як прийняти той факт, що в мене не буде ніколи взаємного кохання?

Сприймайте як випробування Всесвіту. Скажіть йому, що ви заслуговуєте на кращого.

Подивіться на третю жінку Остапчука. Вона ж на кожному вуглі кричить що була незаймана і навіть ні з ким не цілувалась.
Вона це як найбільше досягнення афішує, а ви як найбільшу ваду.
Але це не досягнення і не вада, це життя. Так що полюбить себе такою яка ви є. Тим більше у вас немає якихось вад, які б об´єктивно мішали нормально себе сприймати.

А дети к любви причем?
Они не от любви появляются.

Навмисно авторизувалась щоб Вас підтримати. У Вас чудовий вік, У Вас ще все-все попереду. Ви лише не поспішайте, все ще у Вас буде. Десь у Вашому віці, може трохи раніше я закохалась в свого начальника. Кохала його його дуже довго, без особливої взаємності (флірт лише був і все). Вже більше 15 років як це почуття не пройшло. Тим не менше я вже давно заміжня, маю двоє дітей. В певний момент, десь 28 років мені було, прийшло розуміння, що я з цією людиною ніколи не буду разом, а життя йде. Я злякалась і зареєструвалась на сайті знайомств, почала ходити на побачення. Там і знайшла свого чоловіка. Нажаль, я його так і не змогла полюбити, хоч він і чудова людина. І ось, зараз мені 40 років, я все одно не втрачаю віри у щось гарне і чарівне в своєму житті. Як там там було у радянському фільмі, в 40 років життя лише починається))) І якщо чесно, хоч я дуже люблю своїх дітей, зараз я дещо жалкую, що тоді запанікувала і одружилася зарано, фактично з першим, кому я дуже сильно сподобалась і хто захотів зі мною одружитися. Я думала, що важливо, щоб любили мене. Але з часом цього стає мало. Важливо дуже любити самій. Шукайте своє кохання, не опускайте руки, і Ви його знайдете. Ще купа часу у Вас є.

Моя коллега через неделю после знакомства подала заявление в ЗАГС, через месяц расписалась, 25+ лет счастливо замужем. Познакомилась в 37, работая воспитателем

О, так ви гарна молода дівчина!
Працюйте зі своїми тарганами.

Автор, Вам нужно развивать уверенность в себе. Почитайте соответствующую литературу, пройдите ради интереса какой-то марафон. Поэкспериментируйте с прической, стилем одежды. Выглядить как подросток -это же не уродство. Просто Вам нужно добавить женственности и уверенности в себе.

Так, не буде і причина не в обличчі. З цим якраз жодних проблем, на фото приємна, молода дівчина, а в тарганах, що живуть у вашій голові.

И ещё хотела Вам, Автор, написать, что я в 20-23 года имела меньший успех у мужчин, чем сейчас в 42. Причем я замужняя и не ищу отношений. Играет большую роль взгляд женщины, ее уверенность в себе, внутренний стержень, любовь к себе.

И да , до 24 лет тоже не имела серьезных отношений. А потом раз и вышла замуж. Не нужно ставить на себе крест. В нынешнее время 25 лет-это почти ребенок. Ещё все впереди. Избавьтесь от навязчивой идее о мужчине и займитесь собой.

Вам бы к психологу, автор..

Гарна, ніжна, все буде добре, ось побачите. З зовнішністю все супер

Дякую за підтримку)

От якраз пiсля 25 мужики косяками пiшли,але я була вже зайнята майбутнім чоловіком.Ви чого,вам тільки 25.

Боже,автор,вам усього 25,ви закордоеом,знаєте мови.Працюйте,живіть,подорожуйте,все у вас попереду.

Это иллюзия. Она у Вас в голове. У Вас есть свое собственное особенное очарование.

То не ваш був. Хотів піски ,а ви стримана. Чекати не хоче. Якщо не вкладався матеріально емоціями і часом то не ваш . Ваш вас буде чекати)

Вы не обязаны быть миллионершей. Что за установки?

Недавно мы познакомились с мужчиной, у него свой бизнес, обеспечен, показал фотку сына, ему 9, я спрашиваю а ещё дети есть, он говорит нет, женился в 40 лет, первый брак и единственный. Так что все ещё впереди. Не унывайте.

У Вас очень хорошие внешние данные. Проработайте свои внутренние комплексы и у Вас отбоя от мужчин не будет.

Дякую всім за підтримку, не очікувала, що буде така велика тема

Ви повна чи ні?

Що маєте на увазі?

За вагу

Ні, навпаки недобір ваги

Тоді шукайте самі хлопця