Життя після розлучення

Життя триває.

А чому не з´ясуєте причину такої поведінки чоловіка?

Як саме? Запитувала, каже ти мене провокуєш...

Я дуже боялась цього. Після рішення розійтись ще місяць жили разом. В мене спочатку була надія, що все налагодиться. Але з кожним днем я все більше розуміла, що краще нам не бути разом. Дня його переїзду боялась найбільше, думала накриє. Але коли за ним закрились двері я видихнула з полегшенням і зрозуміла, що все стало на свої місця.
Пройшов майже рік, розлучились офіційно, у обох нове життя. Я ні дня не жалкувала.

Нормально, живу на повну катушку після розлучення.

У всех по разному- одна подруга так и кукует 5 год сама, хотя симпатичная и с достатком, другая - гуляет , но замуж не собирается, третья с двумя детьми погодками - замуж за француза собралась)) Так что не угадаешь что вас в дальнейшем ждёт)) но однозначно приключения

Представьте, что его не стало и всё, дальше решаете свои проблемы сами и ответственность за свою жизнь и жизнь детей берете на себя. Всё, ни вы первая, ни вы последняя. Ну или оставайтесь терпеть и издеваться на собой и детьми. Выбор только ваш, ни чей другой.

Ждите пока лупанет вас или ребенка

Почему вы останетесь одна? У детей есть отец и он обязан. Поэтому вполне можно оформить проживание старшего ребенка синим, или поделить время 50 на 50

Він себе поводить так тільки вдома чи з усіма?

Після розлучення в мене з´явилися нові кольори життя.

Ні, з усіма він ідеальний, а так поводиться тільки з нами

Це якщо полюбовно розходитись напевно, він буде все назло робити, неодноразово казав

Ви остаточно вирішили піти, тільки страх заважає?

Страх і нерішучість, так як підтримки немає ні від кого, доведеться розраховувати тільки на себе

А зараз від нього підтримка є? Можете на нього розраховувати?

Автор, не того боїтесь. Мусить бути страшно дити з тираном і щоб діти це все бачили.
Гоніть його нахрін, подавайте на аліменти і живіть спокійно.
Стандартне питання — чия квартира?

Він зривається на дитині, куда там залишати, дитя чим завинило

Он может делать на зло вам, но не детям

Бо відчуває в Вас жертву. На друзів чи колег же не буде кричати та замахуватися. Можна і в морду отримати.

Прекрасне життя після розлучення
Але я розлучилася не через погані відносини як такі, а через підсунуту величезну свиню чоловіком
Хоча він думав, що такого ніколи не станеться
Але в мене квартира моя, робота хороша
І дитина підліток
Ми з нею прекрасно живемо, подорожуємо, гуляємо, разом на тренування ходимо і в кафе
Ні дня не шкодувала про розлучення

У вас нет денег и жилья? Иначе я не понимаю как можно переживать живя вместе 17 лет, уже ведь надоели друг-другу

Прекрасне життя після розлучення! В вас немає підтримки від чоловіка, він неадекватно себе поводить з вами. Чого ще боятися?
В мене після розлучення саме цікаве життя було.

говоріть та кажіть своєму чоловіку про свої почуття та відчуття.. « мені не подобається», « мене дратує» мене лякає. мені прикро і т д…. якщо йому пофіг — приймайте рішення… це важко.. але треба

В 37 розлучилась, пішла з голою дупою, життя розпочала з повного нуля, виїхала з того міста, за пів тисячи километрів. У мене був друг, він допоміг, перквіз. Купляла все по новому, меблі, техніку, нова робота абсолютно, дитина пішла в нову школу,життя без нього чудове, мій не бив, не ображав, просто не любив, був байдужим. Пішла, змінила повністю життя. Випадково познайомилась з чудовим чоловіком, через 5 рокіі вийшла заміж. Син його любить більше ніж батька.Дуже гідний і достойний чоловік. Автор, життя одне, пролетить і під сраку літ ви лишитесь з цим лайном один на один, з поламанною психікою. Ж ття продовжується і після розлучення. У мене всяке було, і гідазепам з кон´яком, і істерика, і тижневий запій...так- так, бо я була одна в тому місті, де жили з чоловіком, не було куди подітись, поплакати, виговоритись, коли прийняла вже чітку позицію, обдумала, пішла- тоді стало легше. Всі засуджували, бо не п´є, не курить, не гуляє, не б´є, я з жиру бішуся...насправді ніхто не знав як важко жити з байдужою до тебе людиною, ні доброго слова, ні підтримки, ні сексу, ні грошей, я була така одинока, що вовком хотілося вити, лиш після розлучення я вдихнула на повні груди, ми з сином літали відпочивати, жили в чудовому місті, я знайшла роботу про яку мріяла, потім і чоловіка, хоча заміж я не хотіла. Подумайте гарно, облумайте все, щоб не так, як я з голою дупою піти.

А дітки у вас є?

Коли ти робиш переоцінку всього, встаєш на ноги, то розумієш якою хворою ьула, що жила з тим лайном

Развелась в 34, сейчас 36 собираемся с мужчиной жить вместе. Детей не планируем. Будем жить для себя.
У меня такой яркой жизни, как после развода никогда не было.
Всё будет отлично!)

Трохи легше в фінансовому плані, так як поки в дикреті

Живемо у мене з моєю мамою, але мама не втручається