Питання філософське, з одного боку в Америці (не тільки там) все так культурно, кладовище зроблено для людей як парк., люди ходять там прогулюються, але нема душі в ньому не побачиш квіток висаджених чи взагали вінків оціх никому непотрібних пластикових котрим забивають землю на мільони років вперед, та нема (в деяких кладовищах надгробків, тобто стоїш там де похована людина прям на її кістках. А у нас кладовища потопають у вінках пластикових, та не знають як випендритеся краще вище памятник поставить. Так от і питання: в якої культури є душа? У нашіх страшних кладовищах, на котрі страшно іноді ходити, чи там де прогулюються в парку з колясками ніби то нормально? Мені здається страшно, бо є фото на памятниках і усе це создає моторошну картину , коли дощ йде.
показать весь текст
1
1
13
75
0
згідна з вами. про це я вже і не писала. ))
Но я за те, щоб приносити те, що любив покійний, а за дітьми своїми хай самі слідкують)
Но я за те, щоб приносити те, що любив покійний, а за дітьми своїми хай самі слідкують)
это тоже культура такая. В Индии на похоронах, как на свадьбах гуляют.
У нас всегда на кладбище выпивали и закусывали. Считалось ,что этим поминают человека, приносили на кладбище то, что он любит. И всегда оставляли конфеты, паски и печенье для тех, кто потом это соберет. Тоже считается, что этим поминают усопшего.
У нас всегда на кладбище выпивали и закусывали. Считалось ,что этим поминают человека, приносили на кладбище то, что он любит. И всегда оставляли конфеты, паски и печенье для тех, кто потом это соберет. Тоже считается, что этим поминают усопшего.
2
4
по теме.. мне больше нравятся наши кладбища, чем американское на фото. Всегда с интересом рассматривала фото и период жизни человека.
6
1
Выпивали, потом пели песни, а еду собаки с могил таскали. Дичь! Сейчас же не средневековье. Помянуть можно дома за обедом за столом . Кому очень охота.
4
1
Ответ дляVA 11
А з портретиком да, оно прям сразу веселее. 
Кладовище не місце для розваг. Портрет, пам´ятник, цитати - знак, що родичі пам´ятають про людину, і нагадування про неї для наступних поколінь сім´ї, що не застали людину особисто.
4
формат парку не відштовхує так,
як занедбані хрести ..
Ось фото місцевого в Данії
Але, в нас інша культура.
А прибрати наші старі кладовища можливо, і то треба наймати людей на постійну роботу по догляду
Думаю, такої можливості ми не маємо
І все рівно, як парк не вийде
Особливо з алеями героїв
то не парк відпочинку, а біль
І зовсім інші асоціації
як занедбані хрести ..
Ось фото місцевого в Данії
Але, в нас інша культура.
А прибрати наші старі кладовища можливо, і то треба наймати людей на постійну роботу по догляду
Думаю, такої можливості ми не маємо
І все рівно, як парк не вийде
Особливо з алеями героїв
то не парк відпочинку, а біль
І зовсім інші асоціації
2
2
1
Яке там нагадування для наступних поколінь? Через сто років кладовище буде закинуте, пам´ятники зруйновані .
1
2
Від людей ,у яких дах поїхав від горя. Ви давно були на кладовищі? У мене тато захований на кладовищі де їхати автівкою хвилин 5-7 .Пішки по кладовищу топати це взагалі дуже моторошна подорож.
2
гарне...таке б нам. Так алеї героїв то біль. Сама поховала нареченого вот і думаю за памятникі. Як виразити цей біль вже в камені.....
2
1
На кладовищі Київщина, де похована моя мама і брат, був проїзд між рядами і доріжки
Я була у жовтні .. всюди нові могили і тих проходів вже не має
Тобто, як хочеш прибрати глобально,
і вивезти листя, то навіть тачкою вже не проїдеш вже ніде, тягнути в мішках/руках то ще не кожен захоче/зможе.
Не має культури поховання ( хоча місце платне офіційно сюди і немало грошей.
А працівників прибиральників кладовищ в нас не існує (
Я була у жовтні .. всюди нові могили і тих проходів вже не має
Тобто, як хочеш прибрати глобально,
і вивезти листя, то навіть тачкою вже не проїдеш вже ніде, тягнути в мішках/руках то ще не кожен захоче/зможе.
Не має культури поховання ( хоча місце платне офіційно сюди і немало грошей.
А працівників прибиральників кладовищ в нас не існує (
Ви коли-небудь бачили людей які не не впоралися з втратою близької людини? Бачили ті очі? Кладовище, це те місце . Там саме є доволі високий ризик зустрітися.
3
1
Я недавно. Люди, у яких горе, не звертають ні на кого уваги, нікого не чипають. Бо хто на кладовищі, то у всіх горе, від щастя туди не ходять.
Ні від кого там охоронятися. Від людей в горі охорогятися, це вже смішно .
Ні від кого там охоронятися. Від людей в горі охорогятися, це вже смішно .
4
Також як і в нас. Померла людина у нас в голові і сердці, більш ніде. Мені не треба фото і вінок, я і так пам´ятаю.
3
Нажаль бачила, і в нашій родині теж є втрати..Але ці люди зроду не причинили нікому нічого лихого. Навіщо мені від них охоронятися?
Зустрітися з ким? Не зрозуміла.
Зустрітися з ким? Не зрозуміла.
3
а в мене загинув наречений, я на кладовище часто їзжу, і саджу евіти і поливаю їх. в голові і в сердці то правильно ви кажете, но ще щось робити хочсеться для близької людини. А не як в Америці якось це нагадує цвинтар тварин у нас же. (вибачте за порівняння)
2
1
Ви грошей вже назбирали на мандрівку дітей до океану? Чи то вже їхні проблеми. Головне, що Ви хочете, щоб прах був розвіяний над океаном.
1
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу