Чим рятуєтесь від тривоги?

так, якраз під цим повідомленням на яке ви відповіли, наступне моє повідомлення, де я розписала про свій досвід про страх вийти на вулицю, коли сутеніє і сходову клітку. прогорніть вище, вам видно це повідомлення, якщо ні, то я ще раз скопіюю і відправлю?


Шкода, що вам не допомогло.
Хочу уточнити, чи ви були в спеціаліста КПТ, який навчався на 4-х річній програмі в Українському інституті когнітивно-поведінкової терапії?

Бо якщо ні, тоді це може бути поясненням чому КПТ неефективно було для вас.
Так, як є курси КПТ, які тривають декілька місяців і не акредитовані програми і заклади. І ті, хто вчився в таких пишуть потім, що вони КПТ-психотерапевти, КПТ-психологи, а по-факту це не так. Тому, не допомагає людям, бо в цих психологів немає повноцінних знань.

Така проблема, що є багато закладів, які не мають акредитованих програм навчання згідно міжнародних вимог це не тільки в КПТ на жаль, а і в інших методів психотерапії, гештальту, психоаналізу і т.д.
Тому, дуже важливо перевіряти де саме навчався психолог, заклад бо це сильно вирішить чи допоможе вам спеціаліст чи ні.

Звісно, є таке, що метод КПТ не спрацював на людину (і такі випадки бувають, мало, але бувають) але щоб почати це стверджувати треба зрозуміти чи дійсно в кваліфікованого психотерапевта людина була і чи не має вона супутніх проблем, з якими КПТ не справляється.

дякую! буду сподіватись, що у мене легка)

А вы уверены, что дело в тревоге, а не в стыде.
Обозначьте, что стоит за тревогой. Если я буду выступать, то что страшное может произойти?
А если это произойдет, то как я себя буду чувствовать.

та это все вместе идет, конечно боюсь оказаться не на высоте, опозориться и тд.

супер! дякую за ваш відгук.
А скільки ви працювали? Ви поступово збільшували час стояння?
Читаю про цей метод, мені б теж просто постояти на сцені і нічого більше не робити було б супер))

Так, я звертался до Київського центру КПТ, у психолога була перша базова освіта психологічна + 100500 тренінгів та 18 років досвіду, була запрошеним психологом у багатьох програмах на телебаченні. Не хочу казати її ім´я, вона приємна як людина, мені не підійшов саме метод.

У мене це зайняло біля 10 місяців, але це із-за того, що антидепресанти я почала приймати не відразу. Так як психіатр, мені спочатку порадила КПТ і сказала, що якщо не справлятимешся, тоді випишу і так ще мінус декілька місяців, бо із-за сильного страху я не могла нормально виконувати завдання.
Так, поступово збільшували час стояння, і не тільки стояння, а пройтись на пару сходинок більше і так до самого виходу) паралельно застосовувала техніки, в моєму випадку - це були питання, які я задавала сама собі і відповідала, зачасту ці відповіді вели до того, що моє переживання є некорисним і мені немає за що хвилюватись.
Звісно - це не відразу так, що мій мозок розумів, що переживання некорисне і все припиняю боятись, для цього знадобився час.
І крім роботи з діями, виходити на вулицю, сходову площадку, ми працювали ще з думками, я вела щоденник, відстежувала свої тривожні, негативні думки і потім на зустрічі з психотерапевтом ми їх пропрацьовували.
Якщо виринав негативний спогад з минулого, пов´язаний з моїм страхом, то робили занурення в цей спогад і пропрацьовували його.

Идёт вместе, но фокус смешаем, как по мне.
А в чем угроза позора и быть не на высоте?
Увольнение? И что для вас не на высоте, вы какая тогда?
А если уволят, то все ранее проделанные действия зря?

А если наоборот, вы будете на высоте. Как ощущать эту высоту?

я головой понимаю, что никто меня не уволит, и вряд ли я прям опозорюсь, ну буду там что-то мямлить))
Но тогда в следующий раз уже никто не захочет меня слушать, и потом опять и опять, ну а там может и об увольнении речь пойдет. Это если сильно забегать вперед.
А пока я просто не хочу испытывать ни страх ни стыд, ни еще что-то. А этого не избежать никак

Стыд это правда одна из непереносимых эмоций. На нее, чтоб справиться, надо много внутренних ресурсов, а у вас похоже их столько именно сейчас нет.
Попробуйте определить, что вас поддерживает.
Одна психолог мне когда то сказала, а ты думаешь, я всегда выходу с лёгкостью, нет. Я 20 лет выходу и все 20 лет сначала мне непросто. Но я представляю, что одеваю памперс и иду.
Сместите фокус с того, что мне страшно, на то, что мне это нужно и мне интересно. Ведь вы шли на эту должность, потому что вам надо, вы хотели, вам интересно? Вспомните эти эмоции интереса и дайте им сейчас больше пространства

Дякую! Дуже цікаво!
Читаю зараз про КПТ і щоденники, їх обов´язково вести кожного дня чи просто треба виписувати тривожні думки, коли з´являються?

Кожне завдання від психотерапевта не є обов´язковим, але я б радила виконувати, тому що вони дають результат і ведуть до зцілення, бо найважливіша робота починається за дверима психотерапевта. Звісно, якщо вас наприклад дуже бісить вести щоденники чи записувати все, тоді не варто себе мучити.
Якщо про щоденник роботи з тривогою, ви записуєте, тоді, коли вони у вас з´являються.

Але ще був такий щоденник, коли вела прям дуже детально, кожного дня і навіть кожну годину))
Він був на початку, для більшого знайомства з собою.
Бо в щоденнику я мала записувати ситуація, емоції, відчуття в тілі, думки( сюди входили не тільки тривожні, а ті, які засмучували, негативні і т.д.) і дії, які відбувались після цих думок.
Це не тільки для того, щоб відловити свої неусвідомлені думки, які ми не завжди помічаємо, а і для того, що дуже класно прокачує усвідомленість і відкривається більше розуміння себе, чому я так вчиняю, що провокує мене.
Чесно - це був мій найусвідомленіший тиждень за все моє життя і там розкрилось дуже багато чого.
Тому, буває по різному)

дуже дякую за таку розгорнуту відповідь!
спробую також)

Будь ласка)
Бажаю вам знайти хорошого психотерапевта і вирішити всі свої проблеми!)