Покращена• 19 августа 2023
Как дети реагируют на ракеты?
Как Ваши дети реагируют на войну? Как вы им обьясняете ситуацию? Я подумываю вернуться домой, но не знаю как ребёнку объяснить. Ребёнку 4 года.
показать весь текст
1
18
269
1
Один раз за всю войну упал? Кто-то погиб, что-то разрушило?
А в Броварах вертолёт упал, ещё и наш. Но это не значит, что такое происходит постоянно и что пора выезжать из Броваров.
А в Броварах вертолёт упал, ещё и наш. Но это не значит, что такое происходит постоянно и что пора выезжать из Броваров.
1
Там где упал, рядом село соседнее, окна побиты, есть пострадавшие. Не знаю один или не один раз, так как я тут только вот с начала лета
1
Местных спросите. Вряд ли часто падает. Какая область? И что теперь, на каждую тревогу прячутся? Могу поспорить, что нет. В селах и прятаться некуда, кроме погребов.
Мала грається - побудувала собачці будинок і поламала і каже : Кацапікі Трекеру розвалили будинок🤯 кінжалом, дитині 3.7. Коли тривога йдемо в паркінг чи в коридор, все розуміє.
1
В Броварах не только вертолет упал, но падают еще и другие объекты. Кто в Броварах живет, тот знает. Но конечно это не значит, что нужно выезжать из Броваров. Только помнить, что все в Украине в условной безопасности.
Відверто говорю з ними про війну. 8 і 13 років. Але я їх вивозила з окупованих, виїжджали, коли були вже активні бойові, та і лютий 22 вони добре пам´ятають. Вони все бачили самі. Якщо хтось з них хоче говорити - говорю максимально чесно та відверто. Техніка безпеки, чому треба ходити в укриття, чому ми не відвідуємо масові заходи і т.д
Але в нас тато воює, я вважаю , що мій обов´язок втовкмачити їм розуміння ситуації
Але в нас тато воює, я вважаю , що мій обов´язок втовкмачити їм розуміння ситуації
Но условная безопасность в Броварах выше, чем в Днепре. А в далёком селе выше, чем в Броварах. Так что я бы не сравнивала.
Вопрос автора, с которого тема началась, напрямую зависит от географии, возраста ребёнка и стрессоустойчивости мамы и прочих родственников. У каждого свой опыт.
Вопрос автора, с которого тема началась, напрямую зависит от географии, возраста ребёнка и стрессоустойчивости мамы и прочих родственников. У каждого свой опыт.
2
В мене все оточення поділилось на 2 табори. Перший дома, працюють і живуть повноцінним життям. Другі виїхали з метою повної еміграції, продають тут житло і пускають своє коріння і різних країнах світу. Просто пересидіти буквально кілька людей і то через зруйноване дома житло. А так, ті хто не планує емігрувати давно дома.
1
Оце правильно, якщо батьки спокійно реагують, то діти теж.
Бо в мене є знайома, яка просто вирищить при тривозі і хватає дитину і тягне в коридор і при цьому її тіліпає, плаче.
Дитина знервована вже. П´ють обоє заспокійливі. Таким краще виїхати
Бо в мене є знайома, яка просто вирищить при тривозі і хватає дитину і тягне в коридор і при цьому її тіліпає, плаче.
Дитина знервована вже. П´ють обоє заспокійливі. Таким краще виїхати
1
Я своїм трошки старшим ще на початку сказала, що це війна. Вони знають що не при кожній тривозі обстріли. Іноді питають чи будуть бахи, я кажу, що все добре, якщо буде небезпеаа ховаємся. Знають, що при тривозі не можна бути на вулиці. Тільки вдома
Ні в якому разі не можна це назвати нормальною обстановкою. Але яка на то якісна альтернатива? ). Жити бідно ми не звикли, обитирати чужі обірвані вугли теж. Діти звикли до комфорту. Для них це принципове питання і для нас теж.
Да знаю сім´ї, де діти скандалили і ревіли по дому. На то було багато причин і булінг у школах що вони жебраки і попрошайки. Але звичайно, від почуття меншовартості псих проблем не буде(.
У меня нет четкого разделения по лагерям. Есть знакомые, что боятся и хотели бы уехать, но дети не хотят без папы; есть такие, что бояться просто что-то менять, и этот страх пересиливает страх от возможных прилетов.
Есть такие, что эмигрировать не планируют, но и возвращаться раньше окончания войны тоже, не смотря на то, что жилье есть. У каждого свой выбор, и своя история.
Есть такие, что эмигрировать не планируют, но и возвращаться раньше окончания войны тоже, не смотря на то, что жилье есть. У каждого свой выбор, и своя история.
2
Нормально реагировала, спала, не всегда просыпалась от прилетов даже близко. 13 лет. Выехали в Польшу и она готова снова под прилеты, лишь бы не здесь(
А я не могу, я нервно под конец стала реагировать на это все.
А я не могу, я нервно под конец стала реагировать на это все.
В Українських школах повно булінгу по відношенню до дітей із бідних сімей, або сім´ї де одна мама виховує.
Иетересно это как вообще в действии?Вот допустим что то летит с грохотом мимо окна и родители внешне спокойные ( внутри понятное дело напряжены) и ребенок воспринимает по Вашему это спокойно?
Діти дзеркалять світогляд своїх батьків... і часто просто до всіх підряд. Я наприклад, не знаю фінансове становище нікого з класу , як і хто у якій сім´ї росте. Я малу привезла , увезла, гроші здала). То і моїй малій так само щодо всіх інших, пофігу. Її цікавить лише її життя, такі ми егоїсти)
2
Мой да. Сидит возле компа и даже не дёргается.
В конце мая его взрыв застал на улице. Шел со школы домой. Пришел как ни в чем не бывало.
В конце мая его взрыв застал на улице. Шел со школы домой. Пришел как ни в чем не бывало.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу