Балаболка• 22 сентября 2023
Дві ситуації
Ви живете в Київській обл
1)У вас одна дитина - син 19 років. Син живе окремо з дівчиною.Ви б поїхали без сина жити за кордон?
2)У вас троє дітей, двоє неповнолітніх підлітків і син 19 років. Вивезли б двох дітей і залишили б старшого з бабусею і дідусем?
1)У вас одна дитина - син 19 років. Син живе окремо з дівчиною.Ви б поїхали без сина жити за кордон?
2)У вас троє дітей, двоє неповнолітніх підлітків і син 19 років. Вивезли б двох дітей і залишили б старшого з бабусею і дідусем?
показать весь текст
2
77
0
И первую и второй вариант приемлемы.
Дети в таком возрасте (19 лет) уже должны учиться самостоятельности.
Многие в 16 лет учатся в другом городе живут в общежитии.
Те кто поступают на военку вообще на казарменном режиме и ничего.
Дети в таком возрасте (19 лет) уже должны учиться самостоятельности.
Многие в 16 лет учатся в другом городе живут в общежитии.
Те кто поступают на военку вообще на казарменном режиме и ничего.
3
Так а в чому іншість ситуації в розрізі питання? Я з 16 років почала жити сама без батьків, а він в 19 типу не зможе жити без батьків чи що.
Тогда женщины имеют право поступать так, как считают нужным для себя. Сыновей они вырастили и отправили в свободное плавание.
Знаю ситуацию где муж невыездной, сын невыездной, родители слабые уже, женщина понятно, что остаётся. Так как вся ее жизнь здесь.
Знаю ситуацию где муж невыездной, сын невыездной, родители слабые уже, женщина понятно, что остаётся. Так как вся ее жизнь здесь.
Не поїхала би. Чого за той кордон з Київської області їхати. Там медом всім намазано?
Я би фізично не змогла жити без своїх дітей, не лишила би в Україні, щоб самій прокотись за легшим життям.
До 19-ти річного з дівчиною не лізла би зайвий раз, але знала би, що він поруч.
Я би фізично не змогла жити без своїх дітей, не лишила би в Україні, щоб самій прокотись за легшим життям.
До 19-ти річного з дівчиною не лізла би зайвий раз, але знала би, що він поруч.
5
Кума відправила силою навчатись за кордон. Виїжджав з бабусею інвалідом.
Кума з меншим першокласником в Київі
Я свого відправила за 3 дні до 18 за кордон.
Я з меншою в Києві
Кума з меншим першокласником в Київі
Я свого відправила за 3 дні до 18 за кордон.
Я з меншою в Києві
2
Почему?
Я свого отправила за пару дней до 18. Долго сомнквпоась, но сейчас мне так спокойнее. Уже там учмтся, и у нас тоже .
Я свого отправила за пару дней до 18. Долго сомнквпоась, но сейчас мне так спокойнее. Уже там учмтся, и у нас тоже .
1
Ви в 16 жили під час війни самі?
У мене син теж жив сам в 17. Але коли 24/02 бахнуло - я ледь таксі знайшла, щоб додому приїхав. І півтори години поки їхали через весь Київ, а я чула,як у них над головою ракети літають - ледь не посивіла.
А коли зрозуміла, що є ймовірність того, що на війну заберуть - відправила за кордон. Мені вистачає нервів за чоловіка і братів військових. Брата вже поховали.
У мене син теж жив сам в 17. Але коли 24/02 бахнуло - я ледь таксі знайшла, щоб додому приїхав. І півтори години поки їхали через весь Київ, а я чула,як у них над головою ракети літають - ледь не посивіла.
А коли зрозуміла, що є ймовірність того, що на війну заберуть - відправила за кордон. Мені вистачає нервів за чоловіка і братів військових. Брата вже поховали.
2
5
А мене так кума, одну дитину вивезла а інша 18 р відмовилась їхати, дівчинка. І лишилась з папою тут, зустрічається з хлопцем.
