АБВГДэшница• 02 ноября 2023
Містична історія, яку я не можу пояснити досі
Добрий всім день.
Сьогодні дівчина тут робила тему про те як мало цікавих тем нині створюють. Читаючи коментарі, я згадала і вирішила написати одну історію, яку (пройшло більше 15 років) досі не можу пояснити.
В квітні н-ного року було весілля моєї родички. Туди були запрошені я і моя найкраща подруга "Аня" . Там ми познайомились з моїм троюрідним братом "Сашею" (в них інші імена).
Ми втрьох дуже зблизилися, відпочивали ці кілька днів разом, він на своїй машині підвіз нас до нашого міста проживання. Обмінялися контактами, домовились спілкувалась, дружити. Між Анею і Сашею виникла певна симпатія.
В червні того ж року моїй мамі зранку зателефонували і повідомили, що Саша вночі розбився на машині. Загинув.
Через годин 5-6 ми були з Анею на навчанні. Мені зателефонував невідомий номер: Оля, привіт! Це я Саша!
Я не могла зрозуміти хто це. Хлопець хвилин 10-15 пояснював мені, що познайомився зі мною і Анею.
Зараз я не можу пригадати всіх деталей тієї розмови.
Але. Я не знайомилась узагалі ні з якими хлопцями. З іменем Саша. Щоб ще й з Анею. Я такого не пригадую.
Ніхто не міг пожартувати про це точно.
Я не можу витягнути з пам´яті, що тоді казав мені цей хлопець по телефону.
Більше він не дзвонив.
Ось так. Звісно є якесь логічне пояснення, але я його не знаю досі.
Може розкажете свої історії?
Сьогодні дівчина тут робила тему про те як мало цікавих тем нині створюють. Читаючи коментарі, я згадала і вирішила написати одну історію, яку (пройшло більше 15 років) досі не можу пояснити.
В квітні н-ного року було весілля моєї родички. Туди були запрошені я і моя найкраща подруга "Аня" . Там ми познайомились з моїм троюрідним братом "Сашею" (в них інші імена).
Ми втрьох дуже зблизилися, відпочивали ці кілька днів разом, він на своїй машині підвіз нас до нашого міста проживання. Обмінялися контактами, домовились спілкувалась, дружити. Між Анею і Сашею виникла певна симпатія.
В червні того ж року моїй мамі зранку зателефонували і повідомили, що Саша вночі розбився на машині. Загинув.
Через годин 5-6 ми були з Анею на навчанні. Мені зателефонував невідомий номер: Оля, привіт! Це я Саша!
Я не могла зрозуміти хто це. Хлопець хвилин 10-15 пояснював мені, що познайомився зі мною і Анею.
Зараз я не можу пригадати всіх деталей тієї розмови.
Але. Я не знайомилась узагалі ні з якими хлопцями. З іменем Саша. Щоб ще й з Анею. Я такого не пригадую.
Ніхто не міг пожартувати про це точно.
Я не можу витягнути з пам´яті, що тоді казав мені цей хлопець по телефону.
Більше він не дзвонив.
Ось так. Звісно є якесь логічне пояснення, але я його не знаю досі.
Може розкажете свої історії?
показать весь текст
1
1
13
62
0
у мене чимало саме містичних історій - у більшість важко повірити. Але я ж сама знаю правду.
одна ж найцікавіших - в 2001 році в одному з чаріті шопс Лондону, куди я забрела дійсно випадково - за декілька хвилин до закриття. і мені продавець каже - у вас є декілька хвилин
не знаю чому, але замість сд дисків я почала перебирати книги неспішно і я натрапила на щось тверде, яке відрізнялось за формою від друкованих видань.
тут мене просять поспішити - я інтуїтивно беру знахідку і іду на касу - ціна була 2.60 ф.
Оплатила і вдома вже роздивилася - це ікона на деревяній основі. Пізніше я понесла до антиквара, він видав, що це періоду першої світової війни. Скоріш за все, виходячи з розміру - річ слугувала оберегом для солдата. Культурної цінності не являє. Лише дійсно стара річ .
Пройшли роки - я повернулася до України, переїхала зі столиці в провінційне місто. І одного разу я чомусь захотіла дослідити зображення на цій іконці.
