Вверите ли вы в судьбу и сценарий жизни?

Какой кармы?? Чем блин провинился целый народ который геницидят??? И который никому ничего плохого не делал.

Дякую, це розумна думка🤍 Я це теж в своїй голові аналізуючи, почала себе схиляти, що може Господь мене і врятував, бо він послав мені дуже добрих медиків, що все одразу виявили, пояснили, допомогли. Бо люди, яких ми зустрічаємо, це теж Господь. Зараз, щє болить, важко пережити таке. Але я чекаю, на свою дитинку, вірю, що все буде🙏

Переконана, що доля -це вдача.

До речі, так) якщо людина сильно нагрішила, а всі інші її ненавидять, то вважається, що вони забирають частину її земного покарання на себе

откуда вы это берете?

Я верю в судьбу. Вернее скорее да, чем нет.
Бывали в жизни моей и знакомых такие случаи, которые кроме как судьбой не назовешь.
В сценарий жизни, не знаю, вроде не верю. Но сама всю жизнь мучаюсь от (с моей точки зрения) несправедливой жизни
Вроде и человек неплохой, и работаю всю жизнь с 21 года .
Но по итогу постоянно кто-то палки в колеса вставляет.
В школе с 5-го класса буллили, после школы, я отличница,не смогла поступить на бюджет, а пришлось поступать на контракт (по итогу через 2 или 3 года за успешную учебу таки перевели на бесплатное и ещё я единственная,кто получал потом стипендию). Друзья мужа (те которые были до свадьбы), меня невзлюбили и долгое время вставляли мне палки в колеса и не давали нормальной семейной жизни. Отпали друзья, свекровь мучала (с самого начала она меня не любила,а со временем мы стали друг друга просто ненавидеть).
Работаю все сознательную жизнь, беру подработки, но денег особо ни на что не хватает. Даже заграницей ни разу не была.
То есть если говорить в общем и целом, то все ок. Вот с войной переселенцами стали, опять новые тревоги. Жива, более менее здорова. Есть семья, но жизнь постоянно сует палки в колеса. Нужно постоянно преодолевать препятствия. Не знаю как это назвать и с чем связать.

Я не знаю(
Якби я знала, що від нього така дитина буде, то краще би одна жила і не виходила б заміж

А може Бог дав вам сучасну медицину и можливість позбавити жахливих страждань дитинку і себе на довгі роки? І дав шанс народити ще здорових діточок і бути щасливими.

Це як спитали у успішного бізнесмена і у відсидівшого кілька разів бомжа-алкаша як вони стали тими ким є. Бомж відповів: я народився в бідній родині, мати пила, батько пішов, їсти часто було нічого, з одежі секонд і ми жили в бандитському районі. То ким по-вашому я міг стати? Успішний сказав те ж саме.

Я не дитина алкоголіка! В мене алкоголіком був ВІДЧІМ. Мій рідний батько нормальний, здоровий чоловік, просто у мами з ним життя не склалося. Мій дідусь любив випити, в ті часи багато чоловіків вважали це нормою, але у моїй бабусі народилося троє повністю здорових дітей, а у них у всіх теж здорові діти.

Мені Вас дуже, я розумію, як важко залишитись одною в цьому світі. Просто щиро Вас обіймаю🫂

Хай Бог чує молитви кожного віруючого, та милує, благословляє людей.

Взагалі не дуже вірю, більше в те, що ми в чомусь повторюємо традиції та побут своєї родини ( батьків, бабусь і т.д). Тобто 50% точно залежить від родини, в якій Ви народились. І від власної сили характеру.
Але ось чомусь згадала, років в 19 зустрічались з хлопцем і його мама любила всі ці походеньки по ’відящим’, і дуже хотіла, щоб ми одружились. Так от ( вона потім розповіла моїй родині), що бабка сказала їй, що у сина - дві долі і назвала імена ( моє в тому числі). З однією погано складеться, з іншою нормально. Але якщо розлучиться, буде вже самотнім, пропаде. Не впевнена, що розказали все, як було, звісно :)
Що там і як далі, не знаю. Ми вже років 20 не бачились. Але тоді виходить, що це ж не тільки у нього дві долі - а і у мене варіації, і у тієї дівчини, і у мого чоловіка, і так далі.

Я теж з дуже віруючої родини, мама молилася , вдома шанували Бога, всюди висіли ікони, кожну неділю служба та відвідини церкви.Біла хустинка. повага до Бога.. Але мамі дістався такий чоловік, любив хильнути ((
А я то взагалі.. з дитинства з мене знущалися однокласники- набожна, голодранка, ще якісь гадості кащали, били , знущалися, пліткували та вигадували небиліці якісь.. В мене школа до сьогодні це суцільний жах, спогади , від яких я просто плачу, хоча мні за 40 вже(((
Я гадала, що хоч чоловік буде хороший. Він не п´є, дякувати Богові....
Але..в мене перша дитина -був викидень на пізніх строках, це була дівчинка, я її бачила , вона така гарна. Мала народитися здорова дитина, але натоміць я пішла до гінеколога на черговий огляд. то вона мене подивилася так, що відкрилася кровотеча, і через декілька тижнів на зберіганні все одно стався викидень на 20 ому тижні(((
Мені поті м один батюшка сказав. що в родині був би янгол, така мила дитинка була би.
Але не судилося.
Тепер маю сина з аутизмом, в хаті суцільний жах, він плаче цілими днями, головні болі, хорва дитина. Один монах мені сказав, що це мій хресьт і я повинна терпіти його.
Хрест то справді, дитина кричить і вдень і вночі. дуже хвороблива. нервова, в мене немає ні однієї спокійної хвилини, ще й робить туалеетні справи під себе.. За що мені таке??? Все життя людям добро робила, абортів не робила. сужих чоловіків не відбивала, сім´ї не розбивала. не гуляла. постилася. Бога любила та старалася жити по-людські. нікого не обіжати, копйки чужої не врела..Та ще інша біда- нас пограбували. винесли всі заощадення...Хотіла малого здати в приватний центр для такий дітей, щоб голова віддихала, або няню найняти... але гроші всі та коштовності вкрали..
То такий мій хрест.. За що???

Я згодна з Вами, ви все правильно написали, я дуже заглиблена в ситуацію і тяжко її переживаю. Авжеш, дуже багато знайомих, практично кожна третя жінка з мого оточення написала мені слова підтримки з розповіддю, що вона теж пережила втрату. Це для мене якась біль велика, бо діти це саме болюче, що може бути. І про це ж люди не кажуть на право на ліво, я про це дізналась вже після своєї втрати, що так багато сімей це проходять, мене просто шокувало це. Я збираю себе і вчусь жити наново вже с цим досвідом. Вірю, що все буде добре в майбутньому.

Нажаль, це так. Зараз я вже розумію з власного досвіду. Вагітність, це лотерея, тому дуже важливо бути під наглядом дійсно добрих медиків, що знають свою справу. Я саме в вагітность зрозуміла, що Бог зробив головне, дав мені потрібних професійних медиків, які врятували і моє життя і якому сенсі життя дитини, не дав їй народитись невиліковно хворою. Вірю, що моя дитина янгол, і душа її щаслива бути вільною.
Хай Бог нас всіх милує в самий важкий момент життя🙏

Так, це дійсно так. Але ж, яке це важке випробування. Авжешь, не розповідали, бо в нас дуже люблять ставити клеймо, що це карма, але то поки самі не попадають в цю пастку життя. Я все ж за те, щоб жінки цього не боялися розповідати, тоді б легше іншим було б це пережити. Бо то є велике потрясіння, купа питань в голові «за що? я ж нічого не зробила поганого нікому в житті», жінка впадає в депресію, з якої важко виходить.

Хай Господь нас всіх милує!🙏

Дякую за підтримку та розуміння, обіймаю Вас🤍🫂 Вірю, що буде в мене здорова дитинка обов’язково🙏

Хай, Господь нас всих милує в потрібний час🙏 Головне, що він дав мені потрібних професійних медиків, що все вирішилось. Душа дитини моєї вільна, вона біля Бога, це головне для мене, це мене лікує.

Верю. У каждого своя судьба и каждый ее проживает. В версию, что мы можем на что-то влиять, решать, все в наших руках-бред. Это иллюзия. Даже если нам кажется, что мы вот взяли и изменили что-то , свернули туда, а не в иную сторону, захотели/ не захотели и повлияли на исход, стали жить лучше или наоборот, все это судьба. Мы оглядываемся и говорим, например, вот хорошо что я в своё время выучилась на эту профессию, а не на ту, спасибо родителям, заставили и сейчас классно зарабатываю…или « как хорошо, что я в тот вечер опоздала на поезд и осталась у подруги и в тот вечер приехал брат ее друга, который тоже был проездом и зашёл в гости, иначе я не познакомилась бы со своим будущим мужем. Познакомилась бы, потому что судьба, это ее сценарий был, что бы вы опоздали а ваш человек был как раз проездом. Или опоздала и не села на автобус, который разбился. Есть Александр, который стал великим и знаменитым, жизнь его с детства подводила к такому, потому что это его судьба. А есть Вася, простой разнорабочий и как бы Вася не впрягался великим ему не стать, потому что его судьба быть Васей . Его жизнь тоже подвела его к этому

Да, ну они постоянно пропагандируют что она там есть. Типа бог создал человека свободным и т.д
А на самом деле - все как вы описываете

Я люблю Бога, але так в мене велика біль і не розуміння чому, та за що. Але я себе збираю, і аналізую і по трохи виходжу зі стану жертви. Ви з цим справились за 15 років, а в мене тіки півтора року пройшло після втрати, авжеж щє рана відкрита. Дякую Вам, що поділилися своїм досвідом, бо це дає мені сили вилазити з ситуації, як можна скоріше.

Ви перехворіли на ранніх термінах вагітності? Чимось безпечним для дорослої людини? Грипом , наприклад?

нет все просто, он не достигнет высот-если не приложит усердие...и судьбу ребенок принимает от родителей-да это так, просто ребенок впитывает поведение отца, матери и так же живет свою жизнь

Есть области, их изучают...

Верю не верю толку. Надо жить, взбивать лапками маслице.

А в старину у многих было много детей и многие это знали... не знали только мы, в наше время. И думали ’ого! раз было так много, значит легко все рожалось..’ ан, нет! У моей подруги 5 детей и то одного она потеряла, родила и дитя умерло, но ее предупреждали, что так будет... она боролась до последнего... Остальных рожала каждые 2 года и со стороны - легко и просто и (!!!) все беременности у нее были удачными (говорила что не тяжело было)

Так, це дійсно так, я згодна з Вами🤍 Коли аналізую все, то вірю, що то Божий задум дати мені професійних медиків, що врятували і моє життя і душу дитини від страждань. Бо люди, яких ми зустрічаємо, то теж є Бог. Вірю, що моя здорова дитинка вже йде в мою сімʼю.

По отношению ко мне - карма работает. К моим врагам нет. Живут процветают хоть и сделали подлости.

Для рождения здорового и гармоничного ребенка мать всегда выгребает.. для рождения ГЕниального ребенка мать выгребает 7 жизней (и часто тяжелых и часто в этих жизнях у нее НЕТ детей) чтобы скопить энергетический запас и... после весь этот багаж энергетики она передает ОДНОМУ ребенку и он рождается талантливым, успешным - цена гипер высокая. Потому часто мать активно готовят к накоплению этой энергетики и даются ей испытания. Или до берменности и (часто!) во время беременности, по роду этих испытаний можно определить КТО будет девочка - одни испытания, мальчик - другие, В вашем случае - это испытания не ’за что?’ а для чего - для усиления любви к Творцу, чтобы вы передали ребенку БОЛЬШИЙ багаж энергетики (который ему не хватило прошлый раз!) и ВАм даются ситуации если ИХ правильно (!!) пройти - будет новый шанс.. Уловили? Это подготовка.. тут вопрос ’за что?’ не подходит.. Глубже ныряйте в понимание жизни.. ребенку нужна БОЛЬШАЯ энергетика нежели та которую Вы могли дать ранее... (есть область которая это все поясняет, не я придумала..)

Да. Я оказалась в другой стране, а жизненный сценарий остался тот же. И многие мои знакомые в такой же ситуации. И жизненный путь мамы повторяю также, мать одиночка, хотя симпатичная и неглупая. Но я считаю, что этот выбор я сделала сама

ВЫ - супер! Пост - огонь! Улыбнуло! Спасибо!