Русланка з гілки• 27 июля 2023
Все вже загребало....
19 років заміжжя, дура дурою,прожила з маминою бубочкою все в надії, що щось зміниться. Сам чоловік людина непогана, а хто з нас ідеальний, але мамуля його це щось.Не витримала, далі так не хочу, а можливо просто під час війни багато що стало зрозумілим, він весь час їздив на заробітки, дома мало був,мабуть тому стільки й прожили, а зараз другий рік вдома і я зламалась...що хотіла запитати, якщо б вас свекруня не привітала з Днем народження, до прикладу, ви б її вітали?В мене було свято і вперше за ці роки вся її сім´я проігнорувала цей день, сказали, що не могли додзвонитися до мене)))І я розумнішою не змогла бути ,вчинила так само.Так ось,мене тааак відчитав чоловік, що я в себе прийти не можу, почула стііільки про себе...болить, чесно болить.Ну не хочу я більше прогинатися під них і не буду. Дуже жаль років,років надії.Дівчатка,є тут ті,які стільки прожили і розлучились, як у вас склалося життя?
показать весь текст
2
10
30
153
0
С фразой ’Все вокруг плохие, одна она....’ соглашусь. Именно с признания своей роли всё должно начинаться.
1
Здається,я читала Ваші теми. Вроді молоденькою здуру побудувалися і тепер варитеся в свекрушиному гавні. Це важко,коли так поруч жити. Чоловік по зарібкам,гроші в хати ремонти. А що дасть розлучення? Ви чоловіка випрете,чи самі підете? Куди дітей дівати?
5
Аналогічно. Спочатку я намагалась налагодити стосунки, потім злилася, що вона така байдужа до онуки, а зараз мені байдуже. Не заважаю чоловікові спілкуватися, навіть іноді нагадую, але сама не спілкуюсь зовсім.
В мене не було мами,тому від самого початку я сприймала все як належне, розуміючи, що певно так повинно бути.Чомусь більше немає сил і бажання далі так жити,видно зрозуміють лише ті,хто був на моєму місці, не туди я написала, бачу,що тут тільки б посміятися з людини, принизити,фу,гидко. Враження ,що всі такі ідеально розумні. Порадниці навіть не звернули увагу,що я не запитувала ,що мені робити,бо кожен сам собі будує життя і причиною розлучення не є один день,ну таке.
2
5
1
Якщо цих патогенів буде надто багато в житті - то і здоровий захворіє.
Я реально фізично захворіла після пів року життя з мамою. Дурна забрала її до себе у війну. А вигнати тепер не можу. І це рідна мама, хоча і не значить порядна людина.
Я реально фізично захворіла після пів року життя з мамою. Дурна забрала її до себе у війну. А вигнати тепер не можу. І це рідна мама, хоча і не значить порядна людина.
3
Ну так ви самі як та бацила в кефірі, перебродило вже,стисло,а в кислому середовищі немає розмноження
4
2
Я вам даже больше скажу- все мы без исключения когда нибудь заболеем и от этого помрем. Если раньше ракета на голову не прилетит. Это жизнь. Она такая))
2
Ясно, я как то смотрела передачу ’страх в твоём доме’. Там психолог комментирует ситуацию. Так вот ваша ошибка ( и моя тоже , в силу молодости и наивности) это то , что позволяем самим собой так обращаться , все надо сразу присикать сразу, разрешая - даём согласие чтоб так было .
Ничего у вас не поменяешь, муж может одумается, как только вас потеряет , и то не факт . Сможете сами , уверены в себе , разводитесь, или ставьте на место маман, только тогда станете свободно дышать
Ничего у вас не поменяешь, муж может одумается, как только вас потеряет , и то не факт . Сможете сами , уверены в себе , разводитесь, или ставьте на место маман, только тогда станете свободно дышать
5
Абсолютно не звертаю увагу на те, привітав мене хтось з дн чи ні. Свій дн я якось особливо не святкую, тому, мені навпаки в напряг слухати всі ці телефонні розмови. Тих про кого пам´ятаю стараюсь вітати, незалежно від того чи вони мене привітали, я таку інформацію не тримаю у голові. Буває так, що забуваю, можу і на наступний день подзвонити і вибачитись зі словами, що закрутилася, забула. Аналогічно буває і по відношенню до мене, я спокійно до цього ставлюсь. Те, що чоловік накричав погано, звісно.
4
Я не до кінця зрозуміла, вибачте, свекруха живе окремо? Так тоді ніяких проблем нема. Сідаєте біля чоловіка, смачно його годуєте, а потім кажете, що дууууже втомилися від такого відношення його матусі, що ви розумієте, що він добрий син і буде підтримувати свою маму і пишаєтеся ним з цього, але ви особисто більше спілкуватися з нею не будете - зовсім, бо не маєте на це здоров´я і сил. Якщо йому не байдужа його сім´я, нехай підтримує маму, але її до цього не примушує, бо це не на користь стосункам. Все.
2
Так було з перших днів життя, вона гримнула кулаком по столі,і сказала,що жити будем так як вона сказала. Я де могла стирала кути, більше не можу.
4
Для того чтоб жизнь сложилась, хоть в браке, хоть в разводе, нужно брать на себя оттсвенность за свои решения.
А вы 19 лет летали в облаках и продолжатее жалеть то, чего нет
А вы 19 лет летали в облаках и продолжатее жалеть то, чего нет
2
Може так. Авторе,якщо маєте гроші,підіть до психолога,розкладіть з ним по поличках.чого так відбуваєтьсі,які варіанти виходу з ситуації. Розлучитися то можна,а який вихлоп з цього? Де жити дітям,чоловіку,Вам,як взаємодіяти далі? Он темка є,як дружина важко розлучилась,а тепер 6 років сама і колишній був найкращий і море шкодувань,шо розійшлася, шо о не все було погано,була купа хорошого,а тепер сама тягне дитину на аліменти
2
Не все, ой не все) условно патогенными и мужчины могут быть, я бы тут не делила по гендерному признаку. Здесь, скорей всего, делёжка должна быть исходя из психологических составляющих. Например манипуляторы, абьюзеры, нарциссы, это же люди обоих полов)
6
Історика чи клімакс?
Так ви вже якось визначайтесь, або самі зверніться до спеціалістів,у вас багато слів саме абразивних.
Так ви вже якось визначайтесь, або самі зверніться до спеціалістів,у вас багато слів саме абразивних.
3
3
1
Да, в целом согласен. По большей части это свойства психики.. Можно было бы развить тему если б не работа))
2
В борьбе за власть, всегда побеждает мама сыночки. Автор, тут или терпеть, или уходить. Я в свое время выдержала аж 2 года, сбежала. По молодости, думала, что смогу исправить ситуацию, перетерпеть) Свекровь прям сопровождала в любых действиях сыночки, в постель укладывалась вместе с нами)) Перетерпеть оказалось невозможно, для меня так точно.
4
Дякую вам, що зрозуміли. Так,я в молоді роки,нерозуміючи, дозволила маніпулювати, а в 38 ,через постійні мовчання і терпіння вже приймала гіпотензивні препарати. Спасала тільки робота, або те,що чоловіка не було вдома, тепер кожен ранок -це мама в домі, якщо в дорозі-мінімум 5 дзвінків...немає сил ,просто не можу,ні фізично,ні морально...
7
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу