Привіт дівчата. Запитання тим,у кого чоловіків мобілізували. Звикла, що завжди разом, звикла, що він зустрічає мене після роботи, говорить завжди ніжні слова та обіймає. 2 неділі він тільки ще на навчаннях, а мені дуже важко. Так, він пише та телефонує, але дуже його не вистачає. Перші дні, я взагалі тільки плакала. Дуже переживаю куди його відправлять після навчання, страх за його життя. Дівчата як ви себе відволікали? Я працюю, спілкуюся з людьми, але ввечері,коли прихожу додому стає дуже сумно, до сліз. Дітей в нас поки що немає. Переживаю в першу чергу за його життя, але й думки є про те, що наші відносини зміняться через відстань. Відносини гарні і дуже кохаємо один одного. Як ви проходили через це? Дякую.
74
167
0
Мужа брат младший на фронте уже год.Его жена постоянно на нервах тоже,хочет,что б все это уже хоть как то закончилось и он вернулся...
4
2
36
5
Йому треба ваша підтримка, а не розкисання.
Не давайте йому розуміти, що у вас страждання, бо ці думки йому нашкодять і будуть забирати енергію.
Частіше кажіть йому: ’Ти найкращий. Ти найсміливіший. Ти найсильніший. Ти як ніхто справишся в любій ситуації.’
Такі слова будуть йому як крила Ангела і будуть його захищати.
І Вам самій буде легше це знати і пам´ятати
Не давайте йому розуміти, що у вас страждання, бо ці думки йому нашкодять і будуть забирати енергію.
Частіше кажіть йому: ’Ти найкращий. Ти найсміливіший. Ти найсильніший. Ти як ніхто справишся в любій ситуації.’
Такі слова будуть йому як крила Ангела і будуть його захищати.
І Вам самій буде легше це знати і пам´ятати
28
2
9
Вам нужно отвыкать от него, потому что дальше будет хуже. Ищите новые хобби, людей и т.д.
13
6
30
6
6
До цього не звинкути. Просто треба навчитись жити поки він не поряд. І вірити, молитися і чекати
22
5
2
А мне и без этого есть, где жить и что есть. Мне не нужно, чтобы здоровый мужчина бросал свою семью и шел на фронт!
13
28
27
То и маю на увазi,что если, что бы взять Крым надо умервить еще 50 тыщ. наших воинов,то я не против оставить Крым оркам...по крайней мере,временно
71
8
3
А крім Криму, все інше, теж залишили ? Ок. Але орки не зупиняються , додому не йдуть… то як «хоч якось» це можна закінчити? За голову хапатися не треба, відповідь напишіть, будь ласка
21
24
я завжди йому так кажу,я страждаю наодинці з собою і ніколи не кажу як мені погано,але коли ти не знаєш,що далі дуже тяжко
3
1
може всяти зєлю і слуг усіх віддати на фронт хай хуйло робить з ним шо хоче?
Країна нічого не втратить, а так хоч посміємось
Країна нічого не втратить, а так хоч посміємось
52
5
Як довго, на вашу думку, вам буде де жити і що їсти, якщо ніхто на той фронт не піде, а всі лишаться біля сімей?
2
19
12
Все будет нормально,у меня хуже ситуация,врачи не могут поставить диагноз. Молитесь за своего мужа
6
3
ну, 1 нарратив був захист москалоговорящих. 2 це було фашистська влада. Завдовільнимо хуйло, хай нові нарративи шукає
7
11
Я розумію як вам зараз страшно, але вашому чоловікові дуже потрібна ваша підтримка. У розмовах і переписках говоріть як любите його. Молитися, вірити і чекати. Іноді нормально, іноді плачу, аж кричати хочеться, потім беру себе в руки.
1
10
Всю жизнь. Я никак от этого не завишу. Все должны быть своими семьями, а не на бессмысленной войне.
20
22
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу