др, то на коррекцию (татуаж?) не нашлось 50-100$ или ск он там сейчас стоит? Тролль?
1
Я підтвердила що таке є і не дай боже здавати дитину в такий інтернат. Бо тут думають що в інтернат здати то вихід.
Я вважаю що суспільство втратило людяність і здоровий глузд. Кількість Аутистов та інших дітей з інвалідністю збільшується високими темпами. Наразі 1 до 50. 20 років тому 1 до 200. То ще через 20 років багато хто буде на місті автора і вийти в вікно буде простіше ніж якось вижити. З таким ставленням суспільства до особливих дітей та людей точно можна сказати про бумеранг.
Роберт де ніро
Сільвестр Сталлоне
Ірина Хакамада ті що пригадалися з ходу.
З масок Евеліна Бледанс - діти аутисти да з синдромом сонячні - трисомія.
Думаєте то вибір хворих нужденних та бідних?
Я вважаю що суспільство втратило людяність і здоровий глузд. Кількість Аутистов та інших дітей з інвалідністю збільшується високими темпами. Наразі 1 до 50. 20 років тому 1 до 200. То ще через 20 років багато хто буде на місті автора і вийти в вікно буде простіше ніж якось вижити. З таким ставленням суспільства до особливих дітей та людей точно можна сказати про бумеранг.
Роберт де ніро
Сільвестр Сталлоне
Ірина Хакамада ті що пригадалися з ходу.
З масок Евеліна Бледанс - діти аутисти да з синдромом сонячні - трисомія.
Думаєте то вибір хворих нужденних та бідних?
7
Інколи діти таким тоном просять що руки аж чухаються корону поправити. Можливо як раз такий випадок і був.
1
Может и так, но автор то по-другому преподнесла - нехватка денег, то может и нянь никаких нет и тд, и тп
Сколько тех денег? На жизнь и реабилитацию? Это бездонная бочка, вы даже не представляете сколько это. Почему бы не помочь матери сэкономить? Страшно почувствовать привязанность к брату и ответственность за него? Или душит обида, что не ее (дочь) наряжали да по курортам возили, а брата лечили? Дочь видит другие семьи, другую жизнь. Она в обиде на этот несправедливый мир. В силу слабости и малодушия она назначила виноватой маму. Даст Бог, со временем попустит.
3
1
Могла бути, наприклад, така фраза: ти йому дефектолога оплачуєш, то краще мені б на брови дала, бо все одно ті заняття до дупи йому.
Теж виглядає так наче мати зажала одній дитині заради другої
Теж виглядає так наче мати зажала одній дитині заради другої
3
В які двері? В соцзабезі їй сказали, що все, на що вона може розраховувати -- це виплата по інвалідності категорії А з надбавкою на догляд. В міській раді взагалі нічим не допомогли. В які ще двері стукати? Ви ніби так гарно говорите, але нічого конкретного по суті не відповідаєте.
6
Це не вибір,це лотерея,комусь пощастило, мені не пощастило, так буває, ніхто не винен в цьому(Дякуючи Богу в мене є чоловік, який підтримує мене, хожу на спорт, катаюсь на велосипеді біля моря, з дівчатами зустрічаюсь на кофе, є старша донька, я ніколи не навішувала на нею меншу дочку, через рік їй поступати за кордоном, відношення прекрасне з нею)))
4
автора нет после вчерашнего?
под конец она вообще в ноты не попадала.
а сегодня стыдно Советчицу открыть.
под конец она вообще в ноты не попадала.
а сегодня стыдно Советчицу открыть.
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу