Вверите ли вы в судьбу и сценарий жизни?

Думаю, що успіх матеріальний залежить тіки від розуму, терпіння, прикладання зусиль і це не про «така доля» Але ось про душевне щастя, гармонію зʼявились такі думки. Поясню. В мене дідусь любив випити, я бачила, як бабуся від цього страждала. Мій відчім просто запойний алкоголік, тобто мама повторила долю бабусі. Я в дитинстві вітчима просто боялася, і дитинства в мене того і не було. Подорослішала і дала слово собі, що ніколи не вийду заміж за алкоголіка, кращє одна буду. В церкву ходила, Бога молила, дати мені гарного чоловіка люблячого та сімейного. І ви знаєте в мене дійсно прекрасний чоловік, сюди живемо душа в душу. Але чи щасливі ми? Ну колись були, два роки тому. А потім вирішили, що хочемо дитинку, я завагітніла, по ітогу - виявили потологію у дитини і мені прервали вагітність. Життя поділилось на до і після. В моєї бабусі троє здорових дітей, у мами двоє здорових. А мені Бог скалічив в утробі дитину виходить, аби я більше щасливою ніколи в цьому житті не була… Бо бабуся ж з мамою щасливими не були через чоловіковий алкоголізм, тому і я мабудь повинна страждати в цьому житті та вмиватися сльозьми. Вибачаюсь за таке откровення, але це такі роздуми мої про долю з власного досвіду.

ну дочь же против мужчин с юности потому что наверное с детства она слышала только грязь и негатив про мужчин

а как по другому назвать мыслеформа и аффирмации?)
я ответила вот на что:
’как сильно работает астрология, хоть внушай себе, что можно изменить будущее, но нифига’
и следом
’Вот с учётом Натальной карты можно уже плясать и пробовать поменять будущее’

натальная карта это инструмент астрологии. в первом предложении вы пишите что будущее изменить невозможно. во втором пишите что возможно. так нифига не изменить или можно изменить?

так будьте щасливі без дитини, хіба люди щасливі тільки від того що народжують?

с чего вы такие выводы сделали о человеке, которого не знаете? Что я ей грязь рассказывала и негатив? По себе судите?

Чего вы ко мне прицепились?

сужу по тому как женщины на этим форуме относятся к мужчинам.
и по тому что женщины в вашей семье нормальных мужчин не знали. и скорей всего ваша дочь слышала о дедушке-прадедушке не лестные отзывы. а вы откуда думаете у детей такое негативное отношение к одному полу?

прицепилась потому что вы утвердили и опровергли одно и тоже суждение в двух предложениях. и я не поняла как это у вас складывается в голове.

Делали ЭЭГ до войньі. у нас такой именитьій мастер бьіл, его исследование около 7 тьісяч стоит уже. Насчет противосудорожньіх- а можете сказать назівание? Я своему получила какое-то, у волонтеров. но боюсь давать ((

Дякую Вам за підтримку🫶🏼 Дуже маю надію, що стану щасливою мамою😌

скільки вам років?

вот в психологии это и называют магич мышлением. это одна из частей инфантильности.

не взудмайте самадавать и непонятно от чего. хотите его отравить? с чего вы взяли что ему нужны противосудорожные? у енго ээг показала судорожную активность?

Да( Я думаю сейчас посмотреть, ночное ЄЄГ сделать еще,но цена там у того светила 7000, что то такое

если не секрет у кого лечитесь? кузнецов? харитонов?

Кузнецов в Киеве. Я живу в Одессе.

не взудмайте самадавать и непонятно от чего. хотите его отравить? с чего вы взяли что ему нужны противосудорожные? у енго ээг показала судорожную активность?

Я верю в судьбу. Вернее скорее да, чем нет.
Бывали в жизни моей и знакомых такие случаи, которые кроме как судьбой не назовешь.
В сценарий жизни, не знаю, вроде не верю. Но сама всю жизнь мучаюсь от (с моей точки зрения) несправедливой жизни
Вроде и человек неплохой, и работаю всю жизнь с 21 года .
Но по итогу постоянно кто-то палки в колеса вставляет.
В школе с 5-го класса буллили, после школы, я отличница,не смогла поступить на бюджет, а пришлось поступать на контракт (по итогу через 2 или 3 года за успешную учебу таки перевели на бесплатное и ещё я единственная,кто получал потом стипендию). Друзья мужа (те которые были до свадьбы), меня невзлюбили и долгое время вставляли мне палки в колеса и не давали нормальной семейной жизни. Отпали друзья, свекровь мучала (с самого начала она меня не любила,а со временем мы стали друг друга просто ненавидеть).
Работаю все сознательную жизнь, беру подработки, но денег особо ни на что не хватает. Даже заграницей ни разу не была.
То есть если говорить в общем и целом, то все ок. Вот с войной переселенцами стали, опять новые тревоги. Жива, более менее здорова. Есть семья, но жизнь постоянно сует палки в колеса. Нужно постоянно преодолевать препятствия. Не знаю как это назвать и с чем связать.

Ви не зрозуміли те, що я написала. Я була щаслива, вірила в найкраще майбутнє, маю гарну сімʼю - я, чоловік і кіт. І ми хотіли розширити нашу сімʼю, були щасливі завагітніти. Але дитина виявилась хворою, несумісно с життям. Так як мої бабуся і мама мали долю тяжку, от я провела паралель, що, мабудь, Бог вирішив, забрати в мене щастя теж, тобто «в вашому роду всі жінки будуть страждати». Виводи такі, бо більше немаю пояснень тому, що сталось. Тема ж про те, чи прописана в нас доля чи ні, от я поділилась власним дослідженням з свого життя.

«Вважаю, що я защитила душу своєї дитини, врятувала її від страшенної долі»
Откуда мысль что вы вообще можете спасти чью то душу, в христианском то дискурсе? Тем более что одновременно и грехом является.

«А ось хотіла б я, щоб Бог подивився мені в очі після того, що він скоїв зі мною. Бо так, за моєю душею нема гріха»
Как то вы обижены на него и считаете что не заслуженно. Еще и хотите что бы он в глаза вам посмотрел. Совсем без гордыни, да?

Ну это если отыгрывать до конца.
А если серьезно, то сдайте лучше анализ на генетическую совместимость в паре вместо молитвы.

У Вас є діти, це перше, що я хочу у Вас спитати? Ви проходили всі аналізи у вагітність? Аби Вам сказали, що дитина з потологією, направили на переривання за мед. показаннями, Ви б написали б відмову лікарям та народжували невиліковно хвору дитину?

Так, Бог хоче, любові та поваги до себе, і я все життя його любила і поважала. Вважаю, що заслуговую, на те, що хай мені подивиться у в очі за те, що він зі мною скоїв, бо я вважаю, що це є зрада.

З генетикою в нас все добре з чоловіком.

Интересно... я погуглю, может повезёт и найду инфу. Тоже хочу построить график и посмотреть

Если найдете, напишите пожалуйста тут....я искала ранее, не нашла

Думаю, що успіх матеріальний залежить тіки від розуму, терпіння, прикладання зусиль і це не про «така доля» Але ось про душевне щастя, гармонію зʼявились такі думки. Поясню. В мене дідусь любив випити, я бачила, як бабуся від цього страждала. Мій відчім просто запойний алкоголік, тобто мама повторила долю бабусі. Я в дитинстві вітчима просто боялася, і дитинства в мене того і не було. Подорослішала і дала слово собі, що ніколи не вийду заміж за алкоголіка, кращє одна буду. В церкву ходила, Бога молила, дати мені гарного чоловіка люблячого та сімейного. І ви знаєте в мене дійсно прекрасний чоловік, сюди живемо душа в душу. Але чи щасливі ми? Ну колись були, два роки тому. А потім вирішили, що хочемо дитинку, я завагітніла, по ітогу - виявили потологію у дитини і мені прервали вагітність. Життя поділилось на до і після. В моєї бабусі троє здорових дітей, у мами двоє здорових. А мені Бог скалічив в утробі дитину виходить, аби я більше щасливою ніколи в цьому житті не була… Бо бабуся ж з мамою щасливими не були через чоловіковий алкоголізм, тому і я мабудь повинна страждати в цьому житті та вмиватися сльозьми. Вибачаюсь за таке откровення, але це такі роздуми мої про долю з власного досвіду.

У вас ще буде дитинка і ви будете щаслива. Пишіть в лс, я постараюсь вам допомогти

Я кількома сторінками раніше в темі скинула, такий знайшла онлайн. Може це воно:
https://tayniymir.com/numerology/grafik-zhizni-po-...

Не открывается ссылка,к сожалению