Беженцы, вам нравится страна, в которой вы сейчас живете?

Я так поняла, что у вас АйТи удаленка, нет?

Ні.Насправді це багатьом не подобається тим хто платить податки,і немає дітей.Бо одне діло молоді,здорові і без дітей,а інше жінка яка з трьома дітьми юзає цю систему.І поки буде такий випадок,людина стільки грошей заплатить,що сама б собі змогла в якійсь приватній клініці щось зробити

Наразі у США, живу в маленькому місті 15 т населення, життя повільне, американці добрі люди, за 9 місяців які я тут ні разу ні від кого нічого поганого не отримала, дуже нам співчувають. Але життя відстале, таке відчуття, що я в 90-х вони все ще відправляють чеки на оплату листами і взагалі не люблять зміни. Живуть по нашим міркам скучно, можливо тому що це маленьке містечко. На старості мабуть мені б тут зайшло, але зараз дуже сумую за динамічним життям Києва. Медицина дуже дорога, але вчора ходила робити мамограмму і зрозуміла наші відмінності. Доктор який робив заключення потім сам окремо прийшов до мене і привітав що в мене все добре і він цьому дуже радий , мене це так зворушило і я розумію наш розрив на поки в культурі спілкування. Люди тут дуже делікатні, поважають твою зону комфорту, ніколи нікого не критикують, це вважається дурним тоном. Напевно хотіла би сюди приїхати раніше, коли була молодша, зараз важко адаптуватися до їх життя та й за домівкою сумую....

Если мне нравится значит я никто?))

Наразі у США, живу в маленькому місті 15 т населення, життя повільне, американці добрі люди, за 9 місяців які я тут ні разу ні від кого нічого поганого не отримала, дуже нам співчувають. Але життя відстале, таке відчуття, що я в 90-х вони все ще відправляють чеки на оплату листами і взагалі не люблять зміни. Живуть по нашим міркам скучно, можливо тому що це маленьке містечко. На старості мабуть мені б тут зайшло, але зараз дуже сумую за динамічним життям Києва. Медицина дуже дорога, але вчора ходила робити мамограмму і зрозуміла наші відмінності. Доктор який робив заключення потім сам окремо прийшов до мене і привітав що в мене все добре і він цьому дуже радий , мене це так зворушило і я розумію наш розрив на поки в культурі спілкування. Люди тут дуже делікатні, поважають твою зону комфорту, ніколи нікого не критикують, це вважається дурним тоном. Напевно хотіла би сюди приїхати раніше, коли була молодша, зараз важко адаптуватися до їх життя та й за домівкою сумую....

CELTA не требовали. У меня САЕ С1, профильное образование, опыт и умение работать с детьми. Плюс, поскольку польского я не знала практически, в моих группах дети быстрее и больше заговорили на английском, ведь со мной жульничать бесполезно - я же и правда их не понимала) во многих языковых школах здесь политика погружения в язык (у меня было предложение даже работать в детском садике и просто общаться с детьми исключительно на английском - не захотела, потому что мне скучно работать с малышами 3-4 летними). Моим преимуществом так же было то, что я очень энергичная, позитивно эмоциональная и трудоголик).

Выгоднее ли работать? Нет. Но я хочу находиться здесь легально, а для этого надо платить налоги, а легче всего, когда за тебя это делает кто-то другой) да и дополнительно я все равно даю уроки, потому что зарплату надо соизмерять с тратами. Да, сейчас у меня зарплата такая же, как была в Украине до войны, но тогда доллар стоил 27 грн, а не 37 грн ,за 2-комнатную (!) квартиру я платила 6500 грн (вместе с отоплением) и жила одна, а сейчас 16 тыс напополам с другим человеком, да и за продукты при тех доходах я платила раза в 1,5 меньше, и спортзал мой стоил 4 тыс в год, а сейчас 1-1,5 тыс в месяц (еще и тренировки скучные и неинтересные), одному из моих котов лечение зубов обошлось бы в 1,5-2,5 тыс грн, а тут надо 10 тыс заплатить.

Ось ви пишите за динамічне життя в Києві. Просто цікаво, наскільки активне ваше життя було в Києві? В чому саме полягає динамічність?
Якщо можете поділитись вашим досвідом, будь-ласка
Бо в мене якось був спір на подібну тему

ну, мене в Польщі ніхто не годує, і до війни теж не годував а ви з тих, у кого в голові Європа - то лиш Німеччина?

Уж и не помню) мне дали тему, сделала несколько игр (дети маленькие были, 5-6 лет вроде), повторили слова (еду повторяли, не помню точно).
Но дело в том, что смотрят не только на структуру урока. Смотрят и на самого преподавателя, так что 50% моего успеха было не знание методики, а умение вовлечься самой в игру, веселиться, дурачиться, быть открытой, улыбаться, смеяться, двигаться, быть харизматичной, держать в поле зрения всех детей, никого не обделить вниманием, каждого спросить, заставить повторить, исправиль, добиться правильного произношения и т.п. Это сыграло роль больше, чем мой выбор игр и их организация.

Дівчата перестаньте мені по одній писати що Польща МЕНЕ не годує. Вона годує сотні тисяч українців. Та і не тільки про Польщу йдеться.
Бачу багато тіктоків де наші обсирають країни які надали їм прихисток та і совєтчіці не відстають- то місто не таке, то годують погано, то допомога маленька. Їдь додому, дуня і дома качай права. В Європі ти нах нікому не потрібна, якщо не хочеш працювати і інтегруватися

Удалено администрацией...

Ок) але в Польщі нема соц допомоги)
І збавте тон,будь ласка

Шо ви за ту Польщу причепилися? Ок обсудимо Ірландію? Коли афігєвші українці з Полтави, Вінниці і інших відносно безпечних регіонів жаліються що готелі не лакшері і обіди не домашні

Да. Западная Германия. Красивая природа, много ездим. Рядом Нидерланды, до Парижа 4 часа. Работаем оба удаленно. Спокойно, чисто, зелено. До войны жили в Одессе тоже хорошо.

Были в июле в Аахене
Классно все, но 9 градусов... зимние куртки распаковывала у вас не холодно?

Я недалеко от Аахена, да, лето холодное, куртки не причем. Постоянно дожди. 2нежели была летняя погода за всё лето, мои дети даже не успели всю летнюю одежду поносить

Кожні вихідні я з друзями кудись ходила, театр, опера, виставки, кіно, якісь інші заходи, навіть кудись старалась вибиратись в будній день після роботи. Тут є в них театр, по якості не гірший наших київських але ціна квитка від 50 доларів то ж кожних вихідних не походиш...Американці не страждають за культурою, вони віддають перевагу спорту, люблять гольф, американський футбол, баскетбол та ще у нас в Індіані гонки дуже популярні....

Це ж жах,а не погода,як ви в депресію не впадаєте,коли постійно дощ і холодно