Хтось повернувся, бо відновилася робота і не хотіли втрачати.
Хтось повернувся, бо почував себе кепсько в чужому середовищі.
Хтось не витримав проживання без чоловіка.
У когось повнолітні діти не захотіли залишатися за кордом.
Війна одна, а обставини у всіх різні. Просто цікаво у кого ще були які причини повернення в Україну?
Хтось повернувся, бо почував себе кепсько в чужому середовищі.
Хтось не витримав проживання без чоловіка.
У когось повнолітні діти не захотіли залишатися за кордом.
Війна одна, а обставини у всіх різні. Просто цікаво у кого ще були які причини повернення в Україну?
1
3
32
0
Хтось не знайшов житло.
Хтось поламався через бюрократію.
Хтось через шкільну систему.
Когось геї/араби/темношкірі і т.ін. пригнічують.
Хтось про фашизм раптом згадав.
Хтось мову не хоче вчити.
Причин безліч насправді.
Хтось поламався через бюрократію.
Хтось через шкільну систему.
Когось геї/араби/темношкірі і т.ін. пригнічують.
Хтось про фашизм раптом згадав.
Хтось мову не хоче вчити.
Причин безліч насправді.
1
3
9
Всі різні. Скільки вже тут тем про це було. Без чоловіка не всі хочуть жити. Та і діти без батька 🤷♀️
1
6
Дома и дышать легче, и жить прекрасно. Вернулись, не жалеем: ни я, ни дети. Хотя если в общем судить, у нас в Германии всё хорошо было. Но без родных, друзей, своего дома - всё не то.
3
6
Ось мені цікаво досвід інших. Я зламалася через мову. Втратила можливість говорити. І звісно ніхто не міг/чи нехотів/ чи так мало бути. За три тижні ми повернулися назад. Мені ще довго пити антидеприсанти, Говорити вдома я теж почала не одразу, а після декількох місяців роботи з психотерапевтом. Стрес малої не знаю, як на неї вплине в подальшому. Начеб-то не поганий психотерапевт.
5
2
Сьогодні не вперше читаю таку думку. Щасти вам і скорішого відновлення морального. Хочеться вас обійняти 🤗
1
Дякую. На мою думку все вже добре. Психіатр вважає, що в мене ще скрита дипресія залишилася. Я прокидаюся і боюся знову заснути. Це в таборі в мене почалося. Але ж почуваюся наче нормально. Працюю. Виконую всі рекомендації лікарів.
2
взагалі переїзд в іншу країну - це великий стрес, і не кожна людина може з ним впоратись. В класифікаторі навіть є окремий підрозділ ’Розлади адаптації’. А якщо накладаються ще і інші проблеми, то можуть ще додаватись і депресивні чи тривожні розлади.
Тому ця ’благодать’ з переїздом за кордон не для всіх))
Але навіть в таких умовах можна допомогти людині і без необхідності повертатись додому.
Тому ця ’благодать’ з переїздом за кордон не для всіх))
Але навіть в таких умовах можна допомогти людині і без необхідності повертатись додому.
9
Так. Закордон не для всіх. Ну принаймі мені не допомгли. Знайома повернулася у вересні з диперсією у дітей, бо не змогли знайти російсько-чи україно-мовного психотерапевта.
1
Знакомая вернулась с детьми. Родители стали болеть, муж тоже сказал что война может ещё тянуться как собачья песня и что с каждым последующим годом, шансы на сохранение семьи падают
2
У вересні теж буду вертатись. До чоловіка, сім´ї, друзів. Я добре адаптувалась в Німеччині, але серце не на місці... Дитині тут дуже важко, мова взагалі йому не дається.... Все дуже складно. Постійно депресії на фоні прийняття важких рішень
2
Я повернулася до чоловіка, усі дорослі люди і розуміємо скільки чоловік може бути без жінки.А деякі подруги повернулися заради розлучення з чоловіками,і одруження у Німеччині
1
Нічого. Просто фобія іноземної мови + стрес від війни. Коли чую іноземну мову мене ’заклинює’ і я не можу виговорити звук. А коли її починаєш чути з польського кордону. То за 2 дні перестала розмовляти повністю. Але нащастя це в минулому. Правда іноземні пісні ще не можу слухати. Наступає паніка, що знову втрачу можливість говорити.
2
Ответ дляkristi_ana
Про фашизм раптом згадав, а до цього пам´ять втратив? 
Йап. У нас взагалі люблять про фашизм згадувати і ті, хто лишився не тому, що це свідоме рішення, і ті, хто не ужився. Бо це дуже зручно. В комплекті бонусом такі люди ще транслюють про поганих євреїв.
Я збираюся повертатися, хоча є де жити, адаптувалася, сертифікат В1 отримала та контракт на навчання підписала. Причин де-кілька. Головна - потрібне негайне тривале лікування, в якому Німеччина мені відмовляє, хоча зробили вже кілька операцій але ж помилки припустилися і не визнають це, страхова реабілітацію і терапію в потрібному обсязі не покриває. Взагалі не зрозуміло, що саме вона покриває і на що в тебе є право. Страхова таку інформацію клієнтам по запросу не надає, типу ти можеш спитати у лікаря, якщо він захоче, то відповість, а якщо ні... Бюрократія, важкі нелогічні, з нашої точки зору, закони і відсутність правової підтримки, людський фактор. Плюс суцільний стресс. Якщо ти вимушено на соціалі (як я наприклад, через хворобу), неможливо виїхати на потрібний термін, якщо хтось з близьких захворів і потрібен догляд більше, ніж на 21 день або чоловік поранений, або інші не менш серйозні справи. В них на все це одна відповідь - все закривайте, вам зроблять перерахунок (пособіє, страхова, комунальні, оренда, інтернет - скільки там вони нарахують), все що нарахують - повернете, знімитеся з реєстрації і в Україну. Зробите свої справи і якщо не спливе термін в 6 місяців повертайтеся і все робіть наново, за умови, що буде кому вас прописати. Якщо ні - вам не пощастило, самі винуваті, не треба було від захисту відмовлятися. Мені повертатися нікуди, з доходів - нічого, німецького пособія вистачило тільки на необхідне, та на білет до дому. Все. Відкласти через хворобу не змогла, а мініджобу в мене не було, я хворіла та вчилася. Але якщо не повернусь, то я - інвалід. Отака вона халява...
3
І ще можу сказати, що нас тут біженцями називають, але ж в Німеччині мы не біженці. В нас інший параграф. Тому в пенсіонерів їх пенсію з пособія вираховують, навіть якщо людина з окупованої території і фізично не може її отримати. І програми, які дають гроші на повернення до дому, на українців не розповсюджуються. Нам нічого не дають, тільки перераховують та повертають свої гроші.
Ні. Просто від людей навкруги багато іноземних слів чула, яких я не розуміла. Мені три тижні вистачило, щоб зрозуміти, що дитина сама нічого не пояснить що ми тут робимо і що нам потрібно.
Співчуваю.
Я не встигла оформитися. Тому що швуидко оніміла від стресу. Довелося іхати додому реабілітуватися. Мені ще довго сидіти на натидеприсантах, завдяки 3-тижневій подорожі внаслідок війни.(((
Я не встигла оформитися. Тому що швуидко оніміла від стресу. Довелося іхати додому реабілітуватися. Мені ще довго сидіти на натидеприсантах, завдяки 3-тижневій подорожі внаслідок війни.(((
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу