Физрукая• 06 ноября 2023
"воно тобі треба?" або "воно тобі не треба"у вас також такий менталітет в сім"ї?
я росла в сім"ї де мені весь час казали ці два речення, коли я говорила про свої потреби. вони рахували що достатньо лише мене нагодувати (чим попало, що було, головне що не голодна) і вдягти. так і казала бабуся - "ти вдіта та нагодована, от і сиди тихенько, що тобі ще треба?"
тобто вчили свої потреби інші засунути собі в опу і сидіти тихенько.
тепер я вже доросла, але досі помічаю за собою таке...що сама поводжусь з собою так як вони поводились зі мною - заперечую свої очевидні потреби і сиджу тихенько. на прикладі...я бачила рекламу крему від чорних точок на обличчі. дуже рекомендували його. і я така думаю "тю...про які чорні точки вони говорять...мені таке не треба", хоча я страждаю від розширених пор скільки себе пам"ятаю. але весь цей час сама себе убєждала що у мене все добре, мені не потрібен догляд...І от тільки що зрозуміла що насправді потрібен. і це найменша проблема. насправді у мене купа...здоровенна гора потреб...на які з самого народження мого закривали очі, і я ставши дорослою так же робила...при чому неусвідомлюючи цього. і тепер..коли я лише зараз зрозуміла...як насправді обстоять справи..на прикладі того нещасного крему...мені вже страшно стає від усвідомлення масштабів власних потреб..і того..що їх треба задовольняти, і тоді буду почуватись краще. а досі..я почувалась нещасною і навіть не розуміла чому так. розумієте?
тобто вчили свої потреби інші засунути собі в опу і сидіти тихенько.
тепер я вже доросла, але досі помічаю за собою таке...що сама поводжусь з собою так як вони поводились зі мною - заперечую свої очевидні потреби і сиджу тихенько. на прикладі...я бачила рекламу крему від чорних точок на обличчі. дуже рекомендували його. і я така думаю "тю...про які чорні точки вони говорять...мені таке не треба", хоча я страждаю від розширених пор скільки себе пам"ятаю. але весь цей час сама себе убєждала що у мене все добре, мені не потрібен догляд...І от тільки що зрозуміла що насправді потрібен. і це найменша проблема. насправді у мене купа...здоровенна гора потреб...на які з самого народження мого закривали очі, і я ставши дорослою так же робила...при чому неусвідомлюючи цього. і тепер..коли я лише зараз зрозуміла...як насправді обстоять справи..на прикладі того нещасного крему...мені вже страшно стає від усвідомлення масштабів власних потреб..і того..що їх треба задовольняти, і тоді буду почуватись краще. а досі..я почувалась нещасною і навіть не розуміла чому так. розумієте?
показать весь текст
5
3
8
54
0
да..ті кому було щось треба, особливо коли знали що саме їм треба - працювали і щось робили аби цього досягти. а мої всі родичі так і лишились бідними--пребідними і досі жаліються на свою бідність і кажуть що ніц їм не треба. а заодно і іншим нав’язують таке.
1
Не розумію.Жили колись в бідноті,зараз заробила-купила.Хочу,треба,купую без проблем.Інша справа,як нема коштів,то за що купиш.
2
1
Мені байдуже дизлайки)))
Розумію з таких тем, що робота психолога буде затребувана і психологи не бідуватимуть)))
’Лікуватимуть моральні травми , заподіяні бабусями’))))
Розумію з таких тем, що робота психолога буде затребувана і психологи не бідуватимуть)))
’Лікуватимуть моральні травми , заподіяні бабусями’))))
4
Пройдеш війну ,окупацію , просидиш на воді зі снігу , то точно таке ж буде висловлювання , після того як виживеш і залишишся адекватною при розумі. Ті хто попи гріють за межами війни та ракет сьогодні, ті і будуть єресь нести своїм внукам потім. Бо поняття не мають як це - виживати
1
3
Рідні поводили себе так, як вважали потрібним. Я думаю вони і на собі теж економили,так?
А взагалі, тільки ставши мамою -я більше зрозуміла свою маму. Зрозуміла, як важко їй було, а я цього будучи дитиною не бачила.І звичайно, багато чого хотіла,а купляли не все, а зараз розумію,що це нереально. Мама ж не мільйонером була)
І наприклад ,зараз моя мама мене не розуміє, як мені складно з маленькою активною дитиною. Вона забула, що це таке. І думає ,що я лежу на дивані днями,так мені сьогодні сказала🫣
Старайтесь менше згадувати негативні моменти з дитинства,менше ображатись на рідних. І купіть той крем, який хочеться) Я купую, якщо дуже щось захотілось. Та з роками зрозуміла, що майже все це маркетинг і все +- однакове 🙈
А взагалі, тільки ставши мамою -я більше зрозуміла свою маму. Зрозуміла, як важко їй було, а я цього будучи дитиною не бачила.І звичайно, багато чого хотіла,а купляли не все, а зараз розумію,що це нереально. Мама ж не мільйонером була)
І наприклад ,зараз моя мама мене не розуміє, як мені складно з маленькою активною дитиною. Вона забула, що це таке. І думає ,що я лежу на дивані днями,так мені сьогодні сказала🫣
Старайтесь менше згадувати негативні моменти з дитинства,менше ображатись на рідних. І купіть той крем, який хочеться) Я купую, якщо дуже щось захотілось. Та з роками зрозуміла, що майже все це маркетинг і все +- однакове 🙈
1
1
Частина ваших свіжоусвідомлених нагальних потреб - це грамотна робота маркетологів. І не зовсім зрозуміло, чи вам мало купували, чи все ж не вистачало емоційної близькості.
4
Ответ дляФизрукая
ні, а що там? зараз гляну в стрічці 
Чому ви перекладаєте відповідальність на когось? Ви давно виросли.
2
Людина під впливом того совкового виховання, під впливом часу, голоду і бідності може говорити, що завгодно.
2
І це нормально. Точніше цьому є пояснення.
Але немає пояснення коли ми має історію, досвід , джерела і не використовуємо цю інформацію.
Лиш тіктоки так інстамамки, ось що в тренді.
Але немає пояснення коли ми має історію, досвід , джерела і не використовуємо цю інформацію.
Лиш тіктоки так інстамамки, ось що в тренді.
2
Головне не збожеволіти, автор від тих своїх потреб. Бо коли їх забагато, ми починаємо їх затикати, а по факту це емоційні дірки, в яких прірва. Вас вчили радіти дрібницям, де найбільша цінність саме життя, в якому ви можете робити, що завгодно.
3
1
В мене теж таке було. Тільки спочатку питали, чи щось хочу. Наприклад, йдемо по ринку чи в магазині, я дивлюся на щось і мама питає, що хочеш таке? І після того, як я говорила, що хочу, то казали, що нащо воно тобі. Так я вже з дитинства знала, що ми бідні і нічого хотіти не можна, ще мала була, але нічого не просила, бо ... (читати речення вище). Потім ще довго те все сиділо в голові, про бідність, нічого не хотіти і я чогось дуже довго навіть не думала, що може бути інакше. В когось так, тільки не в мене. Економила постійно, коли почала сама заробляти, а потім почала тратити бездумно гроші на всяку фігню. З крайності в крайність. Працюю тепер над тим
1
Не що завгодно, а сидіти смирно і мовчки, і не привертати до себе увагу. Бути привидом...при житті. Не дай Боже потривожити когось...попросивши трохи чиєїсь уваги. То вже для тієї людини буде занадто багато...наче вона збідніє від того що приділить мені увагу. Я тепер несвідомо саботую всі стосунки...сама по собі сиджу і нікого не трогаю, переконуючи себе в тому що мені ніхто не треба і я все сама зможу і мені і так добре. Але це неправда 
І тяжко це визнавати. Неначе я стаю слабкою від визнання цієї істини. Неначе потреба в комусь...це слабкість. А сила - це прожити все життя самій нікого не займаючи.
І тяжко це визнавати. Неначе я стаю слабкою від визнання цієї істини. Неначе потреба в комусь...це слабкість. А сила - це прожити все життя самій нікого не займаючи.
А коли ви хотіли аби вас любили - також ’нащо воно тобі, сиди в кутку тихенько і не займай нас, поки ми важливими справами зайняті’ (насправді кістки сусідам і родичам перемивали годинами)
Не знаю, та любили думаю. Не на вулиці ж жила. Але в нас в сім´ї ніколи цього вголос не казали і може не повірите, але мене мама ніколи не обнімала. Хіба в дитинстві, коли зовсім мала була і не пам´ятаю. Вже в дорослому віці, коли переїхала далеко від неї і приїжджаю рідко в гості, то при зустрічі пробує обійняти, але нічого крім дискомфорту я не відчуваю. Не знаю, що вона відчуває в цей момент. Шкода, я не знаю, чому так. Але вже нічого не повернеш і не виправиш
Чому не повірю, у мене так само. Тільки коли зовсім мала була то обіймала. З тих пір більше ні. А тепер, коли мені вже .....років - хоче обіймати, але я кажу що мені від неї вже не треба цього і відчуваю тільки дискомфорт. Раніше треба було...коли була така потреба, зараз її вже нема.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу