Смотрю новости
"Путін заявив, що Україна пішла в наступ на Херсонщині. "
Что у нас то ожидать?
Окопную позиционную? Или будут хорошие новости?
"
Не встигли в ніч з 16 на 17 жовтня відгриміти вибухи ATACMS на ворожих аеродромах окупованих Бердянська і Луганська – як в ніч з 17 на 18 жовтня СБУ забезпечила «просмажування rare» до 3000 військових і до 80 одиниць техніки в польовому таборі ворога на Курщині (менше 10 км на північний схід від військового аеродрому «Халіно» за Курськом, 115 км від нашого кордону). Точна кількість «готових страв від шеф-кухаря СБУ» ще встановлюється, але зафіксовано мінімум 18 прильотів.
А перед тим в ніч на 15 жовтня дрони СБУ роздовбали електропідстанцію в Красной Яруґє на Бєлгородщині, за 12 км від кордону (60 км від Сум на південний схід) – до неї були підключені військові об’єкти ворога.
Так що окупант звикає, що безкарними вже не буде. Що прифронтова логістика тепер може будь-якого моменту бути зруйнована нами. Що забезпечення прифронтової інфраструктури електрикою ми теж можемо будь-коли відрубати кількома дронами СБУ. Це відтягує ресурси від безпосередньо лінії зіткнення – щоб подбати про тили. А значить, нашим бійцям на фронті трохи легше.
"Путін заявив, що Україна пішла в наступ на Херсонщині. "
Что у нас то ожидать?
Окопную позиционную? Или будут хорошие новости?
"
Не встигли в ніч з 16 на 17 жовтня відгриміти вибухи ATACMS на ворожих аеродромах окупованих Бердянська і Луганська – як в ніч з 17 на 18 жовтня СБУ забезпечила «просмажування rare» до 3000 військових і до 80 одиниць техніки в польовому таборі ворога на Курщині (менше 10 км на північний схід від військового аеродрому «Халіно» за Курськом, 115 км від нашого кордону). Точна кількість «готових страв від шеф-кухаря СБУ» ще встановлюється, але зафіксовано мінімум 18 прильотів.
А перед тим в ніч на 15 жовтня дрони СБУ роздовбали електропідстанцію в Красной Яруґє на Бєлгородщині, за 12 км від кордону (60 км від Сум на південний схід) – до неї були підключені військові об’єкти ворога.
Так що окупант звикає, що безкарними вже не буде. Що прифронтова логістика тепер може будь-якого моменту бути зруйнована нами. Що забезпечення прифронтової інфраструктури електрикою ми теж можемо будь-коли відрубати кількома дронами СБУ. Це відтягує ресурси від безпосередньо лінії зіткнення – щоб подбати про тили. А значить, нашим бійцям на фронті трохи легше.
показать весь текст
4
24
12
83
0
Чергове досягнення того, кого розглядають виключно як уособлення ресурсів і територій. Бо так познущатися з постановкою його п**жу - це більше ніж зневага. Реально друга серія після «стулу».
5
А на дальнем востоке их сколько! Даже стоял вопрос об изучении китайского языка в школах кацапии
1
2
Посмотрела, что пишет кацапйон из 205. Ничего нет, наверное некогда, в окопе сидит, отстреливается
2
Там уже процесс
Китаенизация
От русского либерала’ россия повиснет на китайской веревке-
’Мой друг, почти год не бывший в России, вернулся полный впечатлений. Упомянув стандартный и нисколько не удивляющий меня набор из «Москва – удобный для жизни европейский город», «цены выросли, но денег стало еще больше», «о войне либо хорошо, либо никак» и еще несколько таких же ставших привычными сентенций, он очень четко ответил на вопрос, что все-таки бросилось ему больше всего в глаза по прибытии, спустя год отсутствия: обилие надписей на китайском языке…
Надписи эти, естественно, начинаются с метро, где они вытесняют дублирование на английском, но они присутствуют уже и на магазинных вывесках, и в ресторанных меню, и еще много где. И это не просто желание утереть нос англосаксам. Духовное следует за материальным. Носители языка естественным образом постепенно заполняют собой образовавшийся после исхода европейцев вакуум. Китайское присутствие все более ощутимо в Москве (о Сибири и Дальнем Востоке судить не берусь – нет информации, но полагаю, что и там китайцы не чужие). По крайней мере, на уровне восприятия. Знакомая жаловалась на трудности со сдачей квартиры в центре: хорошие деньги в основном у китайских квартиросъемщиков, но сдавать им свое жилье пока боязно. Вряд ли на практике все зашло так далеко, но тренд очевиден.