У Вас ситуація навпаки. Ви вчасно відправили синів, які не зможуть виїхати, якщо треба буде. З меншими дітьми виїдете в будь-який момент.
А в ситуації автора мами лишили не зовсім дорослих хлопців і поїхали в пошуках легшого життя.
А в ситуації автора мами лишили не зовсім дорослих хлопців і поїхали в пошуках легшого життя.
2
Стосовно мене, я б не змогла виїхати у пункті 1 це 100%. У пункті 2 це врятувати двох неповнолітніх дітей і не зламати їм психіку. Хоча скоріш в обох випадках я б не змогла залишити своїх дітей під час війни. Це не з Лівого берега на Правий приїхати на таксі, якщо не дай Боже щось станеться.
У випадку моїх подруг - обидві лишили своїх 19ти річних синів.
Перша викладає сторіс як вона офігенно провела час , кожного дня. Навіть після страшних обстрілів. Вона майже рік живе в іншій країні, син тут під обстрілами, по суті її нічого там взагалі не тримає, вона сама. Я не маю права осуджувати, але ну не розумію я .
У випадку моїх подруг - обидві лишили своїх 19ти річних синів.
Перша викладає сторіс як вона офігенно провела час , кожного дня. Навіть після страшних обстрілів. Вона майже рік живе в іншій країні, син тут під обстрілами, по суті її нічого там взагалі не тримає, вона сама. Я не маю права осуджувати, але ну не розумію я .
2
7
Але вона ж відправила його закордон з бабусею, переживає за сина.
Моєму сину 12. Був би він старший, ближче до 18, то виїжджала би з ним.
А чоловік хай їде країну захищати, якщо принесуть повістку.
Моєму сину 12. Був би він старший, ближче до 18, то виїжджала би з ним.
А чоловік хай їде країну захищати, якщо принесуть повістку.
Ото ж.
У мене в голові до сих пір те таксі. Син їхав з телефоном на голосній. І я чула як над ними ракети летять і водій матюкається на русню. Заспокоювало лише водієві слова ’прорвемся, довезу, у самого син’.
Ми їздили до сина на тиждень. В той час як раз прильот був сильний. Чоловік як раз вдома був. Я спати не могла, ТГ читала, особливо коли розуміла що зовсім поруч - хотілось їхати туди, щоб разом бути.
І я начебто не вразлива.
У мене в голові до сих пір те таксі. Син їхав з телефоном на голосній. І я чула як над ними ракети летять і водій матюкається на русню. Заспокоювало лише водієві слова ’прорвемся, довезу, у самого син’.
Ми їздили до сина на тиждень. В той час як раз прильот був сильний. Чоловік як раз вдома був. Я спати не могла, ТГ читала, особливо коли розуміла що зовсім поруч - хотілось їхати туди, щоб разом бути.
І я начебто не вразлива.
3
Звичайно. вони довго шукали як. Оформлювали бабусі інвалідність (діагноз онко був), потім опікунство. Нервували чи вийде. Не знали куди їхати.
Кума і чоловік військові.
Кума і чоловік військові.
1
Я так само не змогла би відпочивати, знаючи, що моя дитина не виїздна, що можуть на війну забрати, що може прилетіти.
Не розумію таких мамаш.
Не розумію таких мамаш.
2
Люблю звісно. Але якщо обирати між сином та чоловіком, то обрала би сина. Відправила би за кордон сина.
Якщо прийде час, чоловік мусить іти захищати країну. Це дуже боляче звучить. Але, якщо б всі поховалися, то кацапи стояли би вже Києві.
Страшний і болючий вибір.
Якщо прийде час, чоловік мусить іти захищати країну. Це дуже боляче звучить. Але, якщо б всі поховалися, то кацапи стояли би вже Києві.
Страшний і болючий вибір.
1
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу