Відсутність дітей

Почну з того, що завжди мріяла про свою сім´ю. І от у мене люблячий чоловік, своя квартира, машина, робота, але дітей у нас немає( А всі ж питають" ну коли?"). Спочатку ми просто чекали( типу всьому свій час), потім я почала обстежуватися, купа незрозумілих діагнозів, які то підтверджуються, то спростовуються, проходила лікування, знову чекали і нарешті через 1.5 років перший позитивний тест, а потім просто місячні. Через 4 місяці стається
чудо, я вагітнію знову, але стається завмерла вагітність, дві чистки, і як наслідок нові проблеми після двох хірургічних втручань.
Так от, як навчитися жити щасливо не маючи дітей? Як перестати відчувати себе винною перед чоловіком та його ріднею?
Як не думати про вагітність та дитину майже кожну хвилину? Як відпустити це все?
Я розумію, що я ще молода, хтось може сказати, що не переживай, все попереду, але я ж бачу, що моє жіноче здоров´я, а ще й після чисток, уже не таке як має бути і я дійсно не впевнена, що зможу подарувати чоловікові дитинку. Мені дуже шкода чоловіка, він не заслуговує на таке, і я не знаю як правильно вчинити в такій ситуації. У всіх друзів, знайомих, родичів народжуються дітки, кругом купа вагітних, а я дивлюсь на це все і просто не знаю як жити далі, впадаю в депресію і псуються відносини з чоловіком. Дуже втомилися, і я, і він.
Порадьте щось будь ласка.