Виявилося, що це св. Афанасій ,який служив та помер в монастирі недалеко від мого міста .
Пізніше рештки святого перевезли до Харкова.
Так що ось так святині повертаються додому .
одна ж найцікавіших - в 2001 році в одному з чаріті шопс Лондону, куди я забрела дійсно випадково - за декілька хвилин до закриття. і мені продавець каже - у вас є декілька хвилин
не знаю чому, але замість сд дисків я почала перебирати книги неспішно і я натрапила на щось тверде, яке відрізнялось за формою від друкованих видань.
тут мене просять поспішити - я інтуїтивно беру знахідку і іду на касу - ціна була 2.60 ф.
Оплатила і вдома вже роздивилася - це ікона на деревяній основі. Пізніше я понесла до антиквара, він видав, що це періоду першої світової війни. Скоріш за все, виходячи з розміру - річ слугувала оберегом для солдата. Культурної цінності не являє. Лише дійсно стара річ .
Пройшли роки - я повернулася до України, переїхала зі столиці в провінційне місто. І одного разу я чомусь захотіла дослідити зображення на цій іконці.
Виявилося, що це св. Афанасій ,який служив та помер в монастирі недалеко від мого міста .
Пізніше рештки святого перевезли до Харкова.
Так що ось так святині повертаються додому .
3
21
У меня есть))
Все время ходила в одних и тех же украшениях, не люблю менять . Я в них и сплю и купаюсь , т.е не снимая. И так получилось что серьгу потеряла, браслет порвался, сняла, осталась цепочка с кулоном на шее. И вот одну ночь не могла уснуть мне эта цепочка прям мешала и я ее сняла положила рядом с кроватью. Утром забыла одеть. И в этот день наш дом ограбили, унесли все мои украшения в том числе то что сняла ночью
Сопоставляя факты, вспомнила ситуацию, накануне мой мануальный терапевт советовал мне ’почистить’ золото так как много негатива, но так как я не по этим делам то просто пропустила мимо ушей.
Почему я сняла цепочку до сих пор объяснить не могу, до этого могла годами не менять
Все время ходила в одних и тех же украшениях, не люблю менять . Я в них и сплю и купаюсь , т.е не снимая. И так получилось что серьгу потеряла, браслет порвался, сняла, осталась цепочка с кулоном на шее. И вот одну ночь не могла уснуть мне эта цепочка прям мешала и я ее сняла положила рядом с кроватью. Утром забыла одеть. И в этот день наш дом ограбили, унесли все мои украшения в том числе то что сняла ночью
Сопоставляя факты, вспомнила ситуацию, накануне мой мануальный терапевт советовал мне ’почистить’ золото так как много негатива, но так как я не по этим делам то просто пропустила мимо ушей.
Почему я сняла цепочку до сих пор объяснить не могу, до этого могла годами не менять
4
Я верю в мистику, был период в жизни, когда много чего происходило странного.
У меня умер любимый человек, больше полугода он мне снился, по разному. Чаще молчал , иногда предупреждал о чем то, пару раз приходил с и мы гуляли по улицам города, как будто в настоящей жизни. Помню даже прикосновения, поцелуи, насколько все было реально.
И вот в один день снится сон, что я иду по дороге , вокруг огромные пирамидальные тополя уходят верхушками в небо. На дороге телефонная будка, я набираю номер и долго слушаю длинные гудки, потом слышу мужской голос который мне говорит : его здесь больше нет, не звони.
После этого он мне больше не снился. Может пару раз на годовщину смерти.
У меня умер любимый человек, больше полугода он мне снился, по разному. Чаще молчал , иногда предупреждал о чем то, пару раз приходил с и мы гуляли по улицам города, как будто в настоящей жизни. Помню даже прикосновения, поцелуи, насколько все было реально.
И вот в один день снится сон, что я иду по дороге , вокруг огромные пирамидальные тополя уходят верхушками в небо. На дороге телефонная будка, я набираю номер и долго слушаю длинные гудки, потом слышу мужской голос который мне говорит : его здесь больше нет, не звони.
После этого он мне больше не снился. Может пару раз на годовщину смерти.
4
3
в тому ж таки Лондоні я раз потрапила в часову воронку. Чоловік чекав в умовленому місті - я йшла з коледжу сотні раз і він зустрічав мене біля виходу з невеличкого парку. Там лавочки, відпочивають люди, а в стороні старовинні надгробні плити.
Час переходу через цей скверик займав не більше 3-4 хв.
Того разу я вирішила пройти навпростець по якійсь алеї. І тут я йду і розумію, що виходу немає.
Люди чомусь зникли, я так блукала довго - по відчуттям не менше 20 хв. Злякалася, тому що натикалася на мур в будь-якому місці, де мав бути вихід.
Почала про себе читати Отче наш, і що цікаво , пригадався варіант на польській мові (бабуся кілька раз прочитала мені в дитинстві - в школі навчали ії саме так). І - зявилися люди, я спокійно вийшла до чоловіка.
Запитала його, скільки мене не було - каже, та 2-3 хв як зазвичай.
Налякалася я тоді ну дуже сильно
І зараз ось набираю текст, а руки холонуть)
Час переходу через цей скверик займав не більше 3-4 хв.
Того разу я вирішила пройти навпростець по якійсь алеї. І тут я йду і розумію, що виходу немає.
Люди чомусь зникли, я так блукала довго - по відчуттям не менше 20 хв. Злякалася, тому що натикалася на мур в будь-якому місці, де мав бути вихід.
Почала про себе читати Отче наш, і що цікаво , пригадався варіант на польській мові (бабуся кілька раз прочитала мені в дитинстві - в школі навчали ії саме так). І - зявилися люди, я спокійно вийшла до чоловіка.
Запитала його, скільки мене не було - каже, та 2-3 хв як зазвичай.
Налякалася я тоді ну дуже сильно
І зараз ось набираю текст, а руки холонуть)
2
7
Так себе история, если честно. 
Разбавлю ее своей, не могу назвать ее ’мистической’, но она осталась для меня необьяснимой.
Много лет назад у меня ночевала подруга, и утром мы с ней шли на работу через парк, и она увидела под ногами какую то блестяшку и подняла ее, я почему то решила что это детское копеечное кольцо и хотела сразы выбросить. Глянула внимательно - а это сережка, причем очень знакомая, моей самой близкой подруги и соседки на тот момент.
Рассказ хозяйки сережки - шла поздно вечером домой из гостей, да она рисковая, услышала за собой шаги, какой то мужик схватил за горло и хотел изнасиловать, тащил в глубину парка. Они долго препирались и боролись, потом ей удалось вырваться и убежать. Уже дома обнаружила что нет сережки. И да, она таки рисковая, потому что опять пошла ночью на то место с фонарем, а потом срузу утром, пока людей не было, и еще днем несколько раз. А нашла я эту сережку аж через день. И лежала она себе прямо на дорожке, в проходном месте, там где не только люди на работу с работы идут, а еще и школьники кроссы бегали.
Ну вот и вопрос, каковы были шансы найти ее мне через 1,5 дня после потери?
Разбавлю ее своей, не могу назвать ее ’мистической’, но она осталась для меня необьяснимой.
Много лет назад у меня ночевала подруга, и утром мы с ней шли на работу через парк, и она увидела под ногами какую то блестяшку и подняла ее, я почему то решила что это детское копеечное кольцо и хотела сразы выбросить. Глянула внимательно - а это сережка, причем очень знакомая, моей самой близкой подруги и соседки на тот момент.
Рассказ хозяйки сережки - шла поздно вечером домой из гостей, да она рисковая, услышала за собой шаги, какой то мужик схватил за горло и хотел изнасиловать, тащил в глубину парка. Они долго препирались и боролись, потом ей удалось вырваться и убежать. Уже дома обнаружила что нет сережки. И да, она таки рисковая, потому что опять пошла ночью на то место с фонарем, а потом срузу утром, пока людей не было, и еще днем несколько раз. А нашла я эту сережку аж через день. И лежала она себе прямо на дорожке, в проходном месте, там где не только люди на работу с работы идут, а еще и школьники кроссы бегали.
Ну вот и вопрос, каковы были шансы найти ее мне через 1,5 дня после потери?
1
6
Я из Харькова , незадолго до войны сидели с мужем в комнате , он смотрел телевизор , какой то триллер , я просто что то делала , не помню, может вещи складывала, вообще не обращала внимание на бубнеж из телевизора .
Вдруг там кто то произносит слова которые выделяются из общего шума, они прямо врезались мне в память- « будет буря , катастрофа , хаос, но ты не изменишь ничего , спасайся».
Вдруг там кто то произносит слова которые выделяются из общего шума, они прямо врезались мне в память- « будет буря , катастрофа , хаос, но ты не изменишь ничего , спасайся».
12
Мы уехали в начале марта , как раз утром уехали а ночью напротив нашего дома самолёт сбросил бомбу, в комнате где мы спали выбило окно .
Сейчас мы вернулись , живем , надеемся на лучшее )
Сейчас мы вернулись , живем , надеемся на лучшее )
9
Це з треба так написати, я не могла вʼїхати про що мова.
Познайомилась з Анею і Сашою.
Інший абзац-не знайомилась з Анею і Сашою.🤦♀️🙈
Познайомилась з Анею і Сашою.
Інший абзац-не знайомилась з Анею і Сашою.🤦♀️🙈
2
Ответ дляСанька-4b93
Так себе история, если честно.
Разбавлю ее своей, не могу назвать ее ’мистической’, но она осталась для меня необьяснимой.
Много лет назад у меня ночевала подруга, и утром мы с ней шли на работу через парк, и она увидела под ногами какую то блестяшку и подняла ее, я почему то решила что это детское копеечное кольцо и хотела сразы выбросить. Глянула внимательно - а это сережка, причем очень знакомая, моей самой близкой подруги и соседки на тот момент.
Рассказ хозяйки сережки - шла поздно вечером домой из гостей, да она рисковая, услышала за собой шаги, какой то мужик схватил за горло и хотел изнасиловать, тащил в глубину парка. Они долго препирались и боролись, потом ей удалось вырваться и убежать. Уже дома обнаружила что нет сережки. И да, она таки рисковая, потому что опять пошла ночью на то место с фонарем, а потом срузу утром, пока людей не было, и еще днем несколько раз. А нашла я эту сережку аж через день. И лежала она себе прямо на дорожке, в проходном месте, там где не только люди на работу с работы идут, а еще и школьники кроссы бегали.
Ну вот и вопрос, каковы были шансы найти ее мне через 1,5 дня после потери?
Разбавлю ее своей, не могу назвать ее ’мистической’, но она осталась для меня необьяснимой.
Много лет назад у меня ночевала подруга, и утром мы с ней шли на работу через парк, и она увидела под ногами какую то блестяшку и подняла ее, я почему то решила что это детское копеечное кольцо и хотела сразы выбросить. Глянула внимательно - а это сережка, причем очень знакомая, моей самой близкой подруги и соседки на тот момент.
Рассказ хозяйки сережки - шла поздно вечером домой из гостей, да она рисковая, услышала за собой шаги, какой то мужик схватил за горло и хотел изнасиловать, тащил в глубину парка. Они долго препирались и боролись, потом ей удалось вырваться и убежать. Уже дома обнаружила что нет сережки. И да, она таки рисковая, потому что опять пошла ночью на то место с фонарем, а потом срузу утром, пока людей не было, и еще днем несколько раз. А нашла я эту сережку аж через день. И лежала она себе прямо на дорожке, в проходном месте, там где не только люди на работу с работы идут, а еще и школьники кроссы бегали.
Ну вот и вопрос, каковы были шансы найти ее мне через 1,5 дня после потери?
Моя мама так нашла свою потерявшуюся на улице сережку через 6 мес.
3
Ответ дляЗрадорозганячка
в тому ж таки Лондоні я раз потрапила в часову воронку. Чоловік чекав в умовленому місті - я йшла з коледжу сотні раз і він зустрічав мене біля виходу з невеличкого парку. Там лавочки, відпочивають люди, а в стороні старовинні надгробні плити.
Час переходу через цей скверик займав не більше 3-4 хв.
Того разу я вирішила пройти навпростець по якійсь алеї. І тут я йду і розумію, що виходу немає.