Китай проникает в Россию масштабно, неотвратимо и, похоже, необратимо.
Визит Путина в Китай внешне косплеит наезды русских князей в Орду за ярлыком на «великое княжение». Тот, кто помнит о традиционном, ставшем притчей во языцех чванстве русских чиновников (имперских, советских и постсоветских), их пренебрежительно-высокомерном отношении к любым иностранцам, многократно описанном в русской литературе, не может без удивления наблюдать за тем, как Путин заискивающе превозносит и сам Китай, и его Председателя Си. Китайское – значит, отличное. Достаточно бегло пролистать Яндекс.Дзен, чтобы понять, что именно этот слоган является сегодня лейтмотивом пропаганды. Все разговоры о «русском мире» на этом фоне кажутся бутафорскими. На практике невозможно скрыть, что Россия в лице Путина настойчиво предлагает себя Китаю в качестве младшего партнера, а Китай морщится и небрежно отмахивается от этих назойливых предложений, скрывая презрение и холодный расчет мстителя за широкой восточной улыбкой.
Если отвлечься от актуальной политической повестки, даже такой насущной, как война и поднимающий голову внутренний террор, и постараться вычленить то главное, что характеризует переживаемую Россией эпоху, то в сухом остатке будет именно этот стратегический цивилизационный разворот от Европы в сторону Китая – этой современной Орды «русского мира». Ключевая проблема состоит в том, что разворот этот сделан не в интересах России, а в интересах ее правящего клана, который запутался в им же созданном клубке неразрешимых проблем и не видит другого пути обеспечить сохранение власти в своих руках, как отдать себя и страну Китаю. Для них это действительно единственный выход в сложившейся ситуации. А вот для России это, скорее всего, вход. Вход в длительную эпоху угасания той самой русской цивилизации, о которой Путин так много распинался недавно на Валдайском форуме.
Русская цивилизация, если уж говорить о таковой, всегда выживала именно как цивилизация-посредник между Востоком и Западом. Путин своей политикой вышибает из-под ее ног эту возможность, как палач вышибает табуретку из-под ног приговоренного к повешению. Привязанная к Китаю и лишенная уравновешивающих связей с Западом, Россия безвольно повиснет на китайской веревке, теряя шаг за шагом и свой пресловутый суверенитет, о котором так пекутся нынешние ее властители, и свою культурную идентичность, о которой так пекутся ее нынешние духовные отцы.’
Китаенизация
От русского либерала’ россия повиснет на китайской веревке-
’Мой друг, почти год не бывший в России, вернулся полный впечатлений. Упомянув стандартный и нисколько не удивляющий меня набор из «Москва – удобный для жизни европейский город», «цены выросли, но денег стало еще больше», «о войне либо хорошо, либо никак» и еще несколько таких же ставших привычными сентенций, он очень четко ответил на вопрос, что все-таки бросилось ему больше всего в глаза по прибытии, спустя год отсутствия: обилие надписей на китайском языке…
Надписи эти, естественно, начинаются с метро, где они вытесняют дублирование на английском, но они присутствуют уже и на магазинных вывесках, и в ресторанных меню, и еще много где. И это не просто желание утереть нос англосаксам. Духовное следует за материальным. Носители языка естественным образом постепенно заполняют собой образовавшийся после исхода европейцев вакуум. Китайское присутствие все более ощутимо в Москве (о Сибири и Дальнем Востоке судить не берусь – нет информации, но полагаю, что и там китайцы не чужие). По крайней мере, на уровне восприятия. Знакомая жаловалась на трудности со сдачей квартиры в центре: хорошие деньги в основном у китайских квартиросъемщиков, но сдавать им свое жилье пока боязно. Вряд ли на практике все зашло так далеко, но тренд очевиден.
Китай проникает в Россию масштабно, неотвратимо и, похоже, необратимо.
Визит Путина в Китай внешне косплеит наезды русских князей в Орду за ярлыком на «великое княжение». Тот, кто помнит о традиционном, ставшем притчей во языцех чванстве русских чиновников (имперских, советских и постсоветских), их пренебрежительно-высокомерном отношении к любым иностранцам, многократно описанном в русской литературе, не может без удивления наблюдать за тем, как Путин заискивающе превозносит и сам Китай, и его Председателя Си. Китайское – значит, отличное. Достаточно бегло пролистать Яндекс.Дзен, чтобы понять, что именно этот слоган является сегодня лейтмотивом пропаганды. Все разговоры о «русском мире» на этом фоне кажутся бутафорскими. На практике невозможно скрыть, что Россия в лице Путина настойчиво предлагает себя Китаю в качестве младшего партнера, а Китай морщится и небрежно отмахивается от этих назойливых предложений, скрывая презрение и холодный расчет мстителя за широкой восточной улыбкой.
Если отвлечься от актуальной политической повестки, даже такой насущной, как война и поднимающий голову внутренний террор, и постараться вычленить то главное, что характеризует переживаемую Россией эпоху, то в сухом остатке будет именно этот стратегический цивилизационный разворот от Европы в сторону Китая – этой современной Орды «русского мира». Ключевая проблема состоит в том, что разворот этот сделан не в интересах России, а в интересах ее правящего клана, который запутался в им же созданном клубке неразрешимых проблем и не видит другого пути обеспечить сохранение власти в своих руках, как отдать себя и страну Китаю. Для них это действительно единственный выход в сложившейся ситуации. А вот для России это, скорее всего, вход. Вход в длительную эпоху угасания той самой русской цивилизации, о которой Путин так много распинался недавно на Валдайском форуме.
Русская цивилизация, если уж говорить о таковой, всегда выживала именно как цивилизация-посредник между Востоком и Западом. Путин своей политикой вышибает из-под ее ног эту возможность, как палач вышибает табуретку из-под ног приговоренного к повешению. Привязанная к Китаю и лишенная уравновешивающих связей с Западом, Россия безвольно повиснет на китайской веревке, теряя шаг за шагом и свой пресловутый суверенитет, о котором так пекутся нынешние ее властители, и свою культурную идентичность, о которой так пекутся ее нынешние духовные отцы.’
11
Утібозє. Та важний ти, важний. Ми про тебе щодня згадуєм і за упокой ставим.
Дєржи крєпчє трєвожний чемоданчик. Хто зна в який окоп прийдеться падать
Дєржи крєпчє трєвожний чемоданчик. Хто зна в який окоп прийдеться падать
3
👀 Поїздка Путіна до Китаю та другі цього року переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном знову завершилися без ключового рішення, яке багато років чекають у Кремлі.
Хоча Путін називав Сі «дорогим другом», хвалив Пекін за успіхи проекту «Один пояс — один шлях» та заявляв про «великі перспективи» двосторонніх відносин, китайські чиновники не підписали контракт на постачання російського газу та будівництво трубопроводу «Сила Сибіру-2» .
Проект, який Кремль просуває понад 7 років, планувалося обговорити на переговорах. І хоча для зустрічі з китайцями Путін привіз із собою велику делегацію, до якої увійшли віце-прем´єр Олександр Новак, голова «Газпрому» Олексій Міллер, голова «Роснафти» Ігор Сєчін, домогтися згоди Сі Цзіньпіна не вдалося.
Жодних документів щодо «Сили Сибіру-2» підписано не буде і навіть не планується у найближчій перспективі.
Китайський контракт відчайдушно потрібен «Газпрому», який втратив європейський ринок, скоротив експорт до мінімуму з останніх років СРСР і змушений був зрізати видобуток практично на третину — рекордну величину у своїй історії. За 12 місяців з липня 2022 року до кінця червня 2023-го компанія отримала більше 1 трлн рублів чистого збитку і витратила дві третини запасів готівки на рахунках, щоб покрити втрати та касові розриви.
⁉️ Що на виході? Абсолютно провальний візит Путіна до Китаю, де кремлівському злочинцю ясно вказали його місце: Росія не більще, аніж сировинний придаток КНР. Мало того - навіть не основний для Китаю придаток. Просто Пекін використовує складне геополітичне становище Росія для того, щоб з величезним демпінгом забирати те єдине (окрім ядерної зброї), чим ще багата Росія. Але з такими темпами ’взаємовигідного співробітництва’, наступний російсько-китайський саміт може відбутись у китайському Хабаровську. Восток - дєло тонкоє.
©️ Via The Moscow Times.
Хоча Путін називав Сі «дорогим другом», хвалив Пекін за успіхи проекту «Один пояс — один шлях» та заявляв про «великі перспективи» двосторонніх відносин, китайські чиновники не підписали контракт на постачання російського газу та будівництво трубопроводу «Сила Сибіру-2» .
Проект, який Кремль просуває понад 7 років, планувалося обговорити на переговорах. І хоча для зустрічі з китайцями Путін привіз із собою велику делегацію, до якої увійшли віце-прем´єр Олександр Новак, голова «Газпрому» Олексій Міллер, голова «Роснафти» Ігор Сєчін, домогтися згоди Сі Цзіньпіна не вдалося.
Жодних документів щодо «Сили Сибіру-2» підписано не буде і навіть не планується у найближчій перспективі.
Китайський контракт відчайдушно потрібен «Газпрому», який втратив європейський ринок, скоротив експорт до мінімуму з останніх років СРСР і змушений був зрізати видобуток практично на третину — рекордну величину у своїй історії. За 12 місяців з липня 2022 року до кінця червня 2023-го компанія отримала більше 1 трлн рублів чистого збитку і витратила дві третини запасів готівки на рахунках, щоб покрити втрати та касові розриви.
⁉️ Що на виході? Абсолютно провальний візит Путіна до Китаю, де кремлівському злочинцю ясно вказали його місце: Росія не більще, аніж сировинний придаток КНР. Мало того - навіть не основний для Китаю придаток. Просто Пекін використовує складне геополітичне становище Росія для того, щоб з величезним демпінгом забирати те єдине (окрім ядерної зброї), чим ще багата Росія. Але з такими темпами ’взаємовигідного співробітництва’, наступний російсько-китайський саміт може відбутись у китайському Хабаровську. Восток - дєло тонкоє.
©️ Via The Moscow Times.
6
4
1
О, а моли очень идёт обстановка на первом фото! Только ему нужно принять горизонтальное положение - и будет идеально!
7
С*ка, вiн наче з труни вилiз. Китайцы-затейники, такое придумали, молодцы. Еще и желто-синий флаг, обычно у них все в красных тонах.
4
Я спочатку дійсно подумала, що то труна з квітами, а над нею його фото, але без рамочки і чорної стрічки
3
Судячи з гроба і українського прапора ззаду х@йла скоро буде наша перемога, китайці щось знають і не робили б такого просто так. Викладу рекламний ролик Євро 2012, яке було в Україні в 2012 році Китай вже тоді все знав. Я особисто цей ролик побачила перший раз в лютому 2014 року і прозріла, але ж я не знала, що то тільки початок. В ролику, до речі війна по усій Європі, почалася з України. Там багато всього.
1
1
1
Кажуть, що Атакамс летить лише на 160 км. Ну не знаю, пердак Путіна запалав аж в Пекіні…
С чего б.
С чего б.
1
1
Все равно плюсы-
- Балістичні ракети одна з найскладніших цілей для перехоплення, а ракета ATACMS (M39 Block I) здатна маневрувати в польоті.
- Лише російські С-300В, С-300В4 та Панцир гіпотетично здатні перехопити ATACMS.
- Але цих систем занадто мало, щоб прикрити всю лінію фронту і становити загрозу для цих ракет.
- У Путіна немає захисту від ATACMS, окрім дезінформації, каже військовий експерт Ден Райс.
- Генерал-лейтенант у відставці Ходжес заявив, що поява ATACMS в українському арсеналі матиме як негайні, так і довгострокові наслідки.
- Як показали перші удари, окупаційним військам Росії доведеться перемістити авіацію на аеродроми далі від лінії фронту, що знизить їхню ефективність.
- За словами іншого експерта, на аеродромах у Луганську та Бердянську базувались вертольоти Ка-52, які з початку контрнаступу цілодобово вилітали обстрілювати українську бронетехніку протитанковими ракетами ’Вихор’.
- Якщо вертольоти будуть нейтралізовані або обмежені в застосуванні, українська бронетехніка відчуватиме менше загроз на полі бою.
- Під загрозою всі склади постачання, командні пункти чи будь-яке велике скупчення військ у межах 165 км вздовж лінії фронту.
- Балістичні ракети одна з найскладніших цілей для перехоплення, а ракета ATACMS (M39 Block I) здатна маневрувати в польоті.
- Лише російські С-300В, С-300В4 та Панцир гіпотетично здатні перехопити ATACMS.
- Але цих систем занадто мало, щоб прикрити всю лінію фронту і становити загрозу для цих ракет.
- У Путіна немає захисту від ATACMS, окрім дезінформації, каже військовий експерт Ден Райс.
- Генерал-лейтенант у відставці Ходжес заявив, що поява ATACMS в українському арсеналі матиме як негайні, так і довгострокові наслідки.
- Як показали перші удари, окупаційним військам Росії доведеться перемістити авіацію на аеродроми далі від лінії фронту, що знизить їхню ефективність.
- За словами іншого експерта, на аеродромах у Луганську та Бердянську базувались вертольоти Ка-52, які з початку контрнаступу цілодобово вилітали обстрілювати українську бронетехніку протитанковими ракетами ’Вихор’.
- Якщо вертольоти будуть нейтралізовані або обмежені в застосуванні, українська бронетехніка відчуватиме менше загроз на полі бою.
- Під загрозою всі склади постачання, командні пункти чи будь-яке велике скупчення військ у межах 165 км вздовж лінії фронту.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу