Опишите свою жизнь в 90-е, что запомнилось больше всего

Листопад 1992 року, в Києві в кіоску на метро Політехнічний інститут ми з подругами-студентками купили перший в моєму житті снікерс, який дружно їли під сигарети Море з ментолом і дим стовпом стояв в кімнаті гуртожитку, де ми тимчасово поселилися🫣, ми були на практиці, 5й курс, мені 22 роки і я влітку тільки вийшла заміж...Я 1970го року народження...Мої 90ті - то навчання в інституті, уже 3й курс, безкоштовне, поїздки додому і сумки з продуктами, картопля і консервація, які ледве несла, черги, щось давали, треба брать і собі, так я придбала склянки, каструлі, ковдри, дитячі повзунки в запас😵‍💫. Гуртожиток, цигарки, алкоголь, пісні Цоя, хлопці, кохання-зітхання, Нє плач, єщо одна осталось ночь у нас с тобой....заміж, закінчення ВУЗу, переїзд, зйом частини будинку, перша робота, перша вагітність, народження старшого, переїзд в сімейний гуртожиток, знов проблеми з продуктами і частий приїзд батьків з кравчучками, навантаженими домашніми харчами, декрет, мільйони грошей, купони, потім гривни, садочок, дитячі хвороби, дружба сім´ями в гуртожитку, вимкнення світла,знов робота, далі дві зразу, перші мобільні телефони ближче до 2000х. Далі мені 30. Суперовий був час, тяжкий, але то якраз моя молодість. А на наступний рік моєму старшому уже 30, майор, командир підрозділу і нема нічого - ні сім´ї, ні житла і війна...

А сейчас как он? Жив?