Люди чомусь зникли, я так блукала довго - по відчуттям не менше 20 хв. Злякалася, тому що натикалася на мур в будь-якому місці, де мав бути вихід.
Почала про себе читати Отче наш, і що цікаво , пригадався варіант на польській мові (бабуся кілька раз прочитала мені в дитинстві - в школі навчали ії саме так). І - зявилися люди, я спокійно вийшла до чоловіка.
Запитала його, скільки мене не було - каже, та 2-3 хв як зазвичай.
Налякалася я тоді ну дуже сильно
І зараз ось набираю текст, а руки холонуть)
Час переходу через цей скверик займав не більше 3-4 хв.
Того разу я вирішила пройти навпростець по якійсь алеї. І тут я йду і розумію, що виходу немає.
Люди чомусь зникли, я так блукала довго - по відчуттям не менше 20 хв. Злякалася, тому що натикалася на мур в будь-якому місці, де мав бути вихід.
Почала про себе читати Отче наш, і що цікаво , пригадався варіант на польській мові (бабуся кілька раз прочитала мені в дитинстві - в школі навчали ії саме так). І - зявилися люди, я спокійно вийшла до чоловіка.
Запитала його, скільки мене не було - каже, та 2-3 хв як зазвичай.
Налякалася я тоді ну дуже сильно
І зараз ось набираю текст, а руки холонуть)
Я читала в якійсь пригодницькій книзі про таке місце в Лондоні. Здається, у Бена Ароновича.
1
Вот что-то не поняла. Как это интуитивно беру и не смотрели, что ли, что покупаете? Для меня это странно. Взять первое попавшееся просто так, зачем? Вы же не под гипнозом?
7
До речі, є чимало місць в центральному Лондоні з ’привітиком’) скоріш за все, район Тауера - місце страт , соборів. Там цих сквериків з плитами ну дуже багато.
Ну і будівлі всі ж на кістках по суті
Ну і будівлі всі ж на кістках по суті
3
1
Ответ дляЗрадорозганячка
в тому ж таки Лондоні я раз потрапила в часову воронку. Чоловік чекав в умовленому місті - я йшла з коледжу сотні раз і він зустрічав мене біля виходу з невеличкого парку. Там лавочки, відпочивають люди, а в стороні старовинні надгробні плити.
Час переходу через цей скверик займав не більше 3-4 хв.
Того разу я вирішила пройти навпростець по якійсь алеї. І тут я йду і розумію, що виходу немає.
Люди чомусь зникли, я так блукала довго - по відчуттям не менше 20 хв. Злякалася, тому що натикалася на мур в будь-якому місці, де мав бути вихід.
Почала про себе читати Отче наш, і що цікаво , пригадався варіант на польській мові (бабуся кілька раз прочитала мені в дитинстві - в школі навчали ії саме так). І - зявилися люди, я спокійно вийшла до чоловіка.
Запитала його, скільки мене не було - каже, та 2-3 хв як зазвичай.
Налякалася я тоді ну дуже сильно
І зараз ось набираю текст, а руки холонуть)
Час переходу через цей скверик займав не більше 3-4 хв.
Того разу я вирішила пройти навпростець по якійсь алеї. І тут я йду і розумію, що виходу немає.
Люди чомусь зникли, я так блукала довго - по відчуттям не менше 20 хв. Злякалася, тому що натикалася на мур в будь-якому місці, де мав бути вихід.
Почала про себе читати Отче наш, і що цікаво , пригадався варіант на польській мові (бабуся кілька раз прочитала мені в дитинстві - в школі навчали ії саме так). І - зявилися люди, я спокійно вийшла до чоловіка.
Запитала його, скільки мене не було - каже, та 2-3 хв як зазвичай.
Налякалася я тоді ну дуже сильно
І зараз ось набираю текст, а руки холонуть)
Со мной приключается такая же история каждый раз, когда я попадаю на Позняки (Киев). От метро до пункта назначения километра полтора иду нормально, попадаю в нужное место. Обратно к метро - капец, начинаю блудить среди каменных джунглей. Серьезно. Начинаешь обходить дом на пути, а он огромный, уходишь в сторону, за ним ещё что-то надо обходить. Однажды вышла в километре от метро, шла и плакала.
1
3
Просто совпадение. Я когда жила в Финляндии то мне на финский номер с финского позвонила женщина и на русском спросила меня по имени. Я ответила что это я, тогда она начала говорить про ’моего’ отца и только минут через 10 разговора я поняла что она ошиблась номером. Так и у вас Саша и Аня распространённые имена.
1
У меня был один странный случай. Уже писала здесь.В селе, у бабушки, я зашла в сарай и услышала, что в соседнем отсеке кто-то ходит. Я думала, что это брат. И говорю ему: «Сережа, это ты!!!» А он мне отвечает: «Да!»
Я ещё что-то ему рассказывала, а потом обращаюсь, а он молчит. Я захожу туда, а там никого нет. Я испугалась и бегу в дом, а Сережа спит в доме, спит крепко и давно. Я маме сказала, она говорит, он не выходил 100% спит давно. Она пошла проверила в сарай, действительно никого не было там.
Я ещё что-то ему рассказывала, а потом обращаюсь, а он молчит. Я захожу туда, а там никого нет. Я испугалась и бегу в дом, а Сережа спит в доме, спит крепко и давно. Я маме сказала, она говорит, он не выходил 100% спит давно. Она пошла проверила в сарай, действительно никого не было там.
Ответ дляСанька-4b93
Так себе история, если честно.
Разбавлю ее своей, не могу назвать ее ’мистической’, но она осталась для меня необьяснимой.
Много лет назад у меня ночевала подруга, и утром мы с ней шли на работу через парк, и она увидела под ногами какую то блестяшку и подняла ее, я почему то решила что это детское копеечное кольцо и хотела сразы выбросить. Глянула внимательно - а это сережка, причем очень знакомая, моей самой близкой подруги и соседки на тот момент.
Рассказ хозяйки сережки - шла поздно вечером домой из гостей, да она рисковая, услышала за собой шаги, какой то мужик схватил за горло и хотел изнасиловать, тащил в глубину парка. Они долго препирались и боролись, потом ей удалось вырваться и убежать. Уже дома обнаружила что нет сережки. И да, она таки рисковая, потому что опять пошла ночью на то место с фонарем, а потом срузу утром, пока людей не было, и еще днем несколько раз. А нашла я эту сережку аж через день. И лежала она себе прямо на дорожке, в проходном месте, там где не только люди на работу с работы идут, а еще и школьники кроссы бегали.
Ну вот и вопрос, каковы были шансы найти ее мне через 1,5 дня после потери?
Разбавлю ее своей, не могу назвать ее ’мистической’, но она осталась для меня необьяснимой.
Много лет назад у меня ночевала подруга, и утром мы с ней шли на работу через парк, и она увидела под ногами какую то блестяшку и подняла ее, я почему то решила что это детское копеечное кольцо и хотела сразы выбросить. Глянула внимательно - а это сережка, причем очень знакомая, моей самой близкой подруги и соседки на тот момент.
Рассказ хозяйки сережки - шла поздно вечером домой из гостей, да она рисковая, услышала за собой шаги, какой то мужик схватил за горло и хотел изнасиловать, тащил в глубину парка. Они долго препирались и боролись, потом ей удалось вырваться и убежать. Уже дома обнаружила что нет сережки. И да, она таки рисковая, потому что опять пошла ночью на то место с фонарем, а потом срузу утром, пока людей не было, и еще днем несколько раз. А нашла я эту сережку аж через день. И лежала она себе прямо на дорожке, в проходном месте, там где не только люди на работу с работы идут, а еще и школьники кроссы бегали.
Ну вот и вопрос, каковы были шансы найти ее мне через 1,5 дня после потери?
Звичайний збіг, а не містика.
1
У нас в реальності інші імена. Я не Оля, подруга не Аня, брат не Саша.
В подруги не поширене ім´я.
Я не хочу на форумі писати.
В подруги не поширене ім´я.
Я не хочу на форумі писати.
то ви не пам’ятаєте чи збігались ті обставини, які він описував з тими, при яких ви познайомились з тим ’Сашею’ ?
чому потім, хай за кілька днів/тижнів не подзвонили на той номер?
чому потім, хай за кілька днів/тижнів не подзвонили на той номер?